Район — не «начальник», но хочет командовать школой

№48(798) 2 – 8 декабря 2016 г. 30 Ноября 2016 5

Первая и единственная из реально существующих в Калушском районе Ивано-Франковской области Верхнянская объединенная территориальная община (ОТО) крайне обеспокоена.

Потому что действующее законодательство никак не регламентирует то, что — в рамках реформы по децентрализации — «освіту» передали громадам.

О насущных проблемах, без экстренного решения которых на уровне ВР не может существовать ни одна сельская школа, я попросила рассказать руководителя отдела образования Верхнянской ОТО, педагога с многолетним стажем Ивана КЛИМИШИНА. Общались мы на государственном языке, поэтому и его монолог — без перевода.

Главный «освітянин» Верхнянской общины Иван Климишин // vikna.if.ua

— Освітою в селі, як належить, в попередні роки ніхто не займався. По-перше, матеріально-технічна база давно потребувала оновлення. А це не тільки комп'ютери, але й елементарне приладдя — для шкільних майстерень, спортзалів, кабінетів фізики, хімії тощо. Але фінансування всього цього — за проектом бюджету на 2017-й — покладається на місцеві бюджети. Питання: яке село зараз зможе все це подужати?

По-друге, якщо брати чисто матеріальну базу шкільних приміщень — опалення, освітлення, ремонт... Колись це робилось, звичайно, власними силами. Але те, що міські школи могли собі дозволити, якщо в місті дбайливий мер, то сільські й за колишніх часів навряд чи мали змогу здійснити капітальний ремонт. Так от ці важливі питання мали б бути закладені в правових документах: якщо держава передає громаді й освіту, то й усі витрати мають бути враховані.

Тому найперше питання: законодавча база. На даний момент вона нульова по відношенню до об'єднаної громади. Є так зване «Положення про опорні школи», але воно не є досконалим. Чому? Тому що не зовсім зрозуміла логіка тих опорних шкіл. От в нас у громаді є 8 навчальних закладів на 12 сіл. Якщо ми говоримо про доступ до якісної освіти, то чим кращі діти, які навчаються у опорній, від тих, хто ходить до решти навчальних закладів?

В тому «Положенні...» йдеться про краще устаткування саме опорної школи, але якщо б державні мужі, які пишуть закони й нормативні акти, дбали про освіту, то повинні були б думати над тим, як забезпечити будь-яку сільську школу всім необхідним, принаймні в територіальній громаді. Тобто усі мали б фінансуватися з державної субвенції.

Будь-яка сільська школа, природно, відрізняється від міської хоча би тому, що потребує додаткових витрат на комунальне господарство. Та коли приїжджають до нас чиновники з району чи області, то кажуть: «Директор школи повинен займатися тільки педагогічною діяльністю. Тобто «господарство» треба від нього забрати». — «Яким чином?» — питаю. — «Треба створити окреме комунальне підприємство!»

Так от ті, хто приймає закони, повинні передбачати 100% коштів на втілення цих законів. А якщо не передбачено, та ще й нема уяви — як працює сільська школа, то й виходить нова проблема. На кожного учня, озвучувалась така цифра, держава дає 9137 грн. на рік. Але в сільській місцевості кожна школа має ще й витрати на операторів газових котелень. А ще на обробіток пришкільного гектара землі. Дітей до роботи навіть на городі залучати не маємо права. Отже, це — додаткові працівники? А кошти звідки на них брати?

Приймає ВР постанову №1695-8 про те, що школи в ОТГ можуть надавати спортивні зали для користування усій громаді. Причому в постанові сказано, щоби такі правила впровадити з 1 вересня 2016-го... Я вже не кажу про те, що документ приймали 19 жовтня, але мушу наголосити: є діючі санітарні норми, які дозволяють використовувати шкільні зали виключно для учнів. Тобто ви там спочатку розберіться з нормативною базою, а тоді вже впроваджуйте нові правила.

І ще таке: шкільні автобуси. Для села це неодмінна умова існування навчального закладу. В нас у громаді було три своїх автобуси, один, правда, віддали на АТО, й нам не повернули... Ще два в оренді й одного купили. Так от питання: де мають стояти машини, зберігатися? Хто їх повинен доглядати, відправляти в рейс? Хто буде проводити техогляд? Звичайно, освічені механіки. Тобто ще й таку службу ми маємо створити.

Є купа правових питань, які, на жаль, ніхто не хоче вивчати зсередини. Тільки «керувати», перевіряти, давати настанови. Особливо цього прагне район, хоча з моменту створення об'єднаної громади за статусом ми вже обласного підпорядкування... Втім, я навіть і не уявляв, скільки палиць у колеса нам ставив і район, і, зрештою, область! А все чому? Тому що, віддаючи освіту, багато хто з чиновників втрачав, образно кажучи, «печатку».

На моє глибоке переконання, децентралізація— єдиний шлях зламати хребет централізованій корупції. Втім, дехто з державних мужів так зріднився з цією гідрою, що за будь-яких умов намагається той хребет зберегти.

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...

Голосовые помощники слушают вас, всегда!

Искусственный интеллект распознает речь, как человек

Глисты и звезды

Семь самых интересных мероприятий киевских Дней науки

Apple запускает iPhone 8?

Apple намерена в 2017 году выбросить на рынок три новые модели «восьмерки» — в...

IBM SolutionsConnect 2016

Джошуа Карра, ведущий разработчик IBM IBM, Gaming IoT: WorldWide Cloud, показал, как при помощи...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто
Блоги

Авторские колонки

Ошибка