Олександр Марусич: «Безнадійних проблем не буває»

№9(943) 28 февраля – 5 марта 2020 г. 26 Февраля 2020 3

У медицині головними ліками є сам лікар.

А. Кемпінський, польський психіатр і філософ

На що найчастіше скаржаться українці в контексті сучасної вітчизняної медицини? Як правило, на брак уваги й індивідуального підходу. Людям бракує відчуття, що їхня проблема для лікаря важлива й цікава з професійної точки зору. Бракує небайдужих лікарів.

Ортопед-вертебролог Олександр Марусич за понад 35 років медичної практики провів більш ніж 60 тисяч лікарських прийомів. До лікаря потрапляли люди різного віку зі своїми проблемами — від запалення суглобів і гриж до переломів хребта. Траплялися також пацієнти після інсультів і з гормональним дисбалансом. На деяких у державних лікарнях відверто махнули рукою. Але Олександр Анатолійович повернув їм смак до життя.

«Під час боїв за Іловайськ 24 серпня 2014 року неподалік від селища Кутейникове армійська вантажівка ГАЗ-66 з українськими захисниками натрапила на дві російські БМД (бойові машини десанту. — Ю. Ю.), — розповів ветеран батальйону «Кривбас» Ігор Павлов.Ворог відкрив вогонь із гранатометів. Дивлюся, у мене кисть лівої руки висить. Відчув гострий біль у голові. Кров заливала обличчя. Наші хлопці, відстрілюючись, стали відступати до лісопосадки, і я з останніх сил кинувся за ними. У газику нас було вісім чоловік, вижили шестеро».

Чоловік розповів, що побратими вкололи йому дві дози знеболювального, зробили перев'язку. Але йти з ними Ігор відмовився, попросив привести до нього допомогу. Боєць заночував у полі, а на ранок вирішив іти до своїх. Кілька разів втрачав свідомість, але зрештою за якийсь час дістався до блокпосту. Досі не розуміє, як йому це вдалося.

«Металеву пластину площею 56 кв. сантиметрів мені встановили на череп у Німеччині. Замість відірваної кисті у мене тепер протез. Усього я переніс понад 20 операцій. Слава богу, лікарям вдалося поставити мене на ноги», — розповідає Ігор.

Однак виявилося, що, крім усього іншого, він тепер ще й неправильно відчуває запахи і смаки. Його улюблена їжа стала для нього на смак, як папір. Чоловік не впізнавав парфумів, якими користувалася його дружина. Він міг би так прожити решту життя, якби товариші не порадили йому звернутися до Олександра Марусича. Лікар застосував голкорефлексотерапію, аби повернути хворому його відчуття.

«Голкорефлексотерапія — тільки частина моєї методики, — розповідає Олександр Марусич. — Я об'єднав три напрямки медицини: вертебрологію (науку про захворювання хребта), ортопедію та імунологію. При цьому використовую голкорефлексотерапію, масаж, лікувальну фізкультуру, медикаментозне лікування. Всі ці напрямки й методи давно відомі, але я поєднав їх, що різко підвищило ефективність лікування».

Лікар каже, що прийшов до своєї методики внаслідок багаторічної праці — коли йому було вже під п'ятдесят.

Наталя Михайлівна, жінка середнього віку, потрапила до лікаря Марусича після ДТП. В останні десятиріччя у зв'язку зі збільшенням дорожньо-транспортного та кримінального видів травматизму спостерігається стійка тенденція до зростання поєднаної травми (ПТ) у структурі травматизму. Поєднана травма — це дуже важлива й нерозв'язана проблема сучасної медицини. Одним із напрямків її є питання діагностики пошкоджень у постраждалих із поєднаною торако-скелетною травмою (ТСТ).

Торакальний компонент ПТ характеризується пошкодженнями реберного каркасу (ребер, груднини) та наявністю внутрішньо-плевральних ускладнень (гемоторакс, пневмоторакс, їх комбінації тощо), скелетний компонент — пошкодженнями кісток скелету.

Власне, з цим і потрапила Наталя Михайлівна. В неї діагностували поєднану краніо-торако-скелетну травму, закриту травму грудної клітки з множинними переломами ребер зліва та двох ребер справа, лівобічний гемопневмоторакс. Також жінка отримала закриту черепно-мозкову травму, травматичний САК (субарахноїдальний крововилив) у правій скронево-тім'яній ділянці. Доповнював усе це перелом першого шийного хребця. Лікаря Марусича такий діагноз не злякав.

Висловлюючи подяку за відновлення після страшної аварії, пацієнтка сказала: «Це — зразкова клініка з хорошою аурою. Індивідуальний підхід і турбота про клієнта, на мій погляд, — це девіз центру. Спасибі величезне і низький уклін Людині з великої літери, лікарю Олександрові Анатолійовичу Марусичу».

24-річна Марія переходила вулицю по пішохідному переходу і потрапила під колеса автомобіля, де за кермом був п'яний водій. Унаслідок аварії дівчина дістала важкі травми, серед яких — перелом поперекового хребця.

Чотири місяці лікарняного, пачки таблеток — і лікарі безсоромно виписали хвору на роботу. Дівчина постійно перебувала в корсеті, заледве пересувалася, не могла ходити і сидіти довше 15 хвилин. Біль у спині був нестерпний, заважав спати. Але у державній лікарні сказали, що організм молодий, і дівчина, мовляв, працювати може. Жодного лікування, крім піґулок, жодної реабілітації! Не виписали направлення на електрофорез, СВЧ, масаж та інші процедури. Нічого не порадили, не пояснили, як відновити хребет після такої травми.

Коли ортопед-вертебролог Марусич уперше побачив дівчину, вона була у вкрай важкому стані. Спина боліла при кожному русі, Марія болісно реагувала на дотики, навіть лягти на кушетку чи сісти на стілець їй було досить важко. Доктор пообіцяв поставити хвору на ноги і повернути її до нормального життя. Медикаментозні блокади, голковколювання, масаж, міостимулятори і мануальна терапія сотворили з дівчиною диво. Через три чи чотири сеанси лікар Марусич зняв із Марії корсет, ще через тиждень дівчина почала заняття в басейні, а приблизно через місяць — у тренажерному залі. Кінезітерапія остаточно зняла всі блоки в постраждалій у результаті ДТП спині.

27-річна Аліна довгий час намагалася набрати вагу, однак ніколи не важила більше 43—45 кілограмів. Дівчина зверталася до гастроентеролога, здавала всілякі аналізи, перевіряла щитоподібну залозу, але не могла з'ясувати, чому вона все ж таки не поправляється. Із цією проблемою Аліна випадково потрапила до Олександра Марусича. За допомогою голковколювання лікар активував потрібні точки в організмі дівчини й виправив гормональний дисбаланс. Метод Олександра Анатолійовича подіяв, дівчина почала набирати вагу й швидко досягла омріяних 50 кілограмів (при зрості 159 см). Тепер Аліна каже, що нарешті подобається собі, та й уваги від чоловіків стало в рази більше.

Отже, можна сказати, що безнадійних проблем не буває. Бувають байдужі або малокваліфіковані лікарі. Найголовніше завдання пацієнта — знайти фахівця, для якого проблема іншої людини стане особистим викликом, він зможе щиро перейнятися нею і захоче подолати.

«Я б не зміг жити без улюбленої роботи. Хай би скільки грошей мав. Бо нема нічого приємнішого, ніж бачити щасливі і вдячні очі пацієнта, який потерпав від болю, а тепер позбувся його», — каже лікар Марусич.

І це справді так. Допомагати людям — це не просто робота, це сенс його життя. Відтак лікар, який має таку життєву установку, — це скарб, величезне надбання українського народу. «Професія лікаря — це подвиг, вона вимагає самовідданості, чистоти душі й чистоти помислів», — казав Антон Чехов. І тут, власне, більше нічого додати.

Юлія ЮЛІНА

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...

Автомобильный парк Центра экстренной медицинской...

Автомобильный парк Центра экстренной медицинской помощи и медицины катастроф...

В Україні вперше застосували телемедичні рішення для...

В Житомирській області вперше в Україні втілили в життя систему «Телемедицина для...

Зеленский одобрил возобновление выплаты больничных

Президент Украины Владимир Зеленский подписал закон №1380-IX о социальной защите в...

Кличко: Київрада звернулася до уряду та МОЗ щодо...

Депутати Київради звернулася до уряду та Міністерства охорони здоров'я щодо...

Пожар в больнице Черновцов: Полиция открыла уголовное...

В Черновцах в городской больнице №1 в субботу, 27 февраля, произошел взрыв. Есть...

В Румынии загорелась больница для пациентов с COVID

В Румынии загорелась вторая за последние три месяцы больница для пациентов с COVID. В...

Победный май Жанны Тихоновой

В воскресенье, 9 мая, в 20:30 телезрители «Интера» увидят большой праздничный...

Александр Чистяков: «Жилые дома нельзя строить...

Киев не резиновый, говорят его жители. Действительно, тот хаос и сумбур, который...

Международная исследовательская инициатива

К юбилею писателя Виктора Некрасова, автора первой правдивой книги о войне

«Образ Украины я носил в своем сердце»

Константин Паустовский: «Мне хочется хотя бы маленькой, но светлой памяти о себе....

Тайны жизни и смерти узника тюрьмы Шпандау

В этом году исполняется 80 лет со дня сенсационного и загадочного  перелета Рудольфа...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто
Авторские колонки

Блоги

Ошибка