Ірина Шаповалова: «Хоч карантин, хоч чума – суди мають працювати»

10 Мая 2020 5

У період карантину суди залишаються одними з небагатьох установ, які продовжують роботу фактично у докарантинному режимі. При цьому майже за два місяці карантину поодинокі випадки зараження COVID-19 були зафіксовані лише у стінах Вищої ради правосуддя і зовсім недавно – у Дніпровському апеляційному суді, де станом на 7 травня виявлено чотири випадки інфікування. Хоча на момент публікації не всі результати тестування були відомі.

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Ірина Шаповалова

Про роботу під час карантину «2000» розповіла член робочої групи Ради суддів України у Дніпропетровській області суддя Павлоградського міськрайонного суду Ірина Шаповалова.

– Ірино Сергіївно, багатьом читачам цікаво знати, як ситуація з карантином позначилася на діяльності судової системи.

– Суди працюють майже у звичайному робочому режимі. Але в кожному суді з метою захисту в першу чергу працівників і відвідувачів суду введено певні правила захисту. Серед них – заборона заходити в приміщення суду без індивідуальних засобів захисту (маски, респіратори тощо). На пропускному пункті відвідувачам пропонується обробити засобами дезінфекції руки, ручку, файли, які заносять до приміщення суду, тощо.

Існує обмеження відносно максимальної кількості прийому громадян. Працівники канцелярії роз’яснють, що громадяни мають можливість надіслати позовні заяви та інші процесуальні документи або поштою або через систему «Електронного суду». Проте, якщо виникає необхідність негайно зареєструвати заяву або клопотання, то працівники суду це роблять. Нікому не відмовляють на підставі карантину.

Ще одне специфічне обмеження, пов’язане із введенням в дію закону «Про особливості боротьби і запобігання поширенню коронавірусу COVID-19», який на початку квітня набрав законної сили, стосується процесуальних строків. Всі процесуальні строки по цивільних справах, що розглядаються у порядку Кодексу адміністративного судочинства, лонгуються на період дії карантину. І це спричиняє певні особливості, які стосуються обчислення процесуальних строків, звернення судових рішень до виконання і можливості подати апеляційну скаргу. Якщо сказати простою мовою, то на період карантину строк збільшується на користь особи.

Також максимально зменшується кількість осіб, які беруть участь у судовому засіданні, але не є учасниками справи. Ми майже не допускаємо вільних слухачів та ходіння коридорами судів тих, кого прийнято називати активістами. Це робиться не для того, щоб їм якось перешкодити висвітлювати діяльність суду, а для того, щоб дотримуватися карантинних обмежень і не допустити проникнення інфекції у приміщення судів.

Іще є така особливість. Коли особа приходить на судове засідання, вона повідомляє секретаря судового засідання, і він її зустрічає. Тобто особа теж самостійно по суду не переміщується.

– Загальновідомо, що судова система має проблему з кадровою комплектацією. Це також ускладнює діяльність під час карантину?

– Ми постійно говоримо, що суди укомплектовані приблизно на 50%. Зараз маємо сподівання, що Вища рада правосуддя в режимі онлайн-конференції розглядатиме призначення на посади помічників суддів, які пройшли добір ще навесні і влітку 2018 р., тобто два роки тому. Але до сьогоднішнього дня не було вирішено питання про розгляд цих кандидатур і внесення їх для видання президентом відповідного указу про призначення на посади. Сподіваємося, що ці кандидатури заслухають, і питання кадрового забезпечення трохи поліпшиться.

Але самого по собі указу президента, щоб суддя почав здійснювати свої повноваження, недостатньо. Суддя, вступаючи на посаду вперше, повинен скласти присягу. Це певна церемонія, яка, зважаючи на карантин, також буде відкладена.

Присяга складається особисто і не за місцем роботи. Хоча, можливо, в законодавство будуть внесені зміни, і судді матимуть можливість скласти присягу за місцем роботи.

– Чи підтверджує статистика, що суди працюють без (або майже без) затримок?

– Всі кримінальні справи, що надійшли до суду з обвинувальними актами, розглядаються взагалі без врахування дії карантинних норм. Там є процесуальні строки, строки тримання осіб під вартою, і це все потрібно витримувати: хоч там карантин, хоч бубонна чума, суди мають працювати. Тобто ніякої мови, щоб якось змінювали строки розгляду, тримання під вартою навіть за умов введення карантину, бути не може.

Те саме стосується невідкладних судових розглядів, коли суд при затриманні особи вирішує питання взяття її під варту, надання дозволу на проведення обшуків, на тимчасовий доступ до речей, документів тощо. Це той випадок, коли слідчі судді працюють без якихось обмежень, пов’язаних з карантином.

Що стосується цивільних справ, маємо приблизно 50% кількість заяв від осіб про відкладення розгляду справи у зв’язку з карантином. Це пов’язано з тим, що особа не може прибути до суду через транспортні обмеження, перебуває на самоізоляції і не хоче контактувати будь з ким, бо знаходиться в зоні ризику, і т. ін. За наявності такої заяви ми відкладали розгляд спочатку до 24 квітня. Далі, якщо надійшла заява про подовження відкладення, переносимо розгляд ще на певний період. Якщо ні, розглядаємо. Інші 50% заявників відвідують суд навіть з більшою ретельністю, ніж до карантину. 

– Ви вже казали про активістів. Але, окрім них, є родичі, друзі, які хочуть відвідати засідання. Тому під час розгляду судових справ часто-густо трапляються повні зали. Як у такому випадку забезпечити безпечну відстань?

– Якщо ми бачимо, що збирається певна кількість людей, ми намагаємося максимально комунікувати з ними і пояснюємо, що не зможемо забезпечити відстань між особами – 2 метри в приміщенні. Отже пропонуємо вирішити, хто туди піде, або взагалі просимо домовитися, щоб глядачі утрималися від відвідування засідання. Майже завжди люди з розумінням ставляться до подібних пропозицій, і конфліктів не виникає.

– Розповсюджена така думка, що коронавірус взагалі дуже багато змінить у нашому житті – економічно і технологічно. У царині судовиробництва такі зміни пов'язують з можливістю дистанційного розгляду справ за допомогою інтернет-звязку. Нещодавно звільнений міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет навіть пропонував давати справи на розгляд суддям з інших регіонів, щоб таким чином зменшити рівень корупції. Чи відбувся вже цей технологічний прорив?    

– Розгляд справ у режимі відеоконференції був запроваджений ще років три тому, і він працює досить успішно. Наприклад, коли потрібно заслухати свідка, який проживає на іншій території, набагато простіше забезпечити його явку до суду за місцем проживання. І він надає свідчення у режимі відеоконференції.

Що стосується коронавірусу, то ці події стали поштовхом для введення повноцінної єдиної інформаційної комунікаційної системи – те, що обговорювалося півтора роки тому. Системи, яка дозволяє, щоб особа, не встаючи зі стільця на робочому місці або вдома, могла подати позовну заяву, ознайомитися зі станом справи, отримати копії документів тощо.

Але все ж таки не треба плутати можливість просто надсилати офіційні документи електронною поштою і підсистему «Електронний суд». Тому що в «Електронному суді» особа ідентифікується за допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП). Таким чином ми бачимо, що особа реально встановлена, і це справді той, хто подав заяву, а не хтось зловживає правами іншої особи. Документи, які надсилаються електронною поштою, мають лише інформативну силу. Надати юридичну силу цій події ми не можемо.

Траплялися навіть випадки, коли у середині квітня у Дніпровському окружному суді проводилися засідання не через системи, які використовуються в залах судових засідань, а за допомогою програми ZOOM, яку можна встановити на звичайний гаджет.

Зручно. Я читала ухвалу колеги, який провів таке засідання. Він посилався на те, що право на доступ до суду є абсолютним і не може бути обмеженим. За умови забезпечення певних процесуальних особливостей він вважав це можливим. Наскільки мені відомо, колега вдало провів це судове засідання і вирішив нагальне питання, незважаючи на те, що в країні діє режим карантину.

– Чи набере це рішення законної сили? Чи може хтось його оскаржити з огляду на спосіб його прийняття?

– Якби хтось оскаржував цю ухвалу, то справді могли би виникнути питання. Але якщо усі домовилися, і ніхто його не оскаржив, то чому б ні?

– Але підготовчий процес включає в себе й обмін документами між різними установами. Я чув, що на відрядження саме для передачі документів, наприклад з Дніпра до Києва, прокуратура, Нацполіція та інші державні органи витрачають чималі кошти і багато робочого часу своїх співробітників. Щось змінилося у цій царині?

– Я не знаю, як взаємодіють підрозділи Нацполіції, але наведу простий приклад. Особа подає апеляційну скаргу на ухвалення слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Негайний судовий розгляд – тепер уже для суддів апеляційної інстанції. Якби система «Електронного суду» діяла повноцінно, то вже через три хвилини після подання скарги усі належні документи по справі були б у судді Апеляційного суду, і він зміг би негайно приступити до її вивчення. Зараз це відбувається інакше, але якщо в такому контексті запроваджувати, то ми цілком «за», але з дотриманням усіх процесуальних правил та забезпеченням прав усіх учасників розгляду справи.

– Якраз перед запровадженням карантину журналісти обговорювали проект змін до бюджету, в якому Державна судова адміністрація була чи не єдиним органом, окрім МОЗу, який отримав би суттєву грошову надбавку з бюджету – близько 1,2 млрд. грн. З чим пов’язана така щедрість?

– Наскільки мені відомо, це пов’язано зі зменшенням суддівської винагороди. З 13 квітня її обмежено максимальним розміром – за відрахуванням податків 38 тис. грн. Тобто будь-який суддя в Україні будь-якого суду – від районного до Верховного – не може тепер отримати більше цієї суми.

Коли члени Ради суддів України почали з'ясовувати, яким чином гроші, на які була скорочена суддівська винагорода, будуть реалізовані, з'ясувалося, що за рахунок цих коштів судова адміністрація планує покрити видатки по заробітній платі працівників судів. На початок березня дефіцит бюджетних коштів для забезпечення належної діяльності судової гілки влади становив 6,2 млрд. грн.

– Тобто це гроші, які повинні отримати помічники суддів, секретарі тощо?

– Розумієте, тут по-перше йдеться про те, що спільнота підігрівається тим, що судді отримають забагато. Давайте, мовляв, у них заберемо… Якщо середня зарплата в країні 10 тис. грн., то чому суддя раптом отримає 50 тис. грн.? Це несправедливо.

Але якщо провести аналіз суддівської винагороди в Україні та інших країнах, я навіть не буду говорити про країни ЄС, бо там суддя, який тільки-но приступив до виконання своїх повноважень, отримає до 10 тис. євро, то наша винагорода становить 30-50% від платні суддів у країнах колишнього радянського табору.

Росія, Казахстан, Молдова, країни Балтії, Польща, Чехія – там розмір суддівської винагороди складає 3-5 тис. євро. Можете самі порахувати. 

Тепер інше питання, що суддівська винагорода – це взагалі захищена стаття бюджету, і зміни в її розмір не можуть вноситися ніякими іншими законами, окрім закону «Про судоустрій і статус суддів». Тепер ми бачимо, що відбувається. Перехідні статті закону щодо коронавірусу. Маємо зараз звернення Верховного Суду, Вищої ради правосуддя щодо неконституційності цих дій. Яким чином його розглянуть – час покаже.

Але якщо ви кажете, що забираєте у суддів винагороду для боротьби з коронавірусом, то, напевно, таке ж цільове спрямування коштів повинно й бути, а не закривати за рахунок цих коштів ті недоліки, які були відомі ще на початку року, коли був оприлюднений закон про бюджет на 2020 р. Проблема з оплатою праці працівників апарату суду була відома ще на початку року. Тому неправильно, незаконно і некоректно вирішувати ці проблеми за рахунок суддів.

– Не так давно у Facebook набула широкого розголосу світлина будівлі одного із районних судів Дніпропетровщини  «зі зручностями надворі».

– У нас не один такий суд. У деяких районних судах, що розташовані у сільський місцевості, приміщення взагалі не відповідають санітарно-гігієнічним нормам.

– Щось робиться, аби обладнати їх усім необхідним?

– Вирішенням цих питань займається судова адміністрація.

Звичайно є й інші проблеми, які потребують нагального розв’язання. Проте все повинно бути пропорційно і виважено. Якщо, наприклад, ми усі гроші  витрачаємо, щоб обладнати приміщення судових засідань скляними кабінами для тих, кого тримають під вартою, замість тих, що були – з металевими прутами, то не треба забувати і про ту проблему, що ви згадали.

До речі, переобладнання приміщень було однією із вимог Европейського суду з прав людини, який визнав тримання підозрюваних у залізних клітках  катуванням. Але чи не є катуванням відвідування туалету на вулиці?

У деяких судах досить важка ситуація з розміщенням суддів і апарату. В одному і тому ж приміщенні відбувається слухання справ і перебувають помічники, секретарі – певна кількість осіб. Взагалі проблем дуже багато. Сподіваємося на їх поступове розв’язання.

– Стосовно карантину. Не секрет, що багато хто вважає карантинні обмеження незаконними. І на цьому грунті відбуваються всілякі конфлікти, в т.ч. побутові. Відомий випадок у Ізмаїлі, де жінка, яка тілько-но пофарбувала волосся, написала заяву на перукаря, і та отримала штраф у розмірі 17 тис. грн. Чи багато протоколів про карантинні порушення задовольняється судами?

– Є статистика по Дніпропетровській області. З початку дії обмежень і станом на 07 травня 2020 р. до судів надійшло 1282 протоколи. Розглянуто лише 403. Інші або повернуті для належного оформлення, або ще чекають на розгляд.

Це пов’язано з тим, що особа має бути належним чином повідомлена про час і місце розгляду. Якщо особа, яка притягується до відповідальності, подає клопотання, що не має можливості своєчасно прибути для розгляду, то суддя зобов’язаний забезпечити людині таку можливість.

А подібні випадки – коли людина, скориставшись послугами підприємця, написала на нього скаргу – віддамо на розгляд громадськості.

До речі, в Чехії суд визнав карантинні обмеження незаконними й такими, що суперечать конституції країни,  Європейській конвенції з прав людини тощо.

У нас питання в тому, що переважна більшість протоколів про притягнення до адмінвідповідальності, яка повертається суддями, або там, де провадження закривається у зв’язку з відсутністю складу правопорушення, була неналежним чином оформленими, або обставини справи залишилися нез'ясованими. А потім кажуть, що працівники Нацполіції працювали, складали акти, а судді – такі-сякі – їх позакривали.

Наведу такий приклад. Був складений протокол стосовно підприємця – директора магазину дитячих товарів: він був на робочому місці, в нього були незамкнені двері, горіло світло. До нього зайшли працівники Нацполіції і склали протокол, що він порушує норми карантину.

При розгляді справи чоловік пояснив, що він справді перебував на робочому місці, але, окрім того, що йому заборонили торговельну діяльність, ніхто не відмінив його обов’язок вести документацію, проводити інвентаризацію, сплачувати податки тощо. Тобто, якщо підприємець не займався торгівлею, то ніяких порушень законодавства з його боку не було.

– Найбільший спалах COVID-19 на Дніпропетровщині дали збори однієї з неохристиянських церков у шахтарському містечку  Першотравенськ, учасники якої розвезли хворобу по регіону. Причому в цьому випадку можна казати і про недбалість самих хворих, і про невпевнені дії влади. 

– По Першотравенську є кримінальне розслідування з приводу масового зараження людей. І тут немає сумніву: якщо людина, котра вже була хворою або носієм коронавірусу, порушила правила самоізоляції, вона буде притягнута до відповідальності.

– Досить неоднозначною виглядає і ситуація з нашими громадянами, які повертаються з-за кордону. Спочатку їм пропонували для обсервації санаторії, в т.ч. на платній основі. Тепер же кожен повинен взяти на себе обов’язок двохтижневої самоізоляції, а для контролю виконання – встановити у смартфоні спеціальну програму, яка відслідковує їх переміщення. Але ж телефон можна залишити вдома і гуляти де завгодно?

– Знову ж таки, питання тут і щодо правомірності втручання в право людини на вільне пересування, а з іншого боку, в постанові Кабміну, яка стосується карантинних обмежень, зазначено, що порушенням буде самовільне залишення місця, де особа перебуває на самоізоляції. Без конкретизації, чи держава їй забезпечила це місце, чи це вона самостійно обрала його собі. Тобто, якщо буде встановлено, що особа гуляє не там, де вона повинна перебувати, буде вирішуватися питання про притягнення її до відповідальності. 

Але в будь-якому випадку кожна справа щодо порушення карантинних обмежень розглядатиметься індивідуально. Якщо протокол складений належним чином, суд розглядатиме питання про притягнення до відповідальності і розмір штрафу з урахуванням матеріального стану, віку, ставлення особи до власного вчинку та інших деталей.

Украинская альтернатива российскому либерализму

На днях исполнилось двадцать пять лет трагическим событиям в городе Буденновске (в...

От населения – к нации

О рождении нового международного – многополярного – устройства планеты, о месте...

Тимур Хромаєв: «Відсутність ліцензії не означає, що...

З 1 липня Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку розширить свій...

Культурные коды Украины

Задумываемся ли мы, ради чего живем? И какой сегмент жизни является для человека...

Кирилл Куликов: «Не умение надевать вышиванку, а...

Пресс-конференция президента Зеленского показала слабые и сильные стороны не только...

Баланс соблюден

Президентская трехчасовая конференция – тема нашей сегодняшней беседы с...

Куликовы данную присягу исполнили до конца

Совсем мало времени отделяет нас от юбилея Великой Победы.

Анатолий Голота: «Умалить День Победы – ни один...

Сегодня мой собеседник – человек, которого я знаю почти 50 лет – Анатолий Голота....

Без права на ошибку

Ну и что же: горит! Залить нечем, потому что воды нет. Бежать трудно, потому что дышим...

Новая реальность & импульс к развитию

Сергей Станкевич, известный политик и общественный деятель, в небольшом, но очень...

Геннадий Труханов: «Одесский городской совет – это...

25 мая 2014 г. на внеочередных выборах одессит Геннадий Труханов был избран на должность...

Саакашвили – это серьезная тема

Возможное назначение в высшее государственное руководство Михаила Саакашвили...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто
Авторские колонки

Блоги

Ошибка