Волога знову в дефіциті: як аграрії Одещини завершили посівну

07 Декабря 2020

Аграрії Одещини під час осінньої посівної знову стикнулись із браком вологи у ґрунті. Про таку проблему розповіли агровиробники з Роздільнянського, Одеського, Білгород-Дністровського та Болградського районів Одещини. Після посухи, яка тривала в області з весни цього року, та призвела до загибелі озимих культур на понад 300 тис га у південних районах регіону, деяким аграріям знову довелось сіяти практично у сухий ґрунт, повідомляє прес-служба Всеукраїнської Аграрної Ради.

«Ми засіялись у суху землю, — посіяли 2 тисячі гектар пшениці та ячменю. Лише минулих вихідних пішов дощ зі снігом. Загальний відсоток вологи – 16 міліметрів. До цього суттєвих опадів не було півроку. Хоча того, що випало теж недостатньо – вода не з’єдналась з глибинною вологою. Дощі, які пройшли раніше, були невеликими, вологи було лише на 3-4 міліметри. Але через вітри, які характерні для нашої місцевості, та високу температуру вона досить швидко випаровувалась. Будемо сподіватись, що опадів ще додасться», — розповідає учасник ВАР, керівник СТОВ «Іва» Юрій Мулєнков з Роздільнянського району Одещини.

У господарстві Юрія Мулєнкова урожай цього року загинув від посухи. Зібрали в середньому 200 кг/1 га озимих, соняшнику — всього 25 т в загальній кількості, сорго, просо та гречка загинули повністю. Щоб засіятись восени, посівний матеріал збирали «зі світу по нитці»: частину зерна отримали від Всеукраїнської Аграрної Ради в рамках допомоги асоціації своїм учасникам, частину знайшли самостійно.

Аграрії Одещини два роки поспіль потерпають від посухи. Через втрату урожаю стикнулись з чималою кількістю проблем – неможливістю сплатити податки, виплатити орендну плату пайовикам, взяти кредит через мінусові баланси рахунків, донарахуванням «умовного» ПДВ на втрачений урожай та проблемами із форвардними контрактами через неможливість поставити обумовлений об’єм зерна.

Сільгоспвиробники неодноразово звертались до влади із проханням надати допомогу, принаймні на виплату податків та орендної плати. Однак, коштів так і не дочекались. У Мінекономрозвитку посилались на нібито відсутність механізму виділення коштів, хоча ВАР неодноразово наголошувала, що такі механізми існують і кошти можна було виділити.

«Посуха на Одещині триває не перший рік, цілком зрозуміло, що клімат на Півдні країни змінюється і на це потрібно реагувати на державному рівні. Наразі прийнято закон про державну підтримку сільського господарства, в якому за пропозицією ВАР до пунктів держпідтримки включено програми надання компенсації для сільськогосподарських підприємств, які постраждали від природних катаклізмів. Вона здійснюватиметься на безповоротній основі. З боку ВАР також ведеться робота з Державною податковою службою щодо не нарахування «умовного» ПДВ за втрачений урожай. А з Торгово-промисловою Палатою – робота по оформленню сертифікатів про форс-мажорні обставини. Однак, переконаний, що робота у даному напрямку має бути системною. А це неможливо без розвитку зрошення в Україні та агрострахування. Разом з тим, на жаль, ми бачимо, що з проекту державного бюджету зник пункт про виділення 1,5 мільярдів гривень, який був запланований на наступний рік на розвиток зрошення», — зазначив заступник голови ВАР Денис Марчук.

Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики наразі представлений законопроєкт про об’єднання водокористувачів. Він передбачає створення організацій водокористувачів (ОВК), яким для утримання і модернізації передаватимуться у власність або тимчасову оренду об’єкти меліоративних систем. Таким чином, законодавчо врегулюється можливість залучення інвестицій для розвитку зрошувальної системи України.

Також на стадії обговорення перебувають зміни до законопроєкту «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», до якого включені запропоновані ВАР пропозиції щодо страхування доходу агровиробника. Даний вид страхування передбачає страхування не посівів, а саме доходу аграрія, оскільки він може знизитись або втратитись повністю не лише через втрату урожаю, а, приміром, зміну кон’юнктури ринку. Таким чином, основним завданням агровиробника залишається якісне вирощування урожаю з дотриманням усіх технологій. А якщо через певні причини він не отримує запланований дохід, страхова компанія компенсує йому різницю. Даний вид страхування широко розповсюджений у Сполучених Штатах Америки, однак, доволі дорогий. Тому у законопроєкті передбачається, що держава компенсуватиме аграрію до 80% вартості страхового платежу.

Всеукраїнська Аграрна Рада закликає владу підтримати названі ініціативи, як необхідні інструменти допомоги аграріям у боротьбі з кліматичними змінами.

Читайте новости Украины и мира на страницах «2000» и в социальных сетях FacebookTwitterLivejournal, а также Telegram

Аграрії розкритикували ідею реформування...

Сьогодні представники десятьох аграрних асоціацій провели спільну прес-конференцію,...

Госгеонедр ожидает $10 млрд инвестиций

Государственная служба геологии и недр (Госгеонедр) Украины совестно с...

Понад 73 мільйони гривень збитків завдано атмосферому...

Протягом 2020 року територіальними органами ДЕІ було розраховано понад 73 мільйони...

НА КИЇВЩИНІ У 2021 РОЦІ ЗАПЛАНОВАНО ЗАВЕРШИТИ...

Київська область має затверджену Програму будівництва й ремонту об'єктів...

Мінстратегпром визначив топ-5 цілей на 2021 рік

Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України визначило п'ять...

Украинская банкнота примет участие в международном...

Украинская банкнота номиналом 200 грн четвертого поколения вошла в перечень номинантов...

В Украине средняя пенсия составляет 3,5 тысячи

В Украине средний размер пенсии по состоянию на 1 января 2021 составил 3507, 51 гривен. 

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто
Авторские колонки

Блоги

Ошибка