Тюрьма или война? Осужденные могут получить возможность «искупить свою вину кровью»

№12v(740) 3 — 9 апреля 2015 г. 27 Марта 2015 2 3.3

Прочитав законопроект нардепа Олега Петренко (БПП) № 2416, зарегистрированный в Верховной Раде 18 марта, невольно вспомнил сериал «Штрафбат».

Как известно, во времена Великой Отечественной войны штрафбатальоны создавали из заключенных и оказаться в них попросту означало стать пушечным мясом. Ранение или смерть при этом автоматически считались «искуплением вины кровью».

После войны такое явление, как штрафбаты, часто и повсеместно признавалось антисоциальным, негуманным, свидетельствующем о полном неуважении к праву человека на жизнь, что присуще тоталитарному государству.

Говорят, история циклична, и, как видим, все повторяется.

Не исключено, что с легкой руки наших депутатов штрафбаты опять появятся.

В пояснительной записке — а она является по сути обоснованием необходимости принятия изменений в законодательство — говорится следующее:

«...В условиях фактической оккупации части территории и военного вторжения войск Российской Федерации Украина нуждается в увеличении численности лиц, настроенных решительно, патриотически, готовых к выполнению обязанностей военной службы.

В настоящее время есть большое количество лиц, в отношении которых осуществляется уголовное производство, находящихся в исправительных заведениях, а также тех, кто отбыл наказание, однако имеет судимость, и кто готов и желает исполнить свою конституционную обязанность по защите Украины. Часть таких лиц имеют военное образование, навыки обращения с оружием и опыт участия в реальных боевых действиях.

Указанные лица, от которых поступают обращения о готовности принять участие в обороне Украины, по большей части имеют высокую степень патриотизма, а также желание перед обществом и государством доказать свое исправление путем защиты страны от внешнего агрессора и как следствие — возобновить свою социальную роль в обществе.

...Именно патриотически настроенные граждане нужны сейчас Украине, с тем чтобы они выполнили свой конституционный долг, а потому следует позволить данным лицам участвовать в защите страны и тем доказать свое исправление».

Вроде все правильно. Если осужденный или подозреваемый желает защищать Родину, то почему бы и нет?

Однако пребывание осужденных (зэков) в воинских частях среди законопослушных граждан не совсем нормальное явление, и это понимали во все времена. Поэтому в таких случаях формировали спецподразделения, состоящие только из осужденных.

Более того, давать оружие осужденному за умышленное преступление, скорее всего, вообще рискованно.

Перейдем непосредственно к тексту обсуждаемого законопроекта № 2416. Предполагается внести следующие изменения в такие законодательные акты:

«1. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131) із змінами і доповненнями:

1) частину 1 статті 75 доповнити наступним абзацом такого змісту:

«Якщо під час особливого періоду суд, крім випадків засудження за злочини, передбачені розділами I, IV, IX Особливої частини цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше десяти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, інші обставини справи та бажання особи брати участь у захисті України, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він, з метою здійснення засудженим захисту України, може прийняти рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням»;

2) частину 1 статті 76 доповнити абзацом другим такого змісту:

«На осіб, визначених абзацом другим частини першої статті 75 цього Кодексу, покладається обов'язок у місячний термін розпочати службу в Збройних силах України, Національній гвардії України або інших законних військових формуваннях на території України»;

3) частину 2 статті 76 доповнити другим абзацом такого змісту:

«Контроль за поведінкою осіб, визначених абзацом 2 частини 1 статті 75 цього Кодексу, здійснюється командиром військового підрозділу, у якому засуджений проходить військову службу»;

4) статтю 81 доповнити частинами п'ятою, шостою та сьомою такого змісту:

«5. Під час особливого періоду до осіб, що відбувають покарання, може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та виявив бажання брати участь у захисті України.

6. Для осіб, визначених частиною п'ятою цієї статті, застосовуються строки, визначені частиною третьою цієї статті, зменшені у два рази.

7. Положення частин п'ятої та шостої цієї статті не можуть бути застосовані до осіб, засуджених за злочини, передбачені розділами I, IV, IX Особливої частини цього Кодексу»;

5) статтю 90 доповнити частиною шостою такого змісту:

«6. Якщо під час особливого періоду особа брала безпосередню участь у бойових діях, то строк погашення судимості обчислюється з розрахунку один день безпосередньої участі у бойових діях відповідає п'яти дням строку, встановленого статтею 89 цього Кодексу»;

6) статтю 91 доповнити частинами п'ятою, шостою та сьомою такого змісту:

«5. Під час особливого періоду суд, крім випадків засудження за злочини, передбачені розділами I, IV, IX Особливої частини цього Кодексу може зняти судимість з особи до закінчення строків, зазначених у статті 89 цього Кодексу, якщо особа після відбуття покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі зразковою поведінкою та безпосередньою участю в бойових діях довела своє виправлення.

6. Під час обставин, визначених частиною 5 цієї статті, на осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях, не поширюється обмеження, встановлене частиною 2 цієї статті.

7. За наявності відомостей про особливі досягнення та відзнаки особи під час її безпосередньої участі у бойових діях суд може зняти з такої особи судимість раніше закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного у статті 89 цього Кодексу».

2. У Кримінально-виконавчому кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 3-4, ст. 21) із змінами і доповненнями:

1) частину третю статті 154 доповнити абзацом другим такого змісту:

«Стосовно засудженого, щодо якого відповідно до частин п'ятої, шостої та сьомої статті 81 Кримінального кодексу України може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, у разі наявності у таких осіб спеціальних знань та навичок, необхідних для здійснення захисту України, а також за клопотанням командира військової частини, батальйону територіальної оборони, структурних підрозділів Національної гвардії України, в тому числі підрозділів військових частин Національної гвардії України, орган або установа виконання покарань у тижневий термін надсилає клопотання до суду у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством»;

2) частину 1 статті 163 доповнити другим абзацом такого змісту:

«Контроль за поведінкою осіб, визначених абзацом другим частини першої статті 75 Кримінального кодексу України, здійснюється командиром військового підрозділу, у якому засуджений проходить військову службу»;

3) статтю 165 доповнити частиною третьою такого змісту:

«3. Для осіб, визначених абзацом 2 частини 1 статті 75 Кримінального кодексу України, щодо яких є докази їх безпосередньої участі в обороні України, іспитовий строк, встановлений судом, обчислюється у розрахунку один день безпосередньої участі у бойових діях дорівнює п'яти дням іспитового строку, призначеного судом».

3. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88) із змінами і доповненнями:

1) статтю 538 доповнити абзацом 2 такого змісту:

«Для вирішення питання зняття судимості в порядку частини 7 статті 91 Кримінального кодексу України суд має враховувати думку командира військового підрозділу, у якому проходив службу засуджений»;

2) частину 4 статті 539 доповнити абзацами третім та четвертим такого змісту:

«У разі вирішення питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання осіб, визначених у пункті 5 статті 81 Кримінального кодексу України, за наявності клопотання, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 154 Кримінально-виконавчого кодексу України, у судове засідання викликається також особа, яка подала таке клопотання.

Особі, яка подала клопотання в порядку, передбаченому абзацом другим частини третьої статті 154 Кримінально-виконавчого кодексу України, надсилається копія ухвали, постановленої за наслідком такого розгляду».

4. Статтю 9 Закону України «Про Національну гвардію України» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 17, ст. 594) із змінами і доповненнями доповнити пунктом 9 такого змісту:

«9. Під час особливого періоду на службу до Національної гвардії України може бути прийнята особа, звільнена від відбування покарання у порядку, визначеному для осіб, визначених пунктами 5, 6, 7 статті 81 та абзацом другим частини першої статті 75 Кримінального кодексу України».

Вот такие новеллы вполне могут иметь место уже в скором будущем.

Все это не очень понятно. Неужели в Украине уже до такой степени исчерпался человеческий ресурс, что для защиты Родины собираются привлекать и осужденных?

Но вернемся к законопроекту. Переведем его с канцелярско-юридического на более понятный язык.

Во-первых, под действие данного закона не подпадут лица, подозреваемые или осужденные за преступления, предусмотренные разделом 1 Особой части УК, т. е. это ст.109 «Действия, направленные на насильственное изменение или свержение конституционного строя...», ст.110 «Посягательство на территориальную целостность и неприкосновенность Украины», ст.1102 «Финансирование действий, направленных на насильственное изменение или свержение конституционного строя...», ст.111 «Государственная измена», ст.112 «Посягательство на жизнь государственного или общественного деятеля», ст.113 «Диверсия», ст.114 «Шпионаж», ст.1141 «Препятствование законной деятельности ВСУ и других воинских формирований».

Также под действие норм предлагаемого законопроекта не подпадут осужденные за преступления, предусмотренные разделом 4 Особой части УК, а это ст. 152—156, где речь идет о насильниках, извращенцах и растлителях малолетних.

Ну и не смогут послужить в армии осужденные за преступления, предусмотренные разделом 9 Уголовного кодекса, т. е. статьями 255—2701.

Это преступления, связанные с созданием ОПГ, укрывательством преступной деятельности, бандитизмом, террористическими актами, публичные призывы к ним, финансирование и содействие их совершению (втягивание в них), а также создание незаконных военизированных формирований. Сюда же относятся и все виды преступлений, связанных с незаконным владением и использованием оружия.

Во всех остальных случаях, если срок заключения не более 10 лет или применены иные более легкие виды наказаний, то милости просим на фронт.

Таким образом, в зону боевых действий спокойно могут попасть наркоманы, воры, взяточники...

Для этого статью 75 УК, известную в народе как «условка», планируется дополнить соответствующим текстом. Т. е. раньше «условку» могли применять за преступления, предусматривающие реальное заключение не более чем на 5 лет, а теперь, если законопроект протащат, за желание служить в армии она может быть назначена и в случае возможного присуждения наказания сроком до 10 лет! Но это с оговоркой: если применили «условку», то в течение месяца должен быть в армии.

Что касается тех, кто уже отбывает наказание в местах не столь отдаленных, то если они изъявили желание Родину защитить, может быть применено условно-досрочное освобождение (УДО).

Но опять-таки по УДО не отпустят, если осужденный отбывает наказание за вышеперечисленные преступления.

Создание отдельных подразделений типа штрафбатов из осужденных не предусматривается, поэтому каждое воинское подразделение может получить по своему хулигану или наркоману. Т. е. будет иметь по одному признаку штрафбата.

Что из этого получится и чем закончится такой эксперимент, если в одночасье вооружат наркоманов, хулиганов и воров, невозможно даже предположить. Жутко от одной такой мысли.

Хочу обратить внимание, что деяния, предусмотренные ст. 115 Уголовного кодекса («Умышленное убийство»), не содержатся в перечне преступлений, на которые не распространяется действие возможных изменений. Поэтому практически под этот закон могут выпускать и убийц: в местах лишения свободы есть достаточное количество осужденных по 115-ой со сроком, чуть не дотягивающим до 10 лет.

Возможно, инициатива и имеет право на жизнь, но в этом случае к осужденным и подозреваемым следует применять строго дифференцированный подход.

Более того, совершенно очевидно, что законопроект следует доработать в части перечня преступлений, на которые будут распространяться изменения, иначе на улицы могут выйти и убийцы, которых мы вооружим.

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...

Комментарии 2
Войдите, чтобы оставить комментарий
Sergey Vasilev
29 Марта 2015, Sergey Vasilev

В годы Великой Отечественной войны, в штрафные батальоны отправлялся только офицерский состав РККА. Для солдатского и сержантского состава создавались штрафные роты. Штрафбаты очень сильно отличались от штрафных рот, отношением к себе командования , снабжением и постановкой боевой задачи. Позднее в штрафные роты могли попасть написавшие рапорт заключённые, преимущественно по "лёгким" политическим статьям.

- 3 +
Леонид Ковалёв
30 Марта 2015, Леонид Ковалёв

Все правильно! И если хочешь написать серьёзную статью, то надо быть очень аккуратным и достоверным!

- 3 +
Блоги

Авторские колонки

Ошибка