Як Панько ходив Бога за Україну просити

13 Декабря 2017 2 5

Сталося це на третій рік, після того, як українці відцуралися від братів своїх і самі на себе брюссельське ярмо начепили. Затужив Орхип Панько, бо куди не кинь оком – всюди лайно. Під ногами лайно, тільки трохи папірцями прикидане. А на папірцях чудернацьким таким шрифтом пропечатано: свобода, незалежність, гідність, нація, знаки на павуків схожі, і ще щось там про москалів, про чистоту й волю…. У віконце глянеш – і там лайно, тільки жовто-блакитними й червоно-чорними прапорами прикрите. А вітерець, з мільйонів глоток, що задарма деруться мов на пупа «Ще не вмерла…», колише ті прапори…. Й сморід стоїть, що хоч святих винось.

Затужив Орхип, аж з лиця спав. І задумав він до Бога на аудієнцію попасти. То чи довго ходив і якими шляхами – неварте уваги. Прийшов нарешті до Господа, а той носа пальцями затулив і гундосить:

- Орхипе, чи не лайном це, наче, смердить?

Зітхнув Орхип:

- Та лайном, Боже… Я саме цього до тебе й припхався… Розумієш, Господи, наче захворіла моя рідна Україна. Щось воно таке сталося… Куди не кинь оком – всюди лайно: і під ногами, і у віконці, і у повітрі… Сам бачиш, як смердить. Що воно таке, Боженька, га?

Бог хмари рукою підняв, як ковдру і глянув на грішну землю. А звідти як дало смородом, аж сахнувся бідолашний дідуган. Кинув хмари на місце, насупив сиві брови, носа затулив і питає:

- Що то ви таке там наробили?

- Та я ж кажу, - знітився Орхип, - що то воно таке сталося?..

- Не «сталося», а наробили! – гримнув Бог, - Вам землю дали? Чи ви, як той Вічний Жид вештаєтеся попід хати?!

- Та, начебто, була земелька, - похнюпився Панько.

-То може у вас земелька поганенька була – самі каміння та солончаки?

-Та ні, родюча земелька…

- То чи, може, вам розуму не дали, щоб панувати ту земельку?!

- Та ні, Боже, якось раду давали собі…

- Може братів у вас не було, які у скруті допомогти можуть?!

- Були…

- То ви, мабуть, розум свій загубили, якщо вся Україна в лайні й смердить аж до хмар, а сусіди та добрі люди вас цураються?!!

- Та не знаю я, Господи, що воно таке….

- Що-що… - каже Всевишній, - насрали ви у себе в хаті!

Зовсім ніяково стало Орхипу від таких слів. Стоїть, мовчить, картуза мне, а на картузі напис: «I love NY». Тихо кругом, чути як муха дзигає, янголи десь далеко щебечуть, та знизу іноді долітає: «…на гілляку! …ероям… вмерла-а-а… Україна-а-а….»

Помовчали ще трохи. Тоді Господь і каже:

- Іди, Орхипе, іди, щоб очі мої тебе не бачили…

Розвернувся Панько і поплентався, наче Бровко відшмаганий, до виходу. Серце йому стисли лещата, сором пече, обурення, відчай – все у грудях переплелося й душить його…

Він вже за ляду взявся, як почув:

- Орхипе, там у сінях, у кутку, стоїть лопата та драпак… візьми із собою…

Редакция может не разделять мнение автора материалов. Публикации подаются в авторской редакции.


Загрузка...

Какие они, европейские ценности?

При упоминании о Европе с ее ценностями перед глазами изголодавшихся украинцев встает...

Наши нацисты - всем нацистам нацисты

Не будем строго судить наших обормотов: они всего лишь хотели показать...

«Антипопулизм» власти: пчелы против меда, мыши на...

В популистском строе писаны патриотические марши (Владимир Ярковский)

И на суше, и на море наши кадры — просто горе

Какая разница, кто командует флотом, если его нет? Несколько слов про адмиралов...

Загрузка...
Комментарии 2
Войдите, чтобы оставить комментарий
Петро Вушатий
14 Декабря 2017, Петро Вушатий

Архип - красава!!! Так тримати!

- 14 +
Валерий
14 Декабря 2017, Валерий

Оце воно ! Справжнiй украiнський гумор . Та ще й до часу . Поздоровляю !

- 14 +

Получить ссылку для клиента
Авторские колонки

Блоги

Маркетгид
Загрузка...
Ошибка