Віталій Ажнов: «Книги — мій обов'язок»

№38 (875) 21 — 27 сентября 2018 г. 19 Сентября 2018 0

Віталій Ажнов розповів «2000» про акторське вміння читати на ходу, юнацьку любов до Гофмана й Сервантеса, професійний інтерес до шекспірівського «Коріолану», ритуальній спосіб читання і бібліотеку, що існує в його голові.

Хто він: актор Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, викладач Київського Національного університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого.

— Чому й для чого ви читаєте книги?

— Хочеться відповісти так, як воно є насправді, без зайвих прикрас, бо запитання провокує до патетики. Книги — це мій саморозвиток, і, оскільки я актор, прямий мій обов'язок. Я страшенно боюся такого явища, як деградація, тому література для мене ще й порятунок. Вона збагачує мій внутрішній світ, розширює світогляд, розвиває уяву і фантазію, ну й дуже часто допомагає вийти з депресивного чи застійного стану.

Є два варіанти, чому і для чого я читаю книги. Перший: бо мені хочеться і я відчуваю на рівні тонкої матерії шалену потребу себе наповнити. Другий: бо треба для роботи, але це приносить не менше задоволення. Читаю перед тим, як піти на перегляд тої чи іншої вистави, завжди намагаюся бути, як то кажуть, у матеріалі. Для мене це важливо, бо тільки тоді можу повноцінно її сприймати. Не побоюсь зізнатися, що інколи читаю, бо нема що робити. Але книги — мої друзі. З ними можна познайомитися, потім довго не бачитись, але при наступній зустрічі все одно дружити.

— Де ви зазвичай читаєте?

— Ключове слово «зазвичай», бо зазвичай читаю майже всюди: в парку, в їдальні, в будь-якому транспорті, в театрі, на пляжі й навіть у туалеті. Передпрем'єрний період для мене завжди безсоння і нервовий тік, тому читаю в ліжку, буває, й до світанку. Можу читати на ходу, бо акторська увага дозволяє обійти все і всіх.

— Надаєте перевагу паперовим книжкам чи електронним?

— Безумовно, люблю паперові книжки, і найбільше через їхній запах. Як тільки розгортаю, одразу нюхаю. Це дуже цікаво, бо, наприклад, книги з бібліотеки зазвичай старі, і кожна з них пахне по-особливому. Фантазую стосовно їхньої історії, виникають всілякі асоціації. Читаю і в електронному варіанті, бо не все можна знайти в паперовому, але тут вже не відчуєш аромату. Часто буває — доводиться, коли готуєшся до проб у кіно, читати сценарії чи щось терміново переглядати. Коли книга у тебе в руках, розумієш, що вона твоя і це вже нібито частина твого особистого життя.

— Що входить до кола вашого читання?

— Ой-ой-ой, читаю дуже різне. Навіть не знаю, з чого почати. Я працюю в Київському Національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого викладачем зі сценічної мови, тому читаю все, чому навчають студентів за програмою, оскільки допомагаю у виборі репертуару, а саме: методичну і професійну літературу в даній галузі, байки, вірші, прозу, оповідання. Зараз є навіть думки дослідити логопедію як науку. Крім того, я актор, отже, читаю п'єси, романи, повісті, театральні рецензії і статті. Це те, що безпосередньо стосується професії.

Також люблю читати автобіографії й різноманітну публіцистику. Окремих жанрів, яким надавав би перевагу, немає, здебільшого це психологічні романи, драми, трагедії, якісь пригодницькі історії, щоденники історичних постатей і відомих людей, ну і деколи фентезі. Також я художній керівник театральної дитячої студії, тому дуже часто читаю дитячу літературу, зазвичай казки, звертаюсь до посібників з дитячої психології й педагогіки взагалі. Я люблю викладати, бо це якийсь прекрасний взаємний обмін. Власне, як і з книжками.

— Яка книга найбільше вплинула на вас у юнацтві?

— Не хотілося б обмежуватись якоюсь однією книгою, але все ж таки це казка-повість Амадея Гофмана «Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер». Перечитував її декілька разів. Можливо, комусь це здається примітивним і банальним, але після неї мій світ перевернувся. Гостра сатира на державну систему, боротьба добра зі злом, потворного з прекрасним, реальність і фантастика — можна перераховувати дуже багато тем і проблем, які підіймає автор. Думаю, саме цей твір сформував юнацькі моральні принципи і цінності, які зі мною й зараз.

А ще дуже захоплювався романом Мігеля Сервантеса «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі». Пам'ятаю, навіть робив самостійну роботу з акторської майстерності — грав роль Санчо Панси. Хотілося б, звісно, Дон Кіхота зіграти, але чомусь тоді не наважився, та й розумів, що не моя роль. Але все ще попереду.

— Що ви читаєте зараз?

— Недавно перечитав «Коріолана» Шекспіра, бо гратиму у виставі за цією п'єсою. Тепер читаю його ж, але в перекладі Дмитра Павличка. Читаю вірші українських класиків і сучасників, зокрема досліджую твори у віршованій формі, які використовувалися на сцені театру, бо маю захиститись в асистентурі-стажуванні за цією темою. Багатьох для себе відкрив.

Дуже хочу перейти до роману Чарльза Діккенса «Великі сподівання», але мушу завершити попередні справи. Не можу паралельно читати багато всього, це цілий ритуал. Почитав, проаналізував — і тоді взявся за наступну книгу.

— Як виглядає ваша бібліотека?

— Наразі ніяк, бо як такої її немає. Багато чого пороздавав, дещо залишилось на попередньому місці проживання. От коли я матиму своє власне житло, то там обов'язково буде бібліотека. По-перше, це красиво і може доповнити дизайн квартири. По-друге, вона має бути і все.

А зараз моя бібліотека в моїй голові. У першу чергу в ній згадуються всі твори Василя Стефаника: це мій талановитий земляк, і я обожнюю літературу з діалектною мовою. Також Достоєвський, Булгаков, Жадан, Вінграновський, Бунін, Толстой, Шекспір, Островський, Забужко, Ремарк, Діккенс, Гессе, Вирипаєв і ще багато авторів, яких читаю і люблю.

— Топ-5 головних книг вашого життя?

— Запитання на мільйон.

Федір Достоєвський, «Ідіот».

Джек Лондон, «Мартін Іден».

Герман Гессе, «Степовий вовк».

Михайло Коцюбинський, «Тіні забутих предків».

Габріель Гарсія Маркес, «Сто років самотності».

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...


Загрузка...
Загрузка...
Комментарии 0
Войдите, чтобы оставить комментарий
Пока пусто

Получить ссылку для клиента
Авторские колонки

Блоги

Маркетгид
Загрузка...
Ошибка