Садовой: о сердце и душе

№44(794) 4 — 10 ноября 2016 г. 03 Ноября 2016 1 2

Андрей САДОВОЙ, фото Вячеслав БЕРЛОГ

Из Берлина президент привез в Киев «дорожную карту».

Узнав об этом, часть Верховной Рады, ориентированная на провластную партию, как, собственно, и БПП, ликовала.

«Карта», фактически написанная «нормандской четверкой», должна была стать вроде как путеводной звездой и вести нас прямиком к выборам на Донбассе.

Но парламентские политсилы, позиционирующие себя как оппозиционные, искренне возмутились.

Громче всех негодовала «Самопоміч».

И поскольку события эти происходили на минувшей неделе, то будучи в командировке на Галичине, решила побеседовать в том числе и на эту тему с лидером партии «Самопоміч», мэром Львова Андреем САДОВЫМ (ДОСЬЕ).

Говорили мы на государственном языке, поэтому интервью даю без перевода.

Аденауэр был прав

— Фракція вимагає від президента пояснити, хто й на якій підставі підписав рамкову угоду про розведення військ у Золотому, Петрівському й Станиці-Луганській. Коли в сесійній залі це озвучував депутат від «Самопомочі» Семен Семенченко, то колеги по фракції його буквально затуляли собою, аби опоненти з числа «Народного фронту» та БПП не спровокували бійку... Причому не стільки через вимогу пояснити, скільки через те, що ваша політсила звертається до ГПУ з проханням порушити кримінальну справу за такий наказ щодо військ. А хто підписував? Ймовірно, що президент. Тобто справу порушити проти нього?

— Якщо хтось від імені держави Україна приймає рішення, то треба розуміти — чиє це рішення. Це рішення глави держави? Чи він це комусь делегував? У нас дуже часто говорять «прийнято рішення», а хто прийняв? Кожне рішення має свого автора. Тож ми хочемо це знати.

— Колишній губернатор, а нинішній заступник міністра оборони з питань тимчасово окупованих територій пан Тука публічно скаржився на «Самопоміч». Казав, що фракція відмовилася вислухати аргументи Євгена Марчука, представника України у підгрупі з безпеки тристоронньої контактної групи, й наголосила, що його, тобто Марчука, варто віддати під трибунал. Чому?

— Я не був при цій розмові, тому й коментувати мені це некоректно.

— «Нормандська четвірка» представила «дорожню карту». Але, судячи з усього, «Самопоміч» не бачить, що та «карта» допоможе зберегти цілісність держави. У всякому разі за кілька днів вона спромоглася зібрати понад 30 тис. підписів проти особливого статусу Донбасу і виборів

у ОРДЛО. Фракція вимагає прийняти закон про окуповані території. Ви як до цього ставитеся?

— Я підтримую закон стосовно окупованих територій. ВР проголосувала за Крим як за окуповану територію, так само треба прийняти закон стосовно тих територій, на яких сьогодні немає впливу української влади. Там де-факто є окупант. І він повинен нести відпові-дальність за тих людей, які там живуть. Це міжнародна практика.

І тут би я звернувся до досвіду Конрада Аденауера, який був тричі канцлером Німеччини. Свого часу його політичні опоненти наполягали на рішенні стосовно об'єднання країни. Втім, він у той час, поки був канцлером, казав: «Того не буде». Бо перед ним стояв вибір: свобода чи об'єднання. Він обрав свободу. Німеччина об'єдналася при його наступникові — Гельмуті Колі — тільки тоді, коли развалився Радянський Союз...

Тобто якщо рівень життя в Україні буде в два рази вищий, ніж у Росії, то процес об'єднання буде набагато швидшим.

Втім, поки я не бачу з боку РФ бажання звільнити Донецьку область. Бо в Росії хочуть залишити все у сьогоднішньому стані, лишаючи за собою вплив на всю ту біду, яка там є.

Тому вважаю, закон про окуповані території буде розв'язанням цієї проблеми. Гадаю, його підтримають більшість громадян нашої держави.

— Окрім сходу, є ще одна проблема: захід, точніше — Польща. Коли сейм проголосував за постанову, якою визнав події, що сталися на Волині у 1943—1945 роках, «геноцидом, вчиненим українськими націоналістами проти мешканців ІІ Речі Посполитої», міждержавні стосунки на рівні парламентів стали надто прохолодними...

— Польща була, є і буде сусідом України. Коли спілкуєшся з польськими студентами, які навчаються тут, чи просто тими, хто приїжджає до Львова на вихідні, я не бачу жодних розбіжностей між українцями і поляками. Вони привітні, прихильні, мають тих самих улюблених акторів, що й ми. Ці люди відкриті для світу. І, власне, на них треба орієнтуватись.

В історії були дуже болючі й ранимі періоди нашого спільного життя. Якщо на цьому наголошувати, то це означає затьмарювати наше хороше майбутнє. Якщо ж наголошувати на тих речах, які ми робили спільно для того, щоб люди в наших країнах були успішні, тоді буде успіх. На сьогоднішній день ми є свідками прекрасного примирення, яке відбулося між Німеччиною і Францією. Дуже складний був процес. Але важкі сходинки подолано.

Поджог по заказу

— Повертаємось до внутрішніх справ. Понад 60% громадян України підтримують ідею дочасних парламентських виборів: такі результати опитування, проведеного нещодавно соціологами. Ваша політсила готується?

— Ми не прихильники дочасних виборів. Вважаю, що треба робити максимум для того, щоби парламент ефективно працював. Але це залежить від президента. Як він керує, маючи найбільший вплив в державі, так воно і буде... Стосовно готовності до виборчої кампанії, то політична партія має бути завжди готовою до виборів, бо це — можливість отримати довіру людей, щоби легітимно далі працювати.

Инфографика 2000.ua: Сколько зарабатывают и прогуливают мэры

— Рейтинг «Самопомочі»: за рахунок чого вона тримає досить довго четверте місце?

— Думаю, ми з вами кінцевого рейтингу не знаємо, лише можемо мати приблизну інформацію щодо вподобань. Рейтинг визначається на виборах. Ще раз наголошую: я не сильно дивлюся на інші політичні сили — чим вони займаються, що роблять. Для мене важливо, щоб оці люди, які за покликом сумління прийшли в «Самопоміч» й завдяки спільній праці себе реалізують, — щоб вони й далі мали цю можливість.

Сьогодні на «Самопоміч» йде дуже серйозна атака. Як, власне, й на місто Львів, і на Садового. Ми це побачили вочевидь, коли в травні був підпалений один з найбільших полігонів у місті. Так, це був підпал!.. І автоматично — блокада всіх інших полігонів сміття. Гадаю, все це — політтехнологічний замисел. Сподіваюсь, ми його розкриємо через деякий час.

— Хто ж замовник?

— Навіть не хочу про це думати... Та мені приємно, що «Самопоміч» стає твердішою в ВР. Що тисяча депутатів в місцевих органах влади, більшість з яких ніколи не були раніше обранцями, сьогодні показують свою принципову позицію... Можу уявити шок, який вони отримали, зайшовши в свої місцеві ради, не маючи досвіду, а маючи тільки добрі наміри. Вони бачили з іншої сторони колег, які там вже 3—4 каденції, котрі тільки й думають, де і як рибку злапати в мутній воді.

— Чи є у практиці вашої політсили, що у Верховній Раді, радитись з очільником партії? Приміром, якщо стає питання когось виключити з фракції за неправильне голосування, чи дзвонить вам Олег Березюк? Чи самі такі рішення приймають?

— Є партія. А є політична фракція, яка є органом партії. Дуже багато людей мають таку думку, що Садовий сидить і кожне рішення корегує — не тільки у ВР, але у всіх радах, де є на Україні «Самопоміч». Навіть теоретично це навряд чи можливо. Хоча по важливих моментах, коли дебатують, радяться зі мною. І я завжди підтримую колективний розум фракції.

— «Самопоміч» в опозиції. Там і радикали Ляшка, і партійці Тимошенко. І от приймає Рада закон про те, щоби під егідою боротьби з корупцією парламентські партії фінансувалися за рахунок держави. БПП й «фронтовики» — обома руками «за». «Батьківщина» відмовилася, бо такі трати — не на часі. А от Радикальна партія й «Самопоміч» — ні. Хоча суспільну думку з цього приводу, певне, знаєте. Чому не відмовились?

— У нас дуже модно говорити про корупцію. Але про неї кажуть, коли продають місця в списках, торгують посадами... Усі партії в Україні — фактично на 99% — мають своїх спонсорів-олігархів. І під різні вибори міняють назви політсил, коригують бренди, бо в них немає проблем з грошима.

Тобто більшість партій в Україні проблем з коштами ніколи не відчувала. «Самопоміч» же не має грошей. А йдучи на вибори, ми опиняємось не в однаковій позиції з рештою. Якщо хтось тратить 1000 доларів, ми повинні за 100 зробити те саме і краще.

На моє глибоке переконання, практика, яка впроваджується в Україні щодо фінансування партій за рахунок бюджету, — це антикорупційна норма, прийнята більшістю країн світу. Звичайно, гроші, які нам виділяються, не покривають усіх витрат, але для нас це ковток свіжого повітря. Хоча б будемо мати кошти на приміщення, на поїздки, на краще висвітлення своєї діяльності, на агітматеріали... Бо партія бере відповідальність за країну. Ви не знайдете в світі жодної успішної країни, де б не було успішної партії.

Андрей Иванович уверен: город хотят уничтожить — уж слишком Львов свободолюбив, фото Вячеслав БЕРЛОГ

Хотят забрать 700 миллионов

— От ми плавно переходимо до теми фінансів... Коли парламент говорить про примирення в країні й про те, що зараз нема приводу для бунтів, то, здається, сильно помиляється... Бо бюджет, який провладні фракції всіляко проштовхують, насправді може підірвати навіть крихкий баланс спокою в державі. Тимошенко закликала всіх не голосувати за бюджет. А ваша політсила якої думки?

— Враховуючи сьогоднішню коаліцію, куди входять олігархи, не думаю, що є проблеми з голосами для прийняття бюджету. Питання ж в тому — як цей бюджет використовуватиметься. Він буде працювати на всіх чи лише на окремі клани? Скажу більше, в рамках децентралізації по тих прогнозних показниках, які ми бачили, в міста Львова хочуть забрати в наступному році 700 млн. грн.

— Хто саме хоче?

— Держава. На нас частково будуть вішати фінансування освіти, медицини, культури. А це — пропорційно для кожного міста в державі. З усіх 20 млрд. хочуть забрати! Хіба ж це децентралізація?..

У мене сьогодні був представник поліції, який плачеться на велику біду, яка є сьогодні в органах. У рамках децентралізації знаєте що зробили? Ліквідували міське управління поліції. Тобто беруть один район області й один район міста — і роблять міжрайонне Пустомитівське чи Франківське відділення!

Так само роблять і по прокуратурі: ліквідували міську! Наступний крок такої децентралізації — взяти місто Львів, поділити на шість частин, бо у нас шість районів... А тоді ті райони приєднати до районів області. І все! До цього йде. Певне, хочуть знищити, бо Львів — то занадто вільне місто. Отже, треба його просто ліквідувати, розділивши на маленькі частинки. Отака тупість!

Так, в інших містах такої тупості теж багато. Бо права рука не знає, що робить ліва... Я на цю тему говорив з міністром внутрішніх справ, з президентом. Вони на мене дивляться отакенними великими очима!..

Повірте, глупості, як з тим поділом, — на кожному кроці й кожного дня.

Есть и хорошие новости

— Втім, є й гарні новини у Львові. Місцева преса пише, що французи збираються ось-ось сміттєпереробний завод проектувати й будувати. Чи це так?

— В чому суть? Реально 5% території України знаходяться під різними звалищами. Ніде в Європі такого немає. А в нас це існує, бо немає жодного сучасного підприємства з переробки сміття.

Львів має амбіції бути першим, тобто збудувати завод. Для цього ми домовилися з Європейським банком, який нам має виділити 75 млн. доларів. Звичайно, що західні потужні компанії вже стоять на нижньому старті, аби взяти контракт й збудувати завод. Так, і французькі компанії приїжджають, дивляться. Вважайте, це й моя амбіція — аби у міста з'явилося таке підприємство.

Але є ще одна хороша новина. В середині листопада ми відкриваємо нову трамвайну колію — від найбільшого спального масиву до центра Львова. Тобто якщо в інших містах України трамвайні колії демонтують, то ми, навпаки, збудували 11 км! І по них буде їздити як мінімум 9 сучасних низькопідлогових трамваїв, причому львівського виробництва. Це відповідь усім тим, хто говорить, що у нас нічого не виробляється.

— Коли читаю новини про Львів, останнім часом неодмінно натикаюсь на тему сміття. Львівські сміттєвози знайшли то на Волині, то на Миколаївщині. Вони начебто возять нелегально туди вантаж. Що відбувається? Наче з літа проблему більш-менш вирішили. Чи ні?

— А це такий тренд. Така політтехнологічна розробка, задача якої — кожного тижня згадувати Львів саме в поєднанні зі сміттям. От один приклад. Дзвонить мені журналістка: «Тут в такій-то області перевернулась машина зі сміттям, дайте ваш коментар». Питаю: «А чому ви дзвоните мені?» — «Бо керівник редакції сказав, аби телефонувати до Садового». Я говорю: «Передайте керівнику мої вітання, розумію, що задача є централізована...» На деяких телеканалах спеціально фільми знімають на цю тему.

— При бажанні і Львів, і мера можна до будь-якої теми «прив'язати», але чому саме до сміттєзвалищ?

— Бо занадто багато у Львові останнім часом ми зробили добрих речей, комусь воно очі ріже. От і вирішили дати нам відповідь.

— Чимало опозиційних політиків, в тому числі з «Батьківщини», кажуть: «Так, при Яценюкові був жах, але нині — просто суцільна темрява». Ваша думка: можливо, вони перебільшують?

— Чесно? Я маю досвід роботи на посаді міського голови більше 10 років. Так складно і важко, як зараз, не було ніколи.

— Соціологія підтверджує: понад 70% молоді мають бажання виїхати з країни, причому переважна більшість — з правого берега Дніпра. 30%, думаю, теж зголосилися б, якби мали кошти їхати.

— Що робити? Перш за все потрібні інвестиції в освіту. По-друге, в науку... Чому, наприклад, мені важливі нові сучасні низькопідлогові трамваї? Тому що це — хайтек-виробництво, і це все виготовляється у Львові. Я дбаю за кожне нове робоче місце: тільки в галузі туризму з'явилося 10—20 тис. таких місць. В галузі ІТ кожного року — ріст 20%.

І якщо з України виїжджають, то багато людей зі сходу до Львова приїжджають на постійне життя. Тому що тут є комфорт, атмосфера. І мені дуже прикро, що місто, яке можна масштабувати на інші міста нашої країни, знаходиться під таким серйозним пресингом і ударом. Його хочуть просто прикрити, імідж «сміття» накласти на Львів... До речі, справу про підпал на Грибовицькому звалищі, коли загинули люди, ніхто не розслідує. Справа хоч і порушена, але більше вона нікого не цікавить.

— Коли в 2013-му була в країні політична криза, то майже всі міськради й облради на заході України приймали рішення й виходили де-факто з підпорядкування Києва. Гадаєте, щось подібне може повторитися?

— Якщо Київ є серцем України, то Львів є душею. Серце можна пересадити, а пересадка душі неможлива. Тому Львів був, є і буде оцією душею, отим голим нервом країни, який завжди говорить і буде говорити правду.

Подобається це комусь чи не подобається, Львів — це місто, яке завжди буде енергетичною криницею, куди можна приїхати, а відчувши оцю атмосферу, отримати сили.

Тому, користуючись нагодою, звертаюсь до всіх читачів шанованої газети «2000»: приїжджайте до Львова за хорошим настроєм, за зустрічами з людьми і за прекрасною кавою, яка буде зварена спеціально для вас.

Киев — Львов — Киев

2000 во Львове

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...

«Портал» на Армянской

«Надменные бездельники последней советской поры, циничные и образованные, нежные и...

«Вашими молитвами...»

«Чи ти, чоловіче, будеш в рясі, чи в фелонії, чи ти будеш в спортивнім костюмі,...

Юрий Сивак: все началось с вечернего платья

23-летний уроженец Ужгорода Юрий Сивак занимается модельным бизнесом всего три года,...

LVIV FASHION WEEK: поспишь потом

«Мы выпустили полторы тысячи модельеров, талантливых ребят много, а на слухуот силы...

Сергей КУЛИШ: Охочусь только на медали

Никогда не смогу ногой дверь открыть и сказать: «Вот, я олимпийский призер, давайте...

Коломия оголосила суверенітет

«Гройсман, колишній досвідчений міський голова, вже починає забувати проблеми, які...

Владимир ХОЛОПОВ: «На Евро будем биться за медали»

То, что мы сильнее действующих чемпионок континента — было доказано дважды

Судьба телефонистов

Одесса занимает первое место в Украине по числу граждан, официально работающих за...

Украина станет жить лучше, когда власть начнет...

Если у вас нет средств на собственное воспроизводство, обеспечивающее определенную...

Комментарии 1
Войдите, чтобы оставить комментарий
Валерий
07 Ноября 2016, Валерий

Про "пiдпал "... Какие недогадливые собеседники ! Не знают ни исполнителей , ни заказчиков , так и быть, открою секрет : заказчик - Путин ! Исполнитель -он же . Элементарно , Ватсон ! Далее... " Когда в 2013г. был в стране политический кризис ,то
почти все горсоветы и облсоветы на западе Украины ... выходили де-факто из подчинения Киеву " . Про политический кризис мы уже наслышаны , а вот про вооружённый переворот что - то боятся напомнить . А вот представьте , что в кризисе
победил Янукович . И кто тогда был бы сепаратистом ? Да только Л . Денисенко (не говорю - неспособна ) просто не хочет задуматься .

- 4 +
Блоги

Авторские колонки

Ошибка