Гендиректор "Укргідроенерго" Ігор Сирота: "Попри усі об'єктивні труднощі, ми сплатили до бюджету на 40% більше, ніж було передбачено фінансовим планом"

05 Января 2021

Генеральний директор найбільшої гідрогенеруючої компанії країни Ігор Сирота розповів в ексклюзивному інтерв’ю про здобутки "Укргідроенерго" у 2020 році, про підсумки роботи гідроенергетиків у новому ринку електроенергії, а також зупинився на перспективних проєктах компанії, повідомляє пресслужба Укргідроенерго.

– Розкажіть, як вдавалося спланувати роботу масштабного підприємства у умовах пандемії, які заходи для безпеки співробітників було впроваджено?

– І пандемія, а для нас, окрім цього, ще й найбільш маловодний рік за останніх 120 років… Це накладало відбитки на реалізацію нами всіх узятих на себе зобов'язань. Але попри труднощі, ми всі зобов'язання виконали.

Ми до бюджету сплатили на 40% більше, ніж було передбачено фінансовим планом. Що стосується виробітку – також на 25% збільшили, ніж було закладено в фінансовому плані. Інвестиційна програма виконана також на 100% згідно фінансового плану.

Пандемія і малосніжна зима внесли корективи в роботу компанії. Ми повинні були враховувати епідемічну ситуацію і той факт, що управляємо об'єктами критичної інфраструктури. Ми повинні були передбачати ізоляцію оперативного штабу, охорони. Ми зробили вахтовий метод, щоб 50% співробітників працювали віддалено, 50% – в офісі. В оперативній службі це не завжди вдавалося. Три зміни працівників ми повинні були відрегулювати і відокремити від громадського транспорту – весь персонал ми доставляли на роботу і з роботи. На Київських ГЕС і в компанії працює 800 людей і ми повинні були забезпечити доставку на робочі місця, забезпечити масками, скринінгом, усіма протиепідемічними засобами, щоб зберегти людей і щоб якнайменше їх перехворіло в пікові часи. Нам це вдалося.

– Пандемія поки не вщухає, вірус мутує. Ви вже відпрацювали як боротися далі?

– Ми відпрацювали алгоритм і по ньому працюємо.

– Чи довелося скорочувати персонал?

– В такий період часу скорочувати персонал неможливо і не потрібно. Ми намагалися збільшити соціальні пакети для наших працівників. Люди повинні бути впевнені, що про них дбають, і керівництво компанії повинно робити все, щоб людина ішла роботу і не думала ні про що, а тільки про роботу. Вона повинна бути захищена як соціально, так і фінансово. Тоді ми маємо віддачу в її роботі.

– Яких основних показників вдалося досягти компанії за результатами роботи у 2020 році?

– Понад 15 років ми проводимо реконструкцію, модернізацію наших об'єктів, побудованих у ХХ ст., ми намагаємося привести їх до відповідного технічного стану. Більш ніж на 70% ми провели реконструкцію, модернізацію своїх об'єктів, при цьому додаємо і робочу потужність, і збільшуємо термін експлуатації обладнання до 40 років, і виконуємо вимоги щодо екологізації виробництва.

І найголовніше – розбудова нових потужностей, тому що на сьогодні є великий дефіцит регулюючих потужностей в енергосистемі – приблизно 2,5–3 тисячі МВт. Альтернативні джерела енергії розвиваються стрімко і ми повинні забезпечити регулювання нашої енергосистеми.

Ми взяли на себе зобов'язання до Дня енергетика (22 грудня) зробити пуск четвертого гідроагрегату Дністровської ГАЕС. Це четвертий гідроагрегат із 2010 року. За 10 років нам вдалося ввести 1500 МВт нових робочих маневрових потужностей – практично кожен рік 150 МВт ми вводимо за рахунок реконструкції, модернізації та будівництва. Вчора розпочалися перші пускові операції, до 1 липня ми повинні здати цей агрегат у промислову експлуатацію.

– Проєкт запущено успішно?

– Звичайно. Ми вже маємо досвід.

85% – проєктувальники, будівельники, машинобудівельники, турбіна, генератор – усе це український виробник. Це локальна частина, це робочі місця, це більше 15 тис. задіяно робочих місць. Ми в цьому році запланували, почали проєктувати 5–й, 6–й, 7–й агрегати. До 1 липня плануємо здати 4–й у промислову експлуатацію, а восени розпочати будівництво 5–го, 6–го, 7–го агрегатів – таким чином до 2028 року завершити будівництво найбільшої станції в Європі.

– На Вашу думку, що варто змінити на ринку електроенергії?

– Щодо впровадження нової моделі ринку, ми вивчаємо досвід європейських країн. Ці впровадження не швидкі, це не відбувається за пів року чи рік. У Польщі впроваджували нову модель ринку біля 5 років. Звичайно, не все відбувається так гладко і якісно, як би хотілося.

На цій моделі ринку ми повинні швидко навчитися реагувати. На жаль, ми не швидко реагували, тому за цей рік були незбалансовані в фінансовому плані і накопичили борги за рахунок несплати альтернативним джерелам енергетики, за рахунок несплати Енергоатому, Укргідроенерго. Заборгованість компанії за цей рік – 1,5 млрд грн. Маємо надію, що регулятор і усі гравці ринку швидше реагуватимуть на цю ситуацію, будуть враховувати недоліки цього ринку, тому що ми знаходимося в одному човні. Якщо ринок буде тонути, то ми потонемо всі.

І ми повинні на наступний рік збалансуватися фінансово, збалансувати генерації, тому що 50% своєї електроенергії по 1 коп за кВт віддає Турбоатом, ми віддаємо 30% електроенергії – це т. зв. ПСО. Таке навантаження на державні компанії буде призводити до збитковості компанії. Є два варіанти: або ми будемо працювати на грані збитків, або будемо розвиватися і розвивати нові джерела енергетики.

Стратегія до 2035 року багато чого передбачає, але при сьогоднішній моделі ринку, якщо ми не будемо коригувати її, ми не зможемо цього досягнути.

– Як працюватиме ринок у 2021?

– Сподіваюся, що він працюватиме більш якісно. Є заходи, які враховує і регулятор, і Міністерство, і Кабінет міністрів, і гравці ринку. Думаю, що ми вийдемо на фінансову збалансованість нашого ринку.

– Чи вплинула криза на інвестиційні проєкти Укргідроенерго?

– Ми маємо інвестиційні проєкти з реконструкції і модернізації, які виконуємо за рахунок інвестицій і кредиту від ЄБРР і Європейського інвестиційного банку. Умови кредитування – до 1% річних на 20 років, тобто з пільговими виплатами тіла кредиту.

Дністровську гідроакумулюючу станцію ми будуємо за власні кошти, і тому на всі перспективні проєкти на наступні роки – і Канівської гідроакумулюючої станції, і 5–го, 6–го, 7–го гідроагрегату Дністровської ГАЕС, і Каховської ГЕС–2 – будемо намагатися знайти внутрішні резерви, залучити кредитування наших банків. Це дасть можливість більше локалізувати ці проєкти і буде рухати українську економіку. Тому що до таких проєктів буде залучено понад 15–20 тис людей і наші заводи–виробники.

Думаю, якщо ми знайдемо модель, яка дасть можливість залишати 85% локальної частини в Україні – це буде дуже хороша модель. З Урядом і Міністерством ми будемо намагатися знайти таку модель.

– Як держава підтримує підприємство?

– Держава надає державну гарантію (підприємство отримує інвестиції під гарантії держави – ред.). За державну гарантію ми сплачуємо до бюджету 1–1,5%. Тобто, ми з бюджету не фінансуємося, а фінансуємося виключно за товар, який продаємо, за послуги, які надаємо на ринку. Тому в нас є ще один проєкт, у який буде інвестувати Світовий банк і Інвестиційний банк – це розбудова альтернативної сонячної енергетики і акумулюючих батарей. Близько 65 МВт – це сонячна електроенергія, а 212 МВт– це акумулюючі батареї. Цим ми будемо надавати більш якісну послугу енергосистемі. Сонячна – на власні потреби і, звичайно, це без зеленого тарифу.

– В чому необхідність будівництва саме акумулюючих гідроелектростанцій для енергетичної системи України?

– За підтримки USАІD ми розробили ТЕО і уже провели перемовини зі Світовим банком: практично 85% цього проєкту вони будуть фінансувати. Ми маємо навколо своїх водосховищ власну контрольовану заборонену зону, і ми хочемо на цих землях побудувати сонячні батареї і на кожній станції – акумулюючі батареї. Ми бачили такі комплекси в Європі: гідроакумулююча станція, сонячна станція і акумулюючі батареї.

Ми хочемо побачити, як ця модель працює економічно, ефективно надаючи послуги в енергосистему. Про акумулюючі батареї дуже багато говорилося, але на сьогодні поки ніхто не взявся за реалізацію цього проєкту. Нас деколи звинувачували, що є нові джерела регулюючих потужностей, тобто альтернативні джерела – акумулюючі батареї. Ми хочемо самі побудувати і показати, що ми виступаємо за інновації.

В світі, в Європі 90% регулюючих потужностей – це гідроакумулюючі станції, гідроенергетика – а потім усі інші. Ми хочемо таку модель у себе відпрацювати. Плануємо, що до кінця 2022 р. ми завершимо цей проєкт і запустимо. Плануємо приблизно в травні наступного року мати ініціацію і залучення кредитів, а для будівництва такої кількості акумулюючих сонячних батарей не треба багато часу. До кінця 2022 року ми цей проєкт реалізуємо.

– Енергія з альтернативних джерел ітиме на потреби компанії чи планується також продавати її?

– Сонячну ми будемо брати на власні потреби, а надлишок – продавати в мережу. Щодо акумулюючих батарей: роль нашої компанії – підтримувати частоту струму в системі постійно 50 Гц – це і є наше завдання основне. Якщо виходить із ладу, наприклад, атомний блок на 1000 МВт, щоб його швидко замінити, нам потрібно приблизно 7 хв. – щоб запустити три агрегата і дати в мережу 1000 МВт. Це т. зв. регулюючий балансуючий аварійний резерв, який повинен бути в енергосистемі. А тепловій генерації потрібно 4 години і більше 10 блоків.

Ми виходимо на інший технічний рівень. Ми хочемо акумулюючі батареї, які будуть цей проміжок – він дуже швидкий, працює практично секунди – щоб заповнити ці 7 хв., ми поставимо акумулюючі батареї. Практично ми будемо надавати послугу з нуля. Спочатку тих 7 хвилин будуть акумулюючі батареї, а потім – гідроагрегати. Це буде більш якісна послуга енергосистемі.

2500–3000 МВт – це дефіцит регулюючих потужностей. Ми регулюємо за рахунок теплової генерації. Теплогенерація повинна бути в балансі, але вона не настільки ефективна в регулюванні, як гідроакумулююча станція. Тому нам потрібно дефіцит, який утворився і буде збільшуватися (бо альтернативні джерела все одно розвиваються), чимось заповнювати. Тому потрібно будувати регулюючі потужності.

1000 МВт – коли побудуємо 3 агрегати на Дністрі, 1000 МВт канівський проєкт передбачає, Каховка – 250 МВт. Ми могли би закрити цей дефіцит, але для реалізації всіх проєктів нам потрібно приблизно 85–90 млрд грн і 6 років. Тобто 2026–28 роки, щоб реалізувати всі ці проєкти і завершити реконструкцію, модернізацію ще 15 агрегатів, яка теж планується.

Коли ми завершимо будівництво Дністровської ГАЕС – буде 2270 МВт. Вона буде щороку економити 1 млн тонн вугілля і приблизно 300 млн кубометрів газу. І це з року в рік. Та якщо ми будемо реалізовувати ці проєкти, йдеться не про здешевлення тарифів, а про їх стабілізацію.

– Які гідроелектростанції Укргідроенерго ще збирається збудувати? Які плани щодо будівництва нових об'єктів гідроенергетики, зокрема Каховської ГЕС–2?

– Щодо будівництва Каховської ГЕС–2. Розробили ТЕО, отримали позитивні результати, знаємо вартість проєкту. Ми шукаємо інвестора для реалізації. Для чого потрібна Каховська ГЕС–2? Перед Каховською ГЕС–2 є ДніпроГЕС, яка за потужністю має майже 1600 МВт. І тут 600 МВт. Різниця велика. Гідроакумулюючі і гідроелектростанції повинні працювати в режимі пікового навантаження, коли є найбільше споживання електроенергії – в ранковий максимум і вечірній. Каховська ГЕС не могла працювати тільки в піковому режимі, вона 60–70% працювала в базовому. Тому що пропускна спроможність там, де є ДніпроГЕС–1 і ДніпроГЕС–2, набагато більша, ніж на Каховці. І якщо працює ДніпроГЕС–1 і ДніпроГЕС–2, водосховище наповнюється – і Каховська станція не змогла пропускати тільки в пікові режими, вона повинна була працювати практично 70% у базовому. Це велике навантаження на обладнання, і вона не виконує такої функції, яку мала би виконати, тобто зрізати пікові навантаження. І тому потрібно добудувати ГЕС–2, зробити її пропускну спроможність більшою, щоб вона працювала тільки в пікові навантаження. Це є в нашій стратегії розвитку, до 2028 року можна завершити реалізацію цих проєктів.

– Компанія проводить модернізацію та реконструкцію обладнання ГЕС та ГАЕС. Що вдалося зробити протягом 2020 року? Скільки агрегатів було реконструйовано і на яких станціях?

– Перший кредит, який ми взяли у Світового банку – ми з ними завершили частину реконструкції й модернізації, а в 2011–12 році ми підписали два кредити з ЄБРР і Європейським інвестиційним банком на реалізацію проєкту з реконструкції та модернізації 21–го агрегату.

Ми дали завдання проєктному інституту, починаємо розробляти третій етап реконструкції й модернізації. Робимо технічне обстеження 15–18–ти агрегатів. І плануємо до 2028 року завершити цю роботу і практично ми закінчимо етап реконструкції й модернізації.

Є ще два проєкти, які ми повинні реалізувати: капітальний ремонт мостового переходу в Запоріжжі через ДніпроГЕС. Коли був Президент України рік тому на ДніпроГЕС, ми провели ремонт за три місяці і взяли на себе зобов'язання 2,5 роки тримати його в такому стані, щоб жителі Запоріжжя могли користуватися цим мостовим переходом. За цей період повинні побудувати новий мостовий перехід, щоб ми могли закрити на 2,5 роки старий і зробити його повний капремонт. Греблю двічі підривали – у 1941 і 1945 році.Там плити 1932 року. Ми взяли на себе зобов’язання підтримувати належний стан споруди, але тільки на 2,5 роки. Ми розглядаємо можливість щодо продовження експлуатації гребель віком понад 100 років. Ми ще маємо 15 років по ДніпроГЕСу, але розробляємо технічне завдання для проєктування, щоби знати, на скільки років можна продовжити термін її експлуатації.

В "Енергоатомі" є програма з продовження терміну експлуатації атомних блоків. Нам треба розробити таку ж програму для себе, розробити технічне завдання. Ми маємо контакт із Всесвітньою організацією великих гребель. Вона має аналіз всіх ГЕС світу, і ми з ними консультуємося щодо заходів, які повинні бути зроблені на ДніпроГЕС протягом 15 років, щоб можна було збільшити термін її експлуатації.

– Що побажаєте українцям у Новому році?

Всі зобов'язання, які ми взяли, ми виконали – фінансові, економічні, соціальні і перед своїми працівниками. Ми зберегли здоров'я своїх людей під час пандемії. Хотів би сьогодні подякувати і колегам, і партнерам, і друзям за плідну і самовіддану роботу. Хотів би побажати всім миру, добра, здоров'я і злагоди їм і їхнім родинам.

Читайте новости Украины и мира на страницах «2000» и в социальных сетях FacebookTwitterLivejournal, а также Telegram

В Закарпатской области сложилась критическая...

В Закарпатской области сложилась критическая ситуация с заболеваемостью...

Зеленский поздравил украинок с 8 Марта

Президент Украины Владимир Зеленский поздравил всех женщин страны с Международным...

В Украине за сутки 5 572 новых случаев инфицирования...

В Украине по состоянию на утро понедельника зафиксировано 5 572 новых случаев...

Шмыгаль: Запись на вакцинацию поможет в получении...

Запись на бесплатную COVID-прививку поможет украинцам получить паспорт вакцинации, если...

Рік роботи Уряду: п'ять досягнень у напрямку ЄС і НАТО

Незважаючи на обмеження, які накладає на світ пандемія, побудували інтенсивний діалог...

"Укрзализныця" прекращает продажу билетов на поезда в...

«Укрзализныця» с 8 марта останавливает продажу билетов на Закарпатье в связи с...

У Чорноморську виявили сирійців, які приплили у...

Двох незаконних мігрантів виявили учора прикордонники Одеського загону.

В Украину возвращается часть украинцев, пострадавших...

В Украину отправилась первая группа пассажиров попавшего в дорожно-транспортную...

Онлайн-фестиваль борща занесен в Книгу рекордов...

Киевский Фестиваль борща внесен в Книгу рекордов Украины в номинации "Одновременное...

В Украине выявили более 7 тысяч случаев COVID-19

В Украине за минувшие сутки подтвердили 7 167 новых случаев заражения коронавирусом....

Закарпатську область внесли в "червону" зону

З 00 години 00 хвилин 8 березня 2021 р. червоний рівень епідемічної небезпеки поширення...

Паводок

Весной уровень воды в реках из-за выпавшего снега будет в норме, а в поймах, стариках...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто
Авторские колонки

Блоги

Ошибка