Американский компромисс в украинско-польской истории

№41 (878) 12 — 18 октября 2018 г. 10 Октября 2018 0

В сегодняшнем обзоре региональной прессы: польский дипломат на страницах львовского сайта ищет варианты решения вековых противоречий, а винницкие журналисты — следы былого процветания на «костях» советского химического гиганта.

«Миротворцы» для учебника

«Над Віслою та Дніпром безуспішно шукають шляхів виходу з найглибшої після 1991 року кризи в польсько-українських відносинах», — утверждает польский дипломат и общественный деятель, бывший вице-консул Генерального консульства Польши во Львове Якуб Геральд. Кризис возник из-за различных взглядов и непримиримых позиций относительно трактовки тех или иных исторических событий.

В статье «Нескінченний урок історії», опубликованной на львовском интернет-портале Zaxid.net, автор утверждает: выход из, казалось бы, тупиковой ситуации есть.

Якуб Герольд напоминает, что еще в 2008 г. при президентах Викторе Ющенко и Лехе Качиньском отношения к историческим противоречиям были не столь радикальны. Тогда главы государств даже озвучили идею написания совместного украинско-польского учебника истории, где были бы максимально корректно изложены взгляды обеих сторон на спорные события. Однако когда за дело взялись профессиональные историки — все пошло прахом. Ни украинские, ни польские ученые мужи сдавать свои позиции и делать шаги навстречу друг другу оказались не готовы.

«Найбільша суперечка стосується оцінки подій Волинської різні», — пишет автор.

Но это не единственный камень преткновения.

«Польська сторона звернула увагу, що українські підручники ігнорують або спотворюють події 17 вересня 1939 року (советское вторжение в Польшу. — «2000») чи також важливі конференції в Тегерані, Ялті та Потсдамі. Поляки також стверджують, що великим недоліком є оминання польсько-українських відносин в період між 1943 і 1945 роками — опис наших відносин закінчується 1939 роком. Постійні закиди поляків стосуються також замовчування факту польського походження багатьох осіб, котрі відіграли важливу роль у нашій спільній історії».

«Існує також багато зауваг від української сторони. Аналізуючи ХVII століття, українські дослідники звертають увагу на однобічне подання причини повстання Богдана Хмельницького. Поляки нібито вбачають в ньому лише особистий конфлікт Хмельницького з чигиринським підстаростою Данилом Чаплинським. За словами українців, є суттєві відмінності в інтерпретації таких понять, як «креси», «Поділля», «Волинь», «Україна». Також вони зауважують, що поляки замовчують тему відсутності довгострокового бачення урядом ІІ Речі Посполитої відносин з іншими національностями, котрі мешкали в її східних воєводствах, — яскравим прикладом цього мала б бути їхня примусова полонізація. Особливу увагу було приділено браку інформації про присутність українців у лавах польської армії під час Другої світової війни або неперевіреним твердженням про сліпу підтримку Німеччини переважною більшістю членів ОУН і УНДО».

Какой же выход предлагает Якуб Герольд?

«Я пропоную створити команду науковці з-за меж Польщі та України, які підготують історичний посібник для учнів середніх шкіл обох країн. Група могла б працювати під керівництвом видатного американського історика, професора Єльського університету Тімоті Снайдера. Публікація буде присвячена історії польсько-українських відносин з особливим акцентом на ХХ та ХХІ століттях. Посібник буде перекладено на обидві мови, і він буде безкоштовним. Патронаж над цією справою повинні взяти на себе спільно президенти Польщі та України, вони ж мають і профінансувати проект.

Головною метою цієї ініціативи буде популяризація відносин між Польщею та Україною під час уроків новітньої історії. Не йдеться про заміну наявних підручників, а про представлення комплексу наших відносин з іншого ракурсу».

В поддержку своей идеи автор приводит и такой аргумент.

«Польсько-український науковий досвід доводить, що навіть найкраща книга польського чи українського історика, де трактуються наші відносини, не стане акцептабельною для широких кіл в сусідній країні. Автора звинуватять у браку об'єктивності. Робота ж міжнародної команди не буде обтяжуватись підозрою у тенденційності, написанні політичного замовлення або уникненні важких тем. Засадничою умовою для реалізації проекту буде заборона хоч найменшого втручання з польського чи українського боку на всіх етапах розробки контенту».

Скелет химического «динозавра»

В некоторой степени историческим можно назвать и репортаж наших винницких коллег из интернет-издания «Вежа», побывавших на развалинах некогда процветавшего Винницкого химического завода им. Свердлова.

«Хімзавод колись був найбільшим у місті підприємством й багато в чому першим на теренах колишнього СРСР. Він виробляв досить великий перелік продукції: від суперфосфатів до миючих засобів, забезпечував тисячі людей робочими місцями та впливав на розбудову Вінниці. Тепер це переважно постапокаліптичне звалище», — пишет журналист издания Николай Геркалюк.

В исторической справке автор сообщает:

«Суперфосфатний завод у Вінниці побудували в 1912 році, в першу чергу збудували цех для виробництва сірчаної кислоти. Новий етап в його історії розпочався з грудня 1922 року. Вже протягом наступного року завод виробив удвічі більше сировини, ніж у 1913 році. В 1926 році на підприємстві оновили устаткування, виробництво сірчаної кислоти стало більш механізованим. На той момент Вінницький суперфосфатний завод вже був найбільшим підприємством міста.

В період між 70-ми та початком 90-х на хімічному заводі працювало від 3 500 до 4 500 людей. Фактично це було маленьке місто з усією необхідною інфраструктурою. У 80-ті підприємство щорічно готувало близько 300 тисяч тонн суперфосфату. А частка миючих засобів, що були створені тут, на весь радянський ринок складала 36%.

Наприкінці 90-х спадкоємцем колишнього гіганта із заборгованістю близько 37 мільйонів гривень стало ДП ВО «Хімпром». Для того щоб підприємство не збанкрутувало, за рішеннями судів почали розпродувати майно заводу: басейн оздоровчого комплексу, дитячі літні табори тощо. Всі ці заходи мало допомогли.

15 травня 2002 року Вінницький господарський суд відкрив справу про банкрутство «Хімпрому». В 2005 році комітет кредиторів прийняв рішення про ліквідацію «Хімпрому», його підтримала міжвідомча комісія Міністерства промислової політики. На цьому закінчилась майже столітня історія найбільшого у Вінниці підприємства».

Впрочем, закончилась не совсем. В «наследство» потомкам химический гигант оставил т. н. Белую гору — «звалище фосфогіпсу, вінницький терикон: він почав рости відколи ще тільки з'явився завод і зараз має висоту п'ятиповерхового будинку».

«За словами представників Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на прилеглих до «Хімпрому» територіях постійно беруть проби води. Там є перевищення по вмісту фосфатів, але не критичне. Та все ж з часом наслідки для здоров'я від сусідства з Білою горою можуть бути негативні. Адже вплив фосфатів на організм людини не є миттєвим».

Материал на сайте «Вежа» сопровождается великолепным фоторепортажем Андрея Завертаного. Иллюстрации наглядно демонстрируют, во что превратился некогда процветающий завод, переживший две мировые войны, а также революции и локальные военные конфликты. Но павший «под натиском» современных «хозяйственников».

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...


Загрузка...

«Письма счастья» возвращаются?

Нацполиция возобновила фотофиксацию превышения скорости на дорогах. Пока что в...

На ноль делить нельзя, даже если очень хочется

Говорить о нынешних успехах отечественной экономики сложно: мы пока не преумножаем...

Парад зеленых идей

В начале ноября в Эдинбурге состоится финал крупнейшего в мире ежегодного конкурса...

Сценарий бюджетный. Военно-избирательный

Молодежному жилищному строительству будет выдано 38 кредитов на общую сумму 29 млн. грн.

Культура коммуналку не потянет

В очередном обзоре региональных СМИ — реалии сегодняшнего дня на Кировоградщине,...

Загрузка...

В валютных колебаниях виноваты... «черные фермеры»

Вот уже несколько лет агросектор является основным поставщиком валюты в Украину.

Контрабандисты пересели на БПЛА?

На украинских границах дроны стали обыденностью, и это неудивительно, ведь боевые...

Миротворческая операция на востоке Украины под...

Глубокое реформирование наших Вооруженных сил стало возможным благодаря...

«Салатный» скандал от McDonald's

О гиганте и лидере глобальной индустрии быстрого питания — McDonald's — вновь пишут...

Долгая и снежная украинская зима

Когда вы видите, что местные дороги не ремонтируются, имеете полное право спросить...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто

Получить ссылку для клиента
Авторские колонки

Блоги

Маркетгид
Загрузка...
Ошибка