Облога облгазів

№38(788) 23 — 29 сентября 2016 г. 21 Сентября 2016 0

Мільйони обурених громадян, збитки Держбюджету — 1 млн. 233 тис. грн. щодня

9 квітня 2015 р. був прийнятий закон «Про ринок природного газу», який набрав чинності 1 жовтня минулого року. Закон імплементував положення директив ЄС, які регулюють відносини у газовому секторі Євросоюзу, в національне законодавство України. I врешті-решт остаточно поставив крапку у питанні законності володіння приватними товариствами з газопостачання та газифікації (так званими облгазами) майном газорозподільних систем на праві господарського відання, а фактично безоплатно.

Саме ініційована народним депутатом Олександром Ксенжуком поправка 213 до частини першої статті 37 законопроекту (доповнити її абзацом: «газорозподільні системи, власником яких є держава, не можуть знаходитися в користуванні оператора газорозподільної системи на праві господарського відання, крім випадків належності такого оператора до суб'єктів господарювання державного сектору економіки») мало не стала наріжним каменем при його прийнятті в парламентській залі.

У своєму емоційному виступі на пленарному засіданні ВР депутат Антон Геращенко зазначив, що поправка «вимагає, якщо ми підтримаємо, повернути в користування держави всі газорозподільні мережі, щоб Фірташ та інші особи, хто виявить бажання, на конкурсі на платних засадах отримали можливість ними користуватися».

Подібні виступи депутатів Є. Соболєва, О. Ляшка, С. Соболєва консолідували позицію відповідних фракцій, що дало можливість отримати на підтримку поправки 277 голосів.

Отже, закон прийнятий, здавалося б, справедливість відновлена, але чи це так?

На жаль, поки що ні. Незважаючи на вимоги закону, газорозподільні системи і далі перебувають у володінні облгазів на праві господарського відання — відповідно до договорів, укладених, до речі, ще за часів уряду Азарова Міністерством енергетики і вугільної промисловості.

Мільярдні втрати

У багатьох громадян України виникає цілком логічне запитання: чому держава і далі дозволяє безоплатно використовувати власні газорозподільні системи? Та скільки в особі її відповідних органів втрачає від власної бездіяльності?

На сьогодні об'єктами газорозподільних систем, які перебувають у власності держави, користується 41 суб'єкт господарювання, 40 з яких не належать до державного сектору економіки (за винятком ПАТ «Кіровоградгаз», контрольний пакет акцій якого знаходиться у власності держави та перебуває в управлінні НАК «Нафтогаз України»).

З 38 суб'єктами господарювання недержавного сектору економіки укладено договори щодо користування держмайном — об'єктами газорозподілу на умовах господарського відання. Натомість з ПАТ «Маріупольгаз» та ПАТ «Одесагаз» договірні відносини щодо умов користування газорозподільними системами, які перебувають у власності держави, відсутні.

Якщо застосувати по аналогії законодавство з питань платного користування державним майном (а саме Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затверджену постановою Кабміну від 04.10.1995 р. №786), мінімальна орендна ставка щодо держмайна, яке на даний час використовується операторами газорозподільних систем недержавного сектору економіки, становить 10% на рік від залишкової вартості такого майна.

Беручи до уваги, що за результатами інвентаризації об'єктів газорозподільних систем, які перебувають у державній власності, за 2015 р. залишкова вартість цього майна — понад 4,5 млрд. грн., орієнтовна сума втрат державного бюджету протягом періоду з 01.10.2015 по 01.08.2016 — 411 млн. 822 тис. грн., а щоденна сума втрат становить 1 млн. 233 тис. грн. Тому не можна і далі замовчувати інформацію, яка, на мою думку, є вкрай суспільно необхідною (ст. 29 закону «Про інформацію»).

Нагадаю, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» була утворена за часів президента Л. Кучми його указом від 25 лютого 1998 р. № 151 «Про реформування нафтогазового комплексу України» та постановою Кабінету Міністрів від 25 травня 1998 р. № 747.

Пунктом 3 зазначеної постанови затверджено перелік майна, що використовується, зокрема, для забезпечення розподілу природного газу і яке відповідно до законодавства не підлягає приватизації та передається Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» у користування. Перелік відповідного майна (а до нього включено розподільні газонафтопроводи та споруди на них) — у додатку 3 до постанови. При цьому доручено Мінекономіки разом з іншими центральними органами виконавчої влади разом з НАК «Нафтогаз України» подати Кабінету Міністрів узгоджені пропозиції щодо порядку та умов передачі у користування «Нафтогазу України» зазначеного майна.

На жаль, окремого наказу чи іншого акта законодавства відшукати не вдалося. Разом з тим слід вважати, що на виконання постанов Кабміну від 25 травня 1998 р. № 747, від 15 липня 1997 р. № 757 («Про проведення інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутних фондів акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації та приватизації») та наказу Фонду державного майна та Мінекономіки від 4 вересня 1998 р. № 549/2989 («Про використання державного майна, яке не увійшло до статутних фондів») Фондом держмайна та НАК «Нафтогаз України» 4 лютого 1999 р. було укладено Угоду № 76 про використання державного майна, яке не підлягає приватизації.

Важко дати однозначну оцінку законності укладення такої угоди. Відповідно до угоди Фонд держмайна передав, а НАК «Нафтогаз України» взяв на себе зобов'язання щодо виконання функцій оперативного управління державним майном, яке не підлягає приватизації, знаходиться на балансі і не увійшло до статутного фонду підприємств, що входять до складу компанії. Перелік майна оформлено актом приймання-передачі згідно з додатком 1 до угоди.

В подальшому НАК «Нафтогаз України» та ДК «Газ України» 28 грудня 2001 р. уклали Угоду № 24/1127 про користування державним майном, яке не підлягає приватизації.

Згідно з цією угодою ДК «Газ України» прийняла у тимчасове користування розподільні газопроводи, споруди на них і транспортні засоби спеціального призначення, які були передані «Нафтогазу України» у користування згідно з додатком 3 до постанови Кабміну від 25 травня 1998 р. № 747. Зазначене майно передавалося з метою забезпечення транспортування, зберігання та розподілу природного газу.

Угодою передбачалося здійснення амортизаційних відрахувань, а також відрахувань на розвиток державного майна у розмірі, що становить 50% чистого прибутку, отриманого від використання майна підприємствами-балансоутримувачами протягом року, але не менше 4% його залишкової вартості.

ДК «Газ України», керуючись зазначеною угодою, уклала у грудні 2001 р. з відкритими акціонерними товариствами з газопостачання та газифікації за місцезнаходженням відповідного майна договори про користування державним майном, яке не підлягає приватизації, на умовах цієї угоди.

Наскільки мені відомо, відрахувань у вигляді частини чистого прибутку ці товариства не здійснювали.

Перевищення повноважень

Уряд Азарова 20 серпня 2012 р. прийняв постанову № 770 «Деякі питання використання державного майна для забезпечення розподілу природного газу». Згідно з нею державне майно, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарських товариств із газопостачання та газифікації і не може бути відокремлене від їх основного виробництва, використовується зазначеними товариствами на праві господарського відання. При цьому пунктом 3 постанови доручено Міненерговугілля укласти з господарськими товариствами із газопостачання та газифікації договори про надання такого майна на праві господарського відання відповідно до примірного договору, що затверджується Міненерговугілля разом з Фондом держмайна.

Такий примірний договір було затверджено спільним наказом зазначених центральних органів виконавчої влади від 9 листопада 2012 р. № 882/3812. Крім того, пунктом 2 наказу доручено вжити заходів щодо припинення дії Угоди від 4 лютого 1999 р. № 76 «Про використання державного майна, яке не підлягає приватизації» (в частині держмайна, яке не підлягає приватизації і знаходиться на балансі товариств з газопостачання та газифікації).

Зазначені договори були укладені Міненерговугілля і на сьогодні є чинними.

Постанова КМ від 20 серпня 2012 р. № 770 прийнята з перевищенням повноважень уряду. Про це зазначалося, зокрема, у висновках Мінекономрозвитку, Мінфіну і Мін'юсту під час її погодження перед внесенням для розгляду Кабінетом Міністрів.

Не виключено, що тут могла мати місце корупційна складова. Судіть самі, перша спроба прийняти цю постанову була 8 серпня 2012 р., але рішення чомусь не було прийнято; Валерію Хорошковському, на той час першому віце-прем'єр-міністру України, доручено провести погоджувальну нараду. I вже 17 серпня на цій нараді було доручено подати проект постанови для розгляду на засіданні уряду 20 серпня. Більше того, пунктом 2 протоколу наради запропоновано Міненерговугілля разом з Мінекономрозвитку, НКРЕ і Фондом держмайна у двотижневий строк розробити та затвердити примірний договір про використання на праві господарського відання державного майна, що обліковується на балансі товариств з газопостачання та газифікації і використовується для розподілу газу.

Тобто рішення уряду ще не прийнято, а перший віце-прем'єр дає доручення центральним органам виконавчої влади, що явно виходить за межі його повноважень.

Цікаве і рішення уряду від 20 серпня 2012 р. (протокол № 63), а саме: прийняти постанову «Деякі питання використання майна для забезпечення розподілу природного газу» та доручити Міненерговугілля і Мін'юсту подати в установленому порядку Кабінету Міністрів пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань, пов'язаних з користуванням майном, закріпленим за суб'єктом господарювання на праві господарського відання!

Тобто уряд сам визнав, що його рішення незаконне, адже Кабінет Міністрів відповідно до частини другої ст. 19 Конституції може видавати акти лише на виконання Конституції і законів України, діяти лише у спосіб, передбачений Основним та іншими законами України.

I лише постановою Кабміну від 30 вересня 2015 р. №796 незаконні пункти 1 і 3 постанови від 20 серпня 2012 р. №770 були скасовані та внесено зміни до постанови КМ від 25 травня 1998 р. №747, які, зокрема, відновили режим користування майном НАК «Нафтогаз України» газорозподільними системами державної форми власності.

Але ж ситуація не змінилася: газорозподільні системи фактично і досі на балансі та у господарському віданні приватних облгазів.

Нагадуємо, законом «Про ринок природного газу» (від 9 квітня 2015 р.) передбачено, що газорозподільні системи, власником яких є держава, не можуть знаходитися у користуванні оператора газорозподільної системи на праві господарського відання, крім випадків належності такого оператора до суб'єктів господарювання державного сектору економіки (абзац другий частини першої ст. 37).

Подолання безгосподарності

Необхідно визнати, що керівництвом чинного на той час уряду вживалися заходи задля його виконання.

Так, під головуванням прем'єр-міністра 24 вересня 2015 р. була проведена нарада з питань підготовки проектів актів, спрямованих на реалізацію положень зазначеного закону. Пунктом 5 протоколу наради доручалося Міненерговугілля, Фонду державного майна вжити в установленому порядку заходів щодо укладення з операторами газорозподільних мереж (починаючи з 1 жовтня 2015 р.) договорів щодо встановлення плати за користування газорозподільними мережами.

Згідно з пунктом 6 доручалося Міненерговугілля разом з іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади подати уряду узгоджені пропозиції щодо визначення суб'єкта держави, відповідального за управління газорозподільними мережами. А також щодо порядку передачі газорозподільних мереж у користування на платній основі суб'єктам господарювання, які провадять діяльність з розподілу природного і нафтового газу, визначення плати за користування зазначеними мережами та форми відповідного договору. Але доручення відповідно до протоколу урядової наради до цього часу не виконано.

Листом від 27 листопада 2015 р. «Нафтогаз України» надіслав прем'єр-міністру проект постанови КМ «Про впорядкування використання на платній основі господарюючими організаціями недержавної форми власності газорозподільних систем, власником яких є держава».

Прем'єр-міністром було доручено Міненерговугілля, Мінекономрозвитку, Фонду держмайна та НАК «Нафтогаз України» «з метою виконання в повному обсязі вимог ст. 37 закону «Про ринок природного газу» відповідно до компетенції забезпечити здійснення заходів щодо переходу на платне користування газорозподільними системами, власником яких є держава, залучивши до виконання таких заходів запропонованого у листі суб'єкта господарювання державного сектору економіки».

В подальшому НАК «Нафтогаз України» (на виконання доручення прем'єр-міністра від 3 грудня 2015 р.) надіслала Мінекономрозвитку доопрацьований проект урядової постанови «Деякі питання використання об'єктів державної власності для забезпечення розподілу природного газу».

22 березня ц. р. до прем'єр-міністра звернувся народний депутат С. Драюк з приводу зволікання з виконанням ст. 37 закону «Про ринок природного газу».

Своїм дорученням від 28 березня 2016 р. прем'єр-міністр запропонував Мінекономрозвитку невідкладно подати в установленому порядку для розгляду на черговому засіданні уряду проект акта, спрямованого на реалізацію ст. 37 закону «Про ринок природного газу», стосовно запровадження платного використання газорозподільних систем, власником яких є держава.

Доручалося також опрацювати питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у невиконанні доручень уряду із забезпечення реалізації ст. 37 зазначеного закону, що призводить до втрат держави від безоплатного використання державних газорозподільних систем. Мінекономрозвитку на виконання доручень Кабінету Міністрів від 3 грудня 2015 р. та від 28 березня 2016 р. врешті розробило проект урядової постанови «Деякі питання використання об'єктів державної власності для забезпечення розподілу природного газу».

Зазначеним проектом органом управління газорозподільних систем пропонувалося визначити Мінекономрозвитку. 4 квітня 2016 р. Мінекономрозвитку під керівництвом першого заступника міністра Ю. Ковалів була проведена погоджувальна нарада, за результатами якої проект постанови 7 квітня був надісланий для повторного узгодження.

Змінами до проекту постанови вже було передбачено, що органом управління майном газорозподільних систем буде не Мінекономрозвитку, а Фонд державного майна (хоча проти цього заперечував на погоджувальній нараді представник фонду).

Не хочу когось звинувачувати, але це факт явної пробуксовки в роботі державного механізму. Може, саме тому до прем'єр-міністра 6 квітня 2016 р. звернувся народний депутат О. Ксенжук (адже він ініціював запровадження платних засад використання державних газорозподільних систем) з приводу неприпустимості подальшого зволікання відповідних посадових осіб з виконанням вимог ст. 37 закону про ринок природного газу та пропозицією провести службове розслідування.

У зв'язку з тривалим зволіканням із внесення проекту урядової постанови про деякі питання використання об'єктів державної власності для забезпечення розподілу природного газу «Нафтогаз України» звернувся листом до першого віце-прем'єр-міністра — міністра економічного розвитку і торгівлі з проханням провести нараду з метою його доопрацювання та винесення проекту на розгляд уряду. Така нарада відбулася 2 серпня особисто під головуванням С. Кубіва.

Я дуже сподівався, що питання нарешті буде вирішено. Але ж ні! Листом від 15 серпня ц. р., адресованим Кабінету Міністрів, Мінекономрозвитку пропонує всі питання вирішення подальшої долі державних газорозподільних систем передати на виконання Міненерговугілля! Думаю, від такої пропозиції власники приватних облгазів будуть лише втішно потирати руки.

Залишається сподіватися тільки на державницький підхід і бажання прем'єр-міністра вирішити проблеми, які накопичилися у нафтогазовому комплексі за період незалежного існування нашої держави. I так хочеться вірити, що взятий урядовий курс на рішуче подолання безгосподарності і корупції у зазначеній сфері буде витриманий.

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...

Третейские суды в Украине: история и современность

В действующем законе «О третейских судах» до сих пор присутствуют нормы,...

Ларчик Кубива

Межведомственная комиссия под председательством вице-премьер- министра...

Новая льгота для работодателей

Взял на работу участника АТО — получи налоговую льготу

Судья: добропорядочность или увольнение

Все кандидаты в судьи будут проходить отборочный экзамен в форме...

Экономика бессильна, если коррупция системна

Вернуть деньги экс-президента можно и на основании имеющихся

Герои и антигерои Украины. Почему государство...

Отменить льготы Героям могли лишь чиновники, не уверенные в том, что государство,...

Новый закон лишит англичан права фотографировать...

Грядущие изменения к британскому закону, защищающему авторские права, вполне могут...

Интеллектуальное хищение собственности

Разработав эмблему, художник Масаутов получил 435 рублей. Модельер Воронин заработал...

Открытое письмо премьер-министру Украины ЯЦЕНЮКУ А.П.

10.01.2016 Вы проинформировали народ Украины, как прожить в нынешний отопительный период....

Три степени мужества

Но ведь ребята погибли, спасая людей и выполняя свой профессиональный долг, и ордена I и...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто
Блоги

Авторские колонки

Ошибка