Питна вода для України: очистка на межі колапсу

15 Сентября 2016 3.3

Щоб питна вода вважалась якісною, вона має відповідати цілій низці вимог. Чиста і якісна питна вода не має кольору, запаху та неприємного смаку, а також відповідає сучасним, підтвердженим науково вимогам щодо кількісного вмісту хімічних та біологічних елементів. Ці параметри встановлюються науково-дослідним шляхом і рекомендуються Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Потім вони затверджуються на національних і регіональних рівнях владою залежно від бажаних показників води для своїх громадян та технічної змоги цього досягти.

Мовою закону: правова основа для чистоти питної води

У Європейському Союзі до питання дотримання чистоти води ставляться надзвичайно серйозно. Політика стосовно питної води стала наднаціональною справою і реалізується у межах чотирьох директив, обов'язкових до виконання членам ЄС: Директива щодо води для гігієни (The Bathing Waters Directive (76/160/EEC) of 1976 replaced by the Directive 2006/7/EC); Директива про поводження з відпрацьованою міською та промисловою водою (The Urban Waste Water Treatment Directive (91/271/EEC) of 21 May 1991); Директива щодо якості питної води (The Drinking Water Directive (98/83/EC); Рамкова Директива щодо поводження з водними ресурсами (The Water Framework Directive (2000/60/EC)).

Умови Директив досить суворі. Наприклад, відповідно до Директиви з регулювання якості питної води допустимий рівень пестицидів в питній воді в 20 разів менший, ніж в директивах Всесвітньої організації охорони здоров’я. Причина – пріоритетність не лише стану здоров’я громадян, а й довкілля. Ця Директива також вимагає від держав регулярно моніторити стан питної води та доповідати про це раз на три роки.

Відповідно до Директиви про поводження з відпрацьованою міською водою, органи самоврядування містечок з населенням більше 2000 мешканців мають збирати та очищувати відпрацьовану воду перед зливом, а також застосовувати другорядні очисні елементи, такі як аеробні бактерії, ензими, тощо. Процедури очистки води для більших населених пунктів суттєво суворіші та складніші технологічно. Також передбачені дозвільні процедури при зливі індустріальних та сільськогосподарських вод у загальні мережі, постійний контроль роботи водоочисних споруд тощо.

У червні 2014 року Європейська комісія провела публічні консультації з приводу якості питної води в ЄС та потреб і шляхів поліпшення законодавства в цій сфері. Є імовірність, що консультації призведуть до змін у Директиві з якості питної води від 1998 року, це змінить систему моніторингу вмісту шкідливих речовин і зробить її простішою і доступною для невеликих громад і населених пунктів. До слова, Європейська Комісія підрахувала, що з 1990 по 2010 роки близько €152 млрд. було інвестовано у поводження з відпрацьованою водою, а на підтримку впровадження директив на національних рівнях виділяється близько €5 млрд. щорічно.

В Україні ситуація зі станом питної води регулюється Законом України «Про питну воду та питне водопостачання». Відповідно до нього був розроблений і затверджений ЗУ «Про Загальнодержавну програму «Питна вода України» на 2006-2020 роки», який спрямований на реалізацію державної політики щодо забезпечення населення якісною питною водою. Програма розрахована на 15 років і буде виконуватися у три етапи. Станом на початок 2016 року, згідно з результатами проведених перевірок Рахунковою палатою України, на виконання різних частин Програми кошти держбюджету, виділені у 2012 році, використовувались неефективно та з порушенням законодавства. У 2013-2015 роках програма взагалі не фінансувалась з держбюджету, а з місцевих бюджетів і інших джерел, що становило 70% фінансування, у запланованих обсягах також не виділялись. З цього випливає, що запланованих нормативно-правових та науково-технічних результатів Програми у 2012-2015 роках не досягнуто і виконання не забезпечено. Тому прогнозовано Програма майже не виконувалась, порушення набрали систематичного характеру, ремонт очисних споруд виконувався несистематично і непослідовно, фінансування дуже часто було непрозоре та імовірність виконання Програми по забезпеченню населення якісною питною водою до 2020 невелика.

Що п’ють європейці?

За останні 25 років ЄС суттєво поліпшив систему водопостачання, надаючи мешканцям можливість споживати чисту і нешкідливу для здоров’я воду централізованого постачання за доступною ціною. Півлітрова пляшка чистої води в ЄС коштує приблизно €1.5. Такий же об’єм води з крану обійдеться громадянину ЄС у суму €0.004 і часто ця вода буде якіснішою. В Австрії, Данії, Німеччині, , Швеції, Франції, Фінляндії мешканці вільно і без остраху споживають воду з-під крану.

За даними Євростату, 70% мешканців Центральної та Північної Європи мають підключення до водоочисних споруд, що здійснюють третинний (прискіплива очистка від хімічного та бактеріологічного забруднення), найвищий рівень очистки води. 50% відпрацьованої населенням південних та східних регіонів ЄС води також отримує третинний рівень очистки. Ці цифри відображають 30% ріст за останні 10 років. У Південно-Східній частині ЄС відсоток мешканців, під’єднаних до підприємств, що мають третинний рівень очистки відпрацьованих вод, малий, всього 9%, а 21% мешканців під’єднані до підприємств з вторинним рівнем очистки (з залученням аеробних бактерій та інших видів очистки від живих організмів. Первинний – це механічне очищення від часток бруду).

А загалом стан питної води в ЄС залишається далеким від ідеалу. Якщо в країнах Північної (та Південної Європи стан води досяг або досягає поставлених показників, то в інших регіонах, особливо в Східній Європі, стан води далекий від цих зразків. Головними перешкодами на шляху досягнення безпечного та якісного стану питної води є зволікання національних державних органів з впровадженням Директив, потреба в інвестиціях (особливо в країнах Східної Європи) та сучасне навантаження на системи водопостачання, спричинене стрімким зростанням кількості населення, урбанізацією, економічним прогресом та соціальними змінами. А, згідно з науковими дослідженнями, варто відмовитись від використання хлоридів для дезинфекції, бо вони утворюють небезпечні для здоров’я продукти розпаду.

Україна: все застаріло морально і технологічно

Українці п’ють переважно воду з річок - це 80% води, решта 20%, береться з підземних прісних вод. Українські проблеми з якістю питної води дуже комплексні. Зношені водопровідні, насосні станції та очисні споруди, застарілі технологічні процеси та недбале ставлення до очищення вод після використання з боку місцевого самоврядування та підприємств різного рівня є причиною поганої якості питної води в нашій країні. Крім цього, в ході транспортування втрачається майже 25% води.

Контроль за якість води проводить Державна санітарна служба. Близько 19 тисяч централізованих систем питного водопостачання контролюються санітарно-епідеміологічними станціями. Але кількість водопроводів, які не відповідають нормам, постійно збільшується. З 127.398 досліджень питної води, що проводились у 2015 році, за бактеріологічними показниками відхилення встановлено у 6,4% досліджень. Зі 151.432 санітарно-хімічних досліджень відхилення були у 9,3%. У питній воді децентралізованого водопостачання ці цифри виявилися більшими в 2-3 рази. Майже кожна 4 проба мала перевищений вміст нітратів, а цей елемент сприяє утворенню злоякісних пухлин.

Центральним водозабезпеченням користуються більше 70% населення України. За даними Укрстату (дані без урахування окупованих територій), протягом 2015 року було забрано з природніх джерел 9,7 млн. км. куб. води. Потужність очисних споруд - 5,8 млн. км. куб.. води, тобто очистили трохи більше половини забраної води, а решту не очищували або очищували недостатньо якісно.

Хоча експерти стверджують, що після очистки українська вода відповідає стандартам ЄС, однак все одно з кранів часто тече жахлива рідина, схожа то на пиво, то на каламутну річкову воду з мулом, то на кавовий осад. Причина зазвичай криється у жахливому стані водопровідних систем, яким часто виповнюється понад півсотні років, а то й більше. Їх реконструкції коштують шалених грошей, тому й ця справа щоразу відкладається, і проблема залишається хронічно невирішуваною.

Київські водопостачальні реалії

Київ п’є воду з Дніпра та Десни – тут функціонують Дніпровська та Деснянська водопровідні станції. Очищують воду перед подачею у домівки киян за допомогою реагентів: коагулянтів, флокулянтів, хлору, аміаку відповідно до Державних санітарних правил і норм 2.2.4-171.-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною». Потім вода потрапляє у відстійники, далі у швидкі фільтри і накопичується в камерах озонування. Це на Дніпровській водопровідній станції. На Деснянській застосовується подібний процес за винятком озонування. Після цих процесів очищення та знезараження подається у централізовані системи водопостачання. Очищають же відпрацьовану воду на Бортницькій станції аерації щонайменше третина потужностей якої дуже застаріла та на яку із завидною частотою нарікають кияни за неприємний запах.

Бортницька станція аерації— єдиний комплекс очисних споруд стічних вод міст Києва та 15-ти населених пунктів Київської області. Це складний комплекс інженерних споруд, устаткування і комунікацій, призначених для механічного та біологічного очищення стоків. На сьогодні на станції проходять очистку від 700 тис. до 900 тис. м3 стічних вод на добу. З урахуванням того, що в Київ подається приблизно 900 тис.м3 води щоденно, то очевидним є те, що потужностей БСА не достатньо.

Якщо вірити інформації, поданій на сайті «Київводоканалу», якість питної водопровідної води в Києві відповідає нормативам не тільки національним, а й вказаним в Директиві з питної води ЄС.

При цьому всьому, при мінімальній заробітній платі в Україні в 1550 грн. у столиці 1 куб.м. холодної води коштує 10.24 грн., а гарячої 87.92 грн. При використанні родиною з двох чоловік з середньою заробітньою платнею (8649 грн. в Києві станом на липень 2016, а по Україні 5374 грн.) 4х кубів холодної та 3х кубів гарячої води їм доведеться сплатити 305 грн. на місяць і 3660 грн. на рік. Це становить 3,5% середньої місячної заробітньої плати. У відсотках приблизно дорівнює витратам французької або німецької маленької родини з мінімальним доходом

Тож по ціні за питну воду – ми на рівні розвинених європейських країн. А от з якістю води проблема дуже актуальна, як у містах, так і селах і селищах. Її вирішення дуже витратне, хоча й життєво необхідне для здоров’я нації, однак держава, на жаль, не ставить це питання у перелік своїх термінових пріоритетів.

Світлана Чернецька, Віталій Горобець, Інформаційна кампанія «Сильніші разом!»

Редакция может не разделять мнение автора материалов. Публикации подаются в авторской редакции.

Киевляне задолжали за тепло более 2,1 млрд грн

Наибольшими должниками за отопление и горячую воду перед Киевэнерго являются...

Водных ресурсов Крыма хватит только на миллион...

То есть лишь половине более чем двухмиллионного населения полуострова

Договоримся об ассоциации к 1 ноября, — Порошенко

Нидерланды ратифицируют Соглашение об ассоциации с Украиной, считает президент

Нидерланды отложили договор с Украиной до декабря

Премьер Нидерландов просит больше времени на решение

Нидерланды не утвердят ассоциацию с Украиной

На референдуме в апреле голландцы выступили против Соглашения об ассоциации между ЕС...

Давайте отменим НДС ...Нельзя или можно

Продолжил разговор на счет того, можно ли в Украине отменить НДС - самый...

В деле Януковича никому не нужна правда

Для наших людей фактор истины давно утратил свою значимость. Украинцы делят политиков...

Кому выгодны данные новых политических соцопросов?

На днях две ведущие социологические компании в один день обнародовали данные...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто
Блоги

Авторские колонки

Ошибка