Невже нам буде безпечніше жити під прицілом російських ракет?

21 Июня 2019 4.4

Нещодавно в країні розміщено чимало білбордів із зображенням невдахи президентських виборів Петра Порошенка, який закликає вибрати НАТО і Європейський Союз, приєднавшись до партії «Європейська солідарність», скорочено ПЕС. По суті, це звернення до виборців з проханням підтримати його партію, що катастрофічно втрачає рейтинг перед парламентськими виборами.

Щодо Євросоюзу, то тут, мабуть, заперечень особливих немає, а ось про вступ в НАТО варто поміркувати.

Звісно, в Україні багато активних прихильників НАТО, але є і його категоричні противники. Кількісне співвідношення між ними невідоме, тому що серйозних соціологічних досліджень на цю тему в країні останнім часом не проводили.  

Перші концентрують увагу людей на постійній загрозі для нашої незалежності з боку Російської Федерації, посилаються на антиросійську позицію керівництва сусідів України -- Румунії, Польщі, Угорщини, Словаччини, країн Прибалтики. Вони впевнені, що НАТО, потужна військова організація, допоможе повернути Крим, остаточно вирішить проблему Донбасу, суттєво зменшить кількість проросійськи налаштованих громадян в Одесі, Миколаєві, Херсоні, Запоріжжі, Харкові, Дніпрі та на Донбасі. І головне, під натовським щитом можна буде не боятися ракетно-ядерного східного сусіда. На їхню думку, тільки тоді для громадян України почнеться мирне і щасливе життя. Прихильників НАТО активно підтримують практично всі рейтингові партії країни й навіть сам Президент України Володимир Зеленський.

Другі, в яких підтримка не така значна (з ними солідарна «Опозиційна платформа -- За життя» та кілька «нерейтингових» партій), пророкують трагічні наслідки вступу в НАТО. Вони цілком обгрунтовано вважають, що після вступу почнеться обов'язкове розміщення на території України військових баз блоку, аеродромів, ракетних комплексів, складів. І на всі ці об'єкти, природно, будуть негайно націлені російські ракети, яких у Москви більш ніж достатньо. В їхній ефективності, перевіреної у Сирії, сумніватися не доводиться. А враховуючи, що в нашій країні налічується кілька атомних електростанцій, досить потрапляння ракети навіть в одну з них, щоб сталася масштабна катастрофа.

І з цією страшною реальністю треба рахуватися. Не є секретом, що зараз російські ракети вже націлені на всі військові об'єкти США і НАТО, розташовані в Європі.

Зовсім не випадково такі небідні європейські країни, як Австрія, Швеція, Ірландія, Швейцарія, Фінляндія, прорахувавши всі можливі для себе наслідки, вважають за краще зберегти нейтральний статус.

Здавалося б Фінляндія аж ніяк не має бути нейтральною. Вона тривалий час перебувала в складі Російської імперії, пам᾽ятає жахи радянсько-фінської війни та втрату значної частини своєї території. По суті, навіть північна столиця Росії Санкт-Петербург побудований на споконвічно фінській землі.

Незважаючи на все це, Гельсінкі ніколи не йшло на загострення відносин з Москвою, не знищило жодного радянського чи російського пам'ятника. Фінляндія принципово віддала перевагу нейтральному статусу. І він став для неї своєрідним щитом від російських ракет.

Така політика дратує Вашингтон, який неодноразово намагався втягнути Фінляндію в НАТО, але безуспішно. Практичні фіни аж ніяк не бажають сваритися з Росією, підтримуючи з нею взаємовигідні торговельно-економічні відносини. Їм зрозуміло, що в майбутньому конфлікті американцям, можливо, і вдасться «відсидітися» за океаном, відбувшись невеликими втратами. А от головний удар прийме на себе натовська Європа, і в першу чергу прикордонні з Росією країни.

Швидше за все, Росія не має шансів виграти цю бійню, але її величезні розміри навряд чи дозволять знищити країну повністю. Зате можна не сумніватися, що на території порівняно невеликої Західної Європи, і в першу чергу безпосередніх сусідів Росії, залишаться самі руїни.

Москва має достатньо сучасної зброї, щоб зробити це. Вона давно готується до подібного сценарію, уважно відстежуючи все, що планує НАТО, яке впритул наблизилося до її кордонів. Росіян турбує, що згідно з рішеннями саміту в Уельсі в 2014 році створено передову групу підвищеної готовності (Сили надшвидкого реагування) для «стримування загроз на східному рубежі». Їм не подобається, що в шести східноєвропейських країнах засновано штаби, які мають забезпечити швидке розгортання сил альянсу. Їх дратує, що на саміті 2016 року було досягнуто домовленості про розміщення чотирьох батальйонів у Польщі, Латвії, Литві та Естонії, загальна чисельність яких перевищить 4,5 тисячі військовослужбовців. І, звичайно, Росія вже вжила заходи у відповідь на ініціативу «Чотири по 30», схвалену на саміті в Брюсселі в липні 2018 року. Відповідно до цієї ініціативи до 2020 року блок розмістить біля кордонів Росії додатково 30 батальйонів, 30 авіаційних ескадрилій та 30 військових кораблів, готових до розгортання за 30 днів.

Росії відступати вже нікуди, і вона, як поранений ведмідь, загнаний у кут, може зважитися на все що завгодно. Їй добре відома агресивність блоку, який давно скомпрометував себе в очах усього світу участю в різних сумнівних військових операціях, проведених Сполученими Штатами.

Плямою ганьби, про яку на Заході не люблять згадувати, стала подія двадцятирічної давнини -- агресія НАТО проти Югославії. 24 березня виповнилося рівно двадцять років з того дня, коли бойова авіація країн НАТО почала бомбардування міст цієї слов'янської країни. Операція проводилася 1999 року без санкції Ради Безпеки ООН.

НАТО і США напали в 2003 році на Ірак з метою повалення влади Саддама Хусейна. Вони помилково вважали, що в нього є хімічна зброя. Країну розгромили, хімічної зброї не знайшли, Хусейна стратили, і в 2009 році натовці пішли з Іраку, залишивши  там американські та британські війська. Але миру там немає й досі.

Не додало авторитету НАТО й безцеремонне втручання в громадянську війну в Лівії. Витративши сотні мільярдів доларів на інтервенцію, країнам НАТО довелося піти з Лівії. Їм вдалося вбити її лідера Каддафі, ліквідувати його прихильників та зруйнувати економіку країни. А в підсумку країна виявилася роздробленою та бідною. І до 2016 року Захід взагалі не звертав на неї ніякої уваги, поки в Європу не хлинули потоки мігрантів не лише з Лівії, а й з інших африканських країн.

НАТО -- учасник подій в Афганістані, де, незважаючи на всю військову міць США та їхніх союзників, війна триває й досі.

Таким чином, НАТО -- організація з «підмоченою» репутацією, і всім нам треба дуже добре подумати, чи варто в неї вступати, перетворюючи Україну на мішень для російських ракет. Чи не краще скористатися досвідом Фінляндії або Австрії?

Втім, відповідь на це питання має право дати тільки народ України на референдумі, якщо керівництво країни вважатиме за потрібне його проведення.

Довідка від автора: НАТО, Організація Північноатлантичного договору, Північноатлантичний альянс -- військово-політичний блок, який об'єднує більшість країн Європи, США і Канади. Заснований 4 квітня 1949 року США з метою захисту Європи від радянського впливу. Тоді членами НАТО стали 12 країн: США Канада, Ісландія, Великобританія, Франція, Бельгія, Данія, Нідерланди, Люксембург, Норвегія, Італія і Португалія. Зараз членами НАТО є 29 країн. На саміті блоку в 2016 році Росія визнана основною загрозою безпеці для Західного світу.

загрузка...
Loading...

Загрузка...

Новые стенограммы – новые откровения "Украинагейта"

На этой неделе нас ожидает щедрая порция откровений американских чиновников в...

С каких пор Украина – «критически важный» союзник...

Вопреки патетическим утверждениям, Украина нашим союзником не была никогда. Мы не...

Стенограмма апрельской беседы президентов Трампа и...

Что же интересного в беседе президентов? В ответ хочется процитировать репортера...

Наконец-то хоть какой-то прогресс в Украине

Без реформирования Высшего совета юстиции и без мощной поддержки со стороны...

Развесистая клюква демократов об Украине

Размывание временных рамок содействует продвижению теории о том, что Украина...

Саша БОРОВИК: «Дигитализация глупости – занятие...

В Африке есть много бедных и не особо привлекательных государств, где уровень...

Загрузка...
Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто
Loading...
Получить ссылку для клиента

Авторские колонки

Блоги

Idealmedia
Загрузка...
Ошибка