Задля безпечної експлуатації гідроспоруд у майбутньому необхідно розробити нову нормативну базу

18 Июня 2020 0

Ми продовжуємо цикл інтерактивних матеріалів щодо сучасного стану гідротехнічних споруд та їх безпечної експлуатації. Пропонуємо вашій увазі ексклюзивне інтерв’ю з директором Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій», доктором технічних наук, професором Геннадієм Фаренюком, який розповів у чому полягає особливість конструкцій гребель та як на сьогоднішній день забезпечується їх надійність й безпека.

Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій є базовою організацією Міністерства розвитку громад та територій України, який опікується проблемами будівельної галузі в питаннях надійності, безпеки, функціональності та комфортної експлуатації об’єктів будівництва цивільного та промислового комплексу.

Геннадію Григоровичу, розкажіть, будь ласка, яка роль Вашої організації при проєктуванні, будівництві та експлуатації гідротехнічних споруд?

Загалом, наш інститут займається питаннями забезпечення надійності будь-яких будівель і споруд, зокрема гідроспоруд. Скажу так, зазвичай будь-який інженер оперує типовими рішеннями, що закріпленні в нормах та стандартах. А ось проєктування, будівництво чи експлуатація таких об’єктів як гідроспоруди вже потребують прийняття неординарних технічних рішень. Так ось, ми забезпечуємо науково-технічний супровід таких питань. Зазначу, що наші фахівці вирішують питання безпеки саме з точки зору забезпечення механічного опору та стійкості конструкцій при будь-яких впливах.

А чому гідроспоруди потребують прийняття неординарних рішень? В чому полягає їх відмінність?

Основні відмінності гідроспоруд від інших інженерних споруд пов'язані з різним впливом води на них. Тобто греблі постійно знаходяться під тиском, який може змінюватися у часі через різний напір води. Це одне із найважливіших питань, яке потрібно враховувати.

Також індивідуальність гідроспоруд визначається унікальністю різних природних умов, зокрема гідрологічних та топографічних. Наприклад, ряд українських гребель знаходяться у сейсмоактивній зоні і ґрунти, на яких стоять греблі, можуть мати повзучість. Тому при проєктуванні це обов’язково потрібно враховувати. Так, якщо для конструкцій на звичній основі враховується вплив 5-6 балів, то для гідроспоруд кількість балів необхідно збільшувати. Зазначу, що саме наш інститут є розробником державних будівельних норм по забезпеченню сейсмічної безпеки.

Ну, і звичайно, гідроспоруди відрізняються масивністю і своїми значними розмірами.

Ваш інститут здійснював науково-технічну підтримку при будівництві гребель Дніпровських та Дністровської ГЕС?

На жаль, ні. Будівництво здійснювалося ще за радянських часів і хто здійснював цей супровід, я не знаю. У будь-якому випадку будівництво здійснювалося відповідно до будівельних норм та стандартів, які використовувалися в той час. (З початку будівництва науково-технічний супровід Дніпровських та Дністровської ГЕС здійснює ПрАТ «Укргідропроект» - примітка редактора)

На сьогоднішній день в Україні існують нормативні документи, які визначають критерії безпеки, норми та стандарти будівництва й експлуатації гребель?

По-перше, зазначу, що практично в усіх розвинених країнах світу є закон про безпеку гідротехнічних споруд, що пов'язано з їх надзвичайно високою економічною, екологічною та соціальною відповідальністю. В Україні ж досі не прийнято відповідного закону, хоча розробка проєкту ведеться вже досить тривалий час.

Хочеться підкреслити, що прийняття цього закону забезпечить регулювання правових відносин, які виникають при здійсненні діяльності по забезпеченню безпеки гідротехнічних споруд на всіх етапах їх життя, включаючи проєктування, будівництво, експлуатацію, консервацію й ліквідацію. Окрім того, закон чітко визначить обов'язки органів державної влади, власників та експлуатуючих організацій.

А як щодо інших нормативних документів? Існують документи, які регламентують критерії безпеки?

Вони є, але вони значною мірою застаріли. Змінюється світ, змінюються та вдосконалюються технології, в тому числі і в галузі будівництва, науковці отримують нові, більш розширені та глибші знання. Саме тому на даному етапі вкрай необхідно розробити нові документи та привести їх у відповідність до сучасних вимог. Це дозволить забезпечити більшу диференціацію критеріїв безпеки та відповідних їм станів споруд.

Які саме документи потребують змін?

Перш за все, необхідно розробити нові державні будівельні норми, які встановлять вимоги безпеки. А вже під ці нові будівельні норми – національні стандарти, які встановлять технічні принципи, технології та конструктивні рішення. Причому ці національні стандарти мають бути двогілкові: національні та європейські. Вони мають взаємодоповнюватись.

Окрім того, на сьогоднішній день в Україні відсутні нормативні документи і акти, що регламентують вимоги, виконання яких забезпечує можливість безпечної експлуатації гідротехнічних споруд після закінчення призначеного терміну служби.

Водночас, хочу підкреслити, що в Україні існують потужні наукові інженерні школи в галузі гідроспоруд. Тобто ми маємо чудових фахівців, які можуть здійснити критичний аналіз тих вимог, показників та критеріїв безпеки, які на сьогодні існують, та розробити нові.

Проте, тут ми стикаємося з проблемою, адже глибоке вивчення питання, проведення експертиз, аналізу, розробка нових нормативно-правових актів тощо потребують залучення додаткового фінансування. На сьогоднішній день, на жаль, питання фінансування залишається невирішеним.

Як наразі здійснюється нагляд за безпекою гідроспоруд? Які існують вимоги?

Всі ми розуміємо, наскільки важливо вчасно виявляти порушення, щоб виконувати ремонтні та реконструкційні заходи задля безпеки. Тому нагляд за безпекою гідроспоруд передбачає систематичні огляди, обстеження та спостереження. Контроль стану і роботи гідроспоруд проводиться шляхом здійснення систематичних візуальних та інструментальних спостережень за допомогою вимірювальної техніки, діагностування стану споруд тощо. Також здійснюється контроль відповідності гідроспоруд до проєктних рішень, вимог діючих норм та правил будівництва й експлуатації.

А вже за результатами поточного контролю експлуатаційним персоналом шляхом обходів і оглядів, візуальних й інструментальних спостережень, централізованих спостережень спеціальними комісіями та цільовими випробуваннями й дослідженнями здійснюється оцінка стану і працездатності гідроспоруд.

Кожні 5 років Спеціальна Міжвідомча комісія здійснює перевірку технічного стану гідроспоруд, що знаходяться на балансі Укргідроенерго. Ваша організація входить до складу цієї комісії?

Звичайно, наші фахівці входять до складу Спеціальної Міжвідомчої комісії.
Відразу хочу підкреслити, що проведення перевірок Міжвідомчою комісією – це один із важливих етапів експлуатації гідроспоруд. Вважається, що безпека споруди забезпечена, якщо виміряні показники стану цієї споруди не перевищують гранично допустимих значень. А до обстежень спеціальною комісією долучаються профільні фахівці різних організацій, які розуміються на роботі технологічного обладнання та будівельних конструкцій. Саме вони можуть, у разі будь-яких відхилень показників від норм, звернути на це увагу та запропонувати конкретні заходи для усунення недоліків.

Якраз минулого року на станціях Укргідроенерго проходила перевірка Міжвідомчої комісії. У фахівців Вашого інституту є зауваження щодо стану гідроспоруд?

Спершу розповім, як комісія здійснює огляд. Так, під час проведення перевірки комісія здійснює візуальний огляд конструкцій, детально вивчає документи експлуатаційних служб по вимірюванням та по існуючим принципам оцінки аналізує показники приладів. Потім за результатами централізованого обстеження складається акт, в якому надається оцінка стану гідроспоруд і обладнання станції, робляться висновки щодо можливості їх подальшої експлуатації та пропонуються конкретні заходи щодо забезпечення надійності і безпеки.

Так от скажу, що в ході перевірки минулого року на філіях Укргідроенерго у фахівців нашого інституту зауважень не було, а висновки обстежень були позитивні. Тобто за тими критеріями, які існують на сьогодні, відхилень виявлено не було.

Тобто стан найбільших гребель України є безпечним?

На сьогоднішній день здійснюються всі необхідні роботи, які дозволяють визначити чи є ці об’єкти критичними, чи ні. От саме критичного стану гребель ми не спостерігаємо. Але як науковець скажу, щоб він не виник, вже зараз потрібно прораховувати кроки на найближче майбутнє та поглибити рівень аналізу.

Останнім часом в засобах масової інформації з’являється велика кількість повідомлень щодо неналежного стану Київської греблі, а у разі її прориву – затопить майже весь Київ. Як Ви можете це прокоментувати? Таке взагалі можливо?

Греблі відносяться до складних та відповідальних будівельних об’єктів і всі ми розуміємо, якими небезпечними можуть бути ці споруди. Проте, Київська гребля збудована у середині 60-х років, тобто експлуатаційний термін у неї ще не закінчується. Також на ній встановлено найсучасніші системи вимірювання та контролю, вчасно проводиться реконструкція, яка в обов’язковому порядку включає в себе модернізацію обладнання. До речі, як і на всіх інших греблях. Тобто всі вимоги щодо здійснення нагляду за її безпекою ведуться. Тому, можу сказати, на даний час стан цієї дамби не викликає занепокоєнь.

А Дніпровська ГЕС, найстаріша гребля в Україні? В чому, на Вашу думку, полягає її особливість?

Ну, по-перше, їй вже майже 100 років. А, по-друге, її двічі цілеспрямовано руйнували та відновлювали.
На сьогоднішній день при проведені перевірок на греблі Дніпровської ГЕС також не спостерігалось відхилень у показниках щодо надійності греблі. Окрім того, ця гребля є гравітаційною, скальна основа якої забезпечує надійність підводної частини. Але, все ж таки, зважаючи на те, що її проєктний термін закінчується, найближчим часом потрібно провести комплексний детальний аналіз її стану.

Розкажіть, будь ласка, ще про системи контролю на гідроспорудах. Цікаво, зокрема, чи при будівництві гребель встановлювалися якісь системи контролю?

Зараз на всіх гідроспорудах вже встановлено сучасні автоматизовані системи контролю, які працюють в онлайн режимі. Також встановлено системи моніторингу просторових зміщень споруд.

Ну, і звичайно, при будівництві споруд закладалися датчики та системи, які продовжують функціонувати. Контроль показників в цих системах здійснюється зазвичай механічно. Тобто, експлуатаційна служба має відповідно до регламенту прийти, включити прилад, записати показники у спеціальний журнал, а потім ці показники вже аналізують та роблять відповідні висновки: чи є перевищення за критичними значеннями, чи ні.

До речі, при вивчені показників із механічних систем контролю, при проведені перевірок на станціях Укргідроенерго члени комісії також не спостерігали перевищень критичних значень. Проте, варто зазначити, що граничні значення на цих системах з часом мають постійно критично переосмислюватися, аналізуватися та змінюватися, оскільки встановлювалися вони ще в 60-70 роках минулого століття.

Наскільки ці системи контролю взагалі є надійними?

Дивіться, не зважаючи на досить тривалу експлуатацію, до теперішнього часу не було навіть незначної аварії на гідроспорудах Дніпровських та Дністровської ГЕС. Ця обставина дозволяє вважати системи контролю та моніторингу достатньо надійними, а самі споруди – безпечними.

Григорію Геннадійовичу, дякуємо Вам за цікаву розмову та продуктивну співпрацю. Бажаємо, щоб всі Ваші напрацювання та здобутки мали відповідне визнання, використання та приносили лише користь людям.

Дякую. Підкреслю, що зі свого боку наш інститут відкритий до конструктивного діалогу та надалі готовий співпрацювати над визначенням технічного стану будівельних гідроспоруд і поглибленням рівня спостережень задля їх безпечної експлуатації.

Читайте новости Украины и мира на страницах «2000» и в социальных сетях FacebookTwitterLivejournal, а также Telegram

«Доступные кредиты»: бизнес за 5 месяцев получил 1,45...

От начала работы программы «Доступные кредиты 5-7-9%» в феврале 2020 года украинский...

Украинцы оценили экономику страны – ОПРОС

В конце июня 2020 года три четверти украинцев (76%) оценивали экономическое положение...

Нафтогаз в этом году запустил в работу 9...

В первом полугодии 2020 года Нафтогаз запустил в работу 9 скважин с высоким дебитом -...

В Україні запустять виробництво електробусів та...

До 2023 року «Південмаш» зобов’язався виготовити 5000 електробусів і 7800 зарядних...

НБУ анонсировал массовую выдачу ипотечных кредитов в...

Национальный банк Украины (НБУ) в условиях коронакризиса ожидает массового запуска...

Отопительный сезон под угрозой, - Нафтогаз

В Украине 109 предприятий-тепловиков задолжали Нафтогазу и поставили под угрозу начало...

Рада предварительно одобрила приватизацию земель...

Верховная Рада приняла в первом чтении законопроект №3012-2, которым предлагается...

В Украине подорожают авиабилеты

Верховная Рада внесла изменения в Воздушный кодекс, которыми вводится сбор за каждого...

За полгода украинцы стали на треть активнее платить...

С начала 2020 года, несмотря на пандемию коронавируса и снижение товарооборота в связи с...

В Украине начался сбор ранних яблок

Садоводы южного региона Украины приступили к уборке раннего яблока — и уже объявили...

В Україні налагодять виробництво електромобілів...

Закарпатський завод "Єврокар", який зараз складає автомобілі Skoda, планує освоїти...

Эстония запретила полеты из Украины

Власти Эстонии запретили прямое авиасообщение с Украиной. Из-за этого Wizz Air...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто
Авторские колонки

Блоги

Ошибка