Головна небезпека для нас — поглиблення світової рецесії

№30-31 (470) 17 - 23 июля 2009 г. 17 Июля 2009 0

Міністр економіки Богдан Данилишин розповідає про головні ризики для України на друге півріччя, а також про те, наскільки дієвими були антикризові заходи діючого уряду.

— На адресу Мінекономіки останнім часом звучить багато звинувачень з приводу відтермінування подання ряду базових статистичних показників Держкомстатом, зокрема динаміки ВВП. Чому рішення уряду про перехід на нові стандарти статистичної звітності з'явилося саме під час кризи?

— Питання відміни оперативної місячної звітності з ВВП активно обговорювалося в останні три роки. Проведено безліч спільних нарад, робочих зустрічей між фахівцями Держкомстату та фахівцями міністерств, відомств, наукових і навіть міжнародних установ. На необхідності переходу від оперативних обрахунків ВВП до більш обґрунтованих квартальних неодноразово наголошували нам і експерти МВФ.

Прийняте на початку 2009 року рішення було логічним завершенням цих дискусій та першим кроком з приведення термінів статистичної звітності з ВВП до загальноприйнятих стандартів. Я вважаю, не слід пов'язувати це рішення з кризою — головною причиною були не кризові явища, а ряд суттєвих недоліків попередніх місячних оцінок.

— Що ви маєте на увазі?

— Річ у тім, що помісячний розрахунок ВВП мав дуже обмежену інформаційну базу і розраховувався тільки виробничим методом. Як наслідок — значна частка ВВП визначалася в основному методом екстраполяції (у зв'язку з відсутністю необхідної інформації і стислими строками розрахунків). З цієї причини більш ґрунтовні квартальні розрахунки значно відрізнялися від даних, отриманих такими методами.

Стосовно ж звинувачень, що відсутність місячної інформації з ВВП дозволяє приховувати об'єктивний стан справ в економіці, то Мінекономіки вважає їх безпідставними. Щомісяця Держкомстатом публікуються індекси фізичного обсягу виробництва продукції сільського господарства, добувної, переробної промисловості, виробництва та розподілення електроенергії, газу і води, будівництва, транспорту, оптової та роздрібної торгівлі. А це — майже 70% усього випуску. Такої розгорнутої інформації цілком достатньо для оцінки процесів, що відбуваються в економіці.

— Чи погоджуєтесь ви з оцінками експертів, та, мабуть, і президента Ющенка щодо того, що динаміка падіння в економіці не зупиняється, ВВП продовжує знижуватися на 20%, як у першому кварталі? Які, за вашими оцінками, структурні зміни реально відбуваються і ще відбуватимуться в економіці під час кризи?

— Українська економіка, як і більшість світових економік, зараз перебуває під впливом зовнішніх і внутрішніх шоків, пов'язаних насамперед з наслідками кризи в світі. За підсумками I кварталу, за вже оприлюдненими Держкомстатом даними, реальне падіння ВВП проти I кварталу минулого року становило 20,3%.

Але підсумки січня— червня засвідчили, що попри погіршення основних умов зовнішнього середовища ситуація в українській економіці стабілізувалася і з'явилися перші ознаки її адаптації до цих зовнішніх шоків.

Показники травня ще раз засвідчили, що найглибшу точку падіння пройдено, і ми вважаємо, що економіка потроху починає рухатись угору. Процес піде жвавіше, коли відновиться нормальний ритм кредитування реального сектору.

Промислове виробництво у травні до квітня зросло на 1,3%, хоча в середньому за 2000—2008 роки в цей період було й падіння на рівні 0,1%. Так, нарощування виробництва є в добувній і переробній галузях. Позитивні результати є в харчовій промисловості (+5,7%), що орієнтована на внутрішній попит. Позитив є і в найбільшій експортноорієнтованій галузі — металургії, яка зросла на 7,2%.

Сприяють адаптації економіки до цих умов і політика уряду, і дії НБУ зі стабілізації валютного ринку.

Зверніть увагу: протягом перших чотирьох місяців року курс залишався на рівні кінця грудня 2008-го — 7,7 грн./дол. США. У травні— червні відбулася навіть незначна ревальвація гривні й офіційний курс нацвалюти зріс на 0,9% на кінець червня.

Про зменшення валютного тиску на реальний сектор свідчить і певна збалансованість на міжбанківському валютному ринку. Навесні відчутно звузився розрив між попитом на іноземну валюту та її пропозицією, а обсяг від'ємних інтервенцій НБУ скоротився до $0,2 млрд. проти $0,9 млрд. у квітні. А ще, наприклад, у лютому було 1,7 млрд.

Щоправда, більш суттєве домінування попиту на міжбанку було у червні (сальдо інтервенцій — $0,7 млрд.). Але й це пов'язано в основному із закриттям імпортних контрактів II кварталу.

— Чому ж продовжується висока порівняно з попередніми роками інфляція на фоні спаду виробництва і економічної активності в цілому?

— Ціни на споживчому ринку насправді зростали, однак вже по підсумках шести місяців — майже вдвічі меншими темпами (8,6%) порівняно з тим же періодом 2008 року, коли ми мали 15,5%.

На зниження інфляційного тиску зараз впливає як зменшення негативних очікувань населення в результаті стабілізації фінансової сфери, так і деяке пожвавлення в цілому в економіці, зокрема, в секторі АПК.

Нарешті, погляньте на зовнішньоторгівельну ситуацію. За даними Нацбанку, за перші п'ять місяців від'ємний баланс товарів та послуг склав лише $1,3 млрд. Він зменшився у 6,1 раза порівняно з 2008 роком.

Через усе це, вважаю, загалом на даний час у нас відсутні ознаки розгортання нової хвилі поглиблення кризових процесів, про яку дехто говорить.

— Як вважають деякі експерти, економіка, очевидно, впала так серйозно, що падати їй далі просто нікуди. І нині стабільно важка ситуація не тільки без швидкого погіршення, але й без будь-якого покращення...

— Нагадаю, що на даний час уряд реалізує антикризову програму «Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток», затверджену постановою ще в кінці 2008 року. Можу відповідально сказати, що уряд щоденно працює над подоланням цих негативних явищ.

З урахуванням реалій та домовленостей з МВФ нами підготовлено план першочергових антикризових заходів, якими уряд коригує свої дії в оперативному режимі.

— На що розраховує уряд у такому разі?

— Ми розраховуємо, що до кінця року країні вдасться мінімізувати втрати від спаду, який ми пережили у перші місяці року.

Треба зважати на той факт, що наша економіка значно залежить від зовнішньої кон'юнктури. Хоча ми намагаємося робити все можливе для розширення внутрішнього ринку та переорієнтації виробництва в середину країни. Питання відновлення виробництва, якщо бути чесним, значною мірою залежить сьогодні все ж від кон'юнктури на світових товарних ринках.

За оцінками багатьох поважних міжнародних експертів, покращення ситуації у світовій економіці може початись наприкінці 2009-го — початку 2010 року. Всі потужні держави зараз активно вживають антикризових заходів, і це згодом дасть ефект.

Разом з відновленням зростання світової економіки і ринків наших основних торговельних партнерів відбудеться і пожвавлення попиту та цін на метали, активізація вітчизняного експортноорієнтованого комплексу. Це сприятиме відновленню економічної активності.

До цього часу ми розраховуємо на пожвавлення виробництв, орієнтованих на внутрішній ринок.

— Чимало експертів і опонентів уряду говорять також про те, що антикризові заходи з підтримки окремих галузей практично невідчутні. Зокрема дуже тяжка ситуація триває в металургії, хімічній промисловості, АПК, в рази падіння в машинобудуванні й, зрозуміло, в будівництві.

— У нашій антикризовій програмі підтримка реального сектору — центральний пріоритет.

Зокрема на гірничо-металургійному та хімічному комплексах зараз сконцентровано найбільшу увагу. Спільно з представниками металургійних підприємств проведено серію нарад з проблем ГМК і вже давно реалізуються заходи, передбачені умовами меморандумів порозуміння між Кабміном та металургійними, а також хімічними підприємствами. Зараз діє граничний рівень ціни на природний газ для ГМК та хімічного комплексу без урахування податку на додану вартість, а також збору до тарифу у вигляді цільової надбавки і тарифів на транспортування. Здійснюється розподіл і постачання газу за регульованим тарифом на рівні 1899 грн. за 1000 куб. м.

Також прийнято постанову уряду «Про розширення внутрішнього ринку для вітчизняних підприємств машинобудування для агропромислового комплексу», якою, наприклад, встановлено, що кошти, які виділяються сільгоспвиробникам з держбюджету для закупівлі техніки, використовуються ними на придбання машин лише вітчизняного виробництва. Ще наприкінці минулого року схвалено стратегію розвитку вітчизняної авіаційної промисловості до 2020 року.

Для стабілізації будівельної галузі прийнято ряд законів по вдосконаленню дозвільних процедур та їх здешевленню, запровадження конкурентних засад при отриманні земельних ділянок та прав на них під забудову. Уряд ще навесні затвердив новий механізм придбання житла, порядок оренди житла з викупом (постанова № 274). Окремою постановою ми спрямували кошти на житлові об'єкти зі ступенем будівельної готовності більше, ніж 70%.

Галузь АПК — завжди серед пріоритетних. Наприклад, схвалено урядові закони щодо підтримки ринку зерна, м'яса, соняшника і соняшникової олії. Зокрема, передбачено пролонгацію кредитів, отриманих сільгоспвиробниками у попередні роки, введено необмежений термін норми щодо виплати переробними підприємствами дотацій сільгоспвиробникам за продане ними молоко та м'ясо у живій вазі. Це забезпечить тільки в 2009 р. підтримку в сумі 1,7—2 млрд. грн. Ми також зняли обмеження спеціального режиму оподаткування ПДВ, завдяки чому в розпорядженні селян лише в цьому році залишиться 7,4 млрд. грн.

Загалом діє ще ціла низка нових законів і постанов уряду не тільки по внутрішньому стимулюванню галузей, але й у плані регулювання зовнішньої торгівлі. Діє план заходів щодо адаптації української економіки до вимог СОТ, план заходів по зменшенню негативного сальдо у зовнішній торгівлі, який передбачає важливий зараз перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню та квотуванню. Ми розробляємо законопроект щодо підтримки розвитку експорту.

— А що прогнозують аналітичні служби вашого міністерства, ваші радники щодо подальшого розвитку світової кризи? Які зовнішні ризики можуть прийти в Україну насамперед у наступному півріччі?

— Насправді немає жодної країни в світі, яка б не потерпала від кризи. Оскільки наша економіка дуже інтегрована у світове господарство, світова кон'юнктура зараз безпосередньо впливає на нашу ситуацію.

І серед першого ризику я б виділив можливість погіршення світової економіки в цілому. Наприкінці квітня МВФ погіршив прогноз темпів падіння світової економіки з мінус 1 — мінус 0,5% на березень до мінус 1,3% у квітні. За останні 6 місяців, з листопада по квітень, МВФ вже 4 рази переглядав прогноз у бік погіршення. Причиною цього є визнаний факт, що антикризові заходи не дають швидких результатів і поки що не виправдовують очікувань. Тому більшість країн коригують свої прогнози впродовж останніх двох-трьох місяців.

Слід також добре розуміти, що поглиблення світової рецесії, якщо це станеться, супроводжуватиметься і скороченням інвестиційного попиту, насамперед обсягів будівництва. Отже — і відповідним зниженням цін та попиту на металургію та пов'язаних з нею галузей (добувна та виробництво коксу).

Значним ризиком для нас також є можливе зростання світових цін на енергоресурси. І хоча такий сценарій суперечить тенденції поглиблення світової рецесії, його вірогідність може бути досить високою, якщо країни ОПЕК досягнуть домовленості зі скорочення видобутку швидше, ніж зменшуватиметься попит на енергоносії. З початку року ціна на нафту Brent у світі зросла на 48,1%.

Отже, якщо енергетичні ціни підуть угору, це може спричинити зростання цін на внутрішньому ринку України. А підвищення затратності, тобто зростання цін виробників та подорожчання транспортних послуг може спровокувати поглиблення спаду виробництва та відновлення інфляції. Тобто знову виникне ризик стагфляційного сценарію для нашої економіки (зростання цін при скороченні ВВП. — Авт.).

Для всього світу серед найсерйозніших небезпек кризи на нинішньому етапі вважається можливе зростання цін на ринку зернових. Відомо, що, за прогнозом Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), світовий урожай пшениці в 2009 році скоротиться порівняно з торішнім на 4,9%, до 655 млн. тонн. Але цей ризик, скажемо відверто, має позитивно вплинути на наших експортерів сільгоспсировини та збільшити приплив іноземної валюти в Україну. Проте, з іншого боку, це може прискорити й інфляцію в середині країни, адже зростання цін на світових ринках завжди стимулює й підвищення цін внутрішніх. Ми це спостерігали на початку 2008 року.

— Багато хто з експертів вважає, що Україна зарано вступила до СОТ чи принаймні вступила туди на дуже невигідних умовах. І ніби порівняно з іншими в нас більша лібералізація імпорту, обмеження підтримки галузей і т. п., в результаті чого нинішню кризу країна переживає чи не найскладніше в Європі.

— Враховуючи складність та довготривалість нашого вступу до СОТ (понад 14 років), таке входження не можна вважати передчасним.

Для України з обсягом експорту товарів та послуг, який становить близько половини ВВП, вступ до СОТ забезпечив міжнародно-правовий рівень торговельних відносин з найпотужнішими країнами— членами.

Вступ України до СОТ сприяє розвитку високотехнологічної продукції та зростанню експортного потенціалу в цілому. Відразу ж після нашого вступу до СОТ спостерігався значний притік іноземних інвестицій, наприклад в аграрний сектор. Правда, на сьогодні позитивний ефект від вступу до СОТ дещо невільовано впливом світової кризи.

У процесі переговорів Верховна Рада ухвалила низку законів, які поетапно наближали діючий рівень тарифного захисту до рівня зобов'язань у рамках СОТ. Лібералізація доступу до ринків товарів України фактично вже була приведена у відповідність до вимог СОТ ще задовго до вступу.

— Дехто вважає, що найбільші збитки від вступу до СОТ ще очікують на деякі аграрні галузі.

— Я вважаю, що ми зважено підходили до всіх переговорів — втрат набагато менше, аніж здобутків. Так, завдяки домовленостям з підтримки сільського господарства Україна має можливість ефективно субсидувати аграріїв у межах бюджетних програм підтримки тваринництва, рослинництва, здешевлення вартості кредитів, а також формування державного продовольчого резерву Аграрним фондом.

Україна зберегла право використання спецрежиму оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників, що стало вагомим механізмом непрямої підтримки товаровиробників — близько 2,5 млрд. грн. щорічно селяни зекономлять на податках. При цьому, як і всі країни СОТ, Україна не має обмежень на «зелені» програми внутрішньої підтримки АПК — на видатки інфраструктури, консалтингу, маркетингу, охорону навколишнього середовища, навчання, інспектування продукції тощо.

Завдяки встановленню більш прозорого торговельного режиму для світових інвесторів вступ до СОТ підвищив привабливість України для іноземних інвесторів, що відчутно навіть у кризу. У 2008 році в нашу економіку іноземні інвестори вклали $10,9 млрд. прямих інвестицій, і це більш ніж на чверть перевищило надходження 2007 року.

Після вступу до СОТ ми нарешті розпочали переговори з ЄС про угоду по створенню зони вільної торгівлі. В перспективі, можливо, повністю буде відкритий дуже важливий для нашого експорту ринок Європи.

— Ставши членом СОТ, Україна включилася до переговорних процесів з іншими країнами-кандидатами, а також у багатосторонні переговори. Що економічна дипломатія зараз виборює у найважливіших для нас країн-кандидатів, зокрема у Росії? В яких «таборах» перебувають наші дипломати на багатосторонніх переговорах по Дохійському раунду?

— Україна підтримує вступ Росії до СОТ, тому що це й для нас вигідно економічно. Після вступу Росії до організації наші двостронні економічні відносини, можливі торговельні суперечки здійснюватимуться в рамках системи правил СОТ. Ми почали обговорення документів робочої групи, що займається розглядом заявки РФ про вступ до СОТ.

Делегації України на переговорах поставлене завдання усіляко сприяти доступу до ринків товарів усіх країн-кандидатів, наполягати на зниженні ставок їх мита, що відповідає інтересам наших виробників. Ці пріоритети зараз навіть врегульовані на рівні розпорядження уряду «Про план заходів із зменшення негативного сальдо у зовнішній торгівлі», про який я вже сказав.

Держави — члени СОТ уникають політичних дискусий, тому ми дійсно виявили неупередженість до будь-яких країн, що зараз вступають до організації. З нашого боку якщо й лунають запити щодо поступок, вони мають суто економічне, а не політичне підґрунтя.

Що ж стосується багатосторонніх переговорів та перспектив розвитку СОТ, то Україна перш за все приєдналася до групи держав, які нещодавно набули членства в СОТ (RAM/VRAM — Recently acceded members/Very Recently acceded members). Серед цих країн, зокрема, Албанія, Вірменія, Македонія, Киргизька Республіка, Молдова, Саудівська Аравія, Тонга, В'єтнам.

Ця група відстоює незмінність усіх зобов'язань, які були взяті країнами, що вступали в СОТ останнім часом. Стратегічна мета й нашої делегації, і цієї групи країн — приєднання до Єдиної домовленості раунду «Доха-Розвиток» і нарешті завершення цього раунду, в результаті чого, ми впевнені, наші виробники отримають сприятливіші умови на ринках розвинутих країн.

Однак на даний час ми ще продовжуємо формувати власну позицію по Доха-раунду насамперед з таких питань, як реформування підтримки сільського господарства, покращення доступу до ринку сільськогосподарських і несільськогосподарських товарів, удосконалення правил і процедур запровадження антидемпінгових, компенсаційних та захисних заходів. Ми зацікавлені також у прийнятті членами СОТ нових правил підготовки та нотифікації регіональних торговельних угод. Міністерства та відомства вивчають також напрацьовані членами СОТ проекти домовленостей з торгівлі послугами, нові пропозиції до положень про свободу транзиту, митних процедур тощо.

О реальном положении дел дел в экономике страны, пожалуйста, читайте в «Имитация».

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...


Загрузка...

«Силы добра» забирают больше жизней украинцев, чем...

Больницы до сих пор не получили 86% лекарств по детской онкологии, оплаченных деньгами...

«России нужны не соотечественники, а гастарбайтеры»

30 июля Владимир Путин подписал закон, предусматривающий упрощенный порядок...

Андрей Ермолаев: «На грани Малой Украины»

«Донецкая региональная элита, на мой взгляд, уже осталась в истории»

Президентские бдения: Фейсбук и фейки

Ми дуже складно формулюємо думку в дописах, важко доходимо до суті. Тому нам до душі...

Леонид Кожара: «Все пять президентов добивали эту...

В Украине нет системной парламентской оппозиции. Те партии и блоки, что сидят в Раде,...

Страна пенсионного возраста

Даже если закончится война, в Украине едва ли возможен демографический взрыв

Загрузка...

Бурджанадзе: «Нынешнее правительство Грузии уже...

«Нынешнее правительство Грузии уже давно опередило Саакашвили»

Лариса Скорик: нас должно остаться 17 миллионов

«С АТО пора кончать», — эта мысль, многократно повторенная на ток-шоу и в СМИ в...

Эвакуация капитала

Украинские граждане получили безвизовый режим с ЕС, а предприниматели —...

Битвы за УБД

«Нужна страна без войны. И, кстати, без народных депутатов, которые не слышат и не...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто

Получить ссылку для клиента
Блоги

Авторские колонки

Маркетгид
Загрузка...
Ошибка