Павло ДЕГТЯРЕНКО: «Сьогодні потужності наших космічних підприємств набагато перевищують фінансові можливості України»

№38 (875) 21 — 27 сентября 2018 г. 21 Сентября 2018 4

Скільки супутників потрібно державі? Чому Ілону Маску простіше працювати, ніж вітчизняним приватним підприємцям? Навіщо нашій небагатій країні брати участь у проектах з освоєння планет Сонячної системи? Про ці та інші питання сучасного стану космічної галузі в ексклюзивному інтерв'ю тижневику «2000» розповідає голова Державного космічного агентства України Павло ДЕГТЯРЕНКО.

— Павле Глібовичу, недавно затверджено концепцію загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми на 2018—2022 рр. Чим цей документ відрізняється від попередніх? Наскільки реально виконати основні положення програми?

— Попередні програми складалися на основі великого державного замовлення на продукцію та послуги вітчизняної космічної галузі. Але не було розуміння, чи має на той момент країна достатньо коштів для забезпечення таких запитів.

У результаті попередню програму було профінансовано лише на третину. Це призвело до того, що багато проектів було розпочато, але жоден із них не був завершений. Адже про зменшення фінансування космічне агентство ставили до відома вже постфактум. І виправити ситуацію було майже неможливо.

Павло Дегтяренко: «Космічна галузь не утриманка держави — в минулому році ми, отримавши лише 30 млн. грн. на космічну програму, заплатили в бюджети всіх рівнів 1 млрд. грн.»

Під час підготовки нинішньої програми ми намагалися досягти максимального прагматизму. Тобто приблизно з 25 млрд. грн., які в цілому передбачені документом, з держбюджету маємо отримати трохи більше 4 млрд. грн. Ці гроші підуть лише на ті проекти, без яких держава не може обійтися. Насамперед ідеться про супутники дистанційного зондування Землі, щоб мати власні очі й вуха на орбіті, особливо з огляду на те, що коїться зараз на українських кордонах. На це виділяється більш як 60% з бюджетної частини коштів.

Із бюджету має фінансуватися бодай невелика частина наукових досліджень — для того, щоб разом з Національною академією наук наші вчені могли просуватися в тих сферах діяльності, де ми стоїмо на рівних чи навіть випереджаємо іноземних фахівців. Внесок у світову науку теж принесе державі гроші, але не зараз, а трохи згодом. Держава також виділить кошти на участь вітчизняних організацій і підприємств у спільних з Європейським космічним агентством проектах.

Решту — приблизно 21 млрд. грн. — наші підприємства залучають на світовому ринку. Це проекти, які дозволяють не лише зберегти науково-технічний потенціал і розвинути власні технологічні можливості, а й залишатися гарантовано привабливими на ринку ракетно-космічних технологій.

Світовий ринок дуже протекціоністський. Якщо якась держава виділяє гроші на проект, то максимально залучає до його виконання власних виробників. Тому виходити на світові ринки дуже складно. У нас же унікальна ситуація: уряд замовляє на суми в рази менші, ніж приносять підприємства державі з зовнішніх ринків. Подібних диспропорцій немає ніде у світі.

Бідні, проте розумні

— Який вигляд має загалом сучасний світовий космічний ринок? Яке місце на ньому посідає Україна?

— Минулого року всі держави світу вклали в програми освоєння космосу близько $80 млрд. З цієї суми більш ніж половину виділили США, ще шосту частину — Європейське космічне агентство, решту — Китай, Росія та ін. (усього близько 60 країн). Бюджет космічної програми України на цей рік — менш як $3 млн. Тобто у фінансовому плані хвалитися особливо нічим, але з технологічної точки зору — беремо участь у досить помітних проектах на світовому ринку.

Ми входимо до складу проекту «Морський старт» (Sea Launch) і є ключовими його виконавцями. Беремо участь у програмі доставлення вантажів на Міжнародну космічну станцію. Для американської ракети-носія Antares наші підприємства виробляють основну конструкцію першого ступеня. Для європейської ракети-носія Vega — двигун четвертого ступеня, який відповідає за точність виведення космічного апарата на орбіту, його позиціювання.

Окрім того, існує низка нових перспективних міжнародних проектів, наприклад ракета-носій «Циклон-4М» (Cyclone-4M). Фінансування програми здійснює приватна американська компанія Maritime Launch Services, яка базується в Канаді й створює там новий пусковий комплекс. Якщо все піде за планом, то вже наприкінці 2021 р. або на початку 2022 р. перший «Циклон-4М» зможе стартувати з цього космодрому.

Світовий космічний ринок, по-перше, дуже глобалізований. По-друге, він дуже тісний, там всі одне одного чудово знають і розуміють, хто з виробників може краще виконати частину тієї чи іншої програми. Ми не намагаємося пропонувати повністю проект під ключ — так ніхто не купує. Усі країни, які виділяють кошти на космос, максимально завантажують власні підприємства, а в інших — тобто в нас — купують те, чого не можуть створити й реально виготовити. Тому нас у світі знають, і з нами рахуються.

— Повернемося до державної космічної програми. Документ передбачає три варіанти розв'язання проблем галузі. Зокрема, сформульовано т. зв. оптимальний варіант, що передбачає державну підтримку галузі та залучення коштів інших держав. Що конкретно потрібно зробити для виконання цих завдань?

— Щоб залучати іноземні інвестиції у галузь, повинна багато замовляти насамперед наша держава. Світовий досвід показує, що ніколи закордонні інвестори не вкладають більше коштів у країну, ніж її власний уряд. Тому левова частка іноземних коштів, які отримують наші підприємства зараз, — це не інвестиції, а реальні контракти на постачання конструкцій, послуг, програмного забезпечення тощо.

Тепер щодо варіантів розвитку, які розглядалися. Перший — Україна не вкладає в галузь нічого і розраховує лише на кошти із зовнішніх ринків. У такому разі Україна, маючи власну космічну галузь, перестає бути космічною державою. Другий варіант, при якому держава майже повністю фінансує галузь, — нереалістичний, і попередні програми це довели.

Тому ми вибудували, на мій погляд, оптимальний варіант, коли держава замовляє лише те, що їй конче необхідне, і забезпечує допомогу вітчизняним підприємствам на зовнішніх ринках. Наприклад, надає сертифікати кінцевих користувачів, ліцензії на експорт відповідно до всіх міжнародних угод, які уклала Україна. Це вже не матеріальна, а організаційно-політична підтримка, але теж дуже важлива.

— 16 серпня на засіданні колегії Державного космічного агентства було підбито підсумки роботи підприємств та установ космічної галузі за перше півріччя цього року. Зокрема, йшлося про те, що результати діяльності підприємств галузі залишаються позитивними в частині зростання обсягів виробництва і реалізації продукції порівняно з аналогічним періодом 2017 р. Про що свідчать ці дані? На вашу думку, галузь уже вийшла з кризи? Як довго може утримуватися позитивна динаміка?

— Якщо не погіршиться ситуація в країні, то й галузь буде працювати щороку все краще. Ми відходимо від тієї межі, за якою чигає криза. Наші підприємства за чотири роки навчилися жити без замовлень із Росії. Увагу переорієнтовано на інших партнерів — з Європи, Америки та Азії. З'являються довгострокові й перспективні проекти, виконуючи які галузь може не лише підтримувати певний рівень, а й розвиватися.

Тролейбус не завадить

— Існує думка, що незалежній Україні не потрібна космічна галузь у тому вигляді, в якому вона зараз існує. Кажуть, що занадто великий і неповороткий комплекс нам залишився від СРСР. Наприклад, за перше півріччя прибутки продемонстрували лише п'ять підприємств галузі. Чисельність працівників зменшилася. А деякі підприємства перейшли на скорочений робочий тиждень. Наскільки оптимальна сучасна структура вітчизняної космічної галузі?

— Коли розвалився Радянський Союз, звісно, частка космічної галузі, яка залишилася в Україні, була дещо завелика для нашої нової держави. І сьогодні виробничі потужності наших підприємств набагато перевищують фінансові можливості державних замовлень. Тому на найближчі роки ми й вибудували оптимальну стратегію розвитку, про яку з вами щойно говорили: уряд допомагає підприємствам працювати на зовнішніх ринках для того, щоб у нас збереглися й розвивалися ключові космічні технології, а замовляє — лише необхідне.

Розумієте, галузь не повинна зменшуватися, бо кожна ланка технологій потребує певних ресурсів. А будь-яке скорочення призводить до втрати певної технології. Так вчиняти ми не маємо права. Тому галузь повинна зараз залишатися приблизно такою, якою вона є. Так, у нас існують плани реструктуризації. Але спершу ми маємо затвердити космічну програму, щоб розуміти, на які державні та комерційні завдання ми орієнтуємо наші підприємства.

— Іншими словами, чи потрібно «Південмашу» випускати тролейбуси?

— У таких гігантів, як «Південмаш», продукція має бути дуже диверсифікованою. Свого часу, коли завод випускав тролейбуси, трактори, вітроенергетичні установки тощо, набагато стабільніше працювало й ракетне виробництво. Адже, коли зменшувалися замовлення основної космічної тематики, працівники швидко переорієнтовувалися на випуск іншої продукції. Як тільки поверталися космічні замовлення, поверталися й кадрові робітники і навіть тягнули за собою найбільш кваліфікованих працівників з неосновного виробництва.

Для випуску громадського транспорту й сільськогосподарської техніки набрати персонал було простіше, тому що він не потребував аж занадто високої кваліфікації. Зараз, коли такого буфера на «Південмаші» вже не існує, стало складніше.

Тому я впевнений, що завод має виробляти різну продукцію й отримувати від її продажу приблизно стільки ж коштів, скільки і від реалізації ракет. Це можуть бути й тролейбуси, і автобуси, і трамваї, і трактори, і комбайни, можливо, навіть локомотиви. Будь-яка наукомістка продукція має право на існування у виробничих планах заводу. Головне — «Південмаш» не повинен у жодному разі випускати примітивний низькотехнологічний товар. Такий самий підхід і до решти підприємств галузі.

— Не є таємницею стрімке кадрове старіння вітчизняної космічної галузі. У найбільших підприємствах кількість працівників передпенсійного та пенсійного віку сягає ледь не 50%.

— Намагаємося залучити молодь. Найближчі 5—10 років потрібно буде знайти заміну приблизно восьми тисячам старших працівників. Саме тому на провідних підприємствах молодим спеціалістам надаємо можливість одразу долучатися до цікавих, зокрема міжнародних, проектів. Будуємо для них житло, розвиваємо соціальні проекти.

— Щоб згодом вони втекли працювати, наприклад, до американської компанії SpaceX?

— За українськими мірками зарплатня справді порівняно невисока. Проте фахівці залишаються на підприємствах. Тому що робота цікава, багато міжнародних контактів, їхню працю визнає світова спільнота. Ви будете здивовані, але за останні десять років з провідних підприємств за кордон поїхали працювати не більше кількох десятків осіб.

Звільняється з підприємств більше людей. Але вони знаходять гарно оплачувану роботу в Україні. Тому, якщо подивитися на трудову міграцію в різних сферах економіки, наша космічна галузь дає найменшу кількість заробітчан за кордон.

Відбувається це завдяки системній побудові майбутнього як для компаній, так і для їхніх співробітників. Так, ми не можемо поки що кардинально підвищити зарплату, зате маємо змогу будувати житло. І коли молодий фахівець, попрацювавши кілька років, отримує від нас порівняно недорогу квартиру в кредит, то він уже прив'язується до підприємства на 20—25 років.

Чому тікають люди з України? Від необлаштованості побуту, від невпевненості в завтрашньому дні. А коли людина бачить, що про неї дбають, розуміє перспективи кар'єрного росту, можливості збільшення зарплатні за наявності надзвичайно цікавої роботи, то навіщо їй тікати?

Угруповання на орбіті

— 23 серпня 2018 р. здійснено успішний пуск ракети-носія Vega, у створенні якої брали участь КБ «Південне» ім. М. К. Янгеля та ВО «Південний машинобудівний завод» ім. О. М. Макарова. Загалом за шість років роботи Vega вивела на орбіту 27 супутників для двадцятьох замовників з усього світу. Як ви вважаєте, чи Україна виведе на орбіту власні супутники? Коли це станеться і скільки їх потрібно країні?

— Почну здалеку. Армія Україні потрібна? Так. А чи всі були в цьому переконані до 2014-го? Таке ж ставлення було і до власних супутників. Звісно, вони потрібні, але це дуже недешеве задоволення, тому створювати їх потрібно все ж таки поступово.

Нова концепція космічної програми передбачає створення протягом десяти років власного угруповання апаратів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) у складі шести — восьми супутників різної роздільної здатності, які пролітають над територією в різний час доби з таким розрахунком, щоб можна було отримати оперативну, якісну, неупереджену і не відредаговану інформацію.

До 2022 р. ми розраховуємо запустити перші чотири космічні апарати (КА). Далі плануємо поповнювати цю групу одним супутником на рік. З огляду на те, що термін активного існування цієї категорії супутників на сонячно-синхронній орбіті (а вона порівняно невисока) становить приблизно п'ять — сім років, то графік запуску одного КА ДЗЗ на рік дозволить нам підтримувати таке угруповання стільки, скільки потрібно, постійно удосконалюючи його характеристики.

Ситуація із супутниками зв'язку (СЗ) аналогічна. Ми повинні мати гарантовано один такий супутник на орбіті, щоб задовольнити всі потреби насамперед держави: уряду, силових структур тощо. Але під ці завдання буде залучено не більше 7—8% ресурсів апарата. Всі інші можливості СЗ можна спрямувати на комерційний ринок.

Тобто маємо повернути вітчизняних замовників до українських ресурсів. Тим більше що у світі збільшується навантаження на цю категорію апаратів — розвивається телебачення високої роздільної здатності, стрімко росте мережа інтернет. Плюс обробка великих масивів даних (Big Data) теж потребує каналів зв'язку.

В українських підприємств досвіду створення СЗ досі не було. Ми виготовляли КА ДЗЗ і радіотехнічні супутники. Але для нас немає нічого принципово незрозумілого, щоб ми не могли створити власні космічні апарати зв'язку.

Термін активного існування СЗ на геостаціонарній орбіті становить приблизно 15 років. Але як інженер я не дуже покладаюся на те, що кожний супутник гарантовано відпрацює весь свій термін.

Отже, щоб мати один гарантовано робочий супутник, потрібно запустити їх мінімум два, а краще три. На той випадок, коли з одним щось скоїться, другий підстрахує. Тому на початковому етапі нам потрібно виводити на орбіту один такий супутник раз на п'ять років. А надалі, залежно від обставин, ми просто будемо поновлювати це угруповання.

Плюс я поки що лишив за дужками супутники для космічних експериментів в інтересах української науки. Вони, на щастя, значно дешевші згаданих вище. Але саме на цих космічних апаратах можна, зокрема, відпрацьовувати певні елементи інших апаратів в умовах реального польоту.

З Місяця на Марс

— Приклад американських компаній, таких як SpaceX Ілона Маска та інших, показує, що приватні космічні компанії можуть існувати й ефективно працювати. Чи є перспективи в приватних космічних компаній в Україні?

— Створення таких потужних компаній, як SpaceX, можливе лише тоді, коли держава робить багато дорогих замовлень. Свого часу Ілон Маск не вкладав лише свої гроші — половину з них давав уряд США. І це були не замовлення, а гранти, тобто безповоротна допомога.

Америка завжди створює конкурентне середовище. Спочатку вони фінансують чотири-п'ять компаній, потім з них залишаються дві найкращі, які й працюють далі. Коли, наприклад, виникла проблема доставлення вантажів на космічні станції, саме так уряд Сполучених Штатів і вчинив. Згодом залишилися дві компанії, які займаються цією проблематикою, — SpaceX та Orbital ATK (в цьому році продана корпорації Northrop Grumman). З останньою, до речі, співпрацюють наші підприємства.

Ми пам'ятаємо, що Україна робить дуже мало державних замовлень. Зараз уряд не в змозі здійснювати фінансування приватних компаній у вигляді грантів на космічні розробки. Тому вітчизняним приватникам важче, ніж їхнім американським колегам. Але перспективи є.

Зараз ми працюємо над тим, щоб зняти заборону приватним компаніям займатися комерційним космосом. Для цього спочатку треба внести зміни в закон «Про ліцензування видів господарської діяльності». Описати, на яких умовах приватники можуть отримувати ліцензії, які до останніх кваліфікаційні вимоги тощо. Після цього вже можна буде знімати заборону.

— Маск рухає галузь у бік здешевлення космічних запусків, зокрема і шляхом багаторазового використання ракет. Чи планують вітчизняні вчені просуватися в аналогічному напрямку? Хоча зараз, як відомо, пуски українських ракет-носіїв і так одні з найдешевших у світі.

— Ілон Маск зараз здешевив вартість пускової послуги не шляхом багаторазовості використання першого ступеня, а завдяки оптимальній побудові бізнесу. Плюс SpaceX як приватна компанія може не виконувати деякі обов'язкові для державних компаній процедури в процесі розробки і відпрацювання космічної техніки на Землі. Він бере всі ризики на себе і сертифікує перед державою лише кінцевий продукт.

Ви абсолютно правильно сказали, що пуски наших ракет-носіїв одні з найдешевших у світі. Але ми, звісно, не стоїмо осторонь технологічного прогресу. До речі, над проблемою посадки відпрацьованих ступенів на Землю наші підприємства працювали ще в 1970-х роках у рамках програми «Енергія-Буран». Технологічно це цілком досяжна можливість.

Але сьогодні багаторазовість як технологічний тренд поки що не відповідає стану замовлень на світовому ринку пускових послуг. Щоб багаторазовий ступінь дав реальну економію, літати потрібно принаймні раз на тиждень. Зараз навіть у найпередовіших космічних держав запусків не більше двох десятків на рік.

Уявіть собі. Перший ступінь може злітати десять разів. А запусків двадцять на рік. Тобто нам потрібно два багаторазових перших ступеня на рік. Але весь технологічний ланцюжок виготовлення цього елемента потрібно все одно зберігати. Додайте витрати на повернення ступенів і міжпольотне обслуговування їх. Як наслідок сьогодні ці два ступені будуть коштувати не дешевше двадцяти одноразових.

Якби ми літали 50—100 разів на рік, тоді багаторазовий ступінь дав би реальну економію. Якщо людство найближчими роками кардинально збільшить вантажопотік на орбіту, українські підприємства також будуть здатні працювати з багаторазовими носіями. Необхідні проектні дослідження з цього приводу вже проводяться.

— Які довгострокові перспективи вітчизняної космічної галузі? На яких напрямках і розробках треба зосередитися?

— Стратегічно ми повинні брати максимально активну участь у міжнародних проектах з освоєння космосу — Місяця, Марса, астероїдів тощо. У нас є технології, якими не володіють наші партнери. До того ж освоєння планет Сонячної системи — це астрономічно дорога забаганка. Навіть найпотужніші економіки світу не здатні самотужки реалізувати подібні програми.

Тому людство приречене на міжнародне співробітництво в цій царині. Знову ж таки кожний повинен робити те, що у нього виходить найкраще, і тоді проекти стають економічно привабливими. Власне, так свого часу була створена Міжнародна космічна станція.

Нині планується створення аналогічної станції на орбіті Місяця, саме для того, щоб, на відміну від початку 1960-х, космонавти вже не були фактично смертниками. Якби тоді щось трапилося на супутнику Землі, астронавти вже звідти б не повернулися.

Зараз тренд інший — безпека людини понад усе. Створюється шлях до планет. Уже існує станція на орбіті Землі. Буде створено аналогічну станцію на орбіті Місяця. І цим маршрутом літатимуть пасажирські космічні кораблі. Причому на місячній станції буде мінімум один рятувальний корабель.

Цей проект потребує величезної кількості космічних технологій. Нам є що запропонувати світовій спільноті, й ми обов'язково повинні це зробити. І це головний стратегічний стрижень для космічної галузі України.

Довідка «2000». Державне космічне агентство України: 01010, Київ, вул. Московська, 8, тел. +38 (044) 281 6200, yd@nkau.gov.ua, nkau.gov.ua.

Результати космічної галузі в 2018 р.

За даними ДКА України, за І півріччя 2018 р. порівняно з аналогічним періодом минулого року обсяги виробництва підприємств галузі зросли на 12,7%, а реалізація продукції — на 12,3%.

Вироблено товарної продукції на суму понад 1,575 млрд. грн., а реалізовано — на 1,566 млрд. грн. Загальний обсяг валової продукції — понад 2,109 млрд. грн.

Обсяг експорту до країн ЄС, США та інших становить 877,4 млн. грн., або 90,1% загальної суми експорту продукції.

За підсумками І півріччя до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів сплачено 630,231 млн. грн.

Середньооблікова чисельність штатних працівників галузі станом на 1 липня 2018 р. — 16 745 осіб, що на 0,3% менше, ніж у першому кварталі.

Номінальна середньомісячна заробітна плата по галузі зросла до початку року на 8,1% і становить 8223,1 грн. 

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...


Загрузка...

Михаил Погребинский: «Сдержанная позиция Кремля,...

Чтобы «инициатива» была поддержана ВР, нужна какая-то супер провокация, например,...

Об индустриализации можно забыть

В офис Союза химиков позвонили из Минэкономики с вопросом: «Аммиак — это жидкость...

Дэвид Марплс: «Не допустить превращения войны в...

Объемы товарооборота с Россией растут. Это говорит о том, что РФ открыта для общения с...

Дэвид МАРПЛС: «Деловые связи способны существовать в...

Участники организованной еженедельником «2000» конференции «Россия ставит на...

Зачем Госрезерву пиар, если в закромах Родины пусто?

Основные результаты работы Госрезерва за последние три года: на складах ничего нет,...

Госпереворот: свидетель обвинения

28 ноября — второй тур президентских выборов в Грузии, результат которых трудно...

Загрузка...

Для проведения честных выборов Украине следует...

В преддверии общенациональных выборов-2019 критической значимости парламент обновил...

Александр Квасьневский: «Снова сделаем НАТО великим!»

«Даже самые сильные популистские партии могут в конце концов утратить власть»

Про заяви претендентів на папаху та «30 срібняків»

Сіре намагається робити своє оточення іще сірішим або ж підібрати когось собі «до...

Самородная угроза

На днях еженедельник «2000» провел конференцию на тему «Россия ставит на...

«Граница без проблем» звучит как анекдот

Может ли внешняя граница Евросоюза быть незаметной или функционировать без проблем? У...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто

Получить ссылку для клиента
Авторские колонки

Блоги

Маркетгид
Загрузка...
Ошибка