Мої враження від фільму “Волинь”

18 Октября 2016 6 1.7

Мій приятель Philip Illienko поділився враженнями від нового фільму.

Я переглянув фільм “Волинь” на звичайному сеансі в одному з кінотеатрів у центрі Варшави. Зал був повний, купити квиток безпосередньо перед переглядом було не можливо. Майже вся аудиторія — молоді люди. Дівчата й хлопці. Протягом фільму із залу ніхто не вийшов, хоча деякі під час найжорстокіших моментів закривали обличчя руками чи відверталися від екрану. Виходили приголомшені побаченим. Я розумію чим керувалися творці фільму, проте мені дуже цікаво, чому 20-річний польський хлопець у суботній вечір запрошує свою дівчину на жорстокий фільм про події, які відбулися більш ніж за 50 років до їх народження?

Фільм є передусім не твором кіномистецтва, а декларацією позиції творців фільму щодо минулого і майбутнього стосунків польського й українського і народів.

Автори навіть не намагаються розповісти якусь історію, їх задача продемонструвати архетипи — українські та польські селяни, німецькі та радянські військові, єврейські шинкарі та вчителі, католицькі та православні священики тощо. Автори не шкодують для цього ані фантазії, ані художніх засобів. На допомогу режисеру приходить відверта натуралістична жорстокість та акторський ансамбль, значну частину якого становлять актори, що говорять українською мовою без жодного акценту. Впізнав я лише одного з них, обличчя й прізвища інших мені ні про що не говорять, окрім того, що таки знайшлися українські артисти, для яких немає значення зміст фільму, в якому вони знімаються.

Формування архетипів досягається в основному за рахунок порівнянь та гіпербол. Як окремі бонуси — історична неправда та зловживання натуралістичним насильством. У фільмі злочини гітлерівців та совітів виглядають значно менш варварськими порівняно з методами, якими українські селяни вбивають поляків — якщо німці лише вішають та розстрілюють, то українці здирають з людей шкіру живцем, відрізують голови, палять дітей, зав'язавши їх у снопи жита, виколюють очі, патрають жінкам животи тощо. І якщо у німців та росіян це роблять покидьки з СС та НКВС, то українці — прості селяни, які ще недавно разом зі своїми невинним жертвами бавилися на весіллі.

Характерним моментом є сцена, в якій один з персонажів-поляків потрапляє у засідку радянських-партизанів. Командир загону звертається до нього зі словами: “Не бойся, мы не украинцы. Дай нам еду и самогон и можешь идти.”

Найбільш показовим є драматургічний хід, якім пояснюється мотивація українців, що вчиняють терор проти польського населення. На початку фільму п'яні українські селяни в розмові між собою скаржаться на утиски з боку польської влади і висловлюють свою “підтримку Гітлеру та Бандері”. Все. Жодної ілюстрації, крім епізоду видання польської дівчини заміж за старого заможного поляка замість молодого, але бідного українського хлопця. Цей хлопець є одним з небагатьох більш-менш позитивних персонажів-українців у всьому фільмі.

Значну частину фільму присвячено створенню цілком однозначного образу українських націоналістів. Тут все просто — Бандера вже в першій сцені ставиться на одну ланку з Гітлером, всі звірства вчиняються під вигуки гасел “Слава Україні! Героям Слава!”, “За вільну Україну”, “Слава нації!” тощо. Для підсилення драматичного ефекту у фільмі постійно цитується Декалог українського націоналіста. Більшість точок Декалогу скандують бійці УПА, зображені у лихих відблисках вогню на жорстоких обличчях з фанатично витріщеними очима.

Кульмінацією фільму є сцена порятунку головної героїні, яка потрібна для достовірності розповіді — залишається живий свідок, що може оповісти правду. Так от спасіння приходить від загону німців, які в момент апогею кривавої різанини виступають силою, що приносить порядок.

Цей фільм є художнім твором, а не підручником з історії - стверджує режисер в одному зі своїх інтерв'ю. Але художні фільми значно сильніше впливають на суспільну думку, аніж будь-які підручники. Фільм містить чимало асоціативних ланцюжків з нашим сьогоденням, в першу чергу, через використання українцями у стрічці гасел і символів, які сьогодні вже міцніше прив'язані до подій сучасного, ніж минулого. Гімн “Ще не вмерла Україна”, синьо-жовтий прапор, гасла “Слава Україні!Героям Слава!”, “За вільну Україну!” тощо — сьогодні це символи української Незалежності, героїв Небесної сотні, бійців, які ведуть війну з окупантами на сході України.

Кому це вигідно сьогодні? До чого приведе перегляд цієї стрічки широкою аудиторією в Польщі? А в Росії? А в Україні? Це риторичні питання.

В свій час шлях до справжнього порозуміння між сусідніми народами окреслив папа Іван Павло ІІ, який запропонував формулу “Пробачаємо і просимо пробачення!”. На жаль фільм “Волинь” може ініціювати лише діалог зовсім протилежного змісту.

Редакция может не разделять мнение автора материалов. Публикации подаются в авторской редакции.

Долги за коммуналку помогли найти квартиру Азарова

Тут-то Николай Азаров, будучи чиновником со стажем, вспомнил что ему полагаются...

Политика Молдовы как пример здорового прагматизма

Успех Молдовы не затронул струны душ наших политиков, или же они предпочли сделать вид,...

Недекоммунизация «Укрзализныци»: Горишние Плавни...

В то время, когда все дружно избавляются от памятников Ленину и переименовывают ...

Кто наживается на цене газа?

В последнее время кто только не рассуждает о цене на газ и другие энергоносители.

Как возродить кредитование в Украине. Практические...

Можно сделать эффективное кредитования в Украине, если сделать все правильно

Видео покушения на известного политика

На видео запечатлено несколько попыток и реакция окружающих

Народний депутат – про фінансові законодавчі...

Коли вітчизняний фінансовий сектор прийде до омріяного стану, і що для цього потрібно.

Австрия с четвертой попытки выбрала себе президента

Первый тур выборов президента Австрии состоялся 24 апреля 2016 года

Як волиняни відновлювальну енергетику...

Чи вигідно встановлювати сонячні станції - з практичного досвіду.

Комментарии 6
Войдите, чтобы оставить комментарий
цзы лисицин
19 Октября 2016, цзы лисицин

Всеволод! У меня к вам единственный вопрос (?). Вы куда торопитесь ,при попытке освещении такого болезненного фильм ,как для нас ,так и для поляков? Вы в категорической форме утверждаете,что это произведение не является киноискусством,обозначив (там же ) его ,как авторскую декларацию. Хочу вам заметить ,что термин подобран в спешке и неправильно, ибо ДЕКЛАРАЦИЯ имеет десятки трактовок и одна из них-это НОРМАТИВНО ПРАВОВОЙ АКТ. Таким образом,лишая фильм права называться произведением киноискусства,вы абсолютно не задумываясь подтвердили ,и это правильно, решение польского сейма. А в отношении жестокости-вспомните молодчиков из свободы во Львове на празднике 9 мая, их же на майдане с металлической цепью, перед безоружными, Одессу 2 мая. Зловещих меток по Украине вы оставили много.Не удивляйтесь,потом,когда вам и вашим побратымам парасюкам ответят той же монетой. Ну,а пока только фильм!!! Пережёвывайте не торопясь,может ,хоть по частям,да усвоиться.

- 24 +
Сергей Ковров
19 Октября 2016, Сергей Ковров

Да, автора понять можно. Это же надо, поляки применяют методы, допустимые только, если хотим изобразить русских и коммунистов. И пусть они еще не так совершенны , как уровень таких панов как вятровичи и компания, но ведь поляки только начали. Да и вообще зачем тратить время молодому парню та дивчине, на то , что было 50 лет назад. То ли дело например интересоваться не такими древними делами, а например враждой украинцев(были ли они тогда?) и русских всего-то лет 300-400 лет назад. Да и архитипы можно пткруче представить при желании.. Когда русский например не кожу здирает, а поедает целиком украинского ребенка, да и вообще все село. Вот тогда , это все будет правильно и полякам приятно и патриотистам. И ведь что интересно. Почти все украинцы сегодня общие потомки и тех и других. Вроде как все виноватые. И пусть не сегодня , а через несколько лет можно предъявить счет за преступление предков, и русских и украинских.

- 12 +
Вероника
18 Октября 2016, Вероника

Декоммунизация, тотальная украинизация (помянем старые названия ж/д станций), героизация нацистских преступников - все это шизофрнизация Украины. А как относятся к таким больным всем известно. Теперь начнутся вопли больного. И уж никого уже не удивить, что продюсер фильма В. Путин. Подождите немного и скоро эта новость облетит все украинские СМИ.

- 26 +
Михаил Маркович (EpsilonDelta)
18 Октября 2016, Михаил Маркович (EpsilonDelta)

А не задумывается ли автор над тем, что если бы Украина (вернее, ее , гневом господним, влада) не фальсифицировала историю, не героизировала бы бандеровских преступников, не давала бы ходу бандеровским последышам, то, скорее всего, не было бы ни постановления Сейма, ни этого фильма ?

- 40 +
Михаил Маркович (EpsilonDelta)
18 Октября 2016, Михаил Маркович (EpsilonDelta)

И, повторяю в который уже раз : Для того, чтобы понять сущность бандеровщины не обязательно изучать документы, опрашивать свидетелей, глотать архивную пыль. Достаточно послушать речи, посмотреть на деяния их нынешних духовных наследников ( еще и не достигших размаха предшественников ) и все станет ясно.

- 39 +
Михаил Маркович (EpsilonDelta)
18 Октября 2016, Михаил Маркович (EpsilonDelta)

Кстати, столь нелюбимый вами СССР, на мой взгляд, поступал мудро : он не скрывал бандеровских преступлений, но не слишком о них распространялся, чтобы не подогревать мстительные чувства по отношению к детям и внукам бандеровцев, чтобы не провоцировать противостояние в обществе.

- 44 +
Блоги

Авторские колонки

Ошибка