Война серости с тусклостью

№13(813) 31 марта -- 6 апреля 2017 г. 29 Марта 2017 1 3.7

Президент предпринял достаточно решительный ход, сильно обезопасив себя и свое окружение от дальнейших нападок и расследований гражданских активистов. Петр Порошенко сконструировал систему, в которой воспользовался оружием врага, — поставил общественных антикоррупционеров в неловкое положение оправдывающихся, заставив их самих, а также партнеров и подрядчиков подавать электронные декларации.

Это должно дать серьезный сигнал тем членам команды президента, которые были несколько деморализованы делом главы ГФСУ: «насировых» не станет, если окружение будет хранить верность лидеру.

Но удастся ли АП удержать отвоеванные позиции, ведь за гражданскими антикоррупционерами — мощнейшие западные организации? На вопросы «2000» отвечают Руслан БОРТНИК, директор Украинского института анализа и менеджмента политики, и Тарас ЧОРНОВИЛ, политолог.

— Президент Петр Порошенко 27 марта подписал изменения в закон «О противодействии коррупции» в части электронного декларирования, но пообещал внести в парламент предложение о поправках к нему. Что это — желание подольше пиариться на громкой теме, или, как утверждают скептики, реванш коррупционной системы, желание получить рычаг давления на гражданских активистов? Как долго АП будет затягивать процесс внесения и принятия изменений и откажется ли от нормы, позволяющей контролировать гражданские организации?

Руслан Бортник

Руслан Бортник:

— Думаю, президент сделал выводы из историй с блокадой, с Насировым, с Онищенко. Здесь особенно остро проявилась как слабость Порошенко, так и то, что ситуацию в стране в значительной степени контролируют разного рода внешние игроки, на которых в свою очередь нередко опирается внутренняя оппозиция.

Встреча президента с региональными элитами, то, как активизировалась его работа по парламенту, попытки восстановить коалицию, все подтверждает — идет комплексная работа. Теперь предпринимаются попытки установить контроль над гражданским сектором, который по большей части всегда ориентировался на Запад. Эта сфера остается большой проблемой для Петра Алексеевича.

Так что я бы рассматривал данную активность не как реванш некоей коррупционной системы, а как реванш самого Порошенко, его попытку восстановить контроль над политическими процессами в обществе, уменьшить западное влияние в Украине — поскольку оно начало вступать в противоречие с интересами самого президента.

Почему это не просто реванш коррупционной системы? Потому что здесь по большей части происходит противостояние самих коррупционеров из разных лагерей. Нет белых и черных, только бесконечное количество оттенков серости.

Я считаю, что декларирование должно быть общегражданским, всеобщим. Но сегодня эта процедура вообще не заработала, никто декларации высокопоставленных чиновников не проверял и не собирается этого делать. Никто, кстати, не проверял и декларацию самого президента — а к ней, думаю, нормальные правоохранительные антикоррупционные органы поставили бы много вопросов.

Что касается внесения возможных изменений в закон, то это пустые обещания. Порошенко просто пытается выиграть время, чтобы новые информповоды забили, заслонили остроту ситуации.

Таких примеров у нас море — начиная от закона о люстрации, заканчивая законом о декоммунизации. Тогда тоже ревностно клялись, в том числе международным партнерам, внести необходимые изменения. Это стандартный прием нынешней власти. Так и теперь — тем более президент уже никогда не откажется от системы контроля, которую установил.

Тарас Чорновил

Тарас Чорновил:

— На рахунок піаритися — це б просто не вдалося. Хоча нам розповідають про орди порохоботів і те, що мало не всі медіа під контролем президента, але тільки «5 канал» та «Эспрессо» не атакують Петра Порошенка постійно. Абсолютна більшість інших засобів масової інформації критикують будь-яку його дію. Не підписав би він закон — було б погано, підписав — погано, вибрав варіант з відкладеними можливостями внести додаткові зміни — також погано.

Це ситуація, коли декілька політичних сил дуже серйозно пробують розкрутити противладну акцію. Я таке сам пробував робити при Кучмі.

Чи є це фактором тиску на громадські організації? Також вважаю, що ні.

Давайте розберемося. Законом вводиться в дію одна норма, яка знімає необхідність застосування електронних декларацій до нижнього складу військових. Справді, є велика кількість людей, які підпадають під другу хвилю декларування і які у військових умовах, в зоні АТО не можуть якісно заповнити декларацію — наприклад, через обмежений доступ до інтернету, до реєстрів тощо.

Якби ця норма не була прийнята, для таких людей наступала б кримінальна відповідальність. Тому те, що було в первісному президентському законі, на мій погляд, абсолютно правильно, і приймати документ треба було якнайшвидше. Навіть найбільші критики президента з цим погоджувалися.

Але в Раді в законопроект з голосу були внесені два пункти. Один — від Тетяни Чорновол — вимагав подання декларації від журналістів. Це певна атака на засоби масової інформації, це некоректно. Можна було б теоретично ставити питання про власників ЗМІ, але й це теж було б неправильно. Добре, що цей пункт в результаті не пройшов, був знятий.

Другий пункт, який і викликав бурхливу реакцію, стосується громадських активістів. Йдеться про дві групи, від яких вимагають заповнювання електронних декларацій.

Перша — це ті, котрі уповноважені на виконання певних державних функцій. Наприклад, громадські ради при міністерствах. Вони мають певний фінансовий ресурс для розподілу. Вони контролюють діяльність міністерства, контролюють кадрові дії в міністерстві, вони можуть впливати на певні рішення — тобто здобувати корупційні можливості.

Насправді саме існування цих громадських рад — це щось таке гидотне, корупційне в своїй основі! В ці ради рвонулися десятки тисяч фейкових громадських організацій. До мене колись у 2004 р. підходив один чоловічок, який пропонував активну підтримку 5 тис. громадських організацій! Я запитав, як може одна людина впливати на позицію 5 тис. громадських організацій. На що мені відповіли, що всі вони створені саме цією особою!

Колись я відслідковував громадську раду при МЗС. Половина членів цього органу виявилися представниками фактично однієї структури, що контролювалася знаменитою церквою посольства божого Сандея Аделаджі. Всі знають, наскільки це неоднозначна структура, суди по ній тривають. І от виявляється, що оточення Сандея Аделаджі контролює роботу громадських рад при міністерствах! Є в цьому корупційний ризик? Звичайно.

Тому треба, щоб ці люди, які мають повноваження виконувати певні функції держави і спроможні контролювати державу, були б теж проконтрольовані.

Ще один приклад. Всі носяться з Антикорупційним бюро України. Створена антикорупційна громадська рада при НАБУ. Нещодавно туди вводили п'ятьох нових членів. Я глянув — а двоє з них представляють партію, лідером якої є сумнозвісний одіозний мер Ірпеня, за яким тягнуться гучні корупційні скандали. І от ця фігура змогла двох своїх представників просунути в громадську раду при НАБУ. Відверті корупціонери стають контролерами антикорупційних органів!

Уявляєте, які можливості відкриває просто «корочка», посвідчення такого представника? Приходиш на будь-яке підприємство і кажеш: «У нас є можливість запропонувати НАБУ звернути на вас увагу — або попросити, щоб вас не бачили. Який конверт ви мені запропонуєте?»

Так от цих людей не те що контролювати треба — потрібно ліквідувати такі паразитарні структури!

Наступна група, від якої вимагають електронного декларування, — лідери громадських організацій антикорупційного спрямування. Я, чесно кажучи, сумнівався, чи їх треба контролювати. Але такий гомін піднявся на цю ініціативу, що зараз вже не сумніваюся — треба.

Завдяки Лещенкові ми дізналися, що антикорупціонер — це найприбутковіша посада в Україні. Маючи цей приклад, хіба можна говорити, що лідерів антикорупційних структур не треба контролювати? Звісно, треба. Єдине питання — як це робити правильно. Мені здається, що доцільніше їх перевіряти через закон про боротьбу з політичною корупцією.

— Почему ни одна системная политическая сила не смогла ярко отыграть на данной ситуации? Технологи не готовы работать в областях, где нельзя пользоваться только примитивными популистскими посылами? Отчего все отработали так тускло?

Руслан Бортник:

— Эти темы еще будут отыграны. Просто еще не наступил подходящий момент. Когда начнется избирательная кампания, все это будет поднято.

Сейчас это выносить к электорату не имеет смысла. Рейтинги ключевых игроков уже устоялись.

Тарас Чорновил:

— Ті, які могли б добре попіаритися на темі «як ми боремося проти політичної корупції», бояться у це влазити. Розуміють — так обплюють, що не відмиєшся.

Зараз існує мовчазний консенсус: антикорупціонерів не чіпаємо, навіть коли вони сильно прокрадуться. Щоб не було смороду.

А ті, що представляють протилежну групу, також розуміють — не буди лихо, доки тихо. Окремі діячі з касти недоторканих — особливо зі статусом народних депутатів — можуть здіймати галас. А середні громадські організації знають: якщо зараз почнемо про це кричати, то привернемо до себе увагу. І з перевіркою прийдуть в першу чергу до нас. А у нас грантів на мільйон, а виконано роботи на десять тисяч. Так, це не у держави вкрадено, але це шахрайство. До того ж дехто й дрібного шантажу, рекету і хабарництва не цурався — лідери деяких організацій дуже добре на цьому промишляють.

Про це і так майже усі знають, але особливо ніхто не розслідував. Бо не хотіли.

Якби у нас була хоча б одна абсолютно чиста антикорупційна сила чи партія, котра б мала прозору касу, — тут можна було б піаритися. Але хто буде піаритися? Саакашвілі, чиї розкішні поїздки фінансуються з дуже сумнівних джерел?

— Способно ли сообщество гражданских активистов к системному организованному сопротивлению по данной инициативе, или такая активность будет выглядеть проигрышной в глазах масс, а потому не станет слишком публичной?

Руслан Бортник:

— Сами активисты в значительной степени дискредитированы в глазах общества. Но, как показывает дело того же Насирова, в принципе они способны собраться и оказывать серьезное давление — благодаря информационному весу и доступу к западным партнерам.

Все это может создавать президенту проблемы. Следует ожидать продолжения эскалации, противостояние будет только усиливаться, разгорится информационная и дискредитационная война. Но сама тема электронного декларирования для гражданских активистов не всегда будет выноситься главным поводом: все же в обществе по этому вопросу мнения разделились. Едва ли не большинство граждан считают, что после ситуации с Лещенко «антикоррупционные» лидеры обязательно должны декларировать свои доходы.

Тарас Чорновил:

— Для такого опору потрібно, щоб їх підтримали якісь потужні загальнонаціональні фундації, політики, політичні партії. Без цього дрібний лемент лідерів громадських організацій «Нас хочуть заблокувати!» не матиме наслідків.

Певний тиск на окремі групи депутатів можливий — через дрібний шантаж. Але цей тиск можливий — тільки щоб провалити голосування.

В законі є деякі норми, які багатьом, як і мені, здаються неправильними. Наприклад, вимога для підрядників громадських організацій писати декларації. Якщо ці прогалини не будуть виправлені — трохи шуму буде.

Думаю, у квітні з'являться пропозиції щодо змін до документу. І в них шанси великі. Але повного скасування норми не буде.

Тема не дуже актуальна для широких верств населення. На цьому шумі серйозні політичні дивіденди не піднімеш. А це означає, що серйозні політичні сили гратися в ці ігри, де не попіаришся, не будуть.

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...


Загрузка...

Украинский газ — в квартире не у нас

Мечта фантастов сбылась в режиме трагифарса — наши энергоносители идут на восток....

Прямая любовь к власти

Новый «Прямой» канал и старые телевизионные «мэтры»

Очень по-французски

Вход на все мероприятия  — свободный

Бон-вояж в землі мертвих

Україна має унікальний шанс одним рішенням і подолати бідність, і мінімізувати...

Украина в ожидании «большой сделки»

Украина уже никогда не сможет усилить Россию

Загрузка...

Зачем власть повторяет «страшилки» от «2000»

Экологические проблемы могут заложить основу для устойчивого прекращения огня на...

Цифровое оскудение

Развитие нового «дела Тимошенко» покажет, какой степенью свободы от Запада...

Большая, но предварительная радость

Решение Стокгольмского арбитража дает надежду на возобновление отношений с...

Погребинский: «Если здесь что-то и может случиться, то...

Для Запада власть Порошенко легитимна до тех пор, пока она играет роль антироссийского...

У них — панический страх

Первомай и День Победы в этом году были, так сказать, обычными, не юбилейными. Тем не...

Комментарии 1
Войдите, чтобы оставить комментарий
Валерий
03 Апреля 2017, Валерий

" Тому треба ,щоб цi люди, якi мають повноваження виконувати певнi функцii держави i
спроможнi контролювати державу , були б теж проконтрольованi . " И т. д , и т. д. ,и т. д.
Говоря русским языком : лыко- мочало , начинай сначала. А ещё мне кажется , что
" свидомый " Тарас Чорновил идейно не читал русского классика К. Пруткова , а то бы он
знал его высказывание : " Где начало того конца , которым оканчивается начало . "
Если бы знал , то не говорил бы подобных глупостей .

- 5 +

Получить ссылку для клиента
Маркетгид
Загрузка...
Авторские колонки

Блоги

Ошибка