Эксклюзивно для еженедельника «2000»

Парижский саммит – послесловие

ЗНО з історії України — рівність для усіх чи плутанина на користь деяких?

№29-30 (915) 19—25 июля 2019 г. 17 Июля 2019 5

Ось вже трохи більше десяти років випускники загальноосвітніх шкіл складають зовнішнє незалежне оцінювання, за результатами якого вступають до вищих навчальних закладів. В освітній сфері це, мабуть, чи не єдина успішна своєчасна реформа.

Головною позитивною якістю ЗНО є рівність для всіх. Усі отримують абсолютно однакове завдання, усіх оцінюють абсолютно однаково, усі готуються за однією програмою. Усі рівні. І під час ЗНО і випускниця престижного київського ліцею, і випускник Краснохутірського інтернату з чернігівської глибинки мають однакові шанси отримати потрібну оцінку. (Хоча й зовсім різні можливості).

Але, на жаль, деякі болючі недоліки (які неважко ліквідувати) процесу організації та проведення оцінювання, зокрема і зовнішнього незалежного, збереглися ще з радянських часів.

Чого немає у шкільному підручнику

Поясню на власному прикладі. 36 років тому автор статті вступав до історичного факультету державного університету. Конкурс був вісім чоловік на місце, і для успішного результату потрібно було отримати тільки четвірки та п'ятірки. Вступні іспити тоді складали в усній формі. Приймальна комісія з двох викладачів уважно слухала мою не дуже впевнену відповідь по темі «Розширення сім'ї братських народів в передвоєнні роки». Сивий професор надав мені шанс у вигляді додаткового запитання: «Розкажіть про Карело-Фінську Радянську республіку».

На секунду-другу я розгубився: «Що воно таке?» Потім зметикував, що вона повинна була з'явитися після Зимової війни, але ні коли була перейменована, ні чому її ліквідували, не знав. Я про неї ніколи не чув і ніде не читав. Результат — закономірний. Гарні оцінки на інших іспитах не компенсували трійку з історії, і вступ до ВНЗ відклався на наступний рік. Але залишилося відчуття подиву і образи — чому в мене спитали те, чого не було ані в програмі, ані в підручниках? Тільки в районній бібліотеці, в «БСЭ» (Велика радянська енциклопедія) я знайшов відповідь на це питання. Може, мене навмисно «завалили»?

Трохи згодом, вже студентом слухаючи лекції з історії СРСР того самого професора, я запитав його (це непокоїло мене з часів мого вступу): «А чому в підручниках нічого нема про Карело-Фінську республіку?» Професор відповів так, як і повинен був відповісти справжній професор історії: «Шановні колеги! Ви повинні досліджувати історію за науковими монографіями, першоджерелами, археологічними артефактами, архівними документами, а підручники нехай школярі читають».

Тільки тоді я зрозумів, що шановний пан професор просто-напросто не знав, що є, а чого нема в шкільному підручнику.

І питання залишилося і до сьогодні — а чи можна на вступних (чи будь-яких інших) іспитах питати учня-абітурієнта-студента з матеріалу, якого нема в програмах, в підручниках, про який не розповідає вчитель?

Чи не щороку в завданнях ЗНО з історії України присутні такі питання. Розглянемо деякі з них.

Коли ліквідували козацтво?

Для чистоти експерименту заглянемо на сайт Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), який проводить зовнішнє оцінювання, звідти візьмемо Програму ЗНО з історії, а потім візьмемо підручники з історії України для 7-го, 8-го, 9-го, 10-го та 11-го класів.

На програмі з історії України, згідно з якою готуються завдання для ЗНО, стоїть гриф Міністерства освіти та науки — «Затверджено наказом №77 від 3 лютого 2016 р.». Отже, вже четвертий рік за цією програмою складаються питання для ЗНО. І чотири роки працівники УЦОЯО так і не побачили помилку в програмі.

Подивимось разом: «Тема 10. Українські землі наприкінці ХVІІ — у першій половині ХVІІІ ст.». У переліку дат, які пропонує програма для обов'язкового вивчення і які повинні знати учні всієї країни, бачимо цікаву подію — ліквідація козацтва на Правобережній Україні. І дата — 1713 р. Запитання до укладачів програми: звідки ви взяли цю дату?

Подивимось у підручники. Шкільний підручник з історії України для 8-го класу автора Г. К. Швидько. Сторінка 231, останній абзац: «У 1699 році польським королем став Август ІІ, який підписав з Оттоманською Портою Карловицький мир. З огляду на мирну угоду сейм постановив розпустити козацьке військо.» Бачите — 1699 р.

Заглянемо в інший підручник, автора В. Власова за 2016 р. Сторінка 182, останній абзац: «У 1699 р. сейм Речі Посполитої ухвалив рішення ліквідувати козацький стан та устрій на Правобережжі, а відтак коронний гетьман наказав правобережним полковникам розформувати їхні полки». Візьмемо

10-томну працю «История УССР» ще радянських часів — сторінка 676, хронологічна таблиця: 1699 р. — постанова польського сейму про ліквідацію козацьких полків в Київському та Брацлавському воєводствах. Ну й на додачу ще Вікіпедію відкриємо. Так само, 1699 р. То ж питання до укладачів програми — що, жоден професор чи кандидат наук з вашої установи не перевіряє програму, яка повинна бути для учнів «істиною в останній інстанції»?

Мало того, у програмі ЗНО з історії на 2020 р., затвердженій 26.06.2018, ця подія знову-таки присутня з неправильною датою!

І ось вже на основному ЗНО цього року, 4 червня, вибухнуло. Питання номер 58. В ньому потрібно розставити в хронологічному порядку такі події:

А. Об'єднання під владою гетьмана І. Мазепи Правобережної та Лівобережної України.

Б. Ухвалення польським сеймом рішення про ліквідацію козацьких полків на Правобережжі.

В. Укладення таємного договору між шведським королем Карлом ХІІ та гетьманом І. Мазепою.

Г. Зруйнування за наказом московського царя Петра Першого гетьманської столиці Батурина.

У програмі ЗНО для цієї теми наведені такі дати:

1702—1704 — повстання під проводом С. Палія;

1708 — україно-шведський союз, зруйнування Батурина;

1709 — зруйнування російськими військами Чортомлицької Січі; Полтавська битва;

1710 — Конституція Пилипа Орлика;

1713 — ліквідація козацтва на Правобережній Україні;

1734 — заснування Підпільненської Січі.

З чотирьох дат тестового завдання маємо тільки три дати в програмі. (Тут теж можна ставити УЦОЯО запитання — чому не всі дати, які використані в тестах, наведені в програмі? За яким критерієм дата 1709 — Полтавська битва — потрапила до програми, а дата існування Олешківської Січі — 1713—1734 рр. — ні?).

Але не будемо відволікатися. Якщо ми знаємо, що наслідком повстання С. Палія у 1702—1704 рр. було об'єднання під владою гетьмана І. Мазепи Правобережної та Лівобережної України, то дуже легко встановимо такий хронологічний ланцюжок — А (1704 р.), В (1708 р., жовтень), Г (1708 р., листопад), Б (1713 р.). Згідно з програмою, все правильно, і в нас аж три бали за вірну відповідь.

Але! Якщо ми будемо відповідати згідно з підручниками з історії України, про які згадували трохи вище, то тут відповідь буде іншою, адже ліквідація козацтва на Правобережжі датується вже зовсім не так — це 1699 р. І правильний хронологічний ланцюжок буде наступним: Б (1699 р.), А (1704 р.), В (1708 р. жовтень), Г (1708 р., листопад). Якщо визнати цю хронологію правильною, то всі діти, які довірилися програмі, замість трьох балів не отримають жодного! Так і сталося після оголошення правильних відповідей.

На час, коли пишеться ця стаття, на офіційній сторінці УЦОЯО нема жодної реакції на ту бучу, що здійнялася у соцмережах. Правда, на сторінці Інстаграм УЦОЯО розмістив коментар щодо питання 58, але його можна назвати єзуїтським знущанням над здоровим глуздом: «Завдання 58, як і інші завдання такого типу, скеровані не на перевірку механічного відтворення лише тих подій, дати яких зазначено в Програмі ЗНО з історії України, а насамперед на перевірку розуміння загальної картини та логіку історичного розвитку на певному відрізку історичного часу. (Тут автор вставляє свій обурений вигук: «То що вам заважає зазначити в програмі усі дати, які повинен знати учень середньої школи і які будуть присутні в тестових завданнях?»). Продовжуємо цитування: «Подія «ухвалення польським сеймом рішення про ліквідацію козацьких полків на Правобережній Україні» безпосередньо стосується повстання під проводом С. Палія, оскільки саме вона спричинила вибух цього козацького повстання. (Такий самий обурений вигук автора).

Останній абзац відповіді шокує своїм цинізмом: «Подія «ліквідація козацтва на Правобережжі (1713 р.)» не має жодного стосунку до завдання №58, оскільки пов'язана із системою міжнародних договорів 1711—1714 рр. Насамперед це Прутський трактат (1711 р.) між Московським царством і Османською імперією, за яким цар Петро І зобов'язувався вивести з Речі Посполитої свої війська, що перебували переважно на території Правобережної України».

Шановні професори, які складають програму і тести, покажіть, будь ласка, у вашій же програмі цю тему — «Система міжнародних договорів 1711—1714 рр.», на яку ви посилаєтесь. Адже в розділах програми «Зміст історичного матеріалу» чи в розділах «Основні предметні вміння та навички» її нема. І в шкільних підручниках для 8-го класу, рекомендованих Міністерством освіти, в яких викладається матеріал з історії ХVІІ—XVІІІ ст., теж нема.

Мабуть, цей матеріал є у ваших наукових монографіях та дисертаціях, підручниках для вищих навчальних закладів, але учні середніх шкіл не зобов'язані їх читати. А ось ви, готуючи завдання на ЗНО, зобов'язані продивитися усі підручники, які є, і готувати питання так, щоб, прочитавши будь-який підручник, учень чи з київського ліцею, чи з провінційного інтернату мав змогу правильно відповісти на них.

Тому підсумуємо вищезазначене і запропонуємо вам декілька запитань, щоб ви привселюдно відповіли на них. І зробимо це теж трішечки по-єзуїтськи.

1. В якому історичному джерелі розповідається про ліквідацію козацтва на Правобережжі у 1713 р.?

2. В якій науковій праці розповідається про ліквідацію козацтва на Правобережжі у 1713 р.?

3. В якому шкільному підручнику розповідається про ліквідацію козацтва на Правобережжі у 1713 р.?

4. Чому в жодному зі шкільних підручників не йдеться про ліквідацію козацтва на Правобережжі у 1713 р., а ви ставите цю дату у програму?

5. Чому у вашій Програмі ЗНО нема теми «Система міжнародних договорів 1711—1714 рр.», на яку ви посилаєтеся, а дата з цієї теми є?

6. І, нарешті, чим подія «ліквідація козацтва на Правобережжі у 1713 р.» відрізняється від події «ліквідації козацтва на Правобережжі у 1699 р.?»

Знайдіть сміливість та надайте відповідь через газету!

У соцмережах та на спеціалізованих сайтах вирує шквал обурення, зареєстровано петицію на сайті президента, висловилися десятки учнів та викладачів історії:

«Ситуація щодо 58 питання вимагає негайного врегулювання з боку голови УЦОЯО та відповідних виконавчих органів влади через некоректність формулювання та двозначність сприйняття школярами вміщеної інформації. Програма ЗНО 2019 та чинні, затверджені МОН підручники та посібники з історії України не можуть суперечити один одному, оскільки це було б порушенням принципів освіти щодо цілісності та наступності системи освіти; забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності, людиноцентризму тощо. Виникає необхідність у більш детальному розгляді та розв'язанні проблеми щодо недопущення порушення законних прав учасників навчального процесу».

Або так: «УЦОЯО, вибачте, звичайно, але невже до підготовки до ЗНО я повинна скупити увесь книжний магазин? В мене є 4 підручники по теорії з історії України, включаючи популярну жовто-блакитну книжечку. І в жодному з них немає дати 1699 рік».

Доки УЦОЯО думає, наведемо ще один приклад. Заглянемо в тести 2017 р. — додаткова сесія, питання № 43. «Який процес був характерний за часів гетьманування І. Мазепи для соціально-економічного розвитку Лівобережної Гетьманщини?»

Відповідь — «Узаконення та регламентація панщини». Все правильно — з точки зору професора чи студента ВНЗ. А ось в шкільних підручниках та програмі ЗНО цього факту — узаконення панщини в деяких полках у 1702 р. — немає. Яким чином він з'явився в завданнях? Для того, щоб відповіли правильно тільки ті, «кому треба»?

Візьмемо ще одне питання цього року, № 33: «Яке удільне князівство у ХІІ—ХІІІ ст.. політично цілком залежало від Києва?» Чи можна зробити такий висновок про Переяславське князівство з тексту шкільного підручника за сьомий клас: Історія України. Підручник для 7-го класу. Н. Гупан. Сторінка 102 — «Політичне життя Переяславського князівства тісно пов'язувалося з Києвом. Місцеві князі вважалися найближчими претендентами на київський стіл. Тому правителі тут змінювалися часто, а Переяславська земля стала місцем постійної міжусобної боротьби руських князів, насамперед нащадків Володимира Мономаха»?

Якщо Переяслав цілком політично залежав від Києва, то чому за нього боролися інші руські князі, не київські? Якщо це цілковита політична залежність, то саме Київ визначав, хто буде князем в Переяславі, а не навпаки.

Але тут інші єзуїтські питання виникають.

А яке князівство політично залежало від Києва не цілком, а, наприклад, наполовину?

За якими критеріями, ознаками, чинниками, що повинні бути вказані в підручнику, учень має встановити цілковиту залежність Переяслава від Києва? Невже тільки фразою «Політичне життя Переяславського князівства тісно пов'язувалося з Києвом»?

Яке місто прикрашає церква

Ще одна проблема, яку потрібно вирішити негайно, пов'язана з вимогою до учнів, які складають ЗНО, знати, згідно з програмою, 87 пам'яток культури та мистецтва України — картини, ікони, церкви, замки, палаци, будівлі. Так, це правильно, але разом з назвами потрібно вказувати і фото церкви чи будівлі, яке буде «канонічним». І перевіряти, чи саме таке фото розміщено у підручниках, щоб не було ляпів, подібних до тих, які були на пробному ЗНО цього року. Ось перший.

№34. Про будівництво якого з храмів ідеться в уривку з історичного джерела: «Заснована ж була ця божественна церква Богородична в літо 1073. У дні благовірного князя Святослава, сина Ярославового, який своїми руками став рів копати, почали будувати церкву цю...»?

Хто-небудь впізнав на цих фото Богородичну церкву (рис. 1)? Ніхто? Зрозуміло...

Як будемо шукати правильну відповідь? Спочатку дивимось у програму, і там на нас чекає перший сюрприз — нема в програмі ЗНО, у списку на 87 артефактів, Богородичної церкви. Заглянемо до підручника з історії України для 7-го класу. Автор — Гупан Н., 2016 р., Видавничий дім «Освіта». Рекомендовано Міністерством освіти і науки України наказом від 20.07.2015 р., № 777.

На сторінці 58 знаходимо малюнок А — це собор Святої Софії (рис. 1). Дивимось далі. Малюнків Б та В нема в підручнику, але за допомогою інтернету встановлюємо, що Б — це вірменська церква у Львові, а В — Спасо-Преображенський собор у Чернігові. Якщо варіанти А, Б, В не підходять, то правильний варіант — Г. Для підтвердження нашої здогадки все ж таки заглянемо до вже знайомого підручника, і на сторінці 84 бачимо декілька фото, і серед них наша церква, але з назвою... «Церква Іоанна» (рис. 2).

Знову виручить інтернет? Так, і в ньому багато фото цього храму, але всі повідомляють, що це Успенська церква Києво-Печерської лаври.

Так яка ж це церква — Богородична, Успенська чи Іоанна Предтечі?

Ще одне питання з пробного ЗНО (рис. 3) — яке місто прикрашає церква на малюнку А. На малюнку Б автор статті дає фото тієї ж церкви, тільки з іншого ракурсу. Запитання до читача — а чи може дитина, яка ніколи не була в Чернігові і не піднімалася на дзвіницю, з якої зроблено фото А, а бачила в інтернеті фото Б (Іллінський монастир), ототожнити їх і зробити висновок, що це одна і та ж сама будівля?

Така халатність щодо роботи з архітектурним матеріалом під час підготовки відгукнулася й халепою на основному ЗНО. Замість Георгіївської церкви Видубицького монастиря надали фото чернігівської церкви Святої Катерини. УЦОЯО дуже оперативно визнав свою технічну помилку, та й церкви ці схожі, як сестри-близнючки, і всім зарахував по балу за це питання.

Поговоримо тепер про визначення кількості балів за вирішення завдання щодо хронологічної послідовності явищ та подій. За розташування усіх подій в правильному порядку (наприклад, якщо це АБВГ — великими літерами тут і далі позначаємо правильно розставлені події) учень отримує три бали. Якщо правильно вказані перша та остання подія (АвбГ) — два бали. Якщо правильно вказана або перша подія (Агбв), або остання вбаГ), то тільки один бал. А ось варіанти, коли вказано правильно перші дві події або останні дві (АБгв або баВГ), оцінюються в один бал. На мою думку, це неправильно. Якщо вказані правильно дві події — хоч перша та остання, хоч перші дві чи останні дві — потрібно надавати два бали. Але це вже на наступні роки.

У програмах ЗНО для 2009—2011 рр. було обов'язковим докладання списку підручників, за якими можна готуватися до ЗНО. Чому ця корисна практика скасована? Чи не пора її відродити?

Щоб автора статті не звинуватили в непрофесіоналізмі — трохи про себе. Маю 15-річний досвід роботи викладачем історичного факультету національного університету і п'ятирічний — соціально-гуманітарного факультету, кілька останніх років постійно беру участь в ЗНО як учасник, у 2016 р. єдиний з усіх учасників Дніпропетровської області отримав 200 балів. Тому можу вважатися експертом з питань ЗНО з історії України.

Noblesse oblige.

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...

загрузка...
Loading...

Загрузка...

Суть медреформы — убить науку?

Министерство здравоохранения должно быть заинтересовано не в разрушении...

Надеюсь на взаимопонимание

Нравственность — важнейший элемент любого производственного и общественного...

Министерство образования, науки и профнепригодности

Конкурс WorldSkills International становится так же популярен, как Олимпийские игры

Как нам получать Нобелевки

Опыт Китая и его Единой платформы выглядит именно тем, что требуется украинской науке...

Свадьба на Луне — лучший подарок невесте

Маршрут корабля будет повторять траекторию легендарного «Аполлона 8» в 1968 г.

Загрузка...
Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто
Loading...
Получить ссылку для клиента

Авторские колонки

Блоги

Idealmedia
Загрузка...
Ошибка