З чим до виборців підуть кандидати у Президенти?

29 Марта 2018 4

Протягом останніх чотирьох років влада акцентує увагу на реформах. Про необхідність їх проведення кажуть як іноземні кредитори, так і всі електоральні групи всередині країни.

Ще 29 серпня 2017 року Президент України заявив про проведення 144 реформ, що наблизили євроінтеграцію України. Проте самі співробітники Адміністрації Президента швиденько відкорегували Президента. Мовляв, він мав на увазі не 144 реформи, а 144 показники реформ. Таку відповідь надали в АП на запит аналітика Миколи Мельника.

То були реформи чи ні?

Достатньо некоректним є твердження певних аналітиків та політиків про те, що в Україні не відбулось жодної реформи. Слово “реформа” походить від латинського “reform” – зміна форми. Тож, зміна форми в окремих галузях дійсно відбулась, але чи змінилась суть роботи влади, економічних процесів, економічної направленості тощо? А головне, чи стали люди краще жити? – У цьому основне питання.

На нього красномовно відповідає статистика середніх зарплат у доларовому еквіваленті.

Середня зарплата в Україні

  • 2013 рік – 3273 грн ($409) - $1=8,0 грн
  • 2017 рік – 7105 грн ($271) - $1=26,2 грн

Тобто, українці стали отримувати більше грошей, але купити на них вони можуть менше продукції. Адже, окрім підвищення курсу долара до гривні також зріс індекс споживчих цін. Відносно 2013 року індекс споживчих цін за результатами 2017 року склав 234,6%. Тобто, за 100 гривень у 2017 році ви можете придбати майже у 2,5 рази менше товарів, аніж у 2013 році.

Такі невтішні результати роботи влади дають розуміння, чому рейтинг БПП та Народного Фронту демонструє низхідну тенденцію. Усі без винятку соціологічні центри фіксують та, головне, публікують ці дані. Це означає, що Порошенко не зможе розраховувати на чисту перемогу у президентських перегонах та буде змушений вдатися до махінацій.

Невтішні показники діяльності влади логічно створюють передумови для розвитку опозиційних сил та нарощування рейтингів. Це власне і відбувається, що констатують всі соціологічні центри.

Проте, які альтернативи пропонують опозиційні партії? Яких результатів вони планують досягти та чи не є вони звичайними популістами, що намагаються штучно наростити рейтинг на антивладній риториці без якісних пропозицій?

Індустріалізація в тренді

Індустріалізація економіки буде головним трендом президентських перегонів. Усі без винятку партії опозиційного спрямування пропагують цю ідею. Світовий досвід засвідчив – сировинна економіка не дозволяє планувати доходи та тримає економіку на гачку сировинних бірж. Навіть статус монопольного експортера сировини не захищає державу від краху. Згадаймо досвід Іспанії, коли вони, експортуючи американське золото, фактично зруйнували промисловість та зазнали дефолту. Чи пригадайте Швецію, яка спочатку експортувала деревину та була за крок до краху, а потім заснувала компанію з виготовлення меблів IKEA, що сьогодні є європейським лідером у сегменті DIY-супермаркетів (do it yourself). Тобто, індустріалізація не тільки реанімує економіку, але і сприяє розвитку, що підтверджено світовим досвідом.

Пропоную розібрати останні ініціативи партій лідерів у біло-блакитному та біло-червоному електоральних полях. За результатами досліджень трьох соціологічних центрів (РЕЙТИНГ, КМІС, СОФІЯ) це Опозиційний блок та Батьківщина.

Батьківщина

Партія Батьківщина – безапеляційний лідер електоральних симпатій за даними всіх без винятку соціологічних центрів. Сьогодні вона демонструє висхідну тенденцію популярності та має перспективи до зростання.

Причин цьому декілька:

  1. Партія має баланс у риториці, пропонуючи шляхи вирішення як національних проблем, так і проблем пересічного громадянина: національні – війна, корупція, безробіття; персональні – низькі доходи, інфляція, тарифи.
  2. Великий досвід державного управління та наявність досвідченої команди за всіма векторами державного управління.
  3. Партія демонструє стратегічне бачення, що відображено у її пропозиціях.

Батьківщина і Тимошенко наполягають на індустріалізації, але не забувають і про аграрний сектор, який послідовно захищають. Вони поєднали ідею індустріалізації економіки та розвитку аграрного сектору. У цьому руслі було презентовано Новий аграрний курс України. Меморандум щодо його запровадження було підписано Тимошенко з представниками найбільших аграрних асоціацій країни.

Метою Нового аграрного курсу Батьківщини є збільшення доходів від експорту продукції АПК з $18 мільярдів до $180 мільярдів щорічно. Для досягнення цієї мети пропонується чіткий та зрозумілий план – переорієнтація з експорту сировини на експорт продукції з високою доданою вартістю. Ключову роль Батьківщина тут надає малим та середнім фермерським господарствам, для розвитку яких мають бути створені всі необхідні умови.

Головний концепт Нового аграрного курсу полягає у розвитку сімейного фермерства шляхом зменшення податкового та регуляторного навантаження, зниження максимальних кредитних ставок до 5% річних. Важливо те, що сьогодні навіть Ощадбанк, який на 100% знаходиться у власності держави, кредитує аграріїв за ставкою не менше 17% річних. Це не дозволяє українським фермерам залучати “довгі гроші” та конкурувати на зовнішніх ринках. Така кредитна ставка унеможливлює закупівлю та модернізацію обладнання для переробки навіть власної сировини.

Одним з важливих пунктів Нового аграрного курсу є заборона кредитування аграріїв під заставу землі. Замість цього пропонується впровадження традиційної для світу практики кредитного страхування, що гарантовано збереже землю у користуванні фермерів та захистить їх від рейдерства.

Основа українського експорту сьогодні – це продаж сировини. Фактично, це послуга іншим країнам, з котрих ми імпортуємо товари. Часто імпортовані в Україну товари – це продукт переробки української сировини.

Показовим у Батьківщини є стратегічний план розвитку держави. Індустріалізація аграрного сектору призведе не тільки до збільшення доходів від експорту, але і до створення нових робочих місць на селі, в аграрному машинобудуванні та у суміжних галузях.

Індустріалізація аграрного сектору створила фундамент для економічного буму таких різних країн як Китай та Польща, Північна Корея та Італія. Саме переробка аграрної сировини дозволила створити основу для зміни економіки та подальшого економічного буму.

Відомо, що Батьківщина не планує зупинятись на Новому аграрному курсі, а найближчим часом проведе презентації “Нових курсів” і для інших галузей економіки.

Опозиційний блок

Партія зосереджена на соціальній та гуманітарній політиці. Значна доля риторики присвячена насамперед соціальним проблемам, як пенсійне забезпечення, безкоштовна медицина та безпека. Економічна політика Опозиційного блоку зорієнтована на ідеях індустріалізації. Зокрема, уваги заслуговує ідея цінового буфера на користь українських виробників відносно іноземних. Така практика сьогодні існує у низці країн, наприклад у США, Канаді, чи в Індії. Тільки в різних країнах % цінового буферу різний.

Приклад: якщо США необхідно придбати вагон, а за результатами тендеру американське підприємство пропонує його на 15% дорожче за іноземне – уряд купує вагон вітчизняного виробництва.

Схожа ідея була реалізована Радикальною партією Ляшка у законопроекті “Купуй українське – плати українцям”, але у дещо спрощеній формі.

У пропозиціях Опозиційного блоку є значна частка прагматизму, але повернення збуту продукції на ринки країн БРІКС є малоймовірним у короткостроковій перспективі. Також малоймовірним є повноцінне відновлення промисловості у стислі терміни, оскільки велика частина таких підприємств знаходиться на непідконтрольній території Донбасу. Та ж частка промисловості, що знаходиться на підконтрольній Україні території, знаходиться переважно у занедбаному стані, а ставки за кредитами та податкове навантаження на бізнес унеможливлюють ремонт та модернізацію цих підприємств. 

У громадському суспільстві Опозиційний Блок сприймається як нащадок Партії Регіонів, та, відповідно, як проросійська політична сила. Спроби партійних спікерів донести позицію, що вони є проукраїнською політсилою, не знаходять підтримки у суспільстві, хоча ця партія є основним гравцем на консервативному електоральному полі.

Але у Опозиційного Блоку є кілька проблем, що не дозволять йому стати національним лідером:

  1. Неперсоніфікована критика влади. Партійні спікери критикують ефемерну владу, не називаючи прізвищ представників влади. Вони не критикують особисто Президента, Генпрокурора, Прем’єра чи міністрів (за винятком Уляни Супрун). Критику на адресу в.о. Міністра охорони здоров’я можна пояснити її американським громадянством, тобто, вона не збирається залишатись в Україні після звільнення, а, значить, і не становитиме загрози для функціонерів ОБ у майбутньому.
  2. Дуалізм влади у партії. Партія має двох співголів. Одна частина партії орієнтується на одного співголову, друга частина - на другого. Це можна сприймати як показову демократію в партії, але на практиці це заважає її розвитку, злагодженій роботі та партійному будівництву.
  3. Вузька електоральна ніша. Партія орієнтована на “біло-блакитний” консервативний електорат, зосереджений на сході та півдні країни. Через війну на сході та анексію Криму значна частка виборців цієї партії не має можливості брати участь у виборах.

Фактично констатуємо, що вибори Президента 2019 року відбудуться під знаком індустріалізації та ідей державного прагматизму. Можна прогнозувати, що це будуть перші вибори Президента, де буде дійсна конкуренція ґрунтовних програм виведення України з руїни.

Редакция может не разделять мнение автора материалов. Публикации подаются в авторской редакции.


Загрузка...

Сытник связал возможное подозрение с выборами

Он считает, что в случае объявления подозрения его, скорее всего, отстранят от...

Вакарчук готов идти в политику, но не говорит о...

Вакарчук отказался отвечать на прямой вопрос, ждать ли его в политике, но пообещал...

Эксперт: реальные результаты переговоров оппозиции...

Синхронные заявления Вадима Рабиновича и Сергея Лёвочкина могут быть показателем...

Крыму — воду, Климкина — в отставку: «Оппоблок»...

«Требуем от нынешней власти прекратить блокирование подачи пресной воды в АР...

Жаркая политическая осень в Молдове

Несмотря на то, что конкретная дата парламентских выборов ещё чётко не определена,...

Загрузка...

Эффект слова

Не каждый может похвалиться личной дружбой с Владимиром Ильичом, как автор этих строк

Игры в диктатуру

«Когда нравится смотреть на страдания — или даже просто неудобства другого...

Что мы знаем про «украинский мир»?

В самом деле, что? Не те абсурдные фантазии, что продуцируют воспаленные головы, а...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто

Получить ссылку для клиента
Авторские колонки

Блоги

Маркетгид
Загрузка...
Ошибка