Садовой: о сердце и душе

№44(794) 4 — 10 ноября 2016 г. 03 Ноября 2016 1 1.9

Андрей САДОВОЙ, фото Вячеслав БЕРЛОГ

Из Берлина президент привез в Киев «дорожную карту».

Узнав об этом, часть Верховной Рады, ориентированная на провластную партию, как, собственно, и БПП, ликовала.

«Карта», фактически написанная «нормандской четверкой», должна была стать вроде как путеводной звездой и вести нас прямиком к выборам на Донбассе.

Но парламентские политсилы, позиционирующие себя как оппозиционные, искренне возмутились.

Громче всех негодовала «Самопоміч».

И поскольку события эти происходили на минувшей неделе, то будучи в командировке на Галичине, решила побеседовать в том числе и на эту тему с лидером партии «Самопоміч», мэром Львова Андреем САДОВЫМ (ДОСЬЕ).

Говорили мы на государственном языке, поэтому интервью даю без перевода.

Аденауэр был прав

— Фракція вимагає від президента пояснити, хто й на якій підставі підписав рамкову угоду про розведення військ у Золотому, Петрівському й Станиці-Луганській. Коли в сесійній залі це озвучував депутат від «Самопомочі» Семен Семенченко, то колеги по фракції його буквально затуляли собою, аби опоненти з числа «Народного фронту» та БПП не спровокували бійку... Причому не стільки через вимогу пояснити, скільки через те, що ваша політсила звертається до ГПУ з проханням порушити кримінальну справу за такий наказ щодо військ. А хто підписував? Ймовірно, що президент. Тобто справу порушити проти нього?

— Якщо хтось від імені держави Україна приймає рішення, то треба розуміти — чиє це рішення. Це рішення глави держави? Чи він це комусь делегував? У нас дуже часто говорять «прийнято рішення», а хто прийняв? Кожне рішення має свого автора. Тож ми хочемо це знати.

— Колишній губернатор, а нинішній заступник міністра оборони з питань тимчасово окупованих територій пан Тука публічно скаржився на «Самопоміч». Казав, що фракція відмовилася вислухати аргументи Євгена Марчука, представника України у підгрупі з безпеки тристоронньої контактної групи, й наголосила, що його, тобто Марчука, варто віддати під трибунал. Чому?

— Я не був при цій розмові, тому й коментувати мені це некоректно.

— «Нормандська четвірка» представила «дорожню карту». Але, судячи з усього, «Самопоміч» не бачить, що та «карта» допоможе зберегти цілісність держави. У всякому разі за кілька днів вона спромоглася зібрати понад 30 тис. підписів проти особливого статусу Донбасу і виборів

у ОРДЛО. Фракція вимагає прийняти закон про окуповані території. Ви як до цього ставитеся?

— Я підтримую закон стосовно окупованих територій. ВР проголосувала за Крим як за окуповану територію, так само треба прийняти закон стосовно тих територій, на яких сьогодні немає впливу української влади. Там де-факто є окупант. І він повинен нести відпові-дальність за тих людей, які там живуть. Це міжнародна практика.

І тут би я звернувся до досвіду Конрада Аденауера, який був тричі канцлером Німеччини. Свого часу його політичні опоненти наполягали на рішенні стосовно об'єднання країни. Втім, він у той час, поки був канцлером, казав: «Того не буде». Бо перед ним стояв вибір: свобода чи об'єднання. Він обрав свободу. Німеччина об'єдналася при його наступникові — Гельмуті Колі — тільки тоді, коли развалився Радянський Союз...

Тобто якщо рівень життя в Україні буде в два рази вищий, ніж у Росії, то процес об'єднання буде набагато швидшим.

Втім, поки я не бачу з боку РФ бажання звільнити Донецьку область. Бо в Росії хочуть залишити все у сьогоднішньому стані, лишаючи за собою вплив на всю ту біду, яка там є.

Тому вважаю, закон про окуповані території буде розв'язанням цієї проблеми. Гадаю, його підтримають більшість громадян нашої держави.

— Окрім сходу, є ще одна проблема: захід, точніше — Польща. Коли сейм проголосував за постанову, якою визнав події, що сталися на Волині у 1943—1945 роках, «геноцидом, вчиненим українськими націоналістами проти мешканців ІІ Речі Посполитої», міждержавні стосунки на рівні парламентів стали надто прохолодними...

— Польща була, є і буде сусідом України. Коли спілкуєшся з польськими студентами, які навчаються тут, чи просто тими, хто приїжджає до Львова на вихідні, я не бачу жодних розбіжностей між українцями і поляками. Вони привітні, прихильні, мають тих самих улюблених акторів, що й ми. Ці люди відкриті для світу. І, власне, на них треба орієнтуватись.

В історії були дуже болючі й ранимі періоди нашого спільного життя. Якщо на цьому наголошувати, то це означає затьмарювати наше хороше майбутнє. Якщо ж наголошувати на тих речах, які ми робили спільно для того, щоб люди в наших країнах були успішні, тоді буде успіх. На сьогоднішній день ми є свідками прекрасного примирення, яке відбулося між Німеччиною і Францією. Дуже складний був процес. Але важкі сходинки подолано.

Поджог по заказу

— Повертаємось до внутрішніх справ. Понад 60% громадян України підтримують ідею дочасних парламентських виборів: такі результати опитування, проведеного нещодавно соціологами. Ваша політсила готується?

— Ми не прихильники дочасних виборів. Вважаю, що треба робити максимум для того, щоби парламент ефективно працював. Але це залежить від президента. Як він керує, маючи найбільший вплив в державі, так воно і буде... Стосовно готовності до виборчої кампанії, то політична партія має бути завжди готовою до виборів, бо це — можливість отримати довіру людей, щоби легітимно далі працювати.

Инфографика 2000.ua: Сколько зарабатывают и прогуливают мэры

— Рейтинг «Самопомочі»: за рахунок чого вона тримає досить довго четверте місце?

— Думаю, ми з вами кінцевого рейтингу не знаємо, лише можемо мати приблизну інформацію щодо вподобань. Рейтинг визначається на виборах. Ще раз наголошую: я не сильно дивлюся на інші політичні сили — чим вони займаються, що роблять. Для мене важливо, щоб оці люди, які за покликом сумління прийшли в «Самопоміч» й завдяки спільній праці себе реалізують, — щоб вони й далі мали цю можливість.

Сьогодні на «Самопоміч» йде дуже серйозна атака. Як, власне, й на місто Львів, і на Садового. Ми це побачили вочевидь, коли в травні був підпалений один з найбільших полігонів у місті. Так, це був підпал!.. І автоматично — блокада всіх інших полігонів сміття. Гадаю, все це — політтехнологічний замисел. Сподіваюсь, ми його розкриємо через деякий час.

— Хто ж замовник?

— Навіть не хочу про це думати... Та мені приємно, що «Самопоміч» стає твердішою в ВР. Що тисяча депутатів в місцевих органах влади, більшість з яких ніколи не були раніше обранцями, сьогодні показують свою принципову позицію... Можу уявити шок, який вони отримали, зайшовши в свої місцеві ради, не маючи досвіду, а маючи тільки добрі наміри. Вони бачили з іншої сторони колег, які там вже 3—4 каденції, котрі тільки й думають, де і як рибку злапати в мутній воді.

— Чи є у практиці вашої політсили, що у Верховній Раді, радитись з очільником партії? Приміром, якщо стає питання когось виключити з фракції за неправильне голосування, чи дзвонить вам Олег Березюк? Чи самі такі рішення приймають?

— Є партія. А є політична фракція, яка є органом партії. Дуже багато людей мають таку думку, що Садовий сидить і кожне рішення корегує — не тільки у ВР, але у всіх радах, де є на Україні «Самопоміч». Навіть теоретично це навряд чи можливо. Хоча по важливих моментах, коли дебатують, радяться зі мною. І я завжди підтримую колективний розум фракції.

— «Самопоміч» в опозиції. Там і радикали Ляшка, і партійці Тимошенко. І от приймає Рада закон про те, щоби під егідою боротьби з корупцією парламентські партії фінансувалися за рахунок держави. БПП й «фронтовики» — обома руками «за». «Батьківщина» відмовилася, бо такі трати — не на часі. А от Радикальна партія й «Самопоміч» — ні. Хоча суспільну думку з цього приводу, певне, знаєте. Чому не відмовились?

— У нас дуже модно говорити про корупцію. Але про неї кажуть, коли продають місця в списках, торгують посадами... Усі партії в Україні — фактично на 99% — мають своїх спонсорів-олігархів. І під різні вибори міняють назви політсил, коригують бренди, бо в них немає проблем з грошима.

Тобто більшість партій в Україні проблем з коштами ніколи не відчувала. «Самопоміч» же не має грошей. А йдучи на вибори, ми опиняємось не в однаковій позиції з рештою. Якщо хтось тратить 1000 доларів, ми повинні за 100 зробити те саме і краще.

На моє глибоке переконання, практика, яка впроваджується в Україні щодо фінансування партій за рахунок бюджету, — це антикорупційна норма, прийнята більшістю країн світу. Звичайно, гроші, які нам виділяються, не покривають усіх витрат, але для нас це ковток свіжого повітря. Хоча б будемо мати кошти на приміщення, на поїздки, на краще висвітлення своєї діяльності, на агітматеріали... Бо партія бере відповідальність за країну. Ви не знайдете в світі жодної успішної країни, де б не було успішної партії.

Андрей Иванович уверен: город хотят уничтожить — уж слишком Львов свободолюбив

Хотят забрать 700 миллионов

— От ми плавно переходимо до теми фінансів... Коли парламент говорить про примирення в країні й про те, що зараз нема приводу для бунтів, то, здається, сильно помиляється... Бо бюджет, який провладні фракції всіляко проштовхують, насправді може підірвати навіть крихкий баланс спокою в державі. Тимошенко закликала всіх не голосувати за бюджет. А ваша політсила якої думки?

— Враховуючи сьогоднішню коаліцію, куди входять олігархи, не думаю, що є проблеми з голосами для прийняття бюджету. Питання ж в тому — як цей бюджет використовуватиметься. Він буде працювати на всіх чи лише на окремі клани? Скажу більше, в рамках децентралізації по тих прогнозних показниках, які ми бачили, в міста Львова хочуть забрати в наступному році 700 млн. грн.

— Хто саме хоче?

— Держава. На нас частково будуть вішати фінансування освіти, медицини, культури. А це — пропорційно для кожного міста в державі. З усіх 20 млрд. хочуть забрати! Хіба ж це децентралізація?..

У мене сьогодні був представник поліції, який плачеться на велику біду, яка є сьогодні в органах. У рамках децентралізації знаєте що зробили? Ліквідували міське управління поліції. Тобто беруть один район області й один район міста — і роблять міжрайонне Пустомитівське чи Франківське відділення!

Так само роблять і по прокуратурі: ліквідували міську! Наступний крок такої децентралізації — взяти місто Львів, поділити на шість частин, бо у нас шість районів... А тоді ті райони приєднати до районів області. І все! До цього йде. Певне, хочуть знищити, бо Львів — то занадто вільне місто. Отже, треба його просто ліквідувати, розділивши на маленькі частинки. Отака тупість!

Так, в інших містах такої тупості теж багато. Бо права рука не знає, що робить ліва... Я на цю тему говорив з міністром внутрішніх справ, з президентом. Вони на мене дивляться отакенними великими очима!..

Повірте, глупості, як з тим поділом, — на кожному кроці й кожного дня.

Есть и хорошие новости

— Втім, є й гарні новини у Львові. Місцева преса пише, що французи збираються ось-ось сміттєпереробний завод проектувати й будувати. Чи це так?

— В чому суть? Реально 5% території України знаходяться під різними звалищами. Ніде в Європі такого немає. А в нас це існує, бо немає жодного сучасного підприємства з переробки сміття.

Львів має амбіції бути першим, тобто збудувати завод. Для цього ми домовилися з Європейським банком, який нам має виділити 75 млн. доларів. Звичайно, що західні потужні компанії вже стоять на нижньому старті, аби взяти контракт й збудувати завод. Так, і французькі компанії приїжджають, дивляться. Вважайте, це й моя амбіція — аби у міста з'явилося таке підприємство.

Але є ще одна хороша новина. В середині листопада ми відкриваємо нову трамвайну колію — від найбільшого спального масиву до центра Львова. Тобто якщо в інших містах України трамвайні колії демонтують, то ми, навпаки, збудували 11 км! І по них буде їздити як мінімум 9 сучасних низькопідлогових трамваїв, причому львівського виробництва. Це відповідь усім тим, хто говорить, що у нас нічого не виробляється.

— Коли читаю новини про Львів, останнім часом неодмінно натикаюсь на тему сміття. Львівські сміттєвози знайшли то на Волині, то на Миколаївщині. Вони начебто возять нелегально туди вантаж. Що відбувається? Наче з літа проблему більш-менш вирішили. Чи ні?

— А це такий тренд. Така політтехнологічна розробка, задача якої — кожного тижня згадувати Львів саме в поєднанні зі сміттям. От один приклад. Дзвонить мені журналістка: «Тут в такій-то області перевернулась машина зі сміттям, дайте ваш коментар». Питаю: «А чому ви дзвоните мені?» — «Бо керівник редакції сказав, аби телефонувати до Садового». Я говорю: «Передайте керівнику мої вітання, розумію, що задача є централізована...» На деяких телеканалах спеціально фільми знімають на цю тему.

— При бажанні і Львів, і мера можна до будь-якої теми «прив'язати», але чому саме до сміттєзвалищ?

— Бо занадто багато у Львові останнім часом ми зробили добрих речей, комусь воно очі ріже. От і вирішили дати нам відповідь.

— Чимало опозиційних політиків, в тому числі з «Батьківщини», кажуть: «Так, при Яценюкові був жах, але нині — просто суцільна темрява». Ваша думка: можливо, вони перебільшують?

— Чесно? Я маю досвід роботи на посаді міського голови більше 10 років. Так складно і важко, як зараз, не було ніколи.

— Соціологія підтверджує: понад 70% молоді мають бажання виїхати з країни, причому переважна більшість — з правого берега Дніпра. 30%, думаю, теж зголосилися б, якби мали кошти їхати.

— Що робити? Перш за все потрібні інвестиції в освіту. По-друге, в науку... Чому, наприклад, мені важливі нові сучасні низькопідлогові трамваї? Тому що це — хайтек-виробництво, і це все виготовляється у Львові. Я дбаю за кожне нове робоче місце: тільки в галузі туризму з'явилося 10—20 тис. таких місць. В галузі ІТ кожного року — ріст 20%.

І якщо з України виїжджають, то багато людей зі сходу до Львова приїжджають на постійне життя. Тому що тут є комфорт, атмосфера. І мені дуже прикро, що місто, яке можна масштабувати на інші міста нашої країни, знаходиться під таким серйозним пресингом і ударом. Його хочуть просто прикрити, імідж «сміття» накласти на Львів... До речі, справу про підпал на Грибовицькому звалищі, коли загинули люди, ніхто не розслідує. Справа хоч і порушена, але більше вона нікого не цікавить.

— Коли в 2013-му була в країні політична криза, то майже всі міськради й облради на заході України приймали рішення й виходили де-факто з підпорядкування Києва. Гадаєте, щось подібне може повторитися?

— Якщо Київ є серцем України, то Львів є душею. Серце можна пересадити, а пересадка душі неможлива. Тому Львів був, є і буде оцією душею, отим голим нервом країни, який завжди говорить і буде говорити правду.

Подобається це комусь чи не подобається, Львів — це місто, яке завжди буде енергетичною криницею, куди можна приїхати, а відчувши оцю атмосферу, отримати сили.

Тому, користуючись нагодою, звертаюсь до всіх читачів шанованої газети «2000»: приїжджайте до Львова за хорошим настроєм, за зустрічами з людьми і за прекрасною кавою, яка буде зварена спеціально для вас.

Киев — Львов — Киев

2000 во Львове

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...

Львов продлил локдаун до 19 апреля

Львов продлил срок действия усиленных карантинных мер до 19 апреля. Такое решение...

Садовой отказался передать России прах советского...

Мэр Львова Андрей Садовый отказался передать останки советского разведчика Николая...

О жизни альфа-, гамма- и бета-самцов

Вы узнаете: об очередном витке противостояния МВД, СБУ и Генпрокуратуры; о приглашении...

Садовой: во Львове корью заболели 74 человека

Медики предлагают запретить детям без прививки посещать школу 

Мэра Львова вызвали на допрос в СБУ

«СБУ вместо того, чтобы заниматься террористами, будут общаться»

Спилбергу и не снилось

Уже в следующем году право голоса на выборах станут получать граждане — ровесники...

Комментарии 1
Войдите, чтобы оставить комментарий
Валерий
07 Ноября 2016, Валерий

Про "пiдпал "... Какие недогадливые собеседники ! Не знают ни исполнителей , ни заказчиков , так и быть, открою секрет : заказчик - Путин ! Исполнитель -он же . Элементарно , Ватсон ! Далее... " Когда в 2013г. был в стране политический кризис ,то
почти все горсоветы и облсоветы на западе Украины ... выходили де-факто из подчинения Киеву " . Про политический кризис мы уже наслышаны , а вот про вооружённый переворот что - то боятся напомнить . А вот представьте , что в кризисе
победил Янукович . И кто тогда был бы сепаратистом ? Да только Л . Денисенко (не говорю - неспособна ) просто не хочет задуматься .

- 4 +
Авторские колонки

Блоги

Ошибка