В сегодняшнем обзоре региональных СМИ представляем материалы, подготовленные нашими коллегами из Донецкой, Ивано-Франковской и Тернопольской обл.
Второй президент Украины Леонид Кучма снова будет представителем Украины на переговорах в Минске по урегулированию ситуации на Донбассе. Издание «Донецкие новости» поинтересовалось у экспертов: что значит этот ход команды Владимира Зеленского и есть ли шанс, что с возвращением Леонида Кучмы в переговорный процесс урегулирование ситуации на востоке Украины разморозится. Как отмечает автор материала Андрей Кривцун, мнения разделились.
О возвращении «лихих 90-х» пишут журналисты ивано-франковского издания «Версії». Наши коллеги информируют о проблеме, с которыми столкнулся 20-летний Михаил Харук, ставший минувшей весной чемпионом мира по сноуборду среди юниоров. А проблема эта — банальный и, казалось бы, уже забытый рэкет.
«Річ у тім, що останнім часом у рідній Верховині хлопця затероризували місцеві батяри, котрі чомусь вирішили, що мають у невеличкому карпатському містечку повноваження податківців. За словами пані Марії Харук, неприємності в сина розпочалися з 16 травня, коли кілька молодиків, які мають у місті погану репутацію, накинулися на Михайла з погрозами і бризнули йому в очі сльозогінним газом. Молодики натякнули, що з ними треба ділитися, що чекають найближчого вечора до себе в гості Михайлового тата. «Це питання треба закрити», — сказали і на тому розійшлися.
Продовження історія мала 26 травня. Цього дня Михайло разом із другом приїхали на автівці, щоб переглянути на міському стадіоні футбольний матч місцевої аматорської команди. Та не встигли хлопці припаркуватися, як на них накинулися вже знайомі персонажі. Знову бризнули з балончика, але на цьому не зупинилися. Один із молодиків вдарив спортсмена ногою в груди».
Естественно, что родители юноши попытались найти защиту у правоохранительных органов, но...
«В районному управлінні Національної поліції жінка мала розмову безпосередньо з його начальником Богданом Соколом. Найбільше пані Марію вразили слова поліцейського, мовляв, синові 20 років, здоровий чоловік, невже йому не соромно жалітися мамі замість того, щоб вирішувати такі питання по-чоловічому. Цікаво, «по-чоловічому» — то як? При цьому пан Сокол сказав, що йому особи, про яких мова, теж стоять у горлі, але вдіяти з ними він не може нічого. Головний аргумент правоохоронця — склад злочину відсутній, бо хлопець ні побитий (від удару залишився невеликий синяк), ні пограбований.
Також Марія Харук телефонувала на гарячу лінію СБУ Івано-Франківської області. Там їй сказали, що процедура доведення факту таких злочинів дуже складна, що треба застосовувати прослуховувальні пристрої і вести за вимагачами спостереження».
«Наразі ж Михайло Харук воліє поменше виходити з дому. Бо почув на свою адресу наступне: «Поки ми не закриємо це питання, ти по району ходити не будеш». При цьому спортсмен відзначає, що по дорозі на тренування його автівку переслідують».
«Найцікавіше, що якихось особливих статків, окрім кількох подяк, Михайло Харук за свою перемогу на чемпіонаті світу не отримав. Йому присвоїли звання майстра спорту міжнародного класу і включили до складу національної збірної. Але зарплату згідно зі штатним розкладом почне отримувати лише з початком сезону-2019/2020», — на всякий случай информируют журналисты издания.
Жительница Швейцарии решила оставить свою родину и поселиться в селе Потуторы Бережанского р-на Тернопольской обл. Анекдот — скажете вы. Нет, правда! О Кристине Либергер, сменившей швейцарскую сказку на наши реалии, рассказывает в своем репортаже журналист телеканала «Тернопіль 1» Оксана Смильская.
Кристина Либергер
«Крістіна Лібергер переїхала до України сім років тому. У селі Потутори на Бережанщині вона облаштувала міні-бізнес — вирощує екологічно чисті прянощі. Крістіна зі своїми помічницями вирощує близько 50 сортів різних прянощів. Потім вони стають складниками органічних спецій та запашних чаїв. На фермі їх одразу пакують у спеціальні паперові пакети.
Жителька села Олександра Штефована працює на органічній фермі шостий рік. Радіє, що у Потуторах є хоч якась робота, бо інакше б довелося їхати за кордон, як зробили частина її односельців. Зараз на органічній фермі працюють 20 людей.
Крістіна Лібергер хоче передати свою любов до трав та знання іншим людям. Вона і досі відкриває для себе світ українських рослин і з радістю їздить до райцентру — купувати нові дерева та саджанці квітів».
Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
Мы существуем скорее в гибридном, если не химерном социуме
Комплекс этнического меньшинства мешает отождествить себя с государственностью
Языковой вопрос в Украине вновь обрел яркую политическую окраску
Украина – прекрасная и удивительная страна, с красивой природой и трудолюбивыми...
В сегодняшнем обзоре региональных СМИ — наиболее интересные публикации изданий...
Насильственное внедрение узколокальных особенностей языковых практик в качестве...
Бои при Конотопе — сражения с неопределенным результатом
Комментарии 0