Вибіркові свободи, подвійні стандарти та потурання закону – все це знову демонструє влада актом заборони Хресної ходи в Сумах

11 Октября 2017 5

Проникати у всі аспекти життя людини держава не має права, але регламентувати їх зобов’язана. Зараз, і нажаль не вперше, вона вручається в релігійні аспекти життя суспільства. Своїм рішенням, вперше, виконавчий комітет міської ради Сум не дозволив архієпископу Сумському та Охтирському Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) Євлогію провести 14 жовтня хресний хід і богослужіння на Покровській площі.

В таких діях регіональної влади певні експерти вбачають можливий прецедент наступних кроків та початок боротьби з УПЦ МП. Не виключено, що рішення виконкому Сум, по де-факто блокуванню Хресної ходи віруючих УПЦ МП, є пробним сценарієм подальших дій по утиску церкви.

По-перше, цілком можливо, що це регіональна апробація тактичної частини великої стратегії з перевірки можливого впливу та контролю над ключовими аспектами життя суспільства. Припускаю, що це не просто правовий нігілізм сумських чиновників, а перевірка власних можливостей по маніпулюванню законом і підготовка до майбутнього стримуванню УПЦ МП в їхніх планах на проведення Хресного ходу УПЦ в Києві в наступному році. Це своєрідне тестування можливості заборони такої акції з причин «запобігання загрози громадянського протистояння». Для всіх очевидно і зрозуміло, що Хресна хода УПЦ на День Хрещення Русі давно є проблемою  для опонентів цієї Церкви, особливо зважаючи на те, що постійна численність такої ходи розвіює твердження про те, що УПЦ втрачає підтримку і авторитет в суспільстві. Постійні спроби по зменшенню чисельності прихильників УПЦ МП навряд можна назвати вдалими…

По-друге, варто визнати, що подолати, викорінити, або замінити існування УПЦ МП в Україні на якусь іншу конфесію є просто неможливим. Тому думаю, ми побачимо поновлення лінії розбрату прихильників церков, на якій, напевне, хтось збирається робити собі рейтинги та імідж. Бо як тільки оголошуються про якусь визначальну церковну подію, то одразу з’являються як прихильники, так і противники таких заходів, і кожний не втрачає можливість продемонструвати свою позицію, а ось у ідеї примирення та спільного співіснування дуже мало «адвокатів у владі». Сам Хресний хід УПЦ наочно демонструє рівень її підтримки в суспільстві, та нівелює сентенції Київського патріархату про те, що пастви УПЦ КП більше як мінімум в 2 рази, ніж пастви УПЦ МП. Саме це є регулярним нагадуванням про внутрішнє протистояння церков і конфлікт інтересів, і очевидно, що влада відстоює певні інтереси, але як і завжди, досить однобічно висвітлюючи ці події, та робить це з використанням викривленої інформації, і регулярним порушенням норм і правил.

По-третє, рішення виконкому Сум є, по своїй суті, незаконним, оскільки згідно з нормами законодавства про проведення мирної акції місцева влада лише повідомляється. Ніхто не зобов’язаний отримувати у них дозвіл на проведення відповідного заходу. Згідно діючих правових норм, загальне право на свободу світогляду і віросповідання - є складовою системи конституційних прав і свобод людини, і закріплене в нашій конституції. Вона дає право мати власну світоглядну позицію, сповідувати будь-яку релігію, або не сповідувати взагалі. Якраз саме це право має забезпечуватись і охоронятись державою, але на практиці ми бачимо зворотнє.

Якщо ми хочемо стати цивілізованою країною, то мусимо прагнути до верховенства права, і пам’ятати, що в демократичній державі наявність таких прав і свобод є важливим компонентом, який забезпечує загальну реалізацію правової політики. Варто нагадати виконавчому комітету міської ради Сум, що  рішенням КСУ № 6-рп/2016, справа № 1-13/2016 від 8 вересня 2016  року дано роз’яснення: «Відповідно до частини другої статті 24 Конституції України не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками релігійних та інших переконань. Положення частини п’ятої статті 21 Закону не містять дискримінаційних обмежень щодо діяльності окремих релігійних організацій, однак визначають дозвільний порядок проведення мирних релігійних зібрань, який відрізняється від порядку проведення мирних зібрань нерелігійного характеру.

У демократичній, правовій державі не може бути встановлений різний порядок проведення мирних зібрань залежно від їх організаторів та учасників, мети і місця, форми тощо, а саме: в одних випадках вимагається отримати дозвіл, а у інших - завчасно сповістити про намір провести таке зібрання.» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-16)

По-четверте, нескладно спрогнозувати, що прихильники Хресної ходи та  віруючі проігнорують це рішення, бо вони не  готові поступатися, і все одно збираються проводити Хресну ходу, так як вона проводиться щороку, і очевидних та вагомих причин не проводити її зараз просто немає. Маючи багаторічний позитивний досвід  їх проведення без жодних проблем, стає очевидним факт маніпуляцій з боку місцевої влади, та коньюктурності прийняття ними такого рішення, напевне, бажаючи догодити вищому керівництву, або навіть проводячи такі речі за узгодженням з ними. Віруючі усвідомлюють свою правоту, а тому рішення в черговий раз буде проігнороване, і це, знову призведе до знецінювання подібних дій влади, та зменшує її легітимність в державі, в цілому. Цілком ймовірно, що розголос цієї проблеми викличе зворотну, до бажаної у владі, реакцію, і лише активізує віруючих, а в підсумку – збільшить кількість учасників, що стане ще більшою проблемою. Всі вони наші громадяни, а масштабність заходу змусить місцеву владу провести повний комплекс заходів по забезпеченню захисту всіх учасників події, тим самим долучивши ще й правоохоронні органи. Такий сценарій продемонструє потрійний програш для ініціаторів рішення. Перше – це неспроможність його заборони, бо це пряме порушення конституції України, друге – це нездатність втілювати свої ж рішення, так як вони не є легітимними, і напевне, законними, і третє – це необхідність долучитися до захисту тих подій, які вони ж самі намагались заборонити.

Все це, далеко не вперше, демонструє відсутність прорахунку наслідків, що призводить лише до загострення стосунків та порушує умовну стабільність в суспільстві. Завдяки таким діям, ми знову віддаляємося від появи в нашій країні великого прошарку свідомого населення, яке прагне жити в правовому полі, бо доводиться жити не по законах держави, а по внутрішньому закону справедливості, яке у всіх різне, і це неминуче буде призводити до конфліктів, замість порозуміння, бо якщо держава, як законотворець не дотримується законів, то чи варто чекати цього від населення?

Редакция может не разделять мнение автора материалов. Публикации подаются в авторской редакции.


Загрузка...
Загрузка...

Страх и трепет адмирала Макарова

Зачем строить корабли? Добрые люди поплывут и на плоту, лишь бы была хорошая погода и...

С ненаглядной певуньей не я ночевал...

Несколько слов про оперную диву, которая потеряла в Киеве одно, а нашла совсем другое

Украина! Кандидаты в президенты...

Действительно зачем новые ворота строить....

Каин, где твой брат Авель?

И сказал Господь: «…что ты сделал? Голос крови брата твоего вопиет ко мне от...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто

Получить ссылку для клиента
Авторские колонки

Блоги

Маркетгид
Загрузка...
Ошибка