Аграрно-силиконовая долина

№7(807) 17 — 23 февраля 2017 г. 15 Февраля 2017 1 0

Чтобы стать ведущей аграрной державой, недостаточно бить рекорды по сбору пшеницы и подсолнечника. В наше время не меньше значат бургеры из лебеды и диетическая свинина.

По данным Госстата, в минувшем году доля продукции АПК и пищевой промышленности в структуре экспорта товаров из Украины достигла 41,4%, превысив остальные источники поступлений валюты — от торговли металлом, удобрениями, машинами, электрооборудованием и т. д.

По сравнению с 2015-м удельный вес АПК и пищепрома вырос почти на 4%. Правда, в немалой степени это связано со сложной ситуацией на рынке стали и закрытием для украинской продукции российского машиностроительного рынка.

Объем производства сельхозпродукции в 2016 г. вырос на 6,1%. В денежном выражении этот показатель составил более 631 млрд. грн. и приближается к $25 млрд. Традиционно cвыше половины произведенной продукции экспортируется.

Но даже установленные в 2016 г. рекорды по сбору зерновых (66 млн. т), подсолнечника (13,6 млн. т) и сахарной свеклы (13,9 млн. т) не позволили существенно нарастить валютные поступления.

Возросла выручка от экспорта круп, подсолнечного масла, рыбы и некоторых других продуктов. Однако поставки готовых пищевых товаров в минувшем году, по предварительным данным, не достигают показателей 2015-го. Из года в год продолжает сокращаться и общая выручка от товарного экспорта, что негативно влияет на экономическую ситуацию, стоимость импортных товаров и курс национальной валюты.

В этом контексте большой интерес представляют попытки оживить кооперацию в АПК и пищепроме с целью создания новых конкурентных товаров, востребованных на внешнем рынке.

В начале февраля представители агробизнеса, IT-сектора, продуктового ритейла и бизнес-образования объявили о создании в Украине по примеру Нидерландов Ukrainian Food Valley («Украинской продовольственной долины»).

Среди основателей объединения — владелец компании Agrico Ник Гордийчук и руководитель Agri Food MBA Наталья Гордийчук, генеральный директор Smart Farming Артем Беленков, категорийный менеджер Good Wine Наталья Ничипорчук и директор цепи поставок Bacardi-Martini Лукьян Гонтар, гендиректор компании Eleks Руслан Захарченко и владелец Lestro Александр Кузьмичев.

Как было заявлено, Ukrainian Food Valley будет действовать как открытая платформа, позволяющая разноплановым игрокам достигать общей цели, на выходе повышать конкурентоспособность и обеспечивать рост в разы.

Та же Food Valley Netherlands внедряет современные методы управления агропроизводством, развивая производство инновационных пищевых товаров на основе растительного белка — заменителей мяса, организует выставки, семинары и обучающие программы для своих участников и т. д.

Надо понимать, с этой целью среди учредителей «Украинской продовольственной долины» оказались поставщики высокоурожайных семян аграриям, компании, занимающиеся точным земледелием, маркетологи, представители IT-сектора и бизнес-образования.

По статистике в Украине не более 20% агрокомпаний планомерно работают с зарубежными покупателями их продукции. Такой опыт, наверное, хотел бы иметь каждый украинский аграрий.

«2000» предложили представителям «Украинской продовольственной долины» ответить на вопросы, связанные с будущей деятельностью этой организации.

— Завдання просувати вітчизняну агропродукцію на світові ринки декларують, напевно, всі громадські організації та асоціації, пов'язані з АПК. Ваша організація, як я розумію, робить акцент на розвитку виробництва інноваційних харчових продуктів. Яку допомогу в цьому плані «Продовольча долина» може запропонувати вітчизняним виробникам?

Керівник Agri Food MBA KMBS (Києво-Могилянська бізнес-школа) Наталія Гордійчук:

— Ukrainian Food Valley була започаткована як платформа, котра поєднає агропродовольчий та усі дотичні до нього бізнеси (переробку, ритейл, логістику, ІТ, сервіси та ін.), науку та владу, створивши сталу взаємодію між ними.

Ми часто чуємо від агровиробників, переробників чи трейдерів, що так працювати та заробляти, як раніше, вже не вийде, а як працювати по-новому, ще не знаємо.

Вчені кажуть, що до 2050 р. населення Землі зросте з 7 млрд. до 9 млрд. Площі орних земель скорочуватимуться через експансію мегаполісів і погіршення ґрунтово-кліматичних умов.

Постане завдання: як отримати більше, задіявши менше ресурсів. Тобто виживуть лише ті виробники та бізнеси, які будуть запроваджувати енергозберігаючі та економні інновації.

Такі поняття, як sustainability (стале виробництво) чи circular economy (кругова економіка), ляжуть в основу всіх успішних бізнесів.

Сьогодні ми — виробник та один із лідерів з експорту переважно агросировини. А це все нижча з кожним роком маржа та вищі затрати на насіння, добрива й засоби захисту.

Абсолютна більшість країн знає Україну як «житницю Європи» та лідера з виробництва пшениці не надто високого ґатунку.

Україна повинна не лише залишатися успішним експортером агросировини, а й стати глобальним лідером з виробництва та експорту харчових продуктів, технологій їх виготовлення і зберігання; світовим гравцем з досконалою системою сертифікації, логістики, державною стратегією реалізації цієї цілі.

Ми повинні стати країною, яка задає моду на свідоме споживання, що сприяє сталому розвитку.

Україна має усвідомити свою відповідальність за вплив на природні ресурси, клімат та здоров'я людей по всьому світу.

Саме ці ідеї ми збираємося просувати.

Ukrainian Food Valley стане платформою між виробниками і державою (замовниками інновацій) та науковими центрами новітніх технологій (постачальниками інновацій).

Згодом, коли бренд Ukrainian Food Valley набуде визнання не лише в Україні, а й у світі, ми допомагатимемо виробникам, які увійдуть до цієї екосистеми, просувати свої продукти під цим брендом-парасолькою за умов дотримання ними вимог з інноваційності та сталості.

— Які сектори виробництва продовольства в Україні ви вважаєте недорозвиненими в порівнянні з передовими країнами? Які з них мають найбільший виробничий і експортний потенціал?

Роман Пучко, кластерний менеджер Ukrainian Food Valley:

— фокус «Долини» — інновації по всьому ланцюгу створення продуктів: від стимулювання свідомого виробництва та споживання до запровадження новітніх технологій у переробці, зберіганні продуктів та їхньому подальшому транспортуванню до торгових мереж і в новітніх підходах до планування та здійснення продажів.

Міжнародні організації виділяють значні кошти на розвиток плодоовочевого, молочного та м'ясного секторів українського агровиробництва. Тобто це величезні ресурси країни. Окремої уваги заслуговує напрямок виробництва червоного м'яса, потрібно розвивати підгалузь виробництва продуктів з рослинних білків. Червоне м'ясо (телятина, яловичина), на наш погляд, має потужний експортний потенціал. Те ж стосується продуктів переробки сої, органічного борошна, крохмалю, інших інгредієнтів.

— Деякі виробники вважають, що зростання інноваційності призводить до експортних складнощів. Наприклад, у США або ЄС легше експортувати мед, ніж косметичні препарати на основі меду. Чи так це і чи є можливості подолати труднощі?

Наталія Гордійчук:

— Нашому виробнику важко експортувати готові продукти масово не через інноваційність, а через невідповідність певним стандартам якості країн-імпортерів. Крім того, на ринках ЄС та США величезна конкуренція та дуже високий поріг входу, який більшості наших виробників не під силу подолати.

Для цього потрібне партнерство з іноземними компаніями імпортерів.

Імпортер повинен мати гарантію, що присутній контроль усього ланцюга та середовища навколо нього.

Учасники «Долини» разом створять систему, що забезпечить взаємодію експертів, які надаватимуть послуги з сертифікації, експорту, фасилітації партнерств.

— Які основні проблеми експортерів?

Роман Пучко:

— Це дуже широке питання. Якщо взяти експортерів до ЄС, то це нормативні бар'єри з безпечності та квоти. Якщо йдеться про мусульманський світ, то це наш не надто авторитетний сертифікат Halal. Хоча це все другорядні проблеми. Ми ж чудово знаємо приклади успішних інноваційних експортерів (MHP, Yarych, «Сади Прикарпаття», «Патріот» тощо). Проблема України в тому, що не всі експортери прагнуть бути інноваційними, сталими та створювати продукти високої доданої вартості.

— Перехід від лобової конкуренції до партнерства — це переупаковка, поставка напівфабрикатів відомим брендам або щось інше?

Наталія Гордійчук:

— Питання не в private label. Це однобоке трактування співробітництва конкурентів.

Більшість бізнесів у наш час зіштовхуються з обмеженнями — немає великих партій сировини однорідної якості, крупні агровиробники не можуть ефективно контролювати та автоматизувати свої бізнес-процеси, проблеми зі сховищами для овочів і фруктів, не вистачає транспорту для своєчасного перевезення продукції. Відсутня уніфікована база сервісів і спеціалізованого програмного забезпечення для великих і малих бізнесів.

Кожен намагається самотужки винайти велосипед.

А все це можна зробити спільно і користуватися разом. Навіщо конкурувати, якщо можна об'єднатися і отримати вигоду від співпраці?

Роман Пучко:

— Ми взагалі воліємо використовувати слово «коопетиція» (від англ. «coopetition») — конкурентне співробітництво. І в рамках нашої платформи очікуємо, що коопетиція буде виявлятися в спільних бюджетах на RD, пілотних проектах для верифікації інновацій, інвестиціях у технології та обладнання для створення доданої вартості.

Усі члени «Долини» матимуть доступ до інновацій, це дасть рівні можливості для здорової конкуренції.

— Засновники «Української продовольчої долини» говорять про досвід аналогічного об'єднання в Нідерландах. Але чи об'єктивно посилатися на його заслуги, не враховуючи регуляторне середовище, а також бізнес-клімат у тих же Нідерландах?

Роман Пучко:

— Порівнювати не зовсім об'єктивно. Швидше через те, що в Нідерландах виникнення Food Valley було абсолютно природнім процесом, і це географічно означена зона навколо Університету Вахенінхен.

Проте голландці просто не мали іншого виходу, аніж вигадувати новітні способи виробництва продукції та її зберігання й логістики — в них дуже обмежені ресурси, вони буквально відвойовували землю в моря. В середньому кожен фермер має 3 га угідь і мусить збирати з них максимальні врожаї, при цьому бережно ставлячись до землі-годувальниці.

У нашому ж випадку земля дешева, господарства гігантські за європейськими мірками, відповідальність і сталість у користуванні ресурсами мінімальні.

Нам потрібно вплинути на свідомість переважної частини гравців галузі та суспільства, аби з'явилося розуміння, що необхідно змінити ставлення до довкілля та процесів виробництва.

Ми розуміємо, що попереду довгий шлях гармонізації нашої законодавчої бази з європейською, що очікувати фінансування державою, як у Голландії, де 80% проектів «Долини» фінансуються урядом ЄС та місцевими органами влади, ми не можемо. Тому наше найближче завдання — довести всім гравцям екосистеми, що працювати по-старому та самотужки — це шлях у нікуди, ми маємо інвестувати в інновації, в розвиток нових бізнес-моделей.

Не варто чекати на допомогу від когось, самим потрібно почати змінювати галузь вже зараз, а з'являться перші результати — бажаючі інвестувати знайдуться.

— В яких ще країнах є Food Valley і як вони виявляють свою громадську користь?

Наталія Гордійчук:

— «Продовольчі долини», окрім нідерландської, є в країнах Балтії, у Німеччині, Італії, Іспанії, Чилі, США, Китаї...

Ми вже налагодили зв'язки з деякими й очікуємо, що цього року їхні представники завітають до України для обміну досвідом.

Те, як проявила свою користь нідерландська Food Valley, відомо всім — крихітна країна є експортером продовольства №2 після США, одним із лідерів експорту агропродовольчих технологій, а Food Valley стала чи не найбільшим і передовим кластером інновацій в галузі.

— На які кошти існуватиме ваша організація — членські внески, плата за семінари, частка в нових продуктах або ще якісь джерела надходжень?

Роман Пучко:

— Ukrainian Food Valley — абсолютно відкрита екосистема, незалежна від конкретного фізичного чи юридичного суб'єкту. Відповідно, швидше за все, на етапі формалізації ми передбачимо деякі членські внески. Без цього ніяк, але це вирішуватиме управлінська рада, яку оберуть учасники «Долини», котра наразі ще формується.

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...


Загрузка...

Креветки становятся ближе

Он напутствовал бизнесменов: «Идите во Вьетнам и работайте»

«Караван» до Лилля доведет

В начале сентября сети гипермаркетов «Караван» и французская Auchan Group завершили...

Блокчейн — инструмент финансирования поставок в...

Возрождение угроз протекционизма и геополитической конкуренции на фоне ослабления...

Украину решили поддержать

ЕС расширяет квоты, МВФ снижает требования

Загрузка...

Payoneer - удобный сервис для международных платежей

Это направление способно заинтересовать людей, которые в силу жизненных...

Фермеры в загоне?

По мнению 53% опрошенных, работа Минагрополитики является крайне неудовлетворительной...

Еще не полыхает, но уже дымит

Только деревообработчики сегодня идут за сырьем на аукцион, который превратился в...

Однажды в Дударкове

Французы построили в Киевской области мощный логистический комплекс

Гривня уходит в астрал

Если процесс нельзя контролировать, то его нужно возглавить. А применительно к нашей...

От иллюзорного бума к низким темпам роста: встречаем...

У замедления темпов экономики есть три причины: депопуляция, делеверидж и...

Комментарии 1
Войдите, чтобы оставить комментарий
Golodny Truten
21 Февраля 2017, Golodny Truten'

газ, надо добывать сланцевый газ!!!! пусть чернозем превратиться в песочно-токсичную пустыню

- 0 +

Получить ссылку для клиента
Авторские колонки

Блоги

Маркетгид
Загрузка...
Ошибка