Студенти на вивіз: вади регіональної освіти

26 Марта 2020 5

Інвестиції в знання дають найбільший прибуток. Однак сьогодні диплом про вищу освіту в Україні є радше показником статусу для батьків і, на жаль, не виступає гарантом майбутнього працевлаштування випускників.

Саме тому молодь емігрує за кордон у пошуках гідного місця праці, що стає причиною відтоку робочої сили. А з урахуванням корупції у вищих навчальних закладах та  абиякого розподілу державних замовлень –  маємо катастрофічний результат.

Аналіз якості освіти в Україні, її стану та проблем стали нагальними, адже з цим безпосередньо пов’язаний пошук більш ефективних шляхів досягнення конкурентоспроможності держави на світовому рівні. Тому слід говорити про проблему якості освіти як комплексну, адже вона стосується усіх сфер життєдіяльності суспільства.

Молодіжне безробіття

З 2000 по 2012 рр., за даними ЮНЕСКО, кількість українських студентів за кордоном зросла біль як у чотири рази і досягла 37 тисяч. А кількість українців на студіях в іноземних університетах станом на 2014/2015 навчальний рік становило 59 648 осіб. Тоді частка українців серед іноземних студентів Польщі склала аж 53%. У 2016/2017 навчальному році в закордонних університетах навчалися 77 424 громадян України. В той час як в українських ВНЗ — близько 900 000 українських студентів денної форми навчання.

Згідно з даними SEDOS (аналітичний центр, який збирає та аналізує дані про кількість українських громадян, які навчаються у закордонних університетах) загалом кількість студентів, які виїжджають навчатися за кордон, за останні дев'ять років збільшилася втричі.

Молодіжне безробіття в Україні також має високі показники (19,6 % серед 15–24-річних у 2018 р.), що значно перевищує рівень безробіття серед населення загалом працездатного віку.

Згідно з інтернет-опитуванням ЮНІСЕФ, яке було проведене через глобальну цифрову платформу для залучення молоді U-Report у лютому 2020 р. серед 40 000 молодих людей у ​​понад 150 країнах, показує, що багато молодих людей вважають: їхня  теперішня освіта не дає їм тих навичок, які їм потрібні для роботи. Третина (31 %) цих людей стверджують, що пропоновані їм навички та програми навчання не відповідають їхнім кар'єрним прагненням. Більше третини респондентів (39%) продовжують заявляти, що роботи, яку вони шукають, немає в їхніх регіонах.

Ключові навички, які прагнуть здобути молоді люди, щоб мати роботу у наступному десятилітті, включають лідерство (22%), аналітичне мислення та інновації (19 %), а також обробку інформації та даних (16%). Щомісяця 10 мільйонів молодих людей на планеті досягають працездатного віку, більшість з них — із країн з низьким та середнім рівнем доходів. Згідно з глобальним дослідженням молодим людям у цих країнах потрібно в середньому близько півтора року, щоб пробитися на ринок праці, і аж чотири з половиною роки, щоб знайти свою першу гідну роботу.

«В останньому опитуванні Глобального директора міжнародної мережі фірм PwC три чверті керівників компаній зазначили, що відсутність практичних навичок серед молоді є головною проблемою та ризиком. Багато людей, які потребують найвищої кваліфікації, мають найменший доступ до можливостей», — сказав голова мережі PwC Моріц Боб.

З 2005 р. Україна стала учасницею Болонського процесу, який покликаний на реформування національних систем вищої освіти країн Європи, зміни освітніх програм і відповідних інституційних перетворень у вищих навчальних закладах. Однак нині можемо констатувати, що постановка таких амбітних цілей перед системою української освіти є швидше гарним стратегічним орієнтиром, аніж керівництвом до дії. Слід зважено визначити коло найгостріших суперечностей в освітній галузі.

Магнетизм столиці

Освіта в регіонах занепадає, бо не відповідає вимогам ринку праці. Одержання освіти суто заради диплома — сумна тенденція, яка спостерігається серед випускників вищих навчальних закладів України. Забезпечення прозорості конкурсного відбору майбутніх студентів та їх можливості здобувати вищу освіту за власний кошт недостатньо. Важливим завданням української вищої освіти має бути не стільки збільшення відсотка осіб, охоплених вищою освітою, скільки підвищення уваги до змісту навчальних програм у ВНЗ, їхнього узгодження з вимогами ринку праці, тобто питання, пов’язані з якістю підготовки фахівців.

У 2017 р. МОН України затвердило єдину комунікаційну стратегію. Суть її корелюється з чотирма пріоритетами діяльності МОН, визначеними до 2020 р.: реформа середньої освіти — нова українська школа, модернізація професійно-технічної освіти, забезпечення якості вищої освіти, створення нової системи управління та фінансування науки.

З 2020 р. заклади вищої освіти України мають фінансуватися за формулою, де університети з кращими результатами діяльності отримують більше фінансування  порівняно з бюджетом минулого року. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів наприкінці грудня 2019 р. За інформацією Міністерства освіти та науки, всього на університети у 2020 р. держава запланувала витратити понад 16 млрд. грн.

Розрахунок обсягу фінансування у 2020 р. робився МОН за показниками, серед яких: масштаб університету (цей показник стимулює виші об’єднуватися), контингент студентів (кількість студентів-бюджетників),  регіональний коефіцієнт (РК) нараховується тим вступникам, які обирають виші НЕ в Києві. Для 11 регіонів РК дорівнює 1.04. Це такі області: Донецька, Житомирська, Кропивницька, Луганська, Миколаївська, Рівненська, Сумська, Херсонська, Хмельницька, Чернігівська, Черкаська. В усіх інших РК дорівнює 1.02 позиції у міжнародних рейтингах, обсяг коштів на дослідження, які університет залучає від бізнесу чи з міжнародних грантів. З 2021 р. до цих показників додасться працевлаштування випускників, які МОН буде відстежувати  через онлайн-систему.

Високий рівень безробіття серед молодих людей — одна з головних проблем, з якою стикаються бізнес та суспільство. Згідно з даними ООН, молоді люди майже втричі частіше залишаються безробітними, ніж люди більш старшого віку, до того ж мають нижчу якість робочих місць, натрапляють на більшу нерівність на ринку праці. Саме тому великі міста є своєрідним магнітом для студентів, які хочуть стати висококваліфікованими у тій чи іншій галузі та не залишитися без роботи. Адже великі міста дають більше можливостей  -- на відміну від регіонів, де ситуація виглядає менш привабливою.

Саме у Києві зосереджено найбільше в Україні вищих навчальних закладів, які мають високі рівні підготовки, що дозволить випускникам швидше вийти на ринок праці та стати конкурентоспроможними.

Це зумовлено рядом суттєвих чинників.

Фінансуванням вищих навчальних закладів. До 2020 р. в Україні діяла формула «гроші йдуть за студентом», де університети, які набрали більше вступників, отримували більше фінансування. Наприклад, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» у Києві на сьогодні є найбільшим університетом України за кількістю студентів. У 2019 р. він отримав 1200691,857 грн. фінансування. У той час як, наприклад, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка (Хмельницька область) отримав 76036,800.

Технології та інновації. Відповідний розподіл коштів впливає на впровадження інновацій та технологій, які могли б дозволити освітнім закладам розширити свої можливості та заохотити студентів до здобуття практичних навичок.

Самоосвіта. Важливим фактором підготовки є також самоосвіта. Студенти великого міста мають ширший доступ до безкоштовних та платних тренінгів, курсів та курсів підвищення кваліфікацій. Крім того, це дозволяє завести нові та необхідні знайомства з тими людьми, які вже стали спеціалістами у тій чи тій галузі.

Практика з першого курсу. Ця тенденція популярна серед студентів ВНЗ Києва, де замість нудного сидіння на парах можна собаку з’їсти, підробляючи поряд із професіоналами, і таким чином вже до закінчення університету пройти всю початкову школу майбутнього фаху. Крім того, це дає змогу проявити себе і навіть зробити гарний старт у кар’єрі. Студенти, які вчаться в регіоні, навпаки стикаються з відсутністю робочих місць та т. зв. кумівством, коли питання пошуку роботи вирішується через родичів та знайомих.

Високі вимоги. Під час проходження практики чи в пошуках роботи студенти з регіонів часто натрапляють на халатне, байдуже до себе ставленням працівників та їхньою невисокою професійністю, що стає причиною розчарування в обраній професії. На противагу цьому у великому офісі, на підприємстві чи в редакції ніхто бавитися зі студентом не стане. І це спонукає до самодисципліни та мотивує до самовдосконалення.

Нові форми й методи навчального процесу. Як приклад, дискусії актуальних проблем, залучення студентів, скажімо, факультетів журналістики у Києві та спільне обговорюваних тем із політиками чи економістами. Відповідна практика набагато швидше виховує критичне мислення та інтегрує студентів в інформаційну площину.

Залученням студентського активу у громадське життя. Висока концентрація подій та заходів, їх широка варіація та доступність інтегрує студента в певне коло суспільних та професійних інтересів. Це дозволяє у майбутньому швидше знайти себе та зайняти певну нішу у суспільстві.

Проекти, ідеї, стартапи. Участь у грантових програмах та різних конкурсах дозволяє втілювати власні ідеї та проявляти себе. У 2019 р. Київ посів 34-е місце в рейтингу сервісу StartupBlink, складеному більш ніж з тисячі стартап-міст світу. Для порівняння: наприклад, місто мільйонник Дніпро посіло 561-е місце.

Чутливість до громадських запитів та потреб. Профосвіта ВНЗ у великих містах  гнучкіша та мобільніша до коригування стандартів та освітніх програм через попит робочих місць та запити роботодавців.

Основні штаб-квартири. Велике місто часто є штаб-квартирою для великих організацій -- як у державному, так і в приватному секторах, і вони мають тенденцію до порівняно високої концентрації випускників в інших динамічних або добре оплачуваних сферах. Наприклад, креативні галузі чи фінансовий сектор.

Пропозиції ринку праці та робочі місця.  Занепад малого та середнього бізнесу на регіональному рівні позначається на кількості робочих місць, що зумовлює відтік трудових ресурсів.

Освітні гетто

Така політика фінансування та ряд інших чинників зумовлює формування своєрідних регіональних освітніх гетто, яке супроводжується зменшенням фінансування ВНЗ, скороченням можливостей готувати кадри на місцях та відсутністю системного планування алгоритму «трудові ресурси--ринок праці--регіональний економічний розвиток». Це призводить до  міграції молодих спеціалістів у великі міста (в кращому випадку, в гіршому — за кордон). Через відсутність перспектив, робочих місць та вміння випускників адаптуватися до високих вимог ринку праці втрачається можлива висококваліфікованість працівників, які зголошуються на абияку роботу і через це втрачають набуті знання та навички.

Це може стати початком незворотнього процесу деградації регіональної системи підготовки кадрів та економічної моделі розвитку регіонів. Освіта — частина плану моделі економічної системи розподілу праці. Зменшення потреби в різноманітних спеціальностях через деградацію освіти означає деградацію економічних відносин. Відсутність кваліфікованих кадрів у різних галузях робить економіку Україну слабкою та нездатною конкурувати з іншими країнами. Адже знання та вміння працівників є ключовим фактором у визначечні як бізнесу, так і економічного зростання.

Однією з основних проблем сучасної системи освіти на регіональному рівні є невідповідність рівня випускників, яких готують ВНЗ, потребам суспільства та його динаміці розвитку. Чи сприятиме підготовці висококваліфікованих фахівців та забезпеченню їх роботою нова модель фінансування вищих навчальних закладів, ще  невідомо. А отже, поки держава вчиться правильно інвестувати у знання, випускникам вишів залишається пакувати валізи та їхати у великі міста з перспективою на своє, так би мовити, врятоване майбутнє.

Аліна ТУРИШИН

Кам’янець-Подільский національний університет, 4 курс

Реформаторские соколы добрались до распродажи ВПК

Реформа Абромавичуса сводится к запуску большой приватизации в оборонно-промышленном...

Игры мастеров

Крупные украинские компании вынуждены удерживать хороших работников и уже сейчас...

Заложник ситуации

Проблемы с юго-востоком далеки от цивилизованного решения

Варварство

Полиция при составлении протокола по факту жестокого обращения с животным пока не...

Украина как водородная «ячейка» европейского...

Наша страна может извлечь выгоду из проектов перевода европейской промышленности и...

Заложник глобальной схватки

Европейский и американский рынки ревностно защищают собственных производителей, и...

Хаос и полумеры: украинские школы открыли двери

Из Фонда борьбы с COVID-19 для общеобразовательных средних школ не выделено ни копейки

Маленькие заботы о минимальной зарплате

Решение о повышении МЗП не может поколебать макроэкономическую стабильность, но имеет...

Не работаешь — не рожай

Если одинокая мать не работает и не состоит на учете в центре занятости, то скатертью...

Патриот в сознании столичной молодежи

Накануне Дня Независимости центр социологических исследований «Социс 2000»...

Подарочный сертификат в СИЗО

Платные камеры — «дискриминация по признаку имущественного состояния» и...

Абромавичусские страдания

За деньги, выплаченные за полгода членам правления и набсовета «Укрзалізниці»,...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто
Авторские колонки

Блоги

Ошибка