Про вибори ректора до Вінницького національного аграрного університету

10 Июня 2015 2 1.8

Ціною неймовірних жертв, психологічних та фізичних потуг українцям вдалося зберегти країну. Але усунення перших одіозних осіб тоталітарного айсбергу від влади – це лише початок кропіткої, наполегливої, інколи жертовної роботи по розбудові нового суспільства. Прогнила система опирається, пручається, йде в контратаку заради збереження влади і нечесних грошових потоків. Реваншизм – нажаль, невід’ємний атрибут будь-яких революційних змін. На Вінниччині яскрава демонстрація реваншизму в представницьких органах, в медичній сфері (при переобранні керівників медичних закладів) насторожує, навіть дещо демотивує і підриває віру в зміни взагалі.

Нова спроба активізації демократичних сил і процесів сьогодні – це переобрання ректорів університетів - впливових структур нашої держави. Незважаючи на досить демократичну процедуру обрання і можливість приведення до керма вищих навчальних закладів кращих із кращих в освітянській сфері, процес наштовхується на безліч підводних каменів та каменів спотикання. Особливу завзятість в Україні щодо збереження владного впливу на виші демонструють колишні представники табору Януковича (а може й не колишні). Деякі з них, будучи формально чи не формально люстрованими, застосовують іншу стратегію, суть якої: не обов’язково самому бути при владі, щоб мати над навчальними закладами реальну владу. Злодії та вурдалаки повертаються через своїх ставлеників та підставних осіб. При цьому підло та облудливо дискредитують порядних і чесних людей, які претендують на вищі управлінські посади у ВНЗ.

Дякувати Богу, теперішня процедура виборів ректорів досить справедлива: в якості виборців участь приймають сотні представників всіх підрозділів конкретного вишу; виборчі комісії складаються із десятків працівників цього ж вишу та представників Міністерства освіти України. Та демократія має свої пастки і недосконалості. Як приклад, люди не завжди обирають кращих із кандидатів, спроможних розвивати університет в нових політичних та економічних реаліях, більше турбуючись про «свою сорочку» і небажаючи змінюватись самому. Інша пастка – різні можливості кандидатів щодо інформаційного впливу на виборців, доступу до ЗМІ тощо. Адже вибори ректорів ВНЗ в Україні супроводжуються баталіями, що мало чим поступаються політичним.

Після перепитій в кількох провідних університетах м. Вінниці дійшла черга до ВНАУ (Вінницького національного аграрного університету). Можливо ця інформація дозволить виборцям сконцентруватись і обрати керманича, який буде справжнім ректором.

Сучасний ректор має бути ефективним адміністратором, визнаним науковцем, який забезпечить інновації у діяльності університету, при чому як у навчальному процесі, так і науковій діяльності.

Кандидат у ректори повинен мати суспільно визнаний статус справжнього вченого. Не той, хто купив диплом, а той, кого дійсно знають як науковця. Науковець – коротке слово, але за ним криється безліч аспектів – ерудиція, знання, досвід, вміння керувати науковим процесом та вчити молодь найкращому і багато іншого. Серед останнього – обов’язкова порядність, така людина повинна бути прикладом.

Така людина повинна вміти організовувати командну роботу, мати належне, стратегічно орієнтоване мислення, вміння об’єктивно оцінювати ситуацію, мати суттєвий (і успішний) адміністративний досвід в науковій і освітянській сферах. В решті-решт, це повинен бути патріот.

Прямим громадянським обов’язком всіх тих, хто прийматиме участь у виборах ректора ВНАУ, має бути співставлення всього зазначеного стосовно кожної із кандидатури претендентів. Особливо звертаємося до студентів і аспірантів, які природно мають обмежену інформацію про претендентів: від Вашого вибору дуже багато залежить. Це – той самий випадок, коли доля вирішується саме Вами.

Редакция может не разделять мнение автора материалов. Публикации подаются в авторской редакции.

Перипетии патриотизма

Казалось, неужели Трампу не хватает этого самого американского патриотизма?

Влияние мастера на культурное пространство и связи...

Роль актера, режиссера театра в культурном пространстве оценивается сообществом по...

В полку Ленина, Ельцина, Че Гевары, кажется, прибыло

На церемонии инаугурации мне очень понравились американские элитные бабушки,...

Открытия в мире финансов Олимпийского движения

Лидером среди городов, которые являются каркасом Международного олимпийского...

Что ждет Украину 2

В 2009 г. на «Украинской правде» вышла моя статья под названием «Апокалипсис...

Яка пшениця, така й паляниця

Уничтожение гумуса. Куда исчезли архитекторы плодородия и жаворонки?

Комментарии 2
Войдите, чтобы оставить комментарий
цзы лисицин
10 Июня 2015, цзы лисицин

В отличие от редакции ,я мнение автора разделяю,но только в плане постановки вопроса. Всё остальное -заказали,выполнила,как могла ,а смогла крайне плохо. На стороне автора будут те ,кто обижен ректором ,членами учёного совета ,деканатом,заведующими кафедр.Кстати все перечисленные после ректора тоже могут быть недовольны.Статью должен писать журналист в ипостаси учёного. Автору можно задавать много вопросов ,например: где взять на конкурс достаточное количество желающих, занять пост ректора,обладающего теми качествами ,которые перечисляет автор.. Может и найдутся,но будет тоже ,что происходит в нашей стране,период становления долог,результат туманен ,а то и плачевен. Ректор -тяжёлая ноша и таким казацким приёмом,вопрос, как предлагает автор, учёные не решают. Дайте им самим решить и они решат без подсказок "поводыря " Ирины Ивановой!

- 5 +
Саша Корпанюк
10 Июня 2015, Саша Корпанюк

Ціною неймовірних жертв, психологічних та фізичних потуг українцям вдалося зберегти країну.
автор действительно считает что в результате их потуг сохранена страна?

- 8 +
Блоги

Авторские колонки

Ошибка