Одеський літературний музей запрошує на відкриття виставки стародруків та гравюр XVII-XX cт.

На виставці представлені унікальні стародруки та видання друкарень Києво-Печерської лаври, Львівського ставропігійного братства, Львівської друкарні Михайла Сльозки, мандрівної друкарні Транквіліона Ставровецького (м. Рохманів) XVII-XVIII cт., Одеської типолітографії Є. Фесенка, серед яких:

Перше київське видання книги «Бесіди на діяння святих Апостолів» 1624 р.

Великий Требник Петра Могили 1646 р.

Перше видання Києво-Печерського Патерика 1661 р.

Перший вітчизняний тлумачний словник Памви Беринди “Лексикон славенороський”, Кутеїно, 1653 р. (друге видання)

Перший вітчизняний підручник з гомілетики (проповідництва) та збірники проповідей видатного українського церковного діяча, ректора Києво-Могилянської академії Йоаникія Галятовського – Київ, 1659

Унікальна гравюра –  сучасний відбиток естампу  Н. Зубрицького «Осада Почаєва турками» 1704 р. Родовідне Древо преподобних Києво-Печерського монастиря” сер. XVII cт. – єдиний відомий примірник в Україні

Перше видання книги Транквіліона Ставровецького «Євангеліє учительне» 1619 р.

«Філософія Арістотелева» М. Козачинського з мідеритами Григорія Левицького, Львів, 1745

Хромолітографія «Общий вид Києво-Печерської лаври» 1909 р., видана в Одеській друкарні Є. Фесенка, імовірно за ескізами Амвросія Ждахи.

В литовсько-польську та козацьку добу Київ та Львів зіграли виключну роль в національному, релігійному та духовному житті українського народу. В часи бездержавності, релігійного протистояння та жорстоких воєн Україна неодноразово стояла перед небезпекою не лише державного, але також культурного розмежування. Це, в свою чергу, становило серйозну загрозу єдності української нації та її історичній перспективі на східноєвропейському просторі.

За таких обставин солідарність еліт різних українських земель (передусім Києва і Львова) в питаннях спільного культурного простору та спільного майбутнього зіграла вирішальну роль в процесах консолідації українського народу. Особливе місце у вирішенні проблем єдності України XVI-XVIII ст. зіграли вітчизняні видавці. Друкарні Києва, Львова, Чернігова, Луцька та ін. міст формували інформаційний простір, який зміцнював усвідомлення спільності духовного коріння українців різних регіонів.

В результаті, жителі Закарпаття, які ніколи на бачили Центральної України, знали і пам’ятали про Київ як про «Другий Єрусалим» їхньої батьківщини саме завдяки київським виданням; в свою чергу, жителі Лівобережжя, в умовах переслідування Москвою українського друку, отримували духовну поживу завдяки книгам друкарень Почаєва і Львова. Видається значущим той факт, що усвідомленню соборності України не зміг зашкодити навіть факт конфесійного поділу українства на православних та уніатів.

У XIX ст. славу Україні у царині видавничої справи творили Одеський видавець Євтим Фесенко та видатний український художник Амвросій Ждаха. Їхні видання та роботи відомі далеко за межами України. За ініціативою Є. Фесенка було розпочато проект видання «Кобзаря» Тараса Шевченка, а проілюстрував Амвросій Ждаха. Євтим (Юхим) Фесенко  –друкар і видавець родом із Чернігівщини, а згодом став знаменитим одеситом. 1883 р. заклав в Одесі друкарню, серед іншого видавав ікони, лубкові картини в українському стилі, листівки з текстами народних пісень і нотами, ілюстровані мистцем Амвросієм Ждахою, що походив із задунайських козаків.

Друкарі Києва, Львова, Одеси часом розходилися у своїх релігійних та політичних уподобаннях, проте їхня націєтворча праця знову і знову зводила їх на перехрестях доріг, що вели до Соборності України.

Виставка триває до 29 жовтня. Адреса: Одеса, вул. Ланжеронівська, 2.

Читайте новости Украины и мира на страницах «2000» и в социальных сетях Facebook, Twitter, Livejournal, а также Telegram