Мова не завадила розвалу

№33 (617) 17 – 23 августа 2012 г. 15 Августа 2012 0

Передвиборчий шабаш розгортається істерично, грубо, з образами, непристойно, підступно. Чи можуть знайти спільну мову люди, які говорять один проти одного: «бандити», «фашисти», «комуняку — на гілляку»? А радикал Ляшко — клоун з коровою під Верховною Радою? Тварину жаль, не кажу вже про виборців. Завершуватися буде вже не бійками в Раді, а стріляниною? Бо «свободівці» до зброї вже давно закликають.

У нас в Тернополі багато з тих, хто голосував у 2010 р. за Януковича, нещодавно одержали листи такого змісту: «Шановна ...! В 2010 р. Вам надійшла пропозиція продати свій голос на підтримку Партії Регіонів за 250 гривень (відомість отримання коштів з штабу Регіонів). З цього часу пройшло два роки. I знову вищезгадана особа прийде до Вас. Але на цей раз пропонуватиме Вам не 250, а 700 гривень. Ви запитаєте, звідки ми про це знаємо? Відповідь дуже проста: людина, що пропонувала Вам гроші, ще й Вас продала, за пару гривень. А що буде дальше? Зроблять з Вас кріпаків і будуть торгувати Вами, як якимось поросям, коровою, чи бичком...»

На день народження моєї подруги їй зателефонували зі штабу комуністів і привітали. Вона розгублена: нечасто наше покоління чимось радують. А я подумала: а якщо у комуністів так само підступно опозиція викраде списки симпатиків з адресами і використає проти них свої методи на кшталт «комуняку — на гілляку»?

Опозиція не гребує нічим. У зв'язку з прийняттям закону про мови опозиціонери почепили білі пов'язки, об'явили безстрокове голодування. А за два дні повтікали, як сказав Шкіль, набиратися сил, безсоромно залишивши дітей (ясно, що не своїх, а чужих), які на жарі з голоду втрачали свідомість. Опозиціонери цинічно їх «підтримували», навідуючись щодня. Це вже не підкуп, а щось значно гірше.

Наперед прогнозують фальсифікацію виборів, але відеокамери на виборчих ділянках їм не потрібні. До чого може привести Україну цей шабаш?

Я росіянка, пишу цього листа українською мовою, щоб не дратувати тих, для кого російська стала загрозою.

Мені 75 років, в Україну потрапила разом із батьками з Росії за декілька місяців до закінчення війни. 1955 р. у Дрогобичі я успішно закінчила російську школу, де українську мову і літературу вивчали за тією ж програмою, що і в українських школах.

У Росії (м. Кострома) вступила в текстильний інститут. У групі зі мною вчилися з України: Нікольська В. з Лисичанська, Даруга Г. з Вінниці, Павленко I. з якогось райцентру. Всі успішно закінчили інститут і роз'їхалися по країні працювати за фахом.

В 50-ті роки по всесоюзному радіо постійно передавали об'яву про добровільне переселення в Херсонську, Миколаївську, Донецьку обл. з наданням роботи і житла. I люди їхали з усіх куточків СРСР. Не дивно, що в цих регіонах російська мова і досі переважає.

До того ж навіть етнічні українці виявляли бажання навчатися в російських школах, бо так було більше перспектив працевлаштування по всьому СРСР. Їдуть же тепер масово українці жити і працювати за кордон, і нікому в голову не приходить, що вони зраджують свою мову. А яку роботу вони виконують без знання мови — це вже без подробиць.

Не кажу вже про співаків і артистів, які вийшли на російську сцену: Гурченко, Лоліта, Корольова, Кобзон, Цекало... Продовжувати? Де вони, а де Павлік і Зібров?

Після закінчення вузу за направленням поїхала працювати в Алтайський край, у Барнаул. Вийшла заміж за росіянина, народила двох синів, а через 8 років, коли розпочалося будівництво в Тернополі бавовняного комбінату (тепер «Текстерно»), вирішили бути ближче до моїх батьків, які жили в Дрогобичі.

Приїхали по виклику, як і сотні інших росіян — всі в зрілому віці, з досвідом роботи, з сім'ями, — запускати комбінат і навчати працівників. З їх допомогою текстильне підприємство виросло і стало одним з найкращих і найпотужніших не тільки в Україні, а й у СРСР. Мало 13 тис. працюючих.

А далі — незалежність. Активізувався Рух. Все російське стало «шкодити», в тому числі мова. Дуже професіональна директор С. С. Гурар'є, завдяки якій підприємство вийшло на високий рівень, не володіла українською мовою. Коли за це її почали цькувати — звільнилась. I досі всі, хто тоді працював, кажуть, що вона ніколи не допустила б такого розвалу і розкрадання, які почалися згодом.

Особисто я 22 роки займалася підготовкою кадрів для комбінату в СПТУ. Викладання проводилося українською, окрім спецпредметів, бо не було ні підручників, ні наочності на українській, ні спеціалістів, які б мовою володіли. Та навіть учням з не дуже високим рівнем підготовки це не зашкодило. Ми їздили на практику в російське місто Iваново, у Болгарію, і всюди мали порозуміння.

Рух погодитися з цим не міг. Завуч запропонувала мені перейти на викладання українською і переробити Музей текстилю, який я створювала разом з учнями і який був один з кращих в області. Iнакше завучу загрожувало звільнення. До пенсії залишалося півтора року.

Підручників і наочності так і не було. Переконали, що краще за мене («москаля») ніхто це не зробить. Не бачила доцільності, але завуча стало шкода...

А в училищі тепер більше не готують спеціалістів для комбінату — він ледве жевріє. Так що мова не завадила розвалу. Далі — гірше. Ті росіяни, які працювали на Україну, багато років відбудовували її, тепер стали окупантами, від щирих українців можуть почути: «Геть звідси!», «Смерть москалям!» Майже два місяці напис «До зброї» величезними літерами красувався на глухій стіні на вул. Монастирській. Кажуть, він був не єдиний. I ні ЖКГ, ні міліції, ні владі, до якої я зверталася, не було діла...

Як на мене, в Україні читати Пушкіна, дивитися російські фільми в перекладі на українську ненормально, так само як читати Шевченка, дивитися українські фільми в перекладі на російську мову. Втрачають і ті й інші. Просто треба любити рідну мову і вивчати інші без галасу і бійок.

Показовий приклад. Мені, росіянці «у десятому коліні», довелося поправити одного мовного патріота, що привселюдно розповідав, як кляті москалі утискали українську мову: він був переконаний, що Квітка-Основ'яненко — це жінка.

До речі, мова, як і інші науки, не всім даються. То що — таких людей треба виганяти з країни?

Щодо тверджень опозиції, що на телебаченні більше російськомовних програм, а в продажу — російських видань. Треба знати, що попит породжує пропозицію. То пишіть, видавайте цікаві, розумні книжки українською мовою, пане Яворівський (наприклад), щоб вони користувалися попитом у всіх, замість влаштовувати бійки за мову в Раді.

Українська мова чудова, мелодійна, солов'їна (хоча, коли цією мовою кричить Фаріон, хочеться закрити вуха собі і онуці). I як же погано опозиція думає про українців, що вони забудуть свою мову, зрадять її, якщо надати російській мові статус другої державної. Захисту потребує не українська мова, а громадяни України, які говорять і думають не українською.

А українцям слід просто любити, вивчати і знати мову. Бо мова не винна!

Тернопіль

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...

Языковая дилемма

Закрытие классов с обучением на русском языке в Украине принято объяснять отсутствием...

Популизм и суверенитет – явления одного порядка

Ответ на статью Петра Шляхтуна «Лабиринты и тупики социального государства»

Не молчать (хотя бы)

"Наверное, мои эмоции перехлестывают здравый смысл, но так думают многие..."

Мій практикум в Америці

Двадцять чоловіків обслуговують 120 гектарів території, яка належить гольф-клубу. Наше...

Інформацію треба перевіряти

Я вже неодноразово публічно заявляв, що не займаюся будь-якою політичною діяльністю....

Люблю пунктуальность

Каждому известно, что если человек что-то пообещал, то должен это сделать. Ну а как...

Чому Порошенку не треба брати приклад з нас, галичан

Після перемоги пана Трампа в Америці так звані рідні політологи говорять, що ніби пан...

В Украине нефти с газом не меньше, чем в Кувейте

По поводу своих находок и предложений обращался ко всем президентам, кроме Кравчука....

Телепатология

Эта тема отнюдь не нова, но постоянно о себе напоминающая. Речь идет о преобладании...

Мини-словарик сослужит хорошую службу

Я согласен со статьей «Ликбез по китайским иероглифам» Александра Павкина

Для кого все эти погремушки?

Гласность, демократия, свобода слова, правовое государство.., говорят, скоро власти...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто
Авторские колонки

Блоги

Ошибка