С интерфейсом по жизни

№40(790) 7 — 13 октября 2016 г. 07 Октября 2016 5

focus.ua

Если верить заключениям экспертов, в сентябре Украина серьезно продвинулась в развитии электронных админуслуг и элементов электронной демократии. Например, Верховная Рада приняла в первом чтении ряд законопроектов, связанных с кибербезопасностью, возможностью хранения государственных данных в облачных реестрах, разграничением уровней идентификации, необходимых для предоставления админуслуг в электронной форме.

Кабмин принял постановление о взаимодействии различных государственных баз данных и решил присоединиться к Хартии открытых данных, принятой в 2013 г. странами «Большой восьмерки».

Все эти события имеют отношение к IT-специалистам и интернет-сообществу, но, безусловно, затронут всех остальных граждан.

О подвижках во внедрении в стране элементов электронной демократии в онлайн-интервью рассказывает зампредседателя Госагентства по вопросам электронного управления Алексей Выскуб.

— В сентябре было достаточно много значительных событий, связанных с внедрением электронного управления. Если по порядку, правительство приняло постановление «Некоторые вопросы электронного взаимодействия государственных электронных информационных ресурсов». Этот документ вы назвали «без преувеличения историческим для развития электронного управления». В чем его важность?

— Забезпечення електронної взаємодії органів влади або, іншими словами, можливість одному органу влади або центру надання адміністративних послуг отримувати дані з реєстру або бази даних іншого органу влади є головним викликом для розвитку електронного врядування. Очікуваний позитивний вплив від запровадження такої можливості надзвичайно широкий. Фактично кожен орган влади, кожна реформа чи ключовий проект стикаються з проблемами та необхідністю електронної взаємодії з тим чи іншим державним реєстром або базою даних.

Так, ключовими напрямами застосування е-взаємодії з метою підвищення ефективності роботи органів влади та покращення якості обслуговування фізичних і юридичних осіб є дерегуляція та спрощення у сфері адмінпослуг. Законом «Про адміністративні послуги» передбачено, що суб'єкт надання адміністративної послуги не має права вимагати від суб'єкта звернення документи або інформацію, які знаходяться у володінні інших органів влади, та має отримувати таку інформацію шляхом доступу до цих реєстрів баз даних. Тобто громадянин подає мінімальний пакет документів, а інші — отримує орган влади, але онлайн це не працює через відсутність електронної взаємодії. Згідно з загальносвітовим принципом мають бігати дані, а не громадяни. І в результаті в Україні чи не найбільш складні та зарегульовані адміністративні послуги.

Далі це реалізація реформ і ключових проектів. Ефективна реалізація таких завдань також неможлива без електронної взаємодії. Наприклад, система електронних закупівель «Прозоро», яка потребує електронної взаємодії з 6 реєстрами для отримання необхідної інформації про учасників тендеру та переможця, замість збирання довідок.

Інші приклади — це система електронного декларування, яка потребує взаємодії з 4 реєстрами для автоматичної перевірки внесеної інформації та пошуку порушень або помилок; проект «верифікація», який має на меті пошук невірних соціальних виплат шляхом звірки інформації з понад 20 державними реєстрами та базами даних; проект «Електронна митниця», який також повинен взаємодіяти з 29 державними реєстрами й базами даних для значного спрощення процедури митного декларування та перевірки тощо.

Ще один напрям — підтримка реформи децентралізації.

На практиці передача повноважень до органів місцевого самоврядування передбачає можливість останніми отримувати доступ до базових державних реєстрів і баз даних для здійснення відповідних повноважень.

Фактично забезпечення електронної взаємодії сприятиме реінжинірингу та оптимізації усіх адміністративних процесів у органах влади — від внутрішньої взаємодії до надання послуг фізичним і юридичним особам.

Бегать должны данные, а не граждане, — считает заместитель председателя Госагентства по вопросам электронного управления Алексей Выскуб

— Некоторые из 15 реестров, о которых говорится в постановлении, работают и сейчас. Нет проблем посмотреть информацию о каком-либо предприятии, судебном решении или владельце земельного участка. Бывают, конечно, накладки, но несущественные. Какие дополнительные возможности появятся у граждан и органов власти после стандартизации API? В чем выгода и экономия для чиновников и пользователей админресурсами?

— Протягом останніх років в Україні зроблено багато щодо відкриття публічної інформації з реєстрів, наприклад, через портал data.gov.ua, або отримання доступу до персональних даних після проходження електронної ідентифікації, скажімо, доступ до інформації про власника земельної ділянки e.land.gov.ua.

Але в даному випадку йдеться про саме електронну взаємодію органів влади, яка сьогодні відсутня та без якої неможливе ефективне функціонування бюрократичного апарату та оптимізація процесів обслуговування. Наведу конкретні приклади.

Наразі в Україні реалізується ряд пілотних проектів, які демонструють можливий ефект від запровадження електронної взаємодії. Наприклад, спрощення порядку реєстрації речових прав. Порядок вимагаєт від суб'єкта звернення декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, який видає Держархбудінспекція та веде цю інформацію у відповідному реєстрі. За рахунок запровадження електронної взаємодії між реєстром речових прав і реєстром Держархбудінспекції можна значно спростити для громадянина отримання однієї послуги (реєстрація речових прав), а іншу перевести повністю в електронну форму (реєстрація декларації про готовність).

Інший приклад — послуга щодо допомоги по народженню, порядок якої вимагає від громадянина надання свідоцтва про народження. Але ця інформація міститься у реєстрі актів громадянського стану Мінюсту, і завдяки запровадженню електронної взаємодії між Мінсоцполітики та Мінюстом також можна значно спростити послугу для громадянина.

Описаний підхід до оптимізації та спрощення стосується кожної адміністративної послуги, не може бути вирішений без запровадження системи електронної взаємодії.

— ВР приняла в первом чтении законопроекты — №4302, регламентирующий хранение госорганами данных в облачных хранилищах, и №2126а «Об основных положениях обеспечения кибербезопасности Украины». Еще один законопроект, принятый за основу, — №4685 «Об электронных доверительных услугах» разграничивает уровни идентификации, необходимые при получении различных видов электронных услуг, фактически утверждает в Украине нормы, действующие в ЕС. Что нового ждет нас в этих сферах после доработки и вступления в силу этих документов?

— Ці законопроекти є вимогою сьогодення, і врегулювання питань використання хмарних технологій, протидії кіберзагрозам, запровадження електронних довірчих послуг — необхідна передумова для формування в Україні справжнього цифрового ринку та його інтеграції в EU Digital Single Market (Единый цифровой рынок ЕС. — Ред.), що відкриває для нас величезні перспективи розвитку. На жаль, частина цих законопроектів у діючій редакції дуже дискусійна. Сподіваюсь, ці законопроекти будуть суттєво доопрацьовані до другого читання.

Наше агентство брало участь у підготовці законопроекту «Про електронні довірчі послуги». Розвиток зручної, безпечної та доступної електронної ідентифікації громадян є базовою передумовою розвитку електронних послуг, електронної комерції, сприятиме становленню інформаційного суспільства та цифрового ринку. З метою формування єдиного підходу (правил, принципів, вимог) до побудови єдиного безпечного та довірчого електронного середовища в ЄС у 2014 р. затверджено Регламент №010 eIDAS (електронні довірчі послуги), який має бути поступово імплементований всіма країнами-членами.

Ухвалений у першому читанні законопроект «Про електронні довірчі послуги», який прийде на зміну чинному закону «Про електронний цифровий підпис», є фактично імплементацію Регламенту 910 ЄС. Зазначений законопроект нарешті вводить базові терміни, такі як електронна ідентифікація та електронна автентифікація, а також визначає відповідальний орган за розвиток цієї сфери, має привести інфраструктуру відкритих ключів України до європейських вимог і сприятиме розвитку трансграничної електронної взаємодії. Втім, головне, що законопроект визначає:

— три рівні електронної ідентифікації: високий, середній та низький. На високому рівні використовуються лише ЕЦП з посиленим сертифікатом, там же і MobileID для забезпечення критичних транзакцій, наприклад, надання послуг адміністративних, у сфері охорони здоров'я, фінансів тощо. Для менш критичних транзакцій можуть використовуватись схеми е-ідентифікації нижчого рівня, вимоги до яких має визначити уряд у підзаконних актах. Зокрема, це може бути BankID або інші схеми е-ідентифікації;

— чіткий перелік довірчих електронних послуг і вимог до них, які мають забезпечувати довіру та безпеку в е-середовищі, зокрема автентифікація веб-сайту, доставка електронних документів, безпечне зберігання, видача сертифіката, встановлення позначки часу тощо.

Що стосується запровадження MobileID, то наразі агентством розпочато реалізацію відповідного пілотного проекту, результати якого будуть презентовані у листопаді. Нормативно-правової бази цілком достатньо для запровадження MobileID, адже це фактично ЕЦП (електронний цифровий підпис), але на siм-картці, й прийняття закону (у другому читанні) жодним чином не затримує цей проект.

— Имплементация серьезных документов, связанных в том числе с обороной и безопасностью, предполагает сотрудничество вашего Госагентства с другими министерствами и силовыми структурами как в разработке, так и в их обсуждении. Насколько трудно продвигается принятие решений, связанных с электронным управлением?

— Так, тут є проблема. І без перебільшення скажу, що недостатність єдиної координації та взаємоузгодження завдань і проектів е-урядування різних органів влади, мабуть, головний виклик. Сьогодні в органах влади дуже багато ініціатив, що не узгоджені між собою, не проектуються з урахуванням подальшої е-взаємодії та повторного використання.

Ми намагаємося вирішити це завдання так. По-перше, відновлюємо роботу Міжгалузевої ради з питань розвитку е-урядування, до складу якої входять представники всіх ЦОВВ не нижче заступника голови. Саме цей орган має вирішити питання взаємоузгодження і єдиної політичної волі робити правильні та узгоджені проекти, а не перетягувати покривало.

По-друге, ми почали формувати ком'юніті ІТ-директорів органів влади, і нещодавно в Україні відбувся перший Національний форум ІТ-директорів, який був надзвичайно корисний. Ми продовжимо розвивати це спілкування та поєднувати зусилля. І, по-третє, готуємо зміни щодо порядку погодження всіх проектів і завдань інформатизації та е-урядування з метою недопущення неефективних проектів.

— Еще одно сентябрьское событие, отмеченное вами как экстраординарное, — распоряжение Кабмина о присоединении Украины к Международной хартии открытых данных. Что это за хартия, кто является ее подписантом и какие условия Украина должна выполнить, чтобы ее приняли в ряды этой организации?

— Сподіваюсь, що вже цими днями Україну оголосять як нового члена Міжнародної хартії відкритих даних, і це надзвичайно важливо. Сфера відкритих даних має дуже великий потенціал як для забезпечення ефективної та прозорої роботи органів влади, так і для розвитку інноваційного малого та середнього бізнесу за рахунок створення нових проектів/сервісів на базі відкритих даних. Наприклад, розмір прямого ринку відкритих даних Open Data Direkt Market Size ЄС у 2016 р. оцінюється на рівні 55 млрд. євро. Враховуючи ІТ-потенціал України та кількість програмістів, ми можемо говорити про формування окремої індустрії, але потрібен час.

2015-й став роком народження відкритих даних в Україні — ми прийняли відповідний закон, який визначає базові норми, ухвалили постанову КМ щодо порядку оприлюднення державних даних у формі відкритих даних, розробили дорожню карту розвитку відкритих даних на 2016 р., яка вже майже виконана, та запровадили першу чергу єдиного державного порталу відкритих даних data.gov.ua. На порталі зареєстровано майже 800 органів влади по всій країні, які оприлюднили близько 7000 наборів даних. Також реалізовано ряд важливих проектів щодо відкриття всіх даних у сфері публічних закупівель і публічних договорів, організовано трирічний національний конкурс підтримки громадських проектів та інкубатор проектів відкритих даних. Українські чиновники ще не дуже розуміють, що таке відкриті дані, але вони точно знають, що ніколи не зможуть працювати, як раніше: їхні дії, їхні закупки стають прозорими.

Як і будь-яка країна, яка починає розвиток відкритих даних, ми стикаємось з багатьма типовими викликами — значний спротив чиновників на середньому рівні, низька якість даних і готовність інфраструктури, погана культура поводження з даними, низька готовність чиновників до оприлюднення, а громадян — до використання відкритих даних.

Ми чітко розуміємо необхідність доступу до міжнародної практики та знань для вирішення цих проблем. Приєднання до хартії передбачає забезпечення імплементації в країні таких основних принципів: Open by Default (Открыто по умолчанию); Timely and Comprehensive (Своевременно и всесторонне); Accessible and Usable (Доступно и полезно); Comparable and Interoperable (Сопоставимо и способно к взаимодействию) — For Improved Governance and Citizen Egagement (В целях совершенствования управления и вовлечения граждан); For Inclusive Development and Innovation (Для широкого развития и инноваций).

Принципи та вектори руху, визначені у хартії, — хороший орієнтир для розвитку країни. Вже сьогодні ми розпочали підготовку трирічної дорожньої карти розвитку відкритих даних, яка передбачає практичну імплементацію принципів хартії та підтримку запланованих реформ в Україні. Ми закохані в принцип Open by Default і намагаємося посіяти його не лише в нормативних документах, а й в головах чиновників та пересічних громадян.

Боротьба за відкритість дуже складна та довготривала. Іноді сил не вистачає. І приєднання України до Міжнародної хартії відкритих даних — дуже важливий крок для продовження цієї боротьби та активізації розвитку відкритих даних згідно з єдиними високими стандартами та кращою світовою практикою.

— В конце сентября в Киеве состоялось подведение итогов всеукраинского конкурса IT-проектов электронной демократии EGAP Challenge. Приятно, что среди победителей оказались проекты, о которых «2000» писали несколько месяцев назад, в том числе OpenDataBot, позволяющий с помощью мессенджера получать данные из различных госреестров, Edupay — сервис для контроля за расходованием средств, уплаченных родителями в учебных заведениях, «Виборча варта», Photofact и другие. На что тратят свою энергию участники EGAP Challenge и будут ли проводиться такие конкурсы в дальнейшем, например, уже в следующем году?

— Агентство та партнери високо оцінили перший цикл національного конкурсу ІТ-проектів з е-демократії. Особисто я не очікував на такий драйв і результати. У нас дійсно круті переможці, які наразі готують фінальні пропозиції (план заходів) під отриманий бюджет та протягом 6 місяців мають реалізувати ці завдання. Ідея та формат конкурсу надзвичайно вдалий, коли влада, бізнес і вендори (компанії-постачальники) об'єдналися, щоб знайти та підтримати кращі громадські ініціативи. В основу EGAP Challenge покладена передова методологія Open Data Institute, і я вже бачу, як інші колеги переформовують свої конкурси під запропонований нами формат.

Вже наступного тижня ми оголосимо про старт другого циклу. Він за тематикою та організацією кардинально відрізнятиметься від першого циклу, і я впевнений, що в кращий бік.

— Польза и удобство для граждан проектов развития электронной демократии не подлежит сомнению. А вот внедрение некоторых из них зависит от законодательной базы. Я с трудом представляю администрацию даже очень продвинутой школы или больницы, которая согласится на ужесточение контроля за расходованием «пожертвований». Как быть в этом случае, и будет ли Госагентство по вопросам электронного управления содействовать или даже настаивать на их внедрении?

— Так, ми чудово розуміємо ці виклики, і кожен проект не залишиться на самоті. Крім «лобіювання» агентства, ми вирішили закріпити на кожним проектом одного ментора та одного коуча (стратегического советника и тренера. — Ред.), які будуть допомагати проекту, в першу чергу долати бюрократичні перепони, домовлятися про важливі комунікації, зокрема, організовувати зустрічі в міністерствах, стимулювати органи влади для запровадження цих проектів тощо.

Особисто я став ментором проектів Open Data Bot та «Виборча варта». Так, перед кількома проектами стоять складні завдання, зокрема, EduPay не дуже хочуть школи, і тут, дійсно, дуже дискусійне питання про всі ці «благодійні» внески. Але цей проект ми будемо погоджувати з Міносвіти, може, доведеться трохи трансформувати, та все одно рухатимемо його вперед.

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...

Лампочку можно не менять 10 лет

Светодиодные системы позволяют делать то, что не могут другие технологии, —...

Кругляк преткновения

Сколько стоит мораторий на вывоз необработанной древесины

Градусы против киловатт-чаcов

Платежки за услуги ЖКХ — сколько остается на другие нужды

Возмущению действиями власти нет предела

Я получил платежку за отопление (за половину октября) на 1428 грн. 64 коп.

Газовая и очень калорийная реформа

НАК «Нафтогаз Украины» объявила о намерении со следующего года начать реформу...

Лунная деревня. Марс мне — дом родной

В Днепре стараются не отставать от последних тенденций освоения космоса

Дурная кровь

ВОЗ настаивает, чтобы к 2020 г. все доноры были добровольными и безоплатными.У нас таких...

Киевское водохранилище: Лучше зарыблять, чем...

21 ноября в Киевское водохранилище было выпущено более 100 тыс. мальков растительноядных...

Клубника, пчелы и кролики

«Иностранные специалисты постоянно пытаются уйти от ответственности. То у нас...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто
Блоги

Авторские колонки

Ошибка