Христове Воскресіння завжди було святом надії

№17(770) 29 апреля — 5 мая 2016 г. 27 Апреля 2016 5

Митрополит Бориспільський і Броварський АНТОНІЙ, керуючий справами УПЦ

Чим для православних християн є свято Воскресіння Христового? Досить часто можна почути абсолютно різнопланові відповіді на це запитання. Хтось сприймає Пасху як день, коли нарешті завершився тривалий період Великого Посту. Інші — як час розваг, відпочинку, відвідин своїх рідних. Та Світле Христове Воскресіння має набагато глибший зміст і недарма зветься «святом над святами».

Для того, аби зрозуміти всю важливість та серйозність тієї події, яка трапилась на Святій Землі два тисячоліття тому, варто заглибитись ще далі — в античний період. Язичницький світ, який передував християнській цивілізації, перебував у стані інтелектуального бродіння. Підтвердженням цьому є величезна кількість різноманітних філософських течій, якими захоплювались тогочасні шукачі істини.

Стоїцизм, епікурейство, атомізм, софізм і безліч інших — всі ці напрямки античної філософії в різній мірі сповідувались представниками різних верств населення. Однак всі ці течії поєднувала одна проблема — вони не давали відповідь на головне запитання «а що далі?». Іншими словами, за ширмою розумних слів і домислів не ховалось нічого, що давало б надію на майбутнє.

Йдеться не про той, реальний для нас проміжок часу, — завтра чи через місяць, а про те, що очікує людину після смерті. Разом із цим виникало запитання щодо того, чи наповнює людину якась нематеріальна субстанція. Якщо так, тоді що трапляється з нею опісля переходу у вічність? I взагалі — чи є куди йти?

Недарма більшість тогочасних письменників свідчили про те, що суспільство перебувало в стані постійної недоконаності, людям постійно чогось не вистачало. Більше того, окремі філософські течії підсумком свого вчення вважали суїцид. Інші вчили, що в житті можна і треба пробувати все, живучи в своє задоволення, оскільки поза ним — пустота. Найбільш помірковані філософи античності допускали існування Вищого розуму. Недарма таких визначних народних вчителів дохристиянської епохи, як Сократа чи Платона, іменували «християнами до Христа». Тобто можна сказати, що їхнє вчення в окремих своїх аспектах часто нагадує нам християнське богослів'я. Язичницький світ очікував кардинальних змін, а найкращі уми того часу прагнули до пошуків того Абсолюту, про який лише віддалено здогадувались.

Пришестя у світ Христа Спасителя кардинально змінило обличчя людства. Месія, народившись від Діви Марії, наблизив людей до тих відповідей, на які вони так чекали. Земний шлях Iсуса Христа складався з кількох етапів, кожний з яких є особливим для всіх нас. Та найвизначнішою подією для людства є Христове Воскресіння. Саме цей момент стає визначальним в подальшій історії людства, оскільки через Воскресіння людина наблизилась до Бога.

Сенс Христового Воскресіння полягає не лише в тому, що Спаситель зміг відновити втрачений колись зв'язок між Богом і людиною. Христос дарував усім нам надію на те, що всі зусилля, які ми докладаємо в своєму житті, не проходять надаремно.

Християни, живучи в межах певних правил, частіше за все перебувають в процесі постійного самовдосконалення. Ми відмовляємо собі в багатьох речах, обмежуємо себе, наприклад, дотримуючись посту. Та все це відбувається не як вияв певного самобичування, а з надією в першу чергу на ті обітниці, які дарував нам Христос. Основне бажання християнина завжди полягає в тому, щоб стати співпричасником Воскресіння, не в цьому світі, але в майбутньому.

Різниця між християнством та іншими релігійними течіями завжди полягала в тому, що християнин мислить себе не просто в сучасних йому обставинах і категоріях, але завжди проектує своє життя на Євангеліє. Все це, звісно ж, є наслідком тієї надії, яку поселило в наші серця Христове Воскресіння. Апостол Павло у Посланні до Коринфян казав: «Якби не воскрес Христос, тоді б і віра ваша недаремно» (1Кор. 15,17).

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...

Крестный ход: почему они идут в Киев

Колонна растянулась до километра. Люди шли целыми семьями

Феодор II: Знаю, что Блаженнейший Митрополит Онуфрий...

Мы все находимся рядом с канонической Украинской Православной Церковью

Обращение Предстоятеля Украинской Православной...

Этот Крестный Ход фактически объединит Украину

Голос с Крита: они не дождутся?

Не осталось без внимание и скандальное обращение Верховной Рады к патриарху...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто
Блоги

Авторские колонки

Ошибка