Життя, віддане театру…

17 Мая 2016 1

Народний артист України Петро Бенюк в ролі Калитки у виставі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»

У кожного народу є такі постаті, які творять його культурну історію – певна еліта нації. Однією із таких постатей є народний артист України, актор Львівського національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької Петро Михайлович Бенюк, який цього року святкує свій сімдесятилітній ювілей.(Народився 4 березня 1946 р.)

У перший тиждень травня атмосфера у глядацькій залі театру була по-особливому тепла. І це не дивно, адже тут відбувся бенефіс улюбленця публіки, провідного актора театру, маестро сцени Петра Михайловича Бенюка. Його знають і люблять шанувальники Мельпомени. А люблять, бо є за що, оскільки уже понад сорок років на сцені театру Петро Михайлович тішить своїм талантом глядача.

Уродженець села Битків Надвірнянського району Івано-Франківської області, закінчивши Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого, потрапив до театру ім. М. Заньковецької, який став для нього рідним на все життя. Його творчої наснаги вистачило б на плеяду акторів, але він ніколи не зупиняється на досягнутому, удосконалюючи свою майстерність у кожному образі.

Незвично приємним виявився бенефіс актора, адже тривав аж чотири дні, протягом яких його можна було побачити в різних амплуа: Калитка у виставі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч», Леонтій Заєць у «Блазнях мимоволі» і Дмитро в «Останньому гречкосії» О. Огородника, Барон у «Шаріці» Я. Барнича. І всюди він зумів магічною силою власної акторської гри зачарувати публіку, змусити глядача перебувати з ним на одній емоційній хвилі протягом вистави: або співпереживати і навіть плакати, або ж від душі сміятися. Власне у цьому і полягає талант справжнього актора.

Для нього немає «рядових» вистав і ролей, кожного разу він вносить у роль щось нове, особливе. І саме тому часто буває так, що ролі, які не є головними у виставі, дуже часто у виконанні Петра Михайловича стають саме такими. Наприклад, було так із одними з улюблених ролей актора: Онисима у виставі Я. Стельмаха «Коханий нелюб», а також друга, помічника народного депутата в «У.Б.Н.», в яких він зумів високомайстерно передати двох зовсім протилежних по характеру персонажів і саме завдяки цьому вистави отримали великий успіх і багато років з аншлагами проходили в театрі.

Проте, не обійшлося й без «ложки дьогтю», адже зараз вони зникли з афіш: «У.Б.Н.» показують дуже рідко (при тому ввівши на роль іншого актора), а «Коханого нелюба» взагалі уже декілька років непомітно у репертуарі театру. Мабуть, це відбувається тому, що «Бенюк, по суті, революціонер, який не боїться казати правду у вічі, не боїться боротися за справедливість, не боїться жити морально» – як писала колись у одній зі статей Наталія Борська. Прикро й те, що й не виділили час на привітання актора на сцені театру, вручення йому грамот й нагород (як переважно буває під час подібних форматів).

Але беззаперечним доказом високого таланту актора є вдячний глядач. Саме він постає головним критиком актора, і тим, без кого театр не зможе існувати. А вистави з участю Петра Михайловича збирають аншлаги – ось що є беззаперечним успіхом його творчої діяльності. І на вистави бенефісу глядачі теж прийшли подякувати йому за багаторічну, невтомну, а головне – плідну працю. Приїхав привітати ювіляра і його брат – народний артист України, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка, актор Київського національного академічного драматичного театру ім. І. Франка Богдан Бенюк.

Ювіляр тішив присутніх своєю талановитою грою, а глядачі вітали його квітами, подарунками і бурхливими хвилями овацій. Мабуть саме у цьому й полягає справжнє визнання актора і найвища самоціль його творчого буття.

Трудно быть Кабачком

Многотонная машина с готовностью вторит человеку: обнимает и отталкивает опасными...

Виктория Булитко: «Над «Муму» я рыдала огромными...

Одна из самых обаятельных комедийных актрис Украины чистосердечно признается в том,...

Кино. Трехминутная готовность

Пока чиновники от киноиндустрии размышляют над тем, как сделать кинематограф...

Горький урожай зрительских симпатий

Чтобы зацепить зрителя, нужно нечто большее, чем желание иностранцев показать нам,...

Загрузка...

«Тихое» кино для мам

На «тихие» сеансы мам с младенцами приглашает кинотеатр «Жовтень» (ул....

Фабрика слез

Если вы любите душещипательное индийское кино, если в былые годы не пропускали...

В тембре вальса

Сидишь в кинотеатре, слушаешь себя и думаешь: здесь могла бы и лучше сказать, а вот тут...

Я художник, я так вижу!

Сотни школ, курсов и мастер-классов способны обучить базовым навыкам живописи любого...

Кодай нации

Основной постулат методики Золтана Кодая — чтение нот каждым школьником —...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто
Блоги

Авторские колонки

Ошибка