Бунт в горах

№48(798) 2 – 8 декабря 2016 г. 30 Ноября 2016 5

Дорога вдоль Черемоша: тут не то что ехать — ходить опасно, фото Вячеслав БЕРЛОГ

В горном селе Устерики Верховинского р-на Ивано-Франковской обл. уж который месяц бунтует народ.

Люди регулярно собираются на сход, пишут письма президенту и премьеру, ездят в Киев в ОБСЕ и, конечно же, подают в суд на обидчиков.

Обидчики же, по их мнению, — это сельские председатели, которые — в рамках админреформы — объединили Устерики с другим селом — Белоберезкой.

«Выхода» нет

Возмущенные таким поворотом событий жители Устерик потребовали все это аннулировать. Написали в прокуратуру.

Тем временем райсовет принял решение: все вернуть на круги своя и Белоберезовское объединение территориальной общины «скасувати».

Но поскольку в законе «Про добровільне об'єднання територіальних громад» механизм «входа» прописан, а вот «выхода» — нет, то так все и замерло по сей день в непонятности.

В конце концов Устерики решили жить автономно. Правда, не совсем представляя, за какие средства.

Субсидии и прочая помощь от державы — в рамках реформы — предназначена лишь для объединенных территориальных общин (ОТО), а коль их нет, то и денег нет.

Главным же итогом борьбы против админреформы, причем не только в этом селе, но и по всему району, стал собственный «майдан».

Поэтому когда мы с фотокором приехали в Устерики, то в центральном месте сбора села — в клубе — нас встречали активисты во главе с председателем новосозданной общественной организации «Верховина-майдан» Святославом Бельмегой.

Сельский клуб в Устериках — «лобное место»: здесь все веча проходят, фото Вячеслав БЕРЛОГ

Собравшиеся говорили одновременно, каждый — свое, в основном о подробностях борьбы против Белоберезки и собственного головы сельсовета, который, как оказалось, под их натиском не так давно вообще плюнул на все и подал в отставку.

Теперь у них с ним «холодная война», которая, по словам одного из активистов, вполне может перерасти в «горячую», потому что «він такий, що може й стрельнути».

Черемош — наш

Если отбросить эмоции, то конфликт в принципе начался не столько из-за председателей сельсоветов, сколько из-за местных депутатов, которые сначала приняли на сесии решение об объединении с другим селом, где, кстати, некогда был их общий колхоз, а потом от своих же подписей отказались.

Активисты вызывали милицию, та собирала показания, проводила следствие — была ли сессия на самом деле, ставили подписи или же их кто-то подделал?

Может, в итоге дошло б и до графологической экспертизы, но село решило собрать новые подписи — уже не депутатов, а рядовых граждан.

И почти все дружно расписались на листках опроса, который так и назвали — «Проти об'єднання».

— У нас голосують 400—420 виборців, а взагалі в списку є 500 з лишнім. За один день ми зібрали 400 голосів проти того, щоб нас приєднували до Білоберізки! — объяснял один из «ватажків» активистов Юрий Цисарук. — Коли ще в тому році ВР прийняла закон «Про добровільне об'єднання громад», то керівники області почали рватися і робити ці об'єднані громади будь-що! Вони думали, що вскочать у перший вагон і вхоплять як більше грошей.

, фото Вячеслав БЕРЛОГ

— Для того, щоб реально це об'єднання відбулося, спочатку йде обговорення в громаді, потім скликається сесія, — поддержала колегу по борьбе жительница Устерик. Она представилась просто Марией.

— У нас зробили все наоборот! Без мене мене женили! — кричали сразу несколько активистов. — Три голови сільських рад — Білоберізької, Хоростівської і наш устеріцький зібрались, випили по сто грамів і написали потрібні рішення!

— Ми назвали те «об'єднання» «Бухар», — включился в общий хор Святослав Бельмега. — Знаєте, як розшифровується? «Білоберізька-Устеріцька-Хоростівська автономна республіка».

— Ми хочемо визначитися — що в нас в селі є, — говорил г-н Бельмега. — Які межі населеного пункту, що буде припадати на наше село, а що нам не дадуть, що з цими лісами буде, водними об'єктами і т. д. Тоді зрозуміємо вартість всього, що маємо!

Они уверены, что часть Черемоша — горной реки, которая течет вдоль сельской дороги, — их собственность. И горы, и лес, окружающие Устерики, — тоже.

Пока село инвентаризацию не проводило, но уже точно знает, в чем был смысл председателям «пити по чарці»:

— Держава їм на перших порах — рік чи два — обіцяла давати великі гроші на розвиток інфраструктури. Приміром, на те, щоб збудувати школи, садок доробити... У нас тут будується садок уже 30 років! — возмущались активисты и обещали показать долгострой на окраине села. — От ці голови написали кошторис, а їм пообіцяли — якщо об'єднаються — дати 28 млн. грн.!.. Далі. У нас тут будуються дамби вже 8 років. Під дамбу дають 12 млн., але якщо буде громада.

«Ну и в чем проблема? — недоумеваю я. — Садик нужен? Нужен. И дамба тоже. Вот бы и объединились».

— Там усім заправляє білоберізький голова, — настаивали жители Устерик. — Він у себе закрив початкову школу. Вже йде мова про те, щоб закрити в себе лікарню. І в нас все позакриває! А на що гроші витрачатиме — це як йому буде вигідно!..

Коломыйки петь будете?

Но, пожалуй, больше всего народ возмутился, когда прочитал в районной газете объявление, что на такое-то число назначены выборы «голови об'єднаної громади».

«Тоді ми поїхали в районну раду, — рассказывает Юрий Цисарук. — На сесії районної ради приймається рішення про створення комісії про повторні слухання в селі.

На збори в село приїхав і пан Соловей, депутат ВР від нашого округа з БПП. Приїхали районні керівники...Тут зійшовся цілий клуб і фойє було заповнене, ще на дворі люди стояли, ждали.

П'ять годин нам «втирали», як буде добре в «колгоспі», як ми будемо файно жити, нам дадуть все, навіть тапочки білі кожному... Ще й з області, з Офісу реформ, агітували. Вони два роки проїдали гроші Євросоюзу, а тепер вирішили зайнятись реформами. Вони як комсомольці — як припікає, то починають бігати!

А я кажу: «Вам Устерік не треба. Вам треба держлісгосп, що на території нашого села знаходиться. А від нього йде 60% прибуткового податку в громаду... У нас є багато людей, хто там працює, й тих, хто знайшов роботу у Верховині. І наше село орієнтується більше на районний центр, де є основні установи і організації, ніж на Білоберізку!»

Втім, ми зрозуміли, що ніхто нас захищати не буде.

Тоді звертаємось у Київ до ЦВК — про нестворення в нас у селі виборчої комісії й про те, що ні одна людина не подала кандидатуру на депутата цієї громади, тим більше на голову.

Беремо 20 чоловік, гуцульський одяг і — на Київ. Приїжджаємо, а там думають, що ми концерт їм будемо ставити!

Ми образились, звісно. Наш куратор у ЦВК, здається, пан Шелудько, нас не прийняв. Магера був у відрядженні...

Одне слово, нам все ж у Центрвиборчкомі сказали: вибори по цьому закону призначає ВР, а ми лише їх проводимо, тож не маємо права відмінити.

Ми воювали на рівні області. Потім зрозуміли, що це все хочуть покласти під сукно. І в прокуратуру писали знов, і в міліцію, а тоді почали перекривати дороги».

— Єдиний, хто нас підтримав, це районна рада. Після того, як ми прийняли рішення про переобладнання і реконструкцію дитячого садочка, вона пообіцяла нам 50 тис. грн.

Впрочем, все понимают, что эта разовая помощь ситуацию не спасет, а вот как быть дальше — никто из собравшихся даже теоретически не представлял.

«В засаде»

«Как вообще могло случиться, чтобы в селе, где чуть ли не каждый второй либо родственник, либо кум-сват, а еще много однофамильцев, и не разберешь — где кто... И чтобы такое эпохальное событие, как объединение общин, проходило тайно? И чтобы депутаты — опять же, все друг друга знают «змалечку», дружат, по-соседски в гости ходят, — и чтоб они вот так скрыли сам факт принятия решения об образовании Белоберезовской ОТО?»

После общения с активистами в клубе села Устерики вопросов появилось еще больше.

Роман Бельмега устал от склок и ушел из председателей, фото Вячеслав БЕРЛОГ

Предложила собравшимся отправиться «во вражий стан» — т. е. к уже бывшему главе сельсовета Роману Бельмеге и с ним всем вместе общаться под диктофон.

Воцарилась нехорошая тишина.

Тогда попросила хотя бы показать дорогу к его дому.

Народ не желал. А один из присутствующих объяснил: дескать, никто с вами не пойдет, потому что тот может и за ружье взяться.

«Хорошо, — сказала я, — адрес найду в справочной».

«Я поеду», — вызвался доброволец довольно внушительной комплекции, однако предупредил: из машины не выйдет.

Рисковать жизнью добровольца не хотелось, но повидаться с экс-председателем сельсовета надо было. Поэтому попутчику мы предложили сидеть «в засаде» тихо, а лучше вообще прилечь на заднем сиденье, чтоб никто его не увидал через окно машины.

Забегая наперед, скажу: предосторожности были явно напрасными.

В нас никто не собирался стрелять, как, впрочем, и в активиста, засевшего в машине.

Роман Бельмега хлопотал по хозяйству. Поговорить с корреспондентами согласился, хотя, чувствовалось, ему эти воспоминания о неудачном создании ОТО уже в печенках сидят.

Хозяйка заварила травяной чай, поставила на стол мисочку с медом.

— Що вам сказати? — начал бывший сельский председатель. — На мою думку, вся ця історія — банальна помста мого опонента за програш на виборах. Він житель села, теперішній активіст, який агітує проти об'єднання... Але знайте: громаду збурюють штучно.

Собрание на панихиду

«...Активісти створили тут незареєстровану територіальну громаду, скликали людей. Постановили: цьому селу належать і ліси, і ріка, і надра. Тобто ніхто не каже, що на даний час це державне... Шкода, що ви на ті сходи не приїжджали...

Село Устеріки об'єдналось в Білоберізьку громаду 24 червня 2015 року, — продолжал г-н Бельмега. — Вибори відбулися 25 жовтня того ж року.

А тепер блукає в пресі, що, мовляв, громада не знала про об'єднання, а голова сфальсифікував документи! Зверталася громада у ЦВК. ЦВК дала завдання обласному управлінню поліції провести розслідування — чи дійсно сесія відбувалася, чи дійсно голосування було?

Поліція провела розслідування, допитала мене, всіх депутатів. Але депутати, які були на сесії, злукавили — і по цей день кажуть, що сесії не було, ми не чули, не знали, не голосували. Відмовилися шестеро. А шестеро інших сказали, що була.

До речі, розслідування довело: все правда, все відбувалося. Але активісти кажуть: ні, про все вони взнали з преси!

У січні 2016 року суд першої інстанції виніс рішення не на їхню користь. Вони не подавали касацію, бо нема сенсу.

Ці активісти хочуть свідомість людей перевернули. Кажуть: якщо об'єднатись з Білоберізкою, то пошту закриють, а пенсіонерам пенсію платити не будуть. Але люди у все це повірили! На сьогоднішній день ситуацію помінять неможливо.

Причому тих активістів дуже підтримує голова районної ради: він не хоче, щоб Устеріки входили в об'єднану громаду через те, що на території села є Гриньовське лісове господарство. І на даний час податки платять до районного і обласного бюджету. А при входженні села Устеріки в Білоберізьку громаду найбільші податки переходять автоматично саме туди.

Тобто ні голова райради, ні начальник податкової не можуть цього допустити! Отут собака заритий.

До речі, коли голова райради приїхав у село, щоби скликати громаду на збори, то він точно знав — відбуватиметься захід без сільського голови, тобто без мене. Бо саме тоді було 40 днів, як померла моя мама. Й я був на панахиді у церкві.

Який же цинізм треба мати, щоб, знаючи про мою біду, скликати народ! А сам же такий божий чоловік, монастирями ходить... Це все спеціально робилось, аби без мене! Оця підлість мене шокує...»

— Ви краще до Білоберізки їдьте, — предложил Роман Бельмега. — Самі й переконаєтесь: варто було об'єднуватися чи ні.

«Хорошо б было, чтобы с устерикскими активистами все вместе и выяснили отношения», — сказала я бывшему сельскому председателю.

На что тот лишь печально усмехнулся: сомневаюсь, говорит, что кто-то согласится.

Так, собственно, и вышло.

Киев — Ивано-Франковск — Киев

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...

Коломия оголосила суверенітет

«Гройсман, колишній досвідчений міський голова, вже починає забувати проблеми, які...

Соло для саксофона и лопаты

Деятельность землячества ивано-франковцев в столице напомнила мне анекдот советских...

Тихое Прикарпатье

Для центральной власти возможная дестабилизация, активизация протестных выступлений...

Полонина в огне

С начала 2016 г. в Ивано-Франковской области возникло шесть чрезвычайных ситуаций...

Украинские Эмираты: нефть, газ, курорты и большие...

В Ивано-Франковской области разведано 224 месторождения 25 полезных ископаемых, из...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто
Блоги

Авторские колонки

Ошибка