Про вибори ректора до Вінницького національного аграрного університету

10 Июня 2015 2 1.8

Ціною неймовірних жертв, психологічних та фізичних потуг українцям вдалося зберегти країну. Але усунення перших одіозних осіб тоталітарного айсбергу від влади – це лише початок кропіткої, наполегливої, інколи жертовної роботи по розбудові нового суспільства. Прогнила система опирається, пручається, йде в контратаку заради збереження влади і нечесних грошових потоків. Реваншизм – нажаль, невід’ємний атрибут будь-яких революційних змін. На Вінниччині яскрава демонстрація реваншизму в представницьких органах, в медичній сфері (при переобранні керівників медичних закладів) насторожує, навіть дещо демотивує і підриває віру в зміни взагалі.

Нова спроба активізації демократичних сил і процесів сьогодні – це переобрання ректорів університетів - впливових структур нашої держави. Незважаючи на досить демократичну процедуру обрання і можливість приведення до керма вищих навчальних закладів кращих із кращих в освітянській сфері, процес наштовхується на безліч підводних каменів та каменів спотикання. Особливу завзятість в Україні щодо збереження владного впливу на виші демонструють колишні представники табору Януковича (а може й не колишні). Деякі з них, будучи формально чи не формально люстрованими, застосовують іншу стратегію, суть якої: не обов’язково самому бути при владі, щоб мати над навчальними закладами реальну владу. Злодії та вурдалаки повертаються через своїх ставлеників та підставних осіб. При цьому підло та облудливо дискредитують порядних і чесних людей, які претендують на вищі управлінські посади у ВНЗ.

Дякувати Богу, теперішня процедура виборів ректорів досить справедлива: в якості виборців участь приймають сотні представників всіх підрозділів конкретного вишу; виборчі комісії складаються із десятків працівників цього ж вишу та представників Міністерства освіти України. Та демократія має свої пастки і недосконалості. Як приклад, люди не завжди обирають кращих із кандидатів, спроможних розвивати університет в нових політичних та економічних реаліях, більше турбуючись про «свою сорочку» і небажаючи змінюватись самому. Інша пастка – різні можливості кандидатів щодо інформаційного впливу на виборців, доступу до ЗМІ тощо. Адже вибори ректорів ВНЗ в Україні супроводжуються баталіями, що мало чим поступаються політичним.

Після перепитій в кількох провідних університетах м. Вінниці дійшла черга до ВНАУ (Вінницького національного аграрного університету). Можливо ця інформація дозволить виборцям сконцентруватись і обрати керманича, який буде справжнім ректором.

Сучасний ректор має бути ефективним адміністратором, визнаним науковцем, який забезпечить інновації у діяльності університету, при чому як у навчальному процесі, так і науковій діяльності.

Кандидат у ректори повинен мати суспільно визнаний статус справжнього вченого. Не той, хто купив диплом, а той, кого дійсно знають як науковця. Науковець – коротке слово, але за ним криється безліч аспектів – ерудиція, знання, досвід, вміння керувати науковим процесом та вчити молодь найкращому і багато іншого. Серед останнього – обов’язкова порядність, така людина повинна бути прикладом.

Така людина повинна вміти організовувати командну роботу, мати належне, стратегічно орієнтоване мислення, вміння об’єктивно оцінювати ситуацію, мати суттєвий (і успішний) адміністративний досвід в науковій і освітянській сферах. В решті-решт, це повинен бути патріот.

Прямим громадянським обов’язком всіх тих, хто прийматиме участь у виборах ректора ВНАУ, має бути співставлення всього зазначеного стосовно кожної із кандидатури претендентів. Особливо звертаємося до студентів і аспірантів, які природно мають обмежену інформацію про претендентів: від Вашого вибору дуже багато залежить. Це – той самий випадок, коли доля вирішується саме Вами.

Редакция может не разделять мнение автора материалов. Публикации подаются в авторской редакции.

В СССР все было самое лучшее!

Для тех, кто тоскует по советскому прошлому, есть две новости — хорошая и плохая

Долги за коммуналку помогли найти квартиру Азарова

Тут-то Николай Азаров, будучи чиновником со стажем, вспомнил что ему полагаются...

Политика Молдовы как пример здорового прагматизма

Успех Молдовы не затронул струны душ наших политиков, или же они предпочли сделать вид,...

Недекоммунизация «Укрзализныци»: Горишние Плавни...

В то время, когда все дружно избавляются от памятников Ленину и переименовывают ...

Комментарии 2
Войдите, чтобы оставить комментарий
цзы лисицин
10 Июня 2015, цзы лисицин

В отличие от редакции ,я мнение автора разделяю,но только в плане постановки вопроса. Всё остальное -заказали,выполнила,как могла ,а смогла крайне плохо. На стороне автора будут те ,кто обижен ректором ,членами учёного совета ,деканатом,заведующими кафедр.Кстати все перечисленные после ректора тоже могут быть недовольны.Статью должен писать журналист в ипостаси учёного. Автору можно задавать много вопросов ,например: где взять на конкурс достаточное количество желающих, занять пост ректора,обладающего теми качествами ,которые перечисляет автор.. Может и найдутся,но будет тоже ,что происходит в нашей стране,период становления долог,результат туманен ,а то и плачевен. Ректор -тяжёлая ноша и таким казацким приёмом,вопрос, как предлагает автор, учёные не решают. Дайте им самим решить и они решат без подсказок "поводыря " Ирины Ивановой!

- 5 +
Саша Корпанюк
10 Июня 2015, Саша Корпанюк

Ціною неймовірних жертв, психологічних та фізичних потуг українцям вдалося зберегти країну.
автор действительно считает что в результате их потуг сохранена страна?

- 8 +
Блоги

Авторские колонки

Ошибка