Про долю сина, чоловіка та батька взнали через три роки

№31(828) 4—10 августа 2017 г. 01 Августа 2017 1.3

Три роки тому тридцятирічний будівельник Сергій Колотун пішов добровольцем захищати Україну. Родина — дружина Евія та маленькі доньки Даша й Саша — змушені були покинути рідну домівку неподалік від Луганська, перебратися в безпечне місце. У селі під Старобільськом добра людина надала їм стареньку хатинку. Батьки ж Сергія оселилися в селі на Херсонщині.

Сергій Колотун

Влітку 2014-го з'вязок з розвідником добровольчого батальйону Сергієм Колотуном обірвався. Родина зверталася всюди, щоб взнати про його долю. І лише нещодавно надійшло офіційне повідомлення: загиблого Сергія Сергійовича Колотуна, тіло якого колись було доставлено в морг міста Сєвєродонецька у числі невідомих, зараз ідентифіковано за експертизою ДНК.

Сергій був у списку батальйону, офіційно одержав зброю, виконував завдання, але статус учасника АТО одержати не встиг. Його поховали з військовими почестями.

Після похорону ми розмовляли з волонтерами — старобільчанами Володимиром Вінником та його дружиною Людмилою, з Михайлом Ткачуком, Надією Нещерет, сєвєродончанами Анатолієм Перекупкою, Володимиром Ляховим. Вони не тільки взяли на себе організацію поховання, а й допомагають осиротілій родині, у т. ч. і в оформленні відповідних пільг.

Розмовляли ми на військовому цвинтарі загиблих воїнів АТО під Старобільском. Чимало могил тут позначені лише номерами.

— Але поступово імена загиблих воїнів встановлюються, — сказав офіцер запасу Володимир Вінник. — Приїжджають рідні, ми допомагаємо їм у перепохованні.

—А що за поховання під номерами через дорогу? — запитую Володимира Олексійовича.

— Це ті, з ким ми воювали, — відповів він. — Як бачите, ми за цими могилами теж доглядаємо. Коли настане мир, рідні цих людей, які, на жаль, не збагнули, хто їхні справжні вороги, теж зможуть дізнатися про їхню долю. Зразки ДНК зберігаються. А ще рідним доведеться виправляти помилки своїх близьких.

Хочеться, щоб це сталося якнайшвидше. Щоб доньки Сергія Колотуна побачили той мир, за який загинув їхній батько.

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...

загрузка...
Loading...

Загрузка...

«ДНР» и Донецкая область — где платят больше?

Деньги и безопасность — главные темы сегодняшнего обзора региональных СМИ. В...

От первого лица

Название нынешнего обзора имеет самый что ни на есть прямой смысл: во всех четырех...

Русские украинские

«Русские писатели Украины» или «украинские русскоязычные писатели»? Во...

Отцы, матери, дети

В очередном книжном обозрении — четыре романа о семейных делах. Действие первых...

Юрий Радионов: «Книга — это акт честности»

Юрий Радионов рассказал «2000», что в восемь лет жил на острове вместе с...

Победили извечное — «все уже решили за нас

Если исключить не всегда удачные попытки разыграть своих читателей 1 апреля, то...

Загрузка...

Ужасное далёко

В нынешнее книжное обозрение попали сплошь экзотические для нас, европейцев, страны:...

Мария Старожицкая: «Я научилась читать в 2,5 года»

Мария Старожицкая рассказала «2000», что чтение дает ей толчок к собственному...

Реставрация в зеркале социологии

У нас нет социально-политических идей, которые имели бы распространение и авторитет в...

Поиск истины — в двух раундах на ринге

Крутые разборки в Кропивницком, проблемы заповедной Хортицы в Запорожье,...

Любовь Морозова: «Я хотела поить Печорина компотом»

Любовь Морозова рассказала «2000», что набивает себя информацией, как хомяк зерном,...

Советских солдат — на «Территорию террора»

Львовские альпинисты жалуются на крепкий советский бетон, трудовые мигранты из Одессы...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто
Loading...
Получить ссылку для клиента

Авторские колонки

Блоги

Idealmedia
Загрузка...
Ошибка