Що ховається за спробою відставки уряду

№11(764) 18 — 24 марта 2016 г. 16 Марта 2016 4

 [img:83033, 375, right]

Друзі-депутати, влаштувавши шабаш, задекларували народу свою любов і піклування про нього (крім того, кожного окремо гарно висвітлили на екранах телевізорів, щоб краще запам'ятали, який він борець і правдолюб) і покотили на три тижні по європах розважатися: хто з сім'ями, хто з друзями, хто з коханками...

А народ хай почекає, коли вони повернуться та знову візьмуться за святе діло боротьби за щастя народне. Ось на цей раз уже на повному серйозі.

Литвин на пленарному засіданні сказав, що по залу вештаються такі пройдисвіти й грабіжники, що на них вже немає де й печатки поставити. I ось вони бігають зі списками по формуванню уряду.

Це погляд зсередини. Їм там видніше. А в обивателя відразу виникає питання: скільки їх там таких? Який відсоток, один, два? П'ятдесят? А може, й дев'яносто? У всякому разі з'являється думка, що парламентська команда, м'яко кажучи, непорядна. Отже, хвора. А наскільки? Чи здатна вона до самолікування?

З самого початку існування цього уряду неодноразово заявлялося: щоб країна вистояла у найтяжчі часи, необхідно буде провести непопулярні рішення, а йти в цей уряд означає свідомо йти на політичне самогубство.

З цим начебто усі погодилися. Але пізніше, коли припекло, значна кількість депутатів злякалися за своє політичне існування. Почали гучно зрікатися і уряду, і домовленостей.

Тож був обраний інший шлях — влаштувати публічне шоу і скандал, та організатори шоу, на жаль, не розуміють, наскільки ганебні їх діяння і яку відразу вони викликають у народу.

Зверну увагу на деякі моменти, що стосуються «Самопомочі». Це молода партія, але, судячи з її дій, можна сказати, що вона хоче мати усе відразу. Чи такі щирі її декларації? Час покаже. Але вже зараз чітко проглядається, що ця політсила бажала б володіти ситуацією безроздільно. Звідси, можливо, й та нетерпимість до інших членів коаліції. Галасу забагато, конструктивності — не густо. Те, що у них є дальній приціл, не викликає ніякого сумніву. Та декларації — одне, а здійснити їх на практиці — зовсім інша справа. (За роки незалежності месій було більше ніж треба, а от зрушень...) У цьому випадку зречення коаліції швидше виглядає як збереження власної шкури.

Щодо «Батьківщини». Вихід з коаліції цієї фракції був цілком прогнозований. Почалося з президентських виборів. Країна конвульсує від безладдя, казна розграбована й вивезена, на сході — біда: там «старший брат» з агресією. Дорогий кожний день. Рейтинг Порошенка високий, а народ прагне, щоб у країні з'явився господар. Це хвилює людей, але не леді Ю. Президентство — її омріяний приз.

Вона готова діяти будь-якими методами. Та цього разу чорнити по свіжих слідах тих, хто вистояв на майдані, не наважилася, сподіваючись на другий тур. Спина переболіла, інвалідний візок пішов у відставку. Але народ проголосував за Порошенка. I не тому, що сліпо довірився Петру Олексійовичу. Такий був момент: усі чекали, що новий президент має на ділі довести те, що обіцяв.

Хто спостерігав за Юлією Володимирівною на екранах телевізорів, то пам'ятає вираз її обличчя, коли були оголошені результати виборів: це біль, у якому розчинилися і розпач, і злість, і душевні муки. Надто вже вона увірувала у свою зірку.

Коли ж вона зрозуміла, що Яценюк підтримує Порошенка, перший став її особистим ворогом, такого леді Ю ніколи не пробачала.

Вражає непогамовна скандальність цієї особи. Все і всіх, хто стає на заваді, вона завжди готова змести зі свого шляху. Колись вона недовго терпіла свого соратника Ющенка. Ті суперечки запам'яталися багатьом, соромно було вмикати телевізор. Та закінчилося усе тим, що Віктор Федорович відправив її до буцегарні і зі своєю зграєю кинувся у безпрецедентний грабіж країни.

Там, де орудує леді Ю, завжди скандал, брутальний і деконструктивний. Все більше набирає силу відчуття загального безголів'я, відсутності елементарної відповідальності. Для досягнення своїх вузьких цілей фракція здатна об'єднатися з будь-ким (у даному разі вона розраховувала на підтримку Опозиційного блоку у поваленні Яценюка, як і під час президентства Ющенка об'єдналася з «регіоналами», правда, ненадовго).

Синдром Королевської, як бачимо, притаманний фракції «Батьківщина». Майбутні коаліціанти мають десять разів подумати, ніж вступити з нею у будь-яке партнерство.

Обиватель спостерігає і думає: нібито не дурні люди зібралися у фракції, і все можна вирішити, домовитися. Тим більше що кожен із них зі шкури пнеться, доводячи, що він боротиметься за щастя народу. Однак замість цього влаштовуються публічні шоу з піною на устах і неприхованою злістю в очах до опонентів. Отже, тут зачіпається щось особисте, розігруються власні інтереси, які для учасників шоу понад усе.

Вистава у стінах парламенту нагадує зграю собак на схилі пагорба. Вони, шаленіючи, тягнуться зубами до горла супротивників і не помічають, що усі разом сунуться донизу клубком, ризикуючи потрапити під колеса машин.

Коли створювали коаліцію, усі знали, як надзвичайно важко буде вирулювати. Доведеться дещо ризикувати і рейтингами. А кому це потрібно? Народним обранцям?

Краще всі негаразди звалити на когось. Самим же відхреститися від усього й демонструвати любов до народу. Який, на їхню думку, нічого не бачить.

Курс — на нові вибори у човні популізму з надією на новий успіх. Не кляті, не м'яті — марять знову потрапити в дамки, а там перетворитися в королеву та інші поважні фігури. Критикувати когось — і самому перти плуга. Є різниця?

Надії, надії! Дії, дії!

А де елементарна порядність?

За прем'єрства Тимошенко нічого радикального не було створено. Так, рутинне переливання з пустого в порожнє. Правда, треба згадати популістські дії, коли виплачували по тисячі гривень за давно знецінені радянські вклади. (Азаров дуже критикував те, хоч і сам вдавався до цього ж, коли і його стало припікати.) Нарешті апогеєм діяльності Юлії Володимирівни став сумнозвісний газовий контракт. Тільки непривабливий образ розбійника Януковича схилив симпатії народу до Юлії Володимирівни. Та з часом усе прояснюється.

Якщо покласти руку на серце, то слід визнати, що, незважаючи на всі недоліки діяльності уряду Яценюка, він зробив незрівнянно більше, ніж колись уряд Тимошенко. I це в умовах війни.

Спостерігаючи всю цю щурячу метушню, простий люд думає: «З такими народними обранцями нам і Путіна не треба! Правдолюбці! Ура — патріоти! Страждальці за щастя народне! Хай вас чорт похватає! Скільки ви ще будете маніпулювати своєю любов'ю до нас?»

Якщо ви так любите народ, віддайте те, що йому належить, що було нажите вами неправедними трудами. Не обіцяйте людям раю на землі: ви його не створите. А пекло вже забезпечили. Дайте людям спокійно жити і заробляти на життя.

I наостанок. Як простим людям остобісіли ваші нескінченні вибори! З них користі, як з козла молока. Прийдуть ті самі комедіанти (хіба що трохи оновиться склад) — і все почнеться спочатку. Тримаються депутатських мандатів хлопці й дівчата, бо де ще можна проводити час так весело, безвідповідально і з користю для себе. Мета гри у вибори — вціліти самим, а якщо ляже карта, то й вискочити в дамки, а суперників з іншого клану посунути якнайдалі від корита.

Пробачте за недипломатичність висловів. Думками поділилася не амбіційна витончена шахрайка, а пересічна громадянка, що не претендує ні на які призи.

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...

Правление Привата могло разориться, если бы...

Первый зампредправления «ПриватБанка» Олег Гороховский написал якобы...

Трамп-цена «гигантам мысли»

Произошедшее ярко обнажило проблему деинтеллектуализации, свойственную Западу в...

Michelle 2020: Интернет-сообщество нашло достойную замену...

Ее поклонники уверены: Мишель Обама сумеет добиться того, что не получилось у Клинтон

Перерождение социального государства в либеральное

ТНК перебирают на себя функции перерождающегося государства

Больше бюрократии!

Ежемесячно ЕС тратит $200 млн. только на временный переезд Европарламента из Брюсселя в...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто
Блоги

Авторские колонки

Ошибка