Чи не пора стати українцям громадянами-рантьє

№12 (858) 23 — 29 марта 2018 г. 21 Марта 2018 4

У нашій державі працює один несправедливий механізм, що призводить не лише до демографічної кризи, а й до соціальних конфліктів. Це розподіл гірничої ренти.

, Игорь КОНДЕНКО

Згідно зі статтею 13 Конституції України, «земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу».

Але насправді гірничу ренту привласнюють надрокористувачі, а громадяни залишаються ні з чим. А от у провідних зарубіжних країнах з розвиненою гірничодобувною промисловістю жителі є громадянами-рантьє. Чому ми не можемо прийняти цю модель?

Для цього необхідний перехід до нової системи розподілу гірничої ренти, яка базувалася б на вилученні надприбутку надрокористувачів (різниці між прибутком, одержаним надрокористувачем, і середньонормальним прибутком по галузі або підгалузі у гірничодобувній промисловості).

Адже в Податковому кодексі України рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин не є рентою по суті — це швидше роялті, що не враховує гірничо-геологічні умови. Рентні платежі за користування надрами для видобування корисних копалин не відповідають економічним реаліям нашої держави.

В економічно розвинених процвітаючих державах до 20% прибутку залишається у розпорядженні підприємств, а 80% — держави і суспільства. Співвідношення розподілу ренти по суті є економічним компромісом між бізнесом, суспільством і державою. Вилучати треба всю ренту, а потім її розподіляти: частину — власникам ренти (громадянам), а частину — надрокористувачам на відтворення мінерально-сировинної бази шляхом геологорозвідки та ін.

Головною складовою інституціональної системи надрокористування є інститут перерозподілу гірничої ренти. Для її інституціоналізації необхідно використати досвід зарубіжних країн з даного питання. В деяких з них були створені позадержавні фонди акумулювання ренти. Такі фонди створено в багатьох країнах: стабілізаційні фонди (США (Аляска), Венесуела, Колумбія, Кувейт, Нігерія, Норвегія, Чилі); фонди майбутніх поколінь (Канада (Альберта), США (Аляска), Республіка Кірибаті, Кувейт, Оман, Папуа—Нова Гвінея); бюджетні резервні фонди (Гонконг, Республіка Сінгапур, Естонія, Південно-Африканська Республіка) та ін.

Наприклад, у штаті Аляска (США) в 1976 р. створено Перманентний фонд Аляски (APF — Alaska Permanent Fund), до якого надходять 25% прибутку штату від оборотів нафти. Половина доходу через дивіденди прямо розподіляється серед жителів Аляски (кожному громадянину — до 2 тис. дол.), і дивіденди стимулюють розвиток місцевої економіки. В результаті з моменту утворення фонду Аляска стала єдиним штатом США, в якому відбувається скорочення прірви між багатими та бідними громадянами. У штаті практично немає безробіття.

Нам необхідно ввести рентне оподаткування доходів, тобто прийняти податкове законодавство, що виключає залежність бюджету від світової кон'юнктури цін на мінеральну сировину.

Одним із пріоритетів інституціоналізації системи управління рентними відносинами у сфері надрокористування повинно бути створення інституту громадянської власності. Але скільки би ми тоді отримували?

Згідно з даними ДФСУ, надходження рентних платежів за використання надр для видобування корисних копалин до бюджетів усіх рівнів у 2017 р. становили: до зведеного бюджету України — 44,98 млрд. грн; до державного бюджету — 43,88 млрд. грн.; до місцевих бюджетів — 1,10 млрд. грн. Кожен громадянин України міг би отримати у 2017 р. по 1025,12 грн.

Проте ще є платежі за використання водних, лісових, земельних ресурсів, а також екологічний податок.

Станом на 1 січня 2017 р. надходження рентної плати за спеціальне використання водних, лісових ресурсів до зведеного бюджету України за 2016 р. становило: рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів — 1,06 млрд. грн.; рентна плата за спеціальне використання води — 1,40 млрд. грн.

Але ж недоцільно всю гірничу ренту віддати громадянам, оскільки необхідно подбати про відтворення мінерально-сировинної бази та інших природних ресурсів. Частину коштів, які надходять до бюджетів за використання природних ресурсів, слід направляти на відтворення природно-ресурсного потенціалу (проведення геологорозвідувальних робіт, висадження лісів та ін.).

Згідно з даними Пенсійного фонду, середній розмір пенсій у нашій державі на 1 жовтня 2017 р. становив 2447,95 грн. Дещо раніше, до пенсійної реформи, 5 вересня 2017 р. (за даними Укрінформу), середній розмір пенсії в Україні був удвічі менший за офіційний прожитковий мінімум і дорівнював 1880,0 грн.

Виплата громадянам ренти, що їм належить по Конституції, зробила б життя цих громадян менш злиденним.

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...


Загрузка...

Минобороны «отвоевывает» земли

С начала 2018-го МО вернуло 25 тыс. га незаконно отчужденных территорий

Украинская архитектура будущего: «коллективная,...

Крупные города Украины — Киев, Харьков, Одесса и Львов — входят в число самых...

Министерство возможностей

Существующая система социальной поддержки ветеранов не способна удовлетворить ни их...

Заграничное турне в тюрьму на три года

Украина стала объектом посягательства. Расследованием будет заниматься СБУ

Плати алименты, чтобы не лишиться ребенка

Закон «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по созданию...

Скрипит, трещит, но пока держится

По неофициальным данным, теневой рыбный рынок оценивается

Загрузка...

Не проспать бы бесплатную воду

Луганщина, Буковина, Ровенщина — таков сегодня «маршрут» нашей постоянной...

Оловянный щит родины

Взаимовыгодному сотрудничеству с отечественной наукой, госконцерн...

Осенью украинская армия получит канадские...

«Министерство международных дел Канады не разглашает никаких подробностей о...

Теперь военных не отравят

На днях в Минобороны состоялась передача уникального мобильного лабораторного...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто

Получить ссылку для клиента
Авторские колонки

Блоги

Маркетгид
Загрузка...
Ошибка