Шляхом дезінформації

23 Августа 2002 0

В українській газеті «Шлях перемоги», а згодом - у інших («Українське слово» та «Слово Просвіти») було надруковано матеріал Інформцентру Київської міської організації молодіжного націоналістичного конгресу «Роз`єднання зерна і полови», який, на думку правління Об`єднання українців Росії та Ради Федеральної національно-культурної автономії «Українці Росії», обраних на ІІІ Конгресі українців Росії 20 квітня 2002 р., дезінформувала читачів та українську громадськість.

Це ж завдання, очевидно, має й так зване «Інформаційне повідомлення ОУН Руху м. Москви про розвал Об'єднання українців Росії», проникнуте брутально-ксенофобськими безапеляційними твердженнями та особистими випадами. Не відповідають дійсності наступні твердження авторів газетної публікації: «Результатом III Конгресу українців Росії став розкол на дві організації...»; «...пан Руденко-Десняк «забув» потурбуватися про формування відповідних органів, як от мандатна, лічильна та інші комісії»; «представникам опозиції слова практично не надавали»; «...на Конгресі був присутній... Архієпископ... Адріан.., якого на Конгрес чомусь ніхто офіційно не запрошував...»; «20 квітня почалось із конфлікту між опозицією і чинним керівництвом ОУР»; «У результаті конфлікту... дієва частина Об'єднання його залишила...» III Конгрес українців Росії був найвищим органом двох існуючих загальноросійських українських організацій — Об'єднання українців Росії, створеного 1992 року (об'єднує 47 організацій), та ФНКА «Українці Росії», створеної 1997 року (об'єднує 14 організацій — місцеві національно-культурні автономії). При цьому питання змісту роботи розглядались на спільних засіданнях, а організаційні — на роздільних.

Для громадян України та представників українського зарубіжжя слід пояснити, що Федеральна національно-культурна автономія «Українці Росії» — це громадська організація особливого типу, створена відповідно до Закону РФ «Про національно-культурні автономії». Цей демократичний закон, розроблений з урахуванням вимог міжнародного права та рекомендацій Ради Європи, надає таким організаціям певні права та більші можливості у вирішенні національно-культурних проблем. Зокрема, саме у руслі виконання закону на пропозицію ОУР та ФНКА російська влада прийняла рішення про заснування постійно діючого семінару-лабораторії української культури на базі Українського культурного центру в Лазаревському (Краснодарський край), фінансування вже традиційного Всеросійського фестивалю українських хорових колективів ім. О. Кошиця, підтримку ліцейського українського класу при Лінгвістичному університеті, створення державної (з фінансуванням з російського бюджету) Бібліотеки української літератури в Москві тощо.

Робота конгресу, на думку його делегатів, була продуктивною; у звітній доповіді О.Руденка-Десняка було докладно проаналізовано як здобутки, так й недоліки в роботі ОУР та ФНКА; переважна більшість виступів делегатів мала критичний та самокритичний характер. На конгресі виступили ВСІ БАЖАЮЧІ, не лише делегати, а й гості, що не є членами ОУР або ФНКА (з-поміж них і згаданий у статті В. Гуменюк, керівник організації, яка ніколи не була членом ОУР або ФНКА). Висловлювалися різні, часом діаметрально протилежні думки.

Прийнято розгорнуту резолюцію з переліком практичних дій, звернення до президентів Росії та України. В цих документах відображена позиція українських організацій Росії стосовно вирішення національно-культурних та інших проблем українців (зокрема у сфері пенсійного забезпечення). У зв'язку із цим нам незрозуміло, що мають на увазі автори матеріалу під словами «проросійськи налаштоване Об'єднання українців Росії». Обрано керівні органи ОУР та ФНКА. Їх головою знову став О. Руденко-Десняк (висувались й інші кандидатури, відбулася дискусія під час виборів, що є абсолютно нормальним для демократичних організацій). На протязі роботи Конгресу (як і після його завершення й до цього часу) жодна з членських організацій ОУР або ФНКА письмово чи усно не заявляла про вихід з цих організацій, ніхто з делегатів засідань не залишав. О. Руденко-Десняк не мав ніякого стосунку до вирішення питання про формування органів конгресу; рішенням Ради ОУР та ФНКА (тобто делегатів — керівників УСІХ без винятку організацій) мандатна та лічильна комісії не створювались, оскільки не було такої потреби — незначною кількістю делегатів (37 від ОУР, 11 від ФНКА, повноваження мандатної комісії були передані групі реєстрації, а лічильної — президії конгресу).

Слід пояснити, що у зв'язку з високою вартістю проїзду до Москви було встановлено норму представництва — лише 1 делегат від кожної організації. Запрошення Архієпископу Адріану взяти участь в Конгресі було передано йому від імені Ради ОУР та Ради ФНКА за тиждень до початку роботи. Таким чином, подана у газеті інформація виглядає радше як дезінформація, до того ж викладена у дещо дивній тональності. Що стосується згаданого нами так званого «Інформаційного повідомлення...», автором якого є В. Гуменюк й від якого рішуче відмежувались деякі члени керівництва Організації українського національного руху Москви, вважаємо його коментування зайвим. В ньому немає ані слова правди, що легко довести. Текст, що виходить за рамки загальноприйнятої моралі, витриманий у відомих традиціях пошуку ворога.

Не потребує захисту від цих ксенофобсько-брутальних нападок й Олександр Руденко-Десняк — відомий російський та український публіцист, популяризатор української літератури в Росії, перекладач, який першим в наш час познайомив росіян з літературною творчістю видатних українських політичних діячів та письменників В. Винниченка і М. Хвильового, під час своєї роботи в журналі «Дружба народов» надрукував у ньому значну кількість творів прозаїків та поетів України. Він фактично створив Об'єднання українців Росії та Федеральну національно-культурну автономію «Українці Росії», заснував та редагує журнал «Український огляд», який виходить українською та російською мовами й розповідає про життя українців Росії.

Саме завдяки наполегливості О. Руденка-Десняка до Федерального Закону «Про національно-культурну автономію» були включені положення, які значно ПОЛЕГШИЛИ діяльність національно-культурних, зокрема й українських, громадських організацій. Як вже було зазначено, під час обговорення кандидатур керівників ОУР та ФНКА висловлювались критичні, з-поміж них і різкі зауваження на адресу, зокрема, і О.Руденка-Десняка (до яких він поставився з безумовною увагою). Але всі вони мали діловий, конструктивний характер й, до честі керівників наших членських організацій, жоден з них не опустився до того рівня, який притаманний автору опусу під назвою «Інформаційне повідомлення про розвал Об'єднання українців Росії». Якщо хтось і чекає такого «розвалу», то він його ніколи не дочекається! В цілому Правління ОУР та Рада ФНКА «Українці Росії» розцінюють згадану публікацію у газеті «Шлях перемоги» та зазначене «повідомлення» як такі, що не сприяють консолідації українства в Росії, намагаються перевести спокійне вирішення робочих проблем у стан конфлікту.

Ю. КОНОНЕНКО,
заступник голови Об'єднання українців Росії,
голова Товариства шанувальників української книги,

О. БОНДАРЕНКО,
член Ради ФНКА «Українці Росії»,
голова Української національно-культурної автономії м. Владивостока

Гибель в воздухе

Недавно произошел морозящий душу случай гибели 38 щенков на борту самолета МАУ. Этот...

Развивающие игрушки – какие они бывают

Каждый родитель хочет, чтобы его ребенок развивался всесторонне и получал все...

Утилизаторы

Когда слышишь слово «утилизаторы», невольно перед глазами появляются зловещие...

Культурно-національні багатства України: угорці

Нав'язування певним людям в бідній країні чужої їм мови навряд чи додасть їм...

У столиці Галичини ксенофобії немає...

Якось мені трапилося на очі одне дуже цікаве друковане видання: журнал...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто
Авторские колонки

Блоги

Ошибка