Ход Кучмой — станет ли мир ближе?

№23 (909) 7 — 13 июня 2019 г. 05 Июня 2019 5

В сегодняшнем обзоре региональных СМИ представляем материалы, подготовленные нашими коллегами из Донецкой, Ивано-Франковской и Тернопольской обл.

Без компромиссов не обойтись

Второй президент Украины Леонид Кучма снова будет представителем Украины на переговорах в Минске по урегулированию ситуации на Донбассе. Издание «Донецкие новости» поинтересовалось у экспертов: что значит этот ход команды Владимира Зеленского и есть ли шанс, что с возвращением Леонида Кучмы в переговорный процесс урегулирование ситуации на востоке Украины разморозится. Как отмечает автор материала Андрей Кривцун, мнения разделились.

Денис Попович (военный обозреватель): «Мне не очень понятно, почему Кучма решил вернуться, ведь он сам попросился «на покой». Я могу лишь предполагать, что это связано с уходом Медведчука, который ранее был посредником между Украиной и Путиным. Команда Зеленского испытывает кадровый голод, поэтому разбрасываться такими опытными людьми, как Кучма, им не с руки. Прорывов в переговорном процессе не жду, как их не было и все то время, пока Кучма находился в составе ТКГ».

Александр Леонов (исполнительный директор в Центре прикладных политических исследований «Пента»): «Очевидно, что возвращение Кучмы связано с тем, что у Зеленского нет фигуры, равнозначной Марчуку. И соответственно пришлось обращаться к «старым кадрам». Уход Марчука из ТКГ может быть связан с тем, что он не согласился на те ходы в процессе переговоров, на которые согласился Кучма. Что до самих инициатив по возрождению реального переговорного процесса, то пока ничего не известно, кроме загадочной фразы о неких «наработках». Такие вещи нужно обсуждать и в обществе, и среди политикума, чтобы это не стало громом среди ясного неба».

Олег Стариков (эксперт по вопросам сектора обороны и безопасности, полковник СБУ в отставке): «Возвращение Леонида Кучмы в качестве украинского представителя в ТКГ — это сильный ход. Как мне кажется, одно из самых удачных решений нашего нового президента. Это значит, что Зеленский не только говорит, что хочет нормализовать ситуацию на Донбассе, но и намерен реально решить ее — в ближайшее время. Надеюсь, вскоре мы увидим выполнение первого (важнейшего) пункта Минских соглашений — полное прекращение огня. Не на время жатвы, как сейчас озвучено, а на постоянной основе».

Тарас Загородний (политэксперт): «Переназначение Кучмы в ТКГ — однозначный плюс. Надеюсь также на возвращение Марчука. Неспособность в полной мере воплотить в жизнь «Минск-2», в том числе при участии Кучмы в ТКГ, связано с тем, что соглашения были своеобразным договором о перемирии. Россия интерпретировала его по-своему, Украина — по-своему. Каждый думал «продавить» оппонента. Главное сейчас — прекращение огня. А потом возможны варианты. Для нас выгоднее получить контроль над границей до выборов на временно неподконтрольных территориях. Но без компромиссов не обойтись. И выполнять неудобную для официального Киева политическую часть (амнистия, статус) тоже придется. Возможно, в несколько иной интерпретации, но — придется».

Кирилл Молчанов (политолог): «Достаточно грамотный кадровый шаг. Кучма — это тяжеловес, причем не только в украинской политике. У Зеленского банально нет людей такого масштаба. К тому же Леонид Данилович уже имеет опыт переговоров не только в Минске, но и с высшим руководством РФ. Также стоит обратить внимание, что Кучма ушел осенью с этой же должности, ссылаясь не только на возраст, но и на отсутствие политической воли у руководства страны для реального урегулирования на Донбассе. И вернулся он, похоже, почувствовав ветер перемен и окно возможностей от Зеленского на имплементацию «Минска-2».

Стал чемпионом — делись!

О возвращении «лихих 90-х» пишут журналисты ивано-франковского издания «Версії». Наши коллеги информируют о проблеме, с которыми столкнулся 20-летний Михаил Харук, ставший минувшей весной чемпионом мира по сноуборду среди юниоров. А проблема эта — банальный и, казалось бы, уже забытый рэкет.

«Річ у тім, що останнім часом у рідній Верховині хлопця затероризували місцеві батяри, котрі чомусь вирішили, що мають у невеличкому карпатському містечку повноваження податківців. За словами пані Марії Харук, неприємності в сина розпочалися з 16 травня, коли кілька молодиків, які мають у місті погану репутацію, накинулися на Михайла з погрозами і бризнули йому в очі сльозогінним газом. Молодики натякнули, що з ними треба ділитися, що чекають найближчого вечора до себе в гості Михайлового тата. «Це питання треба закрити», — сказали і на тому розійшлися.

Продовження історія мала 26 травня. Цього дня Михайло разом із другом приїхали на автівці, щоб переглянути на міському стадіоні футбольний матч місцевої аматорської команди. Та не встигли хлопці припаркуватися, як на них накинулися вже знайомі персонажі. Знову бризнули з балончика, але на цьому не зупинилися. Один із молодиків вдарив спортсмена ногою в груди».

Естественно, что родители юноши попытались найти защиту у правоохранительных органов, но...

«В районному управлінні Національної поліції жінка мала розмову безпосередньо з його начальником Богданом Соколом. Найбільше пані Марію вразили слова поліцейського, мовляв, синові 20 років, здоровий чоловік, невже йому не соромно жалітися мамі замість того, щоб вирішувати такі питання по-чоловічому. Цікаво, «по-чоловічому» — то як? При цьому пан Сокол сказав, що йому особи, про яких мова, теж стоять у горлі, але вдіяти з ними він не може нічого. Головний аргумент правоохоронця — склад злочину відсутній, бо хлопець ні побитий (від удару залишився невеликий синяк), ні пограбований.

Також Марія Харук телефонувала на гарячу лінію СБУ Івано-Франківської області. Там їй сказали, що процедура доведення факту таких злочинів дуже складна, що треба застосовувати прослуховувальні пристрої і вести за вимагачами спостереження».

«Наразі ж Михайло Харук воліє поменше виходити з дому. Бо почув на свою адресу наступне: «Поки ми не закриємо це питання, ти по району ходити не будеш». При цьому спортсмен відзначає, що по дорозі на тренування його автівку переслідують».

«Найцікавіше, що якихось особливих статків, окрім кількох подяк, Михайло Харук за свою перемогу на чемпіонаті світу не отримав. Йому присвоїли звання майстра спорту міжнародного класу і включили до складу національної збірної. Але зарплату згідно зі штатним розкладом почне отримувати лише з початком сезону-2019/2020», — на всякий случай информируют журналисты издания.

Мини-Швейцария на Тернопольщине

Жительница Швейцарии решила оставить свою родину и поселиться в селе Потуторы Бережанского р-на Тернопольской обл. Анекдот — скажете вы. Нет, правда! О Кристине Либергер, сменившей швейцарскую сказку на наши реалии, рассказывает в своем репортаже журналист телеканала «Тернопіль 1» Оксана Смильская.

Кристина Либергер

«Крістіна Лібергер переїхала до України сім років тому. У селі Потутори на Бережанщині вона облаштувала міні-бізнес — вирощує екологічно чисті прянощі. Крістіна зі своїми помічницями вирощує близько 50 сортів різних прянощів. Потім вони стають складниками органічних спецій та запашних чаїв. На фермі їх одразу пакують у спеціальні паперові пакети.

Жителька села Олександра Штефована працює на органічній фермі шостий рік. Радіє, що у Потуторах є хоч якась робота, бо інакше б довелося їхати за кордон, як зробили частина її односельців. Зараз на органічній фермі працюють 20 людей.

Крістіна Лібергер хоче передати свою любов до трав та знання іншим людям. Вона і досі відкриває для себе світ українських рослин і з радістю їздить до райцентру — купувати нові дерева та саджанці квітів».

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...


Загрузка...
Загрузка...

Татьяна с Роксоланой у Вавилонской башни

Дело не в языке, а в разумном и профессиональном управлении страной

«Чужой»

Національна гідність та національна бундючність — явища не просто різні, а прямо...

Не по-європейськи розмита ідентичність

Це вже після майдану з приходом нової влади розпочався процес відчуження цієї влади...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто

Получить ссылку для клиента
Авторские колонки

Блоги

Лентаинформ
Загрузка...
Ошибка