Курортный сезон под обстрелом

№22—26 (865) 29 июня — 5 июля 2018 г. 25 Июня 2018 4.5

Как Херсонщина совмещает наплыв отдыхающих с испытанием новых ракетных комплексов? Почему жители Хмельницкой области третий месяц живут без газа? Что заставило студентку из Переяслава променять ведущий украинский вуз на университет в Польше?

Об этом — в сегодняшнем обзоре региональных СМИ.

Учения или стихийное бедствие?

«Военные учения на Херсонщине каждый раз сродни не то катастрофе, не то стихийному бедствию. — пишет журналист Сергей Яновский в газете «Новий день». — Устраивают испытания новых ракетных комплексов, а ракеты аккурат в сезон гнездования падают на Черноморский биосферный заповедник. Перегоняют бронированную технику, а потом всем миром гасить страшный пожар приходится».

Так и вышло на территории Новокаховского горсовета, где после прохождения колонны БТР и БМП вылетевшие из выхлопных труб искры зажгли сухую траву. А настоящий «девятый вал» пламени покатился прямиком на лесопосадки, дачи, сады и посевы, охватив площадь в полсотни гектаров!

«Большой сад с созревающими абрикосами и персиками удалось отстоять буквально в последний момент — от близкого жара на деревьях уже сворачивались листья. Если бы огонь уничтожил урожай, убытки оказались бы миллионными. Пламя сбивали два десятка работников предприятия, задействовали трактора, пожарную автоцистерну. Но от пустырей с сухой травой сильный ветер понес его на лесопосадки, с легкостью «перемахивая» через автотрассы. В посадках гибли зайцы, фазаны, копытные. Двух косуль мы спасли — на руках вынесли из огня после отравления угарным газом. А обгоревшие туши еще двух я видел на пожарище своими глазами, — рассказывает Игорь Давиденко, директор агрофирмы имени Солодухина, что под Новой Каховкой. — Колонна БМП вдобавок еще и прошлась по дороге у Корсунки, покорежив гусеницами асфальт. Какая была в этом необходимость — я не знаю. Зато знаю, что учения учениями, но и гражданская сознательность у военных должна быть».

«Прошлым летом у Корсунки также «отметилась» колонна военной техники, и также с пожаром — тогда его успели погасить до того, как огонь нанес серьезный ущерб. В той колонне шли тяжелые танки, а в этот раз танков не было, только бронетранспортеры. Но и БМП для поджога, как выяснилось, тоже хватило» — завершает публикацию автор.

Хмельнитчина в газовой блокаде

«Уявляєте, я дитині кашу на свічці підігрівала, — делится жительница села Оринин Каменец-Подольского р-на Наталья с корреспондентом газеты «Подолянин» Викторией Кожевниковой. — Світла не було, а машину, що розвозить селами газ у балонах, не бачила ще від Пасхи. Куди тільки не зверталися за цей газ, а ніхто нам допомогти не може. Пропонують заправляти балони на заправках, але це так небезпечно!».

«Як це так, взяти і залишити тисячі людей напризволяще?! — возмущается жительница другого села Слободки-Рыхтовской Валентина, также оставшаяся с пустыми газовыми баллонами. — За один раз моя родина купувала декілька балонів. Вартість одного в середньому 300 гривень, і нам вистачало його на декілька місяців. Що тепер робити — голова сохне. Доведеться на обійсті розпалювати багаття і на ньому їжу готувати».

Проблема в том, что регион практически полностью зависит от сжиженного газа.

«Із 120 сіл і одного селища на Кам'янеччині 68 — повністю газифіковані, 4 — частково. А решта, майже півсотні, залежні від скрапленого газу, — говорит начальник отдела ЖКГ Каменец-Подольской райадминистрации Василий Григорьев. — Зверталися не лише до обласної адміністрації, але й до профільних структур на рівні держави. Але віз і нині там».

«У чому ж причина того, що газ у балонах не довозять до наших сіл, ми запитали в ПАТ «Хмельницькгаз», що забезпечує скрапленим газом населення Хмельницької області, крім Шепетівки та Шепетівського району. Виявляється, скраплений газ для комунально-побутових потреб населення ПАТ купувало на спеціалізованих аукціонах щомісяця згідно із затвердженим графіком.

Прес-секретар «Хмельницькгазу» Леся Андрейко пояснила, що протягом лютого та березня 2018 року з невідомих причин спеціалізований аукціон із продажу скрапленого газу для потреб населення не відбувся. Тому товариство не мало можливості закупити необхідні об'єми, а залишки з попереднього аукціону були реалізовані. Ситуація, що склалася, призвела до призупинення цього виду діяльності ПАТ«Хмельницькгаз».

«Офіційно причин, через що не відбуваються аукціони, ніхто вголос не називає. За чутками, люди опинилися в газовому полоні через змову монополістів на рівні держави. Правда це чи ні, ніхто не знає», — резюмирует журналистка газеты.

В Польшу — без стипендии

В период вступительной кампании весьма актуальной видится публикация в газете «Вісник Переяславщини» (Киевская обл.), в которой рассказывается о том, как живется нашим студентам в Польше.

Героиня материала Оксана Божнюк из Переяслава-Хмельницкого год назад пошла на смелый шаг: получив диплом бакалавра в Институте журналистики КНУ, решила не продолжать учебу в Киеве, а отправилась в соседнюю страну, в Познаньский университет им. Адама Мицкевича.

«Моя колишня одногрупниця, яка вступила до познанського вишу, повідомила, що в її групу добирають студентів, порадила мені спробувати, — говорит Оксана в беседе с корреспондентом газеты Юлией Строчинской. — Часу на підготовку було обмаль. Оскільки навчання англомовне, треба було підтвердити володіння мовою. За тиждень вже здавала міжнародний екзамен «IELTS». Мені дуже допомогло те, що позаминулого літа працювала в США, там добре підтягнула англійську. Підтвердила свої знання на рівні В2, цього достатньо для навчання. Згодом мені надійшов лист-запрошення на безкоштовне навчання, але без стипендії. Я трішки засмутилася, що без стипендії, бо це 1500 злотих (приблизно 11 тис. грн.).

Було страшно. Я відмовилася від навчання в одному з найпрестижніших вишів України. І якщо в Польщі не складеться, іншого варіанту в мене немає. Заспокоювала себе тим, що все робиться на краще. Познанський університет входить у трійку найкращих у країні, після його закінчення я отримаю диплом європейського зразка, дійсний у країнах ЄС, США, це дасть максимальну свободу для працевлаштування. І навчання англійською — це теж велика перевага».

В интервью Оксана Божнюк также рассказала о некоторых особенностях жизни и учебы в Польше.

Организация учебного процесса: «Студенти завантажують на телефон мобільний додаток, вводять персональний код і переглядають свій розклад, зміни до нього, важливі оголошення. Можна і з комп'ютера заходити. Це дуже зручно: не треба їхати в університет, щоб дізнатися розклад. Зміни дуже швидко вносять. Ввечері була пара, а вранці заходиш — немає. У нас був випадок, що викладач потрапив у затор і написав, щоб відмінили першу пару.

Бали за усні відповіді не ставлять. На практичних відповідає той, хто хоче. Навіть руку не треба підіймати. І дуже часто це нагадує вільну бесіду. Бали отримуємо за індивідуальні чи групові завдання, презентації. На заняттях їх не оголошують, і студенти не знають оцінок один одного.

Викладачі на парах не роблять перекличку, студенти просто ставлять підписи навпроти своїх імен. І для польських вишів не дивно, що викладач не пам'ятає ні тебе, ні твого імені».

Условия и стоимость жизни: «Живу у гуртожитку. Плачу 450 злотих (3200 грн.) за місяць. Це хороша ціна за такі умови. У двомісній кімнаті є ліжка, дві тумбочки, три столи (персональні й обідній). У коридорі — шафа-купе і холодильник. Окрема ванна кімната із санвузлом. Лише кухня спільна. Харчуватися в кафе дорого. Ті, в кого є стипендії, можуть собі це дозволити. А я купую їжу в супермаркеті і готую сама. Ціни на продукти приблизно такі ж, як у нас. Молоко і шоколад навіть дешевші, м'ясні продукти дорожчі.

Общение и отношение поляков к украинцам: «Наша група — інтернаціональна. Є турок, двоє білорусів, один росіянин, дві грузинки, дівчина з Узбекистану, троє студентів з Киргизії, семеро поляків і більше половини українців. Між собою спілкуємося англійською.

Я живу в кімнаті з полячкою, у нас дружні стосунки. Та й взагалі негативу не відчуваю. Але знаю, що українців не всі люблять. Чула фрази типу «замучили ці мігранти». Дехто вважає, що українці забирають роботу в поляків. Хоча насправді вони самі не хочуть працювати, а наші люди «пахати» готові. Українців як працівників у Польщі цінують, бо вони якісно виконують роботу».

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...


Загрузка...

Миллионеры в трущобах Украины

Новый проект канала ICTV может служить иллюстрацией к идиоме — с жиру бесятся

Минстець и шведы

Мир воспринимает нас не по фантазиям, описанным в концепции Минстеця, а по реалиям,...

Как мы очистили власть, не помыв рук

Украинская люстрация или Чем Янукович похож на нациста

Загрузка...

Между силой и добром

Времена не выбирают. Но у каждого есть личное право выбора — вписаться в...

СЛАВА УКРАИНЕ! За что? ГЕРОЯМ СЛАВА! Каким?

С трибуны Верховной Рады выступают депутаты — радетели о благе народном

Партия Березовского опять победила!

«Единая Россия» — это парадоксальная и крайне оригинальная организация

Вуз-беженец, «доска позора» и «золотой» трамплин

В сегодняшнем обзоре региональных СМИ — наиболее интересные темы из жизни...

Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто

Получить ссылку для клиента
Авторские колонки

Блоги

Маркетгид
Загрузка...
Ошибка