Молоко як проблема продовольчої безпеки

23 Августа 2002 0

Як один із найяскравіших, найприємніших спогадів дитинства в пам'яті моїй залишається молоко з-під корови, яким бабуся щедро поїла мене, коли гостював у неї на шкільних канікулах. Корову завжди шанували в сільській родині, адже вона — годувальниця.

Щоправда, й роботи біля неї багато: і сіна запашного треба заготувати, і соковитих кормів, і вдосвіта прогодувати, напоїти, здоїти, відігнати в череду, а в обід і ввечері — знову подоїти і ще багато чого зробити — всього й не перелічити. Але селяни працелюбні, і тільки зморшки на чолі та мозолі на руках промовисто говорять про те, що не легка та праця.

На реформи, які відбуваються сьогодні в аграрному секторі, селяни відповіли збільшенням поголів'я корів: почали утримувати дві, три корови. Адже здане молоко - це додаткові надходження до сімейного бюджету. Старе селянське прислів'я «Потрапила цівка молока в дійницю — задзвеніла свіжа копійка в кишені» стало майже реальним.

У Карлівському районі Полтавської області з особистих селянських господарств на молокопереробні заводи надійшло за 2001 рік 8,8 тис. тонн молока, що в 2,2 раза більше, ніж 2000 року. Сімейні бюджети індивідуальних виробників молока поповнились більш як на 4 мільйони гривень. Зростає виробництво молока, стають заможними селяни, зміцнюється держава. Прекрасна формула процвітання.

Проте ситуація на ринку молока різко змінилася і це викликає велику тривогу. Закупівельна ціна на цей продукт знизилася порівняно з відповідним періодом минулого року на 20—25%. Село відреагувало зменшенням заготівель молока на 10—15 %.

Селяни не хочуть віддавати його за безцінь, окремі вже підрахували, що вигідніше буде молоком вигодовувати кабанчика, ніж за копійки везти його на молокопереробні підприємства.

Не треба бути пророком, щоб передбачити ситуацію на найближчі роки. Якщо цінова політика на молочному ринку не зміниться — різко зменшиться поголів'я корів у індивідуальному і в громадському секторах. Відновити його зможемо в кращому випадку через 3—5 років. Ми вже вдосталь наїлися «стегенець Буша». Невже закортіло ще й закордонного молока? Так чи інакше — ціна на молоко є проблемою продовольчої безпеки України. Це питання державної ваги.

Сьогодні на державному рівні необхідно ухвалити рішення про впровадження граничної ціни на закупівлю молока на рівні середньої собівартості або виділення дотацій на кожен літр проданого молока.

Держава повинна здійснювати регуляторні функції і підтримувати своїх селян — годувальників.

Мій син знає смак справжнього селянського молока, настояного на духмяних лугових травах. Переконаний, що й майбутньому внукові таке молоко також смакуватиме.

Тихі та непримітні білоруси

Небажаним і небезпечним було б втягування білоруських національно-культурних...

Гибель в воздухе

Недавно произошел морозящий душу случай гибели 38 щенков на борту самолета МАУ. Этот...

Развивающие игрушки – какие они бывают

Каждый родитель хочет, чтобы его ребенок развивался всесторонне и получал все...

Утилизаторы

Когда слышишь слово «утилизаторы», невольно перед глазами появляются зловещие...

Культурно-національні багатства України: угорці

Нав'язування певним людям в бідній країні чужої їм мови навряд чи додасть їм...

У столиці Галичини ксенофобії немає...

Якось мені трапилося на очі одне дуже цікаве друковане видання: журнал...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто
Авторские колонки

Блоги

Ошибка