Поспішати не поспішаючи, реформувати не руйнуючи

05 Августа 2019 0

Відповідно до статті 93 Конституції України Кабінет Міністрів подав на розгляд Верховної Ради проект закону про повну загальну середню освіту (реєстр. №10204 від 05.04.2019 р.); при цьому необхідність прийняття акту обґрунтовується потребою в нормативному забезпеченні реформування системи загальної середньої освіти, розпочатог після прийняття базового закону «Про освіту» у 2017 р.

Законопроектом пропонується визначити правові, організаційні та економічні засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти. Комітет ВР з питань науки і освіти визначено головним із підготовки законопроекту до розгляду парламентом.

Суб’єкт права законодавчої ініціативи, визначаючи мету проекту закону, звертає увагу на необхідність законодавчого підґрунтя для реформування системи загальної середньої освіти, що сприятиме підвищенню якості освіти у найчисельнішій ланці вітчизняної освіти. Передбачається, що прийняття закону сприятиме досягненню стратегічних цілей, серед яких Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 р.

Але як бути з тим, що, за попередніми підсумками функціонування «нової школи», іде масова підготовка розумових середнячків? На думку експертів, «Нова українська школа», швидше, отупляє та гальмує розвиток дітей та учнів.

Враховуючи, що закон про повну загальну середню освіту стосуватиметься значної кількості громадян України та впливатиме на їх ключові інтереси, Комітет ВР невідкладно розпочав роботу над законопроектом. Був затверджений склад робочої групи, підкомітетом з питань дошкільної, загальної середньої, інклюзивної освіти узагальнено пропозиції та зауваження до законопроекту, які надійшли на адресу комітету.

Розпочато роботу із залучення до складу робочої групи представників відповідних органів державної та регіональної виконавчої влади і місцевого самоврядування, освітянських громадських організацій, профспілок, наукових установ, експертів, педагогічних працівників-практиків тощо.

На цей час вже надійшло понад 170 поправок і зауважень: від облдержадміністрацій, облрад, громадських організацій (від профспілки працівників освіти і науки України, відповідних регіональних профспілкових організацій, Гуцульської освітянської ради, Асоціації міст України), наукових організацій та установ (Національної академії педагогічних наук, міжнародного центру «Мала академія наук України»).

Про що це свідчить? Зокрема, про те, що проект закону підготовлений без участі представників галузі загальної середньої освіти, без урахування міркувань, реальних потреб усіх учасників освітнього процесу, без громадського обговорення -- і має віртуальний та безсистемний характер.

Пропозиції, які надійшли, стосуються узгодження норм і положень проекту з чинним законодавством щодо забезпечення доступності загальної середньої освіти, реального та гарантованого забезпечення рівного доступу до здобуття повної загальної середньої освіти; формування у закладах класів (груп); розширення переліку посад педагогічних працівників як учасників освітнього процесу.

Йдеться і про уточнення термінології законопроекту, зокрема щодо усунення неоднозначного трактування понять «загальна середня освіта» та «повна загальна середня освіта», «модельна» чи «типова» освітня програма тощо.

Як вважає ЦК профспілки працівників освіти і науки України, найбільш проблемними є норми про звільнення з роботи керівників закладів загальної середньої освіти та педагогічних працівників пенсійного віку, з якими укладено безстрокові договори, переукладання таких безстрокових договорів на строкові у зв’язку з набуттям законом чинності.

Також зазначається, що запропоновані у проекті закону положення і норми погіршують трудові права вчителів та інших медпрацівників; надійшли пропозиції щодо тривалості робочого часу, змісту, умов роботи (звертається увага на неврегульованість оплати праці за окремі її види), щодо фінансування, штатів, використання обсягів освітньої субвенції; йдеться і про недотримання вимог закону «Про освіту» тощо.

Профспілки наголошують про недопущення звуження змісту та обсягу прав працівників системи освіти -- порівняно з тими, що передбачені для працівників комунальних і державних закладів загальної середньої освіти. Зокрема, це стосується відновлення житлово-побутових гарантій педагогічним працівникам у сільській місцевості і СМТ, а також пенсіонерам з їх числа.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради до недоліків законопроекту відносить наявність у ньому низки загальних положень щодо діяльності держави. Подібні формулювання притаманні здебільшого нормам Конституції, а не законам, в яких мають визначатися конкретні повноваження державних органів, інших учасників відповідних суспільних відносин, а не держави в цілому.

Крім того, вживання в законі відповідних власних скорочених назв (ч. 2 ст. 64: «з метою незалежного оцінювання якості освіти держава забезпечує участь учнів закладів загальної середньої освіти у TIMSS, PISA, PIRLS та в інших міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти» тощо), вочевидь, є недоречним, оскільки з часом їх може бути змінено.

Науково-експертне управління звертає увагу на доцільність надання особливого правового статусу та виділення категорії осіб, які належать до національних меншин,  чиї мови є офіційними мовами ЄС (абзаци 1--3 ч. 6 ст. 5). У експертів викликає застереження запропоноване у законопроекті положення, яке стосується регулювання трудових відносин педагогічних працівників (ст. 22), зокрема процедури укладання строкового трудового договору тощо.

З часу ухвалення закону «Про освіту» вкрай гострою залишається проблема щодо реалізації його статті 61 «Оплата праці педагогічних і науково-педагогічних працівників». За останні півроку комітетом отримано понад 700 звернень від профспілок, колективів закладів освіти, педагогічних та науково-педагогічних працівників, освітянських громадських організацій у зв’язку із затримкою введення в дію норм та положень статті 61, щодо усунення дискримінації у цьому питанні та забезпечення єдиних підходів до підвищення престижності педагогічної праці.

Натомість проект закону про повну загальну середню освіту не вирішує цієї проблеми. У ньому лише продубльовано питання оплати праці педагогічних працівників, закріплених статтею 61 закону «Про освіту». Головне науково-експертне управління вважає, що у спеціальному законі виправданим було б визначення саме умов, які не врегульовані загальним законодавством і не суперечать йому.

Порівнюючи основні позиції розглядуваного законопроекту №10204 від 05.04.2019 р. та закону «Про загальну середню освіту» №651 від 13.05.1999 р., зокрема що стосується завдань як законодавства у цій сфері, так і загальної середньої освіти, можна зробити висновок про їх невідповідність. А це свідчить про порушення принципів єдності і наступності системи освіти та безперервності і різноманітності освіти.

Серцевиною закону про повну загальну середню освіту має бути визначення її змісту як адаптованої системи знань, практичних умінь і навичок та сформованих на їх основі способів навчальної діяльності (у т. ч. творчої), компетентностей, емоційно-ціннісного ставлення учнів до світу, що забезпечує духовний, світоглядний, інтелектуальний та фізичний розвиток особистості.

Управління галуззю загальної середньої освіти, загальноосвітнім закладом освіти та розвиток державно-громадського управління мають формуватися і розвиватися на наукових, професійних засадах та на основі перевіреного принципу -- не нашкодити.

Викликає занепокоєння, що у проекті закону не передбачено визначення завдань повної загальної середньої освіти та вилучено означення головної мети -- виховання громадянина України.

Ще одне немаловажне питання. Виконавча влада, на жаль, не врахувала застереження, пропозиції та вимоги обласних, районних держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, батьків (більше 700 звернень) щодо забезпечення учнів загальноосвітніх закладів освіти якісним харчуванням.

Відповідальність за організацію якісного харчування учнів (вихованців) у загальноосвітніх закладах освіти незалежно від підпорядкування, типу і форм власності, додержання в них вимог санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм та забезпечення безоплатним харчуванням дітей початкової школи, дітей-сиріт, дітей-напівсиріт, учнів із малозабезпечених та соціально незахищених сімей має бути загальнодержавною справою і покладатися на засновників (власників), керівників зазначених закладів освіти.

Норми ж, порядок організації харчування учнів (вихованців) і рівень оплати за харчування повинні бути єдиними в державі та встановлюватися Кабінетом Міністрів України. Контроль за охороною здоров’я та якістю харчування учнів (вихованців) мають здійснювати органи охорони здоров’я.

Проектом закону про повну загальну середню освіту передбачено, що система загальної середньої освіти функціонує з метою забезпечення всебічного розвитку, навчання, виховання, виявлення обдарувань, соціалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і здобуття освіти упродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, дбайливого ставлення до родини, власної країни, довкілля, спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству.

Але при цьому у проекті порушено закони причинно-наслідкових зв’язків, внутрішню логіку; це ж стосується і визначення термінів, понять, дефініцій.

А яке юридично-правове та науково-змістовне навантаження має такий підхід щодо формулювання та політичного закріплення нижченаведених термінів:

«державний стандарт повної загальної середньої освіти -- документ…»;

«модельна навчальна програма -- документ…»;

«навчальна програма -- документ…»;

«освітня програма закладу освіти -- документ…»;

«стандарт спеціальної освіти -- документ…»;

«типова освітня програма -- документ…»;

«типовий навчальний план -- документ…»?

Хто і скільки має розробити постанов, розпоряджень, наказів, методичних листів для того, щоб загальноосвітній заклад освіти працював ефективно, не був зайнятий «паперотворчістю», а права і свободи учасників освітнього процесу не порушувалися як окремими особами, так і державою в цілому?

Поспішність та недбалість під час прийняття закону «Про вищу освіту» у 2014 р. (а за п’ять років Верховною Радою прийнято 25 законів про внесення змін до цього закону та ухвалено рішення КСУ щодо неконституційності окремих його положень) призвели, наприклад, до того, що фактично технікуми, коледжі та прирівняні до них училища більше п’яти років перебувають поза правовим полем.

На превеликий жаль, така ж доля проектується та ініціюється для загальноосвітніх закладів освіти, тобто фактично для всієї України. Складається враження, що ініціаторами та ідеологами реформ у сфері освіти виступають антиукраїнські за духом та антидержавні за суттю «лідери», позиція яких базується на неосвіченості, поверховості та агресивності. Вони у своїй місії впевнені у власній непогрішимості, несучи негативне ставлення до історії українського народу, науково-освітянської спільноти нашої країни.

Стабільний розвиток освіти, у т. ч. загальної середньої, не має залежати від інтенсивності виборчих процесів і зміни курсу політичних вподобань.

Наше завдання -- перевести реформування та розвиток сфери освіти, зокрема і загальної середньої, в наукову, професійну площину та законодавчо закріпити, що Україна відповідно до Декларації про державний суверенітет є самостійною у вирішенні питань освіти, науки, культури та інших сфер духовного життя.

Борис Чижевський,
кандидат педагогічних наук, доцент, керівник секретаріату Комітету ВР з питань науки і освіти, кандидат педагогічних наук


Читайте новости Украины и мира на страницах «2000» и в социальных сетях Facebook, Twitter, Livejournal, а также Telegram

загрузка...

Загрузка...

Выпустились

Отзвенели последние звонки. Выпускники традиционно искупались

В школах Украины будут изучать тему о курсе страны в...

Для 11-классников напечатают соответствующие учебники

В первый класс по месту жительства: необходим...

Списки в закрепленных школах формируются до 31 мая, дальше — жеребьевка

Норовирус: медики назвали причину массового...

Заболевание быстро распространяется в больших коллективах

Загрузка...
Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто

Получить ссылку для клиента
Авторские колонки

Блоги

Idealmedia
Загрузка...
Ошибка