Віталій ГРУСЕВИЧ: «Не варто виправдовуватися коронакризою»

13 Сентября 2020 0

Весна 2020 р. кинула непрості виклики, створивши разом із труднощами нові можливості для бізнесу. Українські медіа не втомлюються говорити про зміни, що торкнулися ринку нерухомості під впливом коронакризи. Але не варто звинувачувати лише COVID-19 у всіх негараздах будівельної галузі.

Про справжні реалії, проблеми та нові можливості для будівельників України — ґрунтовна розмова з головою правління міжнародного бізнес-об'єднання The Wall-Ukraine Віталієм ГрусевиЧем.

Перш ніж відповісти на запитання, Віталій Олегович зауважив: «Думаю, в нас буде змістовна зустріч. Принаймні я так налаштований».

— Пане Віталію, значна частина компаній впродовж кількох місяців стурбована ситуацією навколо COVID-19. Як на початку нового сезону почувають себе будівельні компанії? Чи вдалося пристосуватися до нових умов ведення бізнесу?

— Багато хто очікував обвалу ринку нерухомості в Україні. І були тривожні сигнали, але цього не сталося.

На початку осіннього сезону компанії вже призвичаїлися працювати у новому режимі і прекрасно з цим справляються. Вже стали помітніші нові тенденції ринку: зберегти позитивну репутацію та завершити проекти багатьом організаціям допомогли партнерські відносини з іншими великими системними компаніями. Відтак об'єкти почали реалізовуватися двома-трьома девелоперами одночасно.

Зрозуміло, до нового року надолужуватимуться втрачені терміни і темпи будівництва. Втім, вони не критичні для системних компаній, але ж все-таки трохи змістилися. Правда, більшість гравців ринку запуск нових майданчиків перенесли на 2021 р.

— Тобто коронакриза все ж вплинула на галузь будівництва в Україні?

— Не варто виправдовуватися коронакризою. Адже вагомою причиною стали труднощі, насамперед пов'язані із започаткованими до кризи глобальними економічними негараздами, вадами управління державним сектором галузі, та саботаж реформи ДАБІ на місцях.

Після першого послаблення карантинних обмежень відповідно до стратегії розвитку The WALL-Ukraine та підтримки компаній-резидентів ми проводили онлайн-зустрічі та робили моніторинг проблем у будівельних компаніях. Опрацювали велику кількість скарг від бізнесу. І що нас здивувало, так це те, що 62% скаржилися на перешкоди у видачі дозвільної документації на будівництво і введення будинків в експлуатацію, а сама ДАБІ наче обірвала свої канали комунікації з бізнесом.

— Ви згадали про реформу ДАБІ. У Верховній Раді продовжується робота над законодавчими змінами, аби запустити другий етап реформи ДАБІ. Вас можна зарахувати до прихильників цієї реформи?

— Останніми роками будівельна галузь настільки задихалася від корупції у ДАБІ, що нинішня реформа гостро необхідна.

При цьому важливо не лише добре знати предмет регулювання та логіку змін, а й уміти прогнозувати результати. Є моменти, які викликають сумніви щодо їхньої доцільності та ефективності. Очікуються реформаторські зміни у дванадцяти чинних законах України. Зокрема, «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності» та інші.

Щойно уряд повідомив про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) та створення нових органів, експерти The Wall спільно з резидентами та іншими гравцями ринку опрацювали проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо першочергових заходів з реформування державного регулювання у сфері містобудування» та надіслали відкрите звернення прем'єр-міністрові України Д. Шмигалю з напрацьованими пропозиціям, що стосуються реформування Державної архітектурно-будівельної інспекції.

— Що не так із реформою?

— Влітку ми детально розбирали презентацію Офісу простих рішень та результатів з реформування державного управління у сфері містобудування. Для загального розуміння розповім на прикладі цієї ініціативи.

Там передбачається, що єдиним джерелом містобудівної інформації має стати містобудівний кадастр. Це чудово, але це вже є у чинному законодавстві. Однак і тут треба суттєво попрацювати над його актуальністю та наповненням. Рухатись до впровадження повноцінного багатошарового містобудівного кадастру за прикладом або на основі земельного кадастру — це правильне рішення, хоча й воно потребує часу та масштабного фінансування, джерела якого зараз знайти важко.

На нараді у прем'єр-міністра за участі пана Саакашвілі прийняли мою пропозицію про надання містобудівних умов і обмежень як витягу з містобудівного кадастру. Відповідно цей витяг має формуватися уповноваженим архітектурним органом або розробником містобудівної документації, або ж безпосередньо архітектором проекту з наявної містобудівної документації, котрий має нести вагому персональну відповідальність.

Однак наявністю актуальної містобудівної документації можуть похвалитися далеко не всі населені пункти України, не кажучи про ОТГ.

Вважаю правильним напрямом створення інституту юридичних осіб, уповноважених на здійснення містобудівного контролю, що передбачено через механізм страхування їх цивільно-правової відповідальності: СС2 — $3 млн., СС3 — $5 млн.

Але і тут у мене є сумніви, оскільки страхування відповідальності має залежати від вартості контрольованого об'єкта; суб'єкти контролю мають відповідати чітко виписаним ліцензійним умовам; потрібно впровадити алгоритм контролю та публічного висвітлення його результатів; запровадити вагому фінансову відповідальність за нехтування вимогами здійснення контролю.

Пропозиція впровадити у правове поле будівництво за єврокодами теж не новація. В Україні давно є можливість проектувати і будувати за єврокодами, але необхідно нормативно впровадити механізм проходження експертизи проекту. Такої спеціалізації в експертних організаціях в Україні не існує.

В європейських країнах проектну документацію перевіряють більш досвідчені проектувальники.

Варто також додати, що важливо, аби у новому законодавстві про регулювання містобудування жодним чином не нівелювалася реформа децентралізації, та щоб бізнес міг робити вибір органів для отримання дозволів: чи у Державній сервісній службі, чи у територіальних органах, чи в органах місцевого самоврядування.

— Чи запропонована реформа ДАБІ за своєю суттю відповідає ключовим викликам галузі?

— Реформа запропонована невідомими авторами. На моє переконання, до ініціатив долучені бенефіціари корупційної системи ДАБІ, адже конфлікт корупційного адміністрування ДАБІ полягав здебільшого у поєднанні дозвільних та контрольних функцій цього органу.

Контрольну функцію до видачі дозволу (при наданні адміністративної послуги) ДАБІ виконувала незаконно, з метою залучення до «переговорів» кінцевого інвестора. Коли виявлялися «порушення», ні на кого не накладалися штрафні санкції. Натомість лише видавалися відмови за відмовами.

Коли йшлося про законне будівництво, все зводилося до придбання «вхідного квитка». А випустивши незаконний дозвіл за неправомірну вигоду, чиновники ДАБІ зіштовхувалися із тиском громадськості та різних органів з вимогою провести перевірку і скасувати документ, за який інвестор вже заплатив. У таких випадках і отриманого ніхто не хоче повертати, і відповідати на запитання, куди дивилися при видачі? — досить ризиковано.

Відтак розділення повноважень призведе лише до розв'язання рук чиновникам та посилення корупції.

Чинне на сьогодні законодавство містить ефективне регулювання контрольною та дозвільною функціями. За великим рахунком, для подолання корупції достатньо було внести зміни до відповідних порядків, що регулюються постановами уряду та внутрішніх наказів самої ДАБІ щодо затвердження деталізованих технологічних карток. Але всі питання зводяться до політичної волі, інтересів, великих грошей та застарілої нормативної бази, при якій важко будувати за сучасними підходами та технологіями без порушень.

— Які чинники здатні поліпшити інвестиційний клімат в Україні?

— Варто почати працювати над змінами у промисловій політиці. Вже рік тому спостерігався спад українського промвиробництва, а карантин вдвічі його прискорив. Позитивно, що остання програма Кабміну серед заходів щодо відновлення промисловості декларує сприяння розвиткові індустріальних парків з усією необхідною інженерно-технічною та транспортною інфраструктурою.

Будь-який виробник потребує інфраструктури: дороги, порти та залізниці, доступність до аеропортів і терміналів, пропускні пункти.

Інвестору потрібен порядок у цих сферах. Доступність до цього всього можуть забезпечити індустріальні парки. Сама їх ідея у світі: створити інфраструктуру для інвестора.

Сучасні індустріальні парки забезпечують щорічне збільшення макропоказників багатьох держав світу. Наприклад, у Туреччині упродовж 1995—2017 рр. понад 80% прямих іноземних інвестицій були зосереджені саме в індустріальних парках. Ще у 2013 р. Туреччина повністю «погасила» свою заборгованість перед МВФ. Але і сьогодні турецька влада продовжує будівництво індустріальних парків у різних провінціях країни.

— Інакше кажучи, відновлення промисловості за рахунок будівництва індустріальних парків?

— Так, це один із ключових факторів. На жаль, в Україні ситуація з розвитком індустріальних парків критична. Ми маємо 43 індустріальні парки. Це один з найнижчих у світі показників. Але де-юре і де-факто, як завжди в українських реаліях, говорять про різне. Прикладів ефективного розвитку бодай одного із них ми не бачимо.

На сьогодні у Польщі функціонують 82 індустріальні парки, у Німеччині — понад 200, у США та Китаї — понад 400, а у Південній Кореї — понад 1000. В Україні перші 12 парків були внесені до Реєстру індустріальних (промислових) парків лише у 2014 р. Це при тому, що перші індустріальні парки з'явилися у Західній Європі та США ще наприкінці XIX — початку XX ст.

— В чому тоді проблема, що парки у нас не створюються?

— Ми багато спілкуємося з іноземними інвесторами на тему індустріальних парків. І буквально завжди чуємо: «Нам цікава Україна, ми готові в неї інвестувати, але які є переваги?». Так у ході розмови маємо дати чітку відповідь про підтримку держави у цьому питанні.

Відверто кажучи, без пільг в українські індустріальні парки ніхто не прийде. Особливо якщо порівняти пільги та преференції від держави у найближчих сусідів. Наприклад, у білоруському індустріальному парку «Великий камінь» компанії звільняються від податку на прибуток на 10 років, і сплата цього податку за ставкою є вдвічі нижчою до 2062 року. Передбачене також повне звільнення від податку на нерухомість та податку на землю на цей же термін, немає податку на дивіденди протягом 5 років з моменту появи дивідендів.

На території парку діє режим особливої економічної зони з можливістю безмитного ввезення товарів з метою їх переробки під митним контролем.

У рамках бізнес-турів ми маємо можливість показати цей парк, і компанії можуть одразу на місці обговорити перспективи співпраці.

— Щось подібне реально зробити в Україні?

— Звичайно. В першу чергу потрібні законотворчі ініціативи. Цього року у народних депутатів народилися законопроекти щодо змін до закону «Про індустріальні парки». Комітети ВР нині розглядають проекти №3724 і №3725. Передбачається, що у вересні вони вже потраплять до сесійного залу. Основне їх завдання — надати різні економічні стимули для компаній-резидентів індустріальних парків в Україні. Втім, чимало аналітичних центрів закликають народних депутатів суттєво доопрацювати ці законопроекти.

— А території достатньо, аби розмістити такі парки?

— Теоретично Україна може забезпечити реалізацію понад 200 вітчизняних індустріальних парків, відповідно це можливості залучення понад 20 млрд дол. інвестицій, враховуючи галузеві пріоритети, звісно.

Ми ведемо переговори з китайськими інвесторами й орієнтовані створити індустріальні парки на території великих промзон, де вже є необхідна інфраструктура та комунікації. Так інвестор не витрачатиме зайві кошти, що є одним із наших аргументів у діалозі.

Для прикладу, Дніпро має понад 700 га занедбаних промислових зон, що рівноцінно будівництву щонайменше п'ятьох індустріальних парків. Близькість порту та вдале географічне розташування створює високий потенціал розвитку індустріальних парків у цьому регіоні.

Зрештою, тільки законопроектами про індустріальні парки та пільгами не вирішити усі питання інвестицій. У нас монопольна «Укрзалізниця» і високі портові збори, дороги не пристосовані для великого навантаження. Крім того, значні прогалини у законодавстві, у податковій та судовій системах. Усе це нівелює переваги індустріальних парків для іноземних інвесторів.

— Насакінець — невеликий бліц.

— Згоден.

— Впровадити автоматичні e-послуги для будівельних об'єктів складно?

— Ні. Якщо не буде штучних бар'єрів, як у 2010-му, коли запускали реєстр ДАБІ, який по суті і не був переданий на баланс держави: практично 10 років реєструвалися дозволи і сертифікати не в офіційній системі, що ускладнювало розгляд кримінальних справ, які ініціювалися по цьому реєстру. Запуску електронної системи повинно передувати наведення ладу з процедурами та процесами взаємодії.

— На порталі «Дія» до листопада поточного року мають працювати електронні послуги для всіх категорій наслідків СС1, СС2 і СС3. Мінцифри встигне?

— Електронна система у перші дні запуску для категорій наслідків СС1 не працювала взагалі. Компанії, які намагалися нею користуватися, та органи самоврядування майже місяць нам писали про нестабільну роботу всіх опцій. Будемо спостерігати, як цей процес пройде з СС2, СС3, адже там потрібно вказувати набагато більше інформації з точки зору реєстрації в системі. Крім цього, необхідний взаємозв'язок з великою кількістю інших реєстрів.

— Бізнес зацікавлений взяти участь у цьому експерименті?

— Звичайно. Компанії навіть виявляють бажання долучитися до бета-тестування послуг. Наразі на етапі тестування перебувають три перші послуги у сфері містобудування: підготовчі роботи, повідомлення на підставі будівельного паспорта та документи по СС1.

— Результати програми «Велике будівництво» викликають у вас надію чи розчарування?

— Скоріше надію, ніж розчарування. Хоча деякі моменти досить спірні.

— Чи правильно, що більшу частину коштів уряд спрямував на дорожнє будівництво?

— Будівництво доріг завжди важлива та позитивна ініціатива.

— Чи велика конкуренція під час тендерів у будівельній галузі?

— Система закупівель «Прозорро» потребує вдосконалення для будівельної галузі з обов'язковим застосуванням двоступеневих тендерів. Наразі система дозволяє зловживати з боку державних замовників, а тому не користується довірою з боку бізнесу.

— Чи беруть у тендерах участь іноземні компанії?

— На недержавному електронному майданчику закупівель, який впровадила The Wall-Ukraine, іноземні компанії подають свої пропозиції в кожному тендері. Тільки під час тестування платформи було здійснено закупівель на суму майже 5 млн. грн. До системи додано десятки перевірених постачальників будівельних матеріалів з іноземними інвестиціями.

— На початку року уряд активізував тему іпотечного кредитування. Зрозуміло, що будівельні компанії «за» іпотеку. А банки?

— У цій ситуації українські банки залежать від вартості фінансових ресурсів та регуляторного тиску. Ринкові гроші поки що дорогі, кредитування первинної нерухомості має чимало бар'єрів з погляду Нацбанку. Тому кредитування спостерігається або за партнерським напрямком із забудовником програм, або введеної в експлуатацію нерухомості. Про масовість не варто навіть говорити.

— В тому, що це питання завмерло, винні банки?

— Ні. Переважну більшість питань регулювання з метою здешевлення іпотечних кредитів має вирішити держава. Свою роль також відіграють і мораторій на стягнення валютних кредитів, і необхідність зниження вимог до резервування банками коштів, і коронакриза, нестабільна політична ситуація.

Ганна КОВЦУНЯК

Окна возможностей

Долгосрочное прекращение огня — в интересах украинской безопасности

Эдуард Набока: «Авиахолдинг должен стать структурой,...

Главное требование к государству — чтобы Украина покупала свои самолеты

Новые монстры и угрозы

Если найдется политик, который сумеет создать новый англосаксонский союз, мы можем...

Исаак Трахтенберг: «Чтобы реформировать...

Академик Николай Амосов прозорливо заметил: «Если мы не решим в ходе реформирования...

Версии: даешь матриархат!

Не пора ли на фоне полного краха «мужского» всевластья, доведшего цивилизацию до...

Герои нашего времени?

Дорогая редакция «2000», пишу, отдавая себе отчет, что вы мое письмо не...

В столице состоится Х Международная пасхальная...

Ассамблея-2018 пройдет с 9 по 28 апреля, и включает 44 позиции

Была бы жаба, привыкнет и папа

Предлагаем вам посмеяться или подивиться детской непосредственности

Бальзам на душу

Капризы погоды, когда плюс с минусом чередуется по нескольку раз на дню, а...

Ядовитый поцелуй

Без этого предмета дамскую косметичку нельзя посчитать заполненной, потому что каждая...

Ломать успеется

Узнать об измене любимого человека или только подозревать его в этом — страшный...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто
Авторские колонки

Блоги

Ошибка