Гірка доля куркуля*

25 Февраля 2005 0

Гірка доля куркуля*

Сергій ГЕЙКО, голова районної організації Товариства «Просвіта»,

депутат Бериславської

районної ради,

Берислав Херсонської обл.

Доба колективізації сільського господарства — одна з найтрагічніших сторінок в історії українського народу. Винищення мільйонів безневинних селян як під час самої кампанії, так і внаслідок викликаного нею нечуваного досі голодомору 1931—33 рр. — неспокутний злочин комуністичної влади. Відлуння тодішніх жахів ще довго відчуватимуть і наступні покоління нашого народу. Багато років трагедія українського селянства замовчувалася, відповідні документи надійно приховувалися у закритих архівах КДБ. Лише здобуття Україною незалежності дало можливість реабілітувати незаконно репресованих громадян, а також відкрило шлях до ознайомлення з досі недоступними документами. Детальне їх вивчення — справа довготривалого дослідження науковців, я ж розповім лише про трагічну долю однієї бериславської родини — сім'ї мого прадіда Федора Ксенофонтовича Скрипки та його рідних.Офіційна історія твердить, що наступ на так званого «куркуля» розпочався після виступу Сталіна в останніх числах 1929 р. на шпальтах газети «Правда» зі зловісними словами: «Ми перейшли від політики обмеження експлуататорських тенденцій куркуля до політики ліквідації куркуля як класу». Вірнопіддані з ЦК ВКП(б) відразу з готовністю підхопили: «назрів час з усією конкретністю порушити питання про ліквідацію куркуля». Спеціально створена з цього приводу підкомісія ЦК розбила усіх «куркулів» на три розряди:

перший — активні вороги, що вчиняли ворожі дії, мали бути заарештовані, ув'язнені або розстріляні, а їх сім'ї — заслані;

другий — найбагатші, яких засилати на північ або до Сибіру;

третій — поки що не ворожі — мали бути вислані у межах району на нові земельні ділянки.

Почалася вакханалія терору. Постраждали практично усі селянські обійстя. Адже ще навесні Раднарком визначив статус куркульського господарства. Таким визнавалося господарство, де регулярно тримали наймитів, чи мали млин, олійницю або маслобійню, чи орендували якийсь реманент або приміщення, а куркульськими вважалися родини, якщо, крім того, хтось займався комерцією, торгівлею, лихварством або іншою непродуктивною працею, наприклад священики. Тобто до категорії «куркуля» можна було зарахувати будь-якого селянина. Усе це вже відомо, опубліковано в багатьох дослідженнях, та, власне кажучи, й не приховувалося. Однак документи Державного архіву Херсонської області незаперечно свідчать, що масове розкуркулювання у нашому краї почалося набагато раніше і виступу Сталіна, і офіційної вказівки про початок цькування найбільш роботящої і заможної верстви українського селянства. Ще 25 лютого 1929 року комісія з розкуркулювання Бериславської сільради провела масову акцію описування та вилучення майна так званих «куркулів». Віддамо належне членам комісії — у більшості випадків усе скрупульозно занотовувалося, оцінювалося і відбиралося. Ознайомимося з описом вилученого майна Ф. К. Скрипки:

Худоба.

1. Телиця — 1 шт. (оцінено у 20 крб.) 2. Кури — 10 шт. (5 крб.) 3. Кабанець — 1 шт. (10 крб.)

Хліб, зерно.

1. Ячмінне борошно — 30 п. 2.Пшеничне борошно — 3 п. 3. Овес — 8 п. 4. Просо — 15 п. 5. Дерть — 2 ящики. 6. Пшениця — 5 п. 7. Насіння зелене — 1 п. 8. Кукурудза у качанах — 15 п. 9. Барильце з льоном — 1.

Будівлі.

1. Будинок 22 х 9 кам'яно-залізний — 1 (760 крб.) 2. Комора 12 х 5 дерев'яно-черепична — 1 (70 крб.) 3.Підкат 20 х 6 кам'яно-черепичний — 1 (250 крб.) 4. Прибудова літня 4 x 3 очерет.-череп. — 1 (20 крб.)

Одяг та майно.

1. Стіл — 3 шт. (7,5 крб.) 2. Стільці — 3 шт. (2,5 крб.) 3. Кушетка — 2шт. (6 крб.) 4. Ліжко — 1 шт. (2крб.) 5. Скриня — 1 шт. (1 крб.) 6. Буфет — 1шт. (10 крб.) 7. Гардероб — 1 шт. (15 крб.) 8. Кухонна шафа — 1 шт. (3 крб.) 9. Вішалка стояча — 1 шт. (4,5 крб.) 10. Етажерка — 1 шт. (1крб.) 11. Дзеркало — 1шт. (4,5 крб.) 12. Кушетка плетена — 1шт. (2крб.) 13. Подушки — 3 шт. (4,5крб.) 14. Кофточки — 6 шт. (3крб.) 15.Спідниці — 4 шт. (4 крб.) 16.Штани — 2 шт. (2 крб.) 17. Піджак — 1шт. (2 крб.) 18. Хустка — 1шт. (3 крб.) 19. Теплий піджак — 1 шт. (5 крб.) 20. Кожух-піджак — 1шт. (5 крб.) 21. Жіночі панталони — 1 шт. (50 коп.) 22. Сподники — 4шт. (1,5 крб.) 23. Сорочка чоловіча — 4 шт. (3 крб.) 24. Сорочка жіноча — 1 шт. (30 коп.) 25. Фіранки — 3 шт. (1 крб.) 26. Скатерка в'язана — 1 шт. (1 крб.) 27.Скатерка серветочка — 1 шт. (1 крб.) 28. Фіранки — 2 шт. (20 коп.) 29. Пальто жіноче — 1 шт. (3 крб.) 30. Занавіска двірна — 1 шт. (30 коп.) 31.Бурнус жіночий — не виявилося (!) 32. Ковдра тепла, ватяна — 1 шт. (3 крб.) 33.Ковдра байкова — 1 шт. (1 крб.) 34. Доріжка — 6 шт. (6,5 крб.) 35. Клейонка — 2 шт. (60 коп.) 36. Відріз тканини — 2 (1 крб.) 37. Килим старий плюшевий — 1 шт. (4 крб.) 38. Ліфчики — 2 шт. (5 коп.) 39. Хустка — 1шт. (50 коп.) 40. Капелюшок шовковий — 1 шт. (25 коп.) 41. Чепчик шовковий — 1 шт. — не виявилося (!) 42. Мереживо — 10 коп. 43. Капелюх оксамитовий — 1 шт. (40 коп.) 44. Кофточка — 1 шт. (20 коп.) 45.Шапка шерстяна — 1 шт. — не виявилося (!) 46. Підв'язка шовкова головна — 1 шт. (25 коп.) 47. Парасолька— 1 шт. (10 коп.) 48. Килим шерстяний — 1 шт. (2,5 крб.) 49.Плахта — 2 шт. (1 крб.) 50. Черевики дитячі ношені — 2 крб. 51.Матрац — 1шт. (2 крб.) 52. Блюдце — 10 шт. (30 коп.) 53. Вази — 7шт. (70 коп.) 54. Склянки чайні — 5 шт. (25 коп.) 55. Чарки для вина — 7 шт. (35 коп.) 56. Чарки — 17 шт. (85коп.) 57. Блюда великі — 3 шт. (1,5 крб.) 58. Таця — 1 шт. (50 коп.) 59. Судок — 1 шт. (50 коп.) 60. Тарілки глибокі — 4 шт. (40 коп.) 61. Тарілка мілка — 1 шт. (10 коп.) 62. Карафа — 2 шт. (20 коп.) 63. Чашки — 2 шт. (10 коп.) 64. Глечик — 1 шт. (15 коп.) 65. Блюдце для варення — 1 шт. (5коп.) 66. Бінокль для карточок — 1 шт. (50 коп.) 67. М'ясорубка — 1шт. (1,5 крб.) 68. Ложка столова — 3 шт. — не виявилося(!) 69.Лампа настільна — 1 шт. (1 крб.) 70. Цукорниця — 1 шт. (50 коп.) 71.Лампа висяча — 1 шт. (1 крб.) 72.Годинник — 1 шт. (6 крб.) 73. Раковина — 1шт. (5 коп.) 74. Діжка для води — 1 шт. (1 крб.) 75. Санки — 1 шт. (1крб.) 76. Сани розібрані — 1 шт. (50 коп.) 77. Рядова сівалка — 1 шт. (10 крб.) 78. Віялка — 1 (5крб.) 79.Діжка — 7 (7 крб.) 80. Ваги десятиреєчні — 1 (5 крб.) 81. Ящик — 12крб. 82. Шлея — 2.83. Гнуздечка —2.84. Оборотъка — 2.85. Хомут — 1.86. Рубанок, молот, молоток — 50коп. 87. Два струги, ключ, пилка — 20 коп. 88. Ручка, напильник, викрутка — 10 коп. 89. Ланцюги залізні — 2 (10 коп.) 90. 3убило — 1 (5 коп.) 91.Пробойчик — 1 (2 коп.) 92. Швайка — 1 (3 коп.) 93. Зависки — 3 пуч. (10 коп.) 94. Щетина — 1.95. Обценьки — непридатні. 96. Мотузки криничні — 1 (30 коп.) 97. Казан — 2 (20коп.) 98.Скриня — 1 (50 коп.) 99.Барильце відерне — 1 (50 коп.) 100. Коси від косарок — 3 (45 коп.) 101. Водовозка — 1 (2,5 крб.) 102. Кадібець — 2.103. Вила — 4 (1 крб.) 104.Казан чавунний — 1 (50 коп.) 105. Лопати — 2 (40 коп.) 106. Форми для паски — 11 (не виявилося) (!) 107. Залізобрухт — 5 пуд. (80 коп.) 108.Казани — 2 (60 коп.) 109. Ступка залізна — 1 (5 коп.) 110. Мило — 1 брусок (не виявилося) (!) 111. Лавки — 1 (непридатна) 112. Картини — 4 (50 коп.) 113. Лоно — (не виявилося)(!) 114. Рушниця мисливська — 1(50 коп.) 115. Чайник — 1 (25 коп.) 116. Горщик — 2 (10 коп.) 117. Самовар — 1 (1 крб.) 118. Чавун — 1 (20коп.) 119. Документ — 1 (в РВК) 120. Абажур з висячими лампами — 1 — розбитий 121. Лава — 2 (1 крб.) 122. Вазони віконні — 14 (не виявилося)(!) 123. Книжкова шафа — 1(10коп.) 124. Сікачка — 1 (10 коп.) 125. Туфлі пара — 1 крб...

Звичайно, такого «багатія й глитая» не можна було обминути. Тим паче цю в умовах розгортання колгоспного будівництва соціальний статус хазяїна Ф. К.Скрипки увесь час підвищується — якщо в офіційних документах 1928 р. він значиться як «середняк», то у 1929—30 рр. став «великим куркулем-експлуататором», а потім і взагалі «колишнім поміщиком». Та й то правда — адже мав, як сказано в документах, «до революції 100 десятин оренди, 3 постійних і 15 сезонних робітників». Зверніть увагу — до революції! Розкуркулювали ж 12 років після неї. Та й що взагалі поганого у тому, що людина давала можливість заробити іншим і харчувати сім'ю?

Того ж дня революційні активісти наскочили й на обійстя Федорового брата Юхима — ще одного «колишнього поміщика», який до революції мав 100 дес. орендованої землі, 3 постійних та 1 сезонного робітника, але у роки радянської влади виявив себе як «злісний експлуататор і агітатор проти колективізації, на зборах виступав проти 2-ї позики індустріалізації». У нього конфіскували:

1. Будинок — 1 (1250 крб.) 2. Ярова пшениця — 2 лантухи — (20 крб.) 3. Ячмінь — 14 лант. (70 крб.) 4. Просо — 4 лант. ( 20 крб.) 5. Дерть — 1ящик (5 крб.) 6. Гардероб — 1 (10крб.) 7. Буфет — 1 (3 крб.) 8. Годинник настінний — 2 шт. (3,5 крб.) 9.Стіл — 4 шт. (1,6 крб.) 10. Стільці — 7 шт. (7 крб.) 11. Ліжко — 2 шт. (3крб.) 12. Диван м'який — 1 шт. (5крб.) 13. Кушетка — 2 шт. (8 крб.) 14. Етажерка — 1 шт. (1,5 крб.) 15.Косинець — 1 (50 коп.) 16. Картини — 6 (1,2 крб.) 17. Блюдо — 1 шт.(50коп.) 18. Тарілки мілкі — 6 шт. (60 коп.) 19. Попільниця — 2 шт. (20 коп.) 20.Чашки — 3 шт. (15 коп.) 21.Склянки — 3 (15 коп.) 22. Чарки — 3 шт. (15 коп.) 23. Таця — 1 шт. (1крб.) 24. Банка боа — 1 шт. (30 коп.) 25. Вата — 1 ф. (80 коп.) 26. Скатерка — 3 шт. ( 3 крб.) 27. Платівки грамофонні — 21 (2,1 крб.) 28. Подушки — 3 шт. (3 крб.) 29. Тепла ковдра — 1 шт. (2 крб.) 30. Байкова ковдра — 1 шт. (2,5 крб.) 31. Килим — 1шт. (1 крб.) 32. Сукня — 4 шт. (6,5крб.) 33. Кофта —3 (1,5 крб.) 34. Пошивка — 1 шт. (30 коп.) 35. Сорочка чоловіча — 1шт. (1 крб.) 36. Хустка головна — 1 шт. (40 коп.) 37. Кальсони — 1 шт. (50 коп.) 38. Табуретка — 1 шт. (10 коп.) 39. Умивальник — 1 шт. (2крб.) 40. Клейонка — 1шт. (1 крб.) 41. Лавка — 1 шт. (30 коп.) 42. Квіти фікуса — 1 шт. (у сільраді) (цікаво, чи не правда, майно описують сьогодні, а квіти вже у сільраді!) 43.Діжки — 2шт. (1,2 крб.) 44. Рундук — 2 шт. (2,4крб.) 45. Молот — 1шт. (20 коп.) 46. Вила — 1 шт. (40 коп.) 47. Лавка маленька — 1 шт. (20 коп.) 48. Колодки шевські — 7 пар (70 коп.)

Того ж дня комісія «попрацювала» у господарствах ще одного брата Скрипки — Степана, а невдовзі добралася й до четвертого — Адріана. Не буду втомлювати читача переліком відібраного добра — думається, і наведеного достатньо для уявлення і роздумів. Загалом актом від 25.02.1929 р. по Бериславській сільраді було розкуркулено 76 господарств. Поглянемо на цей страхітливий список — там чимало знайомих бериславцям прізвищ:

Вовк Тиміш

Вовк Василь

Медвідь Дем'ян

Доценко Микола

Ретенко Іван

Ретенко Степан

Ретенко Андрій

Полуденна Марія

Полуденний Аксентій

Полуденний Никон

Полуденна Ганна Дмитрівна

Полуденний Терентій Никанорович

Святецький Антін

Грецька Феодосія

Шишко Федір

Васильченко Ілько Петрович

Чечель Микита

Чечель Павло Пантелеймонович

Зацарний Іван

Павлюченко Прохір

Король Мойсей

Король Ферапонт Еразмович

Король Никанор

Король Карпо

Балакшева Марія

Запорожець Іван

Будник

Скрипка Федір Ксенофонтович

Скрипка Юхим Ксенофонтович

Скрипка Степан Ксенофонтович

Єременко Степан

Карабан Іван

Карабан Прокіп

Карабан Клавдія

Карабан Михайло

Карабан Василь

Шкуропат Федір Сергійович

Брусенко Григорій

Полуденний Іван Филимонович

Полуденний Никон Михайлович

Полуденний Андрій Филимонович

Полуденний Олексій Никифорович

Шерстюк Омелян

Шило Яків Іванович

Сорочинський Іван

Ведмідь Євдокія Федорівна

Ведмідь Нестір Семенович

Соменко Севастьян

Соменко Степан

Соменко Варфоломій

Лебеденко Федір

Балаш Василь Лукич

Попов Семен

Шишко Петро

Щур Сергій Євменович

Ковбасенко Григорій Опанасович

Йорж Іван

Половко Федір Каленикович

Таран Трохим Романович

Вареник Мина Юхимович

Вареник Григорій

Мажара Петро

Кочерга Кіндрат Георгійович

Кочерга Максим

Журавльов Василь Якимович

Александровський Кузьма Якимович

Яловий Василь Мефодійович

Ємець Тит Ларіонович

Гдешинський Віктор Григорович

Бородай Филимон

Стадниченко Василь Тарасович

Гудима Ферапонт

Люлько Василь Микитович

Феденко Володимир Арсентійович

Недовізій Яків

Шатун Давид

76 чоловік за один день! Чим не більшовицькі темпи?!

Різна доля цих людей. Хто помер на засланні, хто врятувався втечею, хто пропав безвісти, а хто й вижив, повернувся потім до рідного міста. І гірко за тих їхніх дітей і онуків, що незабаром пішли в услужіння катам своїх батьків та дідів, а дехто з них і досі виспівує славослів'я комуністичній партії.

Під усіма актами комісії з розкуркулювання — як правило, малограмотні підписи її членів: Греков, Г.Ляпко, Бабков, Сьомик, Гаєвий, Прилипко Є.Ф., Літургінський, Сербінова, Сіденко М.Ів., Жиц З.С.Я навмисне навів прізвища, хоча знаю, що й понині у Бериславі мешкають нащадки декого з цих людей. Хочу, щоб нарешті дійшло до кожного, що за усе у житті треба рано чи пізно платити. У дітях, онуках, правнуках, але розплата за кривду, за чорні справи обов'язково наздожене кожного з нас. Ніщо й ніколи не минає безслідно.

30 січня 1930 р. ЦК ВКП(б) прийняв постанову «Про заходи по ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації». У ній містилося розпорядження у позасудовому порядку вислати до найвіддаленіших районів Країни Рад розкуркулених за I та II розрядами, а також членів їх сімей. Через тиждень пленум Бериславської сільради затверджує перелік осіб, що підлягають розкуркулюванню. Але ми вже знаємо, що саме розкуркулювання з конфіскацією майна провели ще рік тому. Як жили, чим перебивалися той рік колишні «поміщики» і «злісні експлуататори» — одному Богові відомо. Але тепер усіх, хто ще не вмер і не утік світ за очі, чекала сувора пролетарська кара. Наприкінці лютого було сформовано кілька колон розкуркулених, яких насильно вивозили на північ як «визнаних соціально небезпечними за класовою ознакою». Серед них — Скрипка Федір Ксенофонтович, 62роки, його дружина Катерина Михайлівна, 46 років, син Леонтій, 15 років, вислані за межі України 20лютого 1930 року. Через два дні за ними повезли Скрипку Юхима Ксенофонтовича, 60 років, його дружину Явдоху, 58 років, сина Павла, 20 років, дочку Клавдію, 17 років. І лише після цього 4березня 1930 р. президія Бериславської сільради затвердила усі акти комісії з розкуркулювання від 25 лютого 1929 р.

Доля родини мого прадіда була трагічною. Федір Скрипка, опинившись з сім'єю на Вологодщині, через три роки був убитий невідомими у глухому тайговому лісі. Коли дружина побачила тіло загиблого, серце її не витримало: того ж дня вона померла. Син Леонтій був відразу відряджений батьками на південь, що й врятувало юнакові життя. Юхим Скрипка до тієї ж Вологодщини не доїхав, застудився у дорозі і помер у вагоні. Сім'я залишилась на засланні. Особові справи висланців, за повідомленням УМВС Вологодської області, були знищені у 1957 р. Схоже, що з початком так званої «хрущовської відлиги» дехто поспішав замести сліди. Степан Скрипка після розкуркулювання, не випробовуючи долі, утік до Цюрупинська і додому вже не повернувся. 70-річний Адріан помер з голоду у знаменному 33-му. Єдину сестру Олександру, що також потрапила з сім'єю під розкуркулювання, вивезли з малолітніми дітьми у 30градусний мороз у степ за межі району, там уночі висадили з саней, відтак вона набрела на перше-ліпше село, де й повісилася у чиємусь курнику. Доля дітей невідома.

І останнє. Федір мав власний будинок по теперішній вулиці Луначарського. Після розкуркулювання його передали якійсь місцевій управлінській конторі. Майно забрав колгосп «Вільна праця». Степан та Юхим володіли двома сусідніми будинками по тій самій вулиці. Там поселився перший секретар райкому компартії, а потім розташовувався дитсадок №1. Майно передали в артіль «Трудівник». Адріан мав будинок, який і досі пристосований під комуналку і простягається навпроти бериславської прокуратури. Й тим, хто сьогодні схлипує за «щасливим райським життям» у колишньому Радянському Союзі, варто пам'ятати, якою ціною їм те життя дісталося. Адже мільйони ні в чому не винних людей були виселені і знищені, а їхнє майно поділене між тими, хто залишився живими. Такий насправді жорстокий міф про колгоспне диво.

На жаль, досі є чимало таких, які вірять комуністичним брехням. Хай уявлять себе (як кажуть, від суми та від тюрми не зарікайся) на місці тих, у кого насильно відбирали ні за що дім, худобу, майно, квіти, прищепки, кальсони, мило і ношені дитячі черевики.

Гибель в воздухе

Недавно произошел морозящий душу случай гибели 38 щенков на борту самолета МАУ. Этот...

Развивающие игрушки – какие они бывают

Каждый родитель хочет, чтобы его ребенок развивался всесторонне и получал все...

Утилизаторы

Когда слышишь слово «утилизаторы», невольно перед глазами появляются зловещие...

Культурно-національні багатства України: угорці

Нав'язування певним людям в бідній країні чужої їм мови навряд чи додасть їм...

У столиці Галичини ксенофобії немає...

Якось мені трапилося на очі одне дуже цікаве друковане видання: журнал...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто
Авторские колонки

Блоги

Ошибка