Баламуты для первой леди

№51–52(801) 23 — 31 декабря 2016 г. 21 Декабря 2016 1 2.6

Роксолана Шимчук даже не представляла, что одна лишь вышиванка способна изменить судьбу, фото Вячеслав БЕРЛОГ

Буковинская вышитая сорочка, купленная 27 лет назад на фестивале «Червона рута», можно сказать, полностью изменила судьбу львовской мастерицы Роксоланы ШИМЧУК.

В то время она была студенткой, собиралась стать инженером, а вовсе не планировала посвятить себя коллекционированию национального «вбрання» и уж тем более всецело заниматься дизайном ожерелий из баламута, которые женщины носили много столетий назад.

Спустя четверть века ожерелье, сделанное руками Роксоланы, супруга президента наденет в день инаугурации.

Галерея у «Высокого замка»

Собственно, именно этот факт — прежде всего — озвучили в мэрии Львова, когда рассказывали о г-же Шимчук.

«Це унікальна майстриня! — нахваливали сотрудники горадминистрации. — Колекцію має таку, що державний музей позаздрить. А ще робить вишукані прикраси, причому не з золота, але від яких очей відвести не можна».

Помещение, в которое нас пригласила пани Роксолана, с большой натяжкой можно было назвать хоть мастерской, хоть выставочным павильоном.

Рядом с рестораном «Высокий замок» — небольшое такое сооружение под галерею, внутри полумрак и очень холодно.

В большей комнате — вышиванки, причем из-за нехватки места разложены плотненько, только фрагмент орнамента на рукавах и виден.

А в меньшей — сама мастерская, где хозяйка придумывает дизайн будущих украшений. На стенах развешаны ожерелья: все сделаны ею собственноручно.

Конечно же, разговор начинаю с того самого ожерелья, в котором г-жа Порошенко появилась на вечернем приеме в день, когда ее супруг официально стал главой государства.

С собеседницей общаемся по-украински: она весьма и весьма патриотично настроена, так что вариантов перейти на другой язык и не возникало.

«Моя мама — львів'янка, а батько з Волині, так само і в мого чоловіка. То ми жартуємо, що в нас Галицько-Волинське князівство, — говорит она. — Журналісти, коли підписують мене — чи там на телебаченні в якомусь репортажі, чи ще десь, то вони по-різному сприймають те, чим я займаюсь. Пишуть — «майстер», «майстриня», хоча, на моє переконання, звання «майстер» може дати тільки час. Є майстри народні, які забуті, але їх твори живуть і цінуються до цього часу. Так от про мене ще пишуть — громадський діяч. Й це так».

Общественная деятельность у пани Роксоланы началась, конечно же, со студенческих лет.

То были 90-е, «революция на граните», «Студентське братство», первые палатки на бывшей площади Октябрьской революции.

Кроме Киева, студенческие акции охватили Львов, Луганск, Донецк. Они требовали перемен. После разговора со студентами демонстративно сдал свой билет члена КПСС писатель Олесь Гончар.

Но пани Роксолана не хочет сейчас углибляться в политику — ни прежнюю, ни нынешнюю.

«...Я далека від цього, — говорит она. — На останні місцеві вибори мені були пропозиції від чотирьох партій, щоби іти. Не будемо озвучувати назви... Але я стараюся бути подалі від цього: коли ми починаємо говорити про українську політику, мені стає дуже боляче. Тому що я не бачу просвіту, на жаль. Тому вважаю, що я — просто в царині збереження нашої історії — зможу зробити набагато більше, ніж буду воювати з повітряними млинами.

Можливо, це якась малодушність, тому що я свідома, що змінити ситуацію в країні так, як я зараз бачу, треба бути готовим, що тебе будуть топити, обливати брудом.

Тому якщо виступати війною проти того, що зараз діється в державі, потрібно бути абсолютно вільним і належати тільки собі. А в мене — родина, й я не готова ризикувати життям своїх дітей... Втім, якщо ти свідомий, то все одно не виходить триматися осторонь».

«Не знала, що то для пані Марини»

В качестве основного аксессуара для приема в «Мистецькому Арсеналі» Марина Порошенко выбрала бусы из желтого перламутра, которые традиционно украинки называли баламуты , фото Вячеслав БЕРЛОГ

«...Що стосується прикрас для пані Марини, то... Це сталося абсолютно випадково, — продолжает собеседница.— Бачачи мої роботи, вона замовила прикрасу до свого наряду. Це була досить скромна річ, але з антикварного каменю — баламутів, і щоб був хрест, який споконвіків носили наші жінки. Цей камінь — взагалі-то перламутр, але в народі інтерпретовано як баламути.

Взагалі-то з Мариною Анатоліївною я не була знайома. До мене звернулася Ліля Пустовіт, дизайнерка одягу. До речі, пані Марина разом з Лілею були співавторами сукні, в якій перша леді була на вечірньому прийомі в «Мистецькому Арсеналі».

Так от на пропозицію я відмовилася спочатку, тим більш не знала — для кого робити й для якої нагоди. Казала Лілі, що в такі стислі терміни гарну, якісну річ не зможу зробити. А на все було десь два тижні... Якщо врахувати, що якісний камінь ще треба пошукати. Втім, дизайнер дуже просила, що то — важливо.

Використовуючи свої колекціонерські знайомства, за ціну більшу, ніж на ринку, таки купила баламути. Вони, до речі, ціняться, як і старий корал, та йдуть у валюті за грами. Чим крупніший баламут, чистіший, тим він дорожчий.

Після інаугурації президента дуже багато звичайних українців з середнім статком придбали й собі одну ниточку баламутів, як була у пані Марини.

Робила я прикраси дуже давно. Але для себе, для колежанок... Лише в 2010 році під тиском однієї жінки зробила на замовлення. А до того — й гадки не мала, що цим займатимусь.

В 2004 році народила першу дитину, потім в 2006-му — другу, а ще через два роки — третю. І весь час намагалася присвятити родині. Але, на мою думку, десь у 75% українських жінок закладений ген творчості. Просто не у всіх обставини складаються так, що є можливість розвинутись у щось більше. В цьому сенсі мені дуже поталанило. Бо в мене неймовірний чоловік з двома художніми освітами, коваль, який мене підтримував. Якби не він, я би й не перейшла на стезю творчу. Може, так зорі склалися, але впевнена: мені поталанило».

Кроме всего прочего, мастерица делает и такие оригинальные куклы, фото Вячеслав БЕРЛОГ

Кольцо Джоли

У пани Роксоланы поинтересовалась: какие украшения она сама любит носить?

— Дуже люблю свої — майже завжди в таких прикрасах. У мене є й прикраси, зроблені власноруч моїм чоловіком. Це біле золото з якимись перлами... Я його ношу не тому, що воно золото, а тому що це дуже красиві авторські речі, подаровані чоловіком.

Я показала ей и свое кольцо, доставшееся от прапрабабушки.

— Насправді це дуже крута річ! — воскликнула собеседница.

Кольцо было сделано моим прапрадедом. Уж не знаю, какая мода в то время была, но то, что все повторяется, убедилась после слов пани Роксоланы. Она уверяла, что моя фамильная драгоценность невероятно напоминает дизайном известнейший в мире бренд.

— Це фактично одна з найдорожчих ювелірних фірм у світі — Damiani. Бред Піт, коли одружувався з Анжеліною Джолі, подарував подібну до вашої обручку... Чудовий стиль!.. Насправді дуже складно досягнути такого ідеального поєднання білого й жовтого золота.

Плавно перешли к теме фамильных ценностей — тех, что хранят память о предках и которые будут передаваться из поколения в поколение.

— Таких речей у нашій сім'ї багато, — говорит пани Роксолана. — Є реліквії, які перейшли до нас у спадок, починаючи від книжок, картин від батьків, дідусів, бабусь, закінчуючи роботами мого чоловіка, які були подаровані мені. Вони — найкращі, бо авторські і єдині в світі.

И снова она возвращается к коллекции, которая находится в ее галерее.

«...Я просто запропонувала людям свою естетику. Адже я не роблю цілеспрямовано лише те, що купують. Є майстри, які живуть за рахунок того, що роблять. В мене ситуація інша. Просто оце все не робити я не можу! Взагалі вважаю, що будь-де варто не думати про загальний попит, а будити в людях естетику справжню, підтягувати їх до певного рівня».

Мы переходим в комнату, где разложены вишиванки. Собеседница говорит, что вообще-то у них вот-вот будет новое помещение, более просторное. Причем в центре Львова.

Коллекции вышиванок здесь явно тесно, фото Вячеслав БЕРЛОГ

«...В принципі в мене не було якихось грандіозних планів відкривати галерею. Я робила все вдома для обмеженого кола.

Потім зробила сайт: мені завжди хотілось, щоб люди, які розуміються на вишивці, мали можливість оглянути більше прадавніх зразків... Музейна справа в Україні катастрофічна, експозиція не міняється, фонди розграбовані.

Тож я, маючи колекцію, прагнула, аби вона завжди була відкрита для огляду. Спочатку всі речі лежали вдома, в скрині. Приходять люди, питаються, потім передають з уст в уста... Тобто в мене ніякої реклами не було.

Коли вже в нас було троє діток й у хату почало приходити багато людей, я вирішила найняти для огляду такі собі дві кімнатки, в першій взагалі вікон не було. Але мене влаштовувало, бо оренда була не дорогою.

У майстерні, де вікон не було, я просто на стіни набила дошки й повішала сорочки. Це виявилося дуже цікавим... В мене є колежанки, які мають по 30—40 сорочок, на тому і зупинилися. А от я не змогла зупинитись. І тому така величезна в мене колекція.

Коли вже було зрозуміло, що речі не вміщаються у тій першій майстерні, власник комплексу «Високий замок» сам запропонував: якщо хочеш, каже, заходь, ця споруда все одно — під капітальний ремонт, то вона закрита. Питає: тобі достатньо одної кімнати? Кажу: так, вистачить.

І ми почали все викладати, розкладати, облаштовувати. Приходить власник, дивується: я й не думав, каже, що в тебе стільки цього всього!

Скоро популярність моєї експозиції зросла до такого, що треба перебиратись на більші площі в ошатніше приміщення».

То, в котором теперь «облаштовується» со своей коллекцией пани Роксолана, — рядом с оперным театром, в пассаже.

Но вряд ли ее вышиванки и ожерелья из баламутов смогли бы вписаться в ряды привычных бутиков. Поэтому под галерею ей дали весь верхний этаж.

Она не сомневается, что коллекция будет расти, следовательно, и галерея — расширяться.

  • Украшения, сделанные Роксоланой Шимчук: дизайнер работает только с натуральными камнями, использует также серебро, бронзу, медь и латунь. Но золото в ее работах вы никогда не встретите — мастерица считает, что этот металл «до народного автентичного стилю

    Украшения, сделанные Роксоланой Шимчук: дизайнер работает только с натуральными камнями, использует также серебро, бронзу, медь и латунь. Но золото в ее работах вы никогда не встретите — мастерица считает, что этот металл «до народного автентичного стилю , фото №1

    Украшения, сделанные Роксоланой Шимчук: дизайнер работает только с натуральными камнями, использует также серебро, бронзу, медь и латунь. Но золото в ее работах вы никогда не встретите — мастерица считает, что этот металл «до народного автентичного стилю не пасує»

    фото Вячеслав БЕРЛОГ

  • Украшения, сделанные Роксоланой Шимчук: дизайнер работает только с натуральными камнями, использует также серебро, бронзу, медь и латунь. Но золото в ее работах вы никогда не встретите — мастерица считает, что этот металл «до народного автентичного стилю

    Украшения, сделанные Роксоланой Шимчук: дизайнер работает только с натуральными камнями, использует также серебро, бронзу, медь и латунь. Но золото в ее работах вы никогда не встретите — мастерица считает, что этот металл «до народного автентичного стилю , фото №2

    Украшения, сделанные Роксоланой Шимчук: дизайнер работает только с натуральными камнями, использует также серебро, бронзу, медь и латунь. Но золото в ее работах вы никогда не встретите — мастерица считает, что этот металл «до народного автентичного стилю не пасує»

    фото Вячеслав БЕРЛОГ

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...

загрузка...
Loading...

Загрузка...

«Портал» на Армянской

«Надменные бездельники последней советской поры, циничные и образованные, нежные и...

«Вашими молитвами...»

«Чи ти, чоловіче, будеш в рясі, чи в фелонії, чи ти будеш в спортивнім костюмі,...

Садовой: о сердце и душе

На «Самопоміч» йде дуже серйозна атака. Як, власне, й на місто Львів, і на Садового

Капелланы и картошка

«Люди завжди намагаються зробити все, щоб підтримати священика: чи він їде в АТО, чи...

Загрузка...

«Папик» «95 квартала»

«Папик» поднимает кинопроизводство студии «95 квартал» на качественно...

«Поругание Христа»: одну из самых дорогих картин едва...

Найденную картину признали национальным достоянием Франции

Олег Карамазов: «В новогоднем концерте «Интера» мы...

«Радуйся каждому дню, ведь мы можем говорить, любить друг друга. Я очень ценю жизнь и...

«Ирландец»: нити из прошлого

Если выразить впечатление от «Ирландца» одним словом, то это будет...

В Северодонецке встречают поэтический рассвет

Отлично, что на поэтической встрече была молодежь — юные журналисты из...

Искусство спасет молодежь

Украинское хоровое пение способствует наведению лада в обществе

Комментарии 1
Войдите, чтобы оставить комментарий
niky

золотые руки украины---история делаецца сегодня....и вто жэ время мы наблюдаем по столицам --варваров во власти воров...какой сложный период страны...а снее надо соорудить --Европейскую республику --бэз бандитов и бэз варваров..

- 1 +
Loading...
Получить ссылку для клиента

Авторские колонки

Блоги

Idealmedia
Загрузка...
Ошибка