Парк «Пирятинський» — окраса Полтавщини

№8(808) 24 февраля — 2 марта 2017 г. 22 Февраля 2017 5

Територіальна картосхема НПП «Пирятинський»

Національний природний парк «Пирятинський» створено згідно з указом Президента України від 11.12.2009 р. Він займає 12 тис. 28,42 га в північно-західній частині Полтавської області (у т. ч. 5 тис. 555,14 га надано в постійне користування).

Парк в основному розкинувся по живописних долинах річки Удай. Особливо мальовничі — посічені ярами прирічкові схили в районах сіл Шкурати, Велика Круча, Повстин. Немов діаманти прикрашають долину річки Удай невеличкі старичні озера (загалом їх близько трьох десятків).

НПП «Пирятинський» включає ділянки широколистяного та змішаного лісу, лучної, болотної та водної рослинності. Це надзвичайно цінний резерват генофонду флори Лівобережного Придніпров'я, який поєднує Галицько-Слобожанський і Поліський екокоридори загальнодержавного значення. У парку ростуть 34 види рослин, занесених до Червоної книги України, тут також зареєстровано 28 видів червонокнижних тварин.

На території національного парку корінні природні ландшафти відсутні. Залишається відкритим питання, які саме ландшафти були тут у доісторичну епоху. Ймовірно, що вздовж річок простягалися розлогі смуги дібров, а остепнені луки займали лише підвищення на вододільних плато. Сьогодні степи збереглися локально — переважно на високому правому березі р. Удай.

У Середні віки значну частину лівобережжя України займали низинні болота. Подекуди вони збереглися до наших днів — у долині Удаю, зокрема в районі с. Леляки, по лівому березі біля сіл Велика Круча та Повстин. Середня глибина боліт становить близько 1 м, проте в окремих місцях вона сягає понад 5 м.

НПП «Пирятинський» має достатньо історико-культурних ресурсів для здійснення ефективної рекреаційної діяльності.

В історично-географічному відношенні територія парку належить до Центральної України (Наддніпрянщини). Перша літописна згадка про поселення в цих краях — давньоруський Полкостень — датується 1125 р. Городище, яке ототожнюють з Полкостенем, лежить на південній межі парку. По периметру воно оточене валом, а на півночі впирається в берег Удаю. Найкраще збереглася східна частина валу заввишки 2 м. За валом іде рів 15 м завширшки та 2 м завглибшки. Цікаво, що археологи знаходили тут кераміку епохи бронзи та пізньоскіфської доби. Це дає підстави говорити про те, що поселення на цьому місці існувало ще до часів Давньої Русі.

Цікаву групу пам'яток історії, які вже набули природних рис, становлять кургани, своєрідні піраміди степів. Один з курганних могильників лежить за 4 км на північ від с. Березова Рудка, на краю рівнинного плато другої надзаплавної тераси правого берега р. Перевод. Могильник нараховує 111 задернованих напівсферичних насипів (заввишки до 1,4 м і 12 м у діаметрі), зведених над поселенням епохи середньої бронзи.

Могильник давньоруського періоду виявлено на південній околиці с. Кроти — 76 курганів різної висоти та діаметра. По периметру комплекс окреслює рів. Неподалік виявлено залишки давньоруського селища X ст.

Особливо приваблюють туристів об'єкти природно-заповідного фонду парку.

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Дейманівський» (662,7 га) розмістився на заплаві р. Удай (з численними озерами та островами) між с. Дейманівка і с. Шкурати. Особливо мальовничі краєвиди с. Шкурати з високими прямовисними урвищами. Заказник є важливим біоцентром Удайського екологічного коридору регіональної екомережі.

Тут можна ознайомитися з типовою рослинністю високотрав'яних та осокових боліт. Домінантами виступають очерет звичайний, рогіз широколистий, лепешняк великий. На одному з боліт виявлено зарості рідкісних бобівника трилистого та коручки болотної. Також тут росте рідкісна для Лівобережного лісостепу цикута отруйна.

Гідрологічний заказник загальнодержавного значення Куквинський» в околицях с. Повстин охоплює частину заплави р. Удай між основним та старим руслами. Це зволожене високотравне болото, заросле очеретом звичайним, хвощем річковим, чистецем болотним тощо.

На узліссі соснового лісу розмістився рекреаційно-оздоровчий комплекс. Сюди приїжджають порибалити, назбирати грибів, просто відпочити у чарівному куточку природи. До послуг гостей — кафе, лазня, більярд, футбольне поле, волейбольний майданчик.

У с. Березова Рудка можна відвідати старовинний парк, історія якого пов'язана з родиною Закревських. Його площа — 45 га, перші насадження було закладено у другій половині XVIII ст. Постановою Держкомприроди УРСР від 26.07.1972 р. Березоворудський парк оголошено пам'яткою садово-паркового мистецтва.

У парку зібрано понад 40 видів дерев та кущів. Його окраса — дуб, під яким полюбляв відпочивати Тарас Шевченко (він чотири рази бував у Березовій Рудці).

Палацовий комплекс парку зведено у другій половині XIX ст. Він являє собою двоповерховий палац, два одноповерхових флігелі, альтанку, ставок площею близько гектара з двома острівцями.

Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Леляківський» (379,9 га) розкинувся на правобережній заплаві Удаю, поблизу сіл Леляки та Кейбалівка. Тут ростуть рогіз вузьколистий і широколистий, куга озерна, осока побережна тощо.

Територія заказника вирізняється високим видовим різноманіттям тваринного світу. Орнітофауна представлена переважно видами, характерними для водно-болотних угідь. Так, щороку тут гніздиться колонія чорного крячка чисельністю 15—20 пар. У заростях чагарників — оселище звичайної садової кропив'янки, або славки, та чагарникової очеретянки.

Одне з важливих завдань національного природного парку — налагодження ефективного туризму, еколого-просвітницької роботи. Тож в НПП «Пирятинський» передбачено створити ряд туристичних та екскурсійних маршрутів. Зокрема, за фінансової підтримки Пирятинської райради розроблено туристичний маршрут «До Пирятинських джерел» та прокладено екологічну стежку «Острів Масальський».

«До Пирятинських джерел»

Спочатку вибираємо перший маршрут. Що ж чекає на туристів?

Зупинка 1. Гідрологічний заказник місцевого значення «Пологи» — рай для любителів спостережень за птахами. Основні об'єкти спостережень: велика біла чапля, або велика чепура, чапля сіра, лелека білий. Тут також трапляються болотяний (або очеретяний) лунь, підорлик великий, а також червонокнижний сірий журавель.

Зупинка 2. Місцевість неподалік с. Березова Рудка також багата на орнітофауну — загалом 44 види птахів, у т. ч. сорокопуд сірий, занесений до Червоної книги України. Тут можна побачити і червонокнижних комах — жука-оленя, сколію-гіганта та ін.

Зупинка 3. Березоворудський парк. Відвідини місцевого музею та садиби (з усипальницею) Закревських.

Зупинка 4. У мальовничому затоні, що вдається в лівий берег Удаю, можна спостерігати довгохвосту синицю, очеретяну вівсянку, а також річкову кобилочку, крячків та інших птахів водно-болотних угідь.

Далі маршрут веде вниз по Удаю. Неспішний спуск човном дозволить протягом половини дня досягнути наступної зупинки.

Зупинка 5. На південно-західній ділянці гідрологічного заказника місцевого значення «Гурбинський» у весняну пору можна спостерігати танці журавля сірого. У сосновому лісі на лівому березі Удаю, за 1 км від с. Усівка, — зручне місце для ночівлі. Поряд — затони, де водяться водяні курочки, лиски, крячки та качки.

Зупинка 6. Удай прямує повноводним руслом серед широких заплав (заказник «Леляківський»). Вздовж берегів трапляється сальвінія плаваюча, у затонах можна знайти вольфію безкореневу — найменшу в світі квіткову рослину. Варто звернути увагу на зарості елодеї канадської, або водяної чуми, яка місцями утворює суцільні «подушки». Для любителів-орнітологів цікавим буде урочище Дахнове — велетенський затон між селами Усівка та Кейбалівка.

Зупинка 7. Ботанічний заказник місцевого значення «Шкуратівський». Тут ростуть червонокнижні ковила пірчаста і волосиста, сон чорніючий. У високих глиняних обривах поселилася колонія бджолоїдок. З пагорбів відкривається чудова панорама на долину Удаю.

Зупинка 8. Комплексна пам'ятка природи місцевого значення — «Бурти». На екскурсії в околицях

с. Повстин можна ознайомитися з монументальними валами давньоруського поселення Полкостень. З валів городища відкривається багатокілометрова панорама.

«Острів Масальський»

Ще один цікавий маршрут.

Ця екологічна стежка пролягла на східній околиці Пирятина, відмежованій від зони міської забудови руслом Удаю. Дістатися до неї можна з вул. Пушкіна, через насипну дамбу. В кінці дамби обладнано стоянку для транспорту.

Починається стежка при вході на острів з пішохідного мосту, що з'єднує острів Масальський з Пирятином (острів лежить між двома рукавами р. Удай).

Зупинка 1 розташована біля дуба, що впав, розчахнувшись. Три стовбури лягли на землю, утворивши своєрідну трипроменеву зірку.

Стежка перетинає протоку до острова Козін. Весь час нас супроводжує спів птахів. Тон мелодій листяного лісу задають «квітневий соловей» — зяблик, «флейтист» дрізд співочий, вільшанка, або малинівка. У вологіших місцинах концерт дає маестро — соловей східний, або звичайний.

Зупинка 2 — острів Козін, який відділяється від острова Масальського лише під час весняної повені неглибокими протоками. Раз у раз у траві чуємо шурхіт ящірки прудкої, іноді на сонечку вигрівається вуж звичайний, черепаха болотяна закопує свої яйця в добре прогрітий ґрунт річкових берегів. Зустрічаються і рідкісні види: метелики подалірій та махаон, голуб-синяк.

Стежка веде до тієї ділянки острова, яку найбільше полюбляють відпочивальники. На підході до соснового лісу чуємо характерну пісню вівчарика-ковалика (вона нагадує рівномірне крапання води: «тень-тінь-тюнь»). Неподалік гніздиться крук. Його сухе низьке «кру» часто тривожно чути в небі над лісом. На стежці можна натрапити на «дятлову кузню». Дятел звичайний полюбляє насіння сосни — аби добути його, він застромляє шишку в щілини кори дерева. Подекуди під зручною «кузнею» лежить кількадесят роздзьобаних шишок...

Насамкінець слід зазначити, що створення природно-заповідних територій у Полтавській області, де більшість ландшафтів зазнали змін внаслідок людської діяльності, — важливе завдання для збереження екологічної рівноваги в Центральному регіоні України.

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...

От «аграрной супердержавы» до «аграрной...

Правительство имитирует поддержку АПК, а сельское хозяйство имитирует бурное...

Тіньові поля

Від 60 до 70 мільярдів гривень щороку втрачає держава від тіньового обробітку с/г...

Мир без пластика

Экологи бьют тревогу: пластиковые отходы буквально заполонили всю планету. Без...

Александр Чистяков: «Рыбалка – это общение с...

«Радует, что в последнее время все больше ширится движение «поймал –...

Смертельное Чернобыльское шоу

Ремонтное черпание на р. Припять безопасно для окружающей среды, – об этом сказал...

Путь один – рыбоводство

При рациональном использовании внутренних водоемов и морей Украина может стать...

Пластик убийца

На дне Марианской впадины найден след человека. Одноразовый пластиковый пакет...

Сбежавший экспонат

Ну все, вроде бы пришло долгожданное тепло. Синоптики радуют, заморозки и проливные...

Праздник со слезами

5 июня Всемирный День охраны окружающей среды (World Environment Day). Наша страна этот день...

В заповедном раю

На сегодня практически не осталось мест нетронутой природы. Прогресс своей...

Мое Черное море

В редакцию постоянно приходят вопросы о состоянии Черного моря. Особенно встревожены...

Вторая жизнь Чернобыльской АЭС?

«Аграрной супердержаве» с примитивной структурой разделения труда, при внешнем...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто
Авторские колонки

Блоги

Ошибка