Сергій Борисович Звягінцев народився 1978 року в Харкові і понад двадцять років провів на державній службі, де послідовно зростав від провідного спеціаліста Міністерства економіки до виконувача обов’язків голови Державної митної служби України. З лютого 2023-го по квітень 2026-го він керував відомством у найскладніший період — під час повномасштабної війни, коли митні надходження стали критично важливими для бюджету країни. Зараз він залишається заступником голови Держмитслужби.
Його професійний шлях тісно переплітається з формуванням зовнішньоекономічної політики України, регулюванням торгівлі та спробами модернізувати митну систему за європейськими стандартами. Три вищі освіти — економічна, юридична та магістратура з міжнародного менеджменту — дали йому фундамент, на якому будувалася кар’єра в кількох ключових відомствах. Водночас ім’я Звягінцева регулярно з’являється в контексті журналістських розслідувань і кримінальних проваджень щодо майнового стану родини.
Ця біографія розкриває не лише сухий перелік посад, а й атмосферу, у якій формувався чиновник, виклики воєнного часу, реформи, які він просував, і суперечності, що супроводжували його перебування на вершині митної вертикалі.
Ранні роки та освіта
Харків кінця 1970-х — місто з потужною промисловою спадщиною, де запахи заводів змішувалися з амбіціями нового покоління. Саме тут 1978 року з’явився на світ Сергій Звягінцев. Точна дата народження в публічних джерелах майже не фігурує, і сам чиновник рідко деталізує дитинство. Відомо лише, що зростання припало на роки перебудови та перших незалежних кроків України, коли зовнішньоекономічні зв’язки ставали одним із головних драйверів розвитку.
Освіта стала для нього справжнім трампліном. Звягінцев здобув три дипломи про вищу освіту: економічний, юридичний і кваліфікацію магістра міжнародного менеджменту. Конкретні університети в офіційних біографіях не завжди називають, проте саме ця комбінація знань дозволила йому впевнено орієнтуватися і в цифрах торговельних потоків, і в правових нюансах регулювання. Міжнародний менеджмент додав розуміння глобальних правил гри, які пізніше стали в пригоді під час євроінтеграційних процесів.
Уже в молодому віці він обрав шлях державної служби, а не приватного бізнесу. Це рішення визначило все подальше життя: понад два десятиліття роботи виключно в органах влади, де кожна сходинка вимагала і фаховості, і вміння працювати в системі з її внутрішніми правилами та ризиками.
Кар’єрний шлях у державному секторі
Професійна біографія Сергія Звягінцева починається 2001 року в Міністерстві економіки України. Тоді молодий спеціаліст обійняв посаду провідного фахівця і швидко показав себе в питаннях зовнішньоекономічної діяльності. Наступні роки стали періодом стрімкого зростання: він очолював відділ організаційного забезпечення зовнішньоекономічної політики, потім відділ розвитку ринку послуг у зовнішній торгівлі, а згодом і департамент державної політики у сфері міжнародної торгівлі.
З 2003 по 2015 рік Звягінцев пройшов майже всі ключові керівні посади в блоці зовнішньої торгівлі міністерства. Це був час, коли Україна активно шукала своє місце в глобальних ланцюгах постачання, і саме такі чиновники формували правила гри для експортерів та імпортерів. Після короткої паузи у 2017 році він повернувся вже як директор Департаменту регулювання зовнішньоекономічної діяльності Міністерства економічного розвитку і торгівлі. На цій посаді пропрацював до початку 2020-го.
Перехід до Державної служби морського та річкового транспорту у 2020 році став несподіваним, але логічним кроком. Спочатку він очолив департамент державного нагляду за безпекою, потім став виконуючим обов’язки голови, а з липня 2020-го по жовтень 2022-го — повноцінним керівником відомства. Досвід роботи з морськими і річковими перевезеннями розширив його розуміння логістики, яка пізніше виявилася критично важливою для митниці.
У січні 2021 року Звягінцев перейшов до Державної митної служби на посаду заступника голови з організації митного контролю. Саме звідси 1 лютого 2023 року Кабінет Міністрів призначив його виконувачем обов’язків голови. На цій посаді він протримався понад три роки — до 10 квітня 2026-го, коли за результатами відкритого конкурсу головою став Орест Мандзій. Звягінцев залишився в команді як заступник.
Щоб краще зрозуміти еволюцію посад, варто поглянути на хронологію:
| Період | Посада | Організація |
|---|---|---|
| 2001–2003 | Провідний спеціаліст | Міністерство економіки України |
| 2003–2015 | Начальник відділів, директор департаменту | Міністерство економіки України |
| 2017–2020 | Директор Департаменту регулювання ЗЕД | Мінекономрозвитку |
| 2020–2022 | Директор департаменту, т.в.о./голова | Держслужба морського та річкового транспорту |
| 2021–2023 | Заступник голови | Державна митна служба України |
| 02.2023–04.2026 | Т.в.о. голови | Державна митна служба України |
| з 04.2026 | Заступник голови | Державна митна служба України |
Дані зібрані на основі офіційних повідомлень Кабміну та сайту Держмитслужби. Ця таблиця показує, як Звягінцев накопичував експертизу в різних сегментах — від сухопутної торгівлі до морських гаваней і нарешті до повноцінного митного контролю.
Керівництво Державною митною службою у воєнний час
Коли у лютому 2023 року Сергій Звягінцев став т.в.о. голови, Україна вже майже рік жила в умовах повномасштабного вторгнення. Кордони працювали під постійним тиском, логістичні ланцюги ламалися, а бюджет гостро потребував митних надходжень. Завдання стояло подвійне: утримувати фіскальну стабільність і водночас рухатися до європейських стандартів.
Під його керівництвом служба активно впроваджувала цифрові інструменти оформлення товарів, запускала пілотні проєкти з бодікамерами на пунктах пропуску та підтримувала постійний діалог із бізнесом через Європейську Бізнес Асоціацію. МВФ у 2025 році відзначив виконання понад 40 відсотків національної стратегії реформ у митній сфері. Новий Митний кодекс, наближений до європейської моделі, став одним із ключових напрямів роботи.
Надходження до бюджету демонстрували зростання навіть у найскладніші місяці. У вересні 2025-го митниця зібрала 66,7 млрд гривень, у жовтні — 63 млрд. Ці цифри стали аргументом на користь того, що відомство працює як один із головних донорів державної казни. Водночас критики вказували на збереження «сірих» схем у західних регіонах і недостатню швидкість кадрових змін.
Звягінцев неодноразово наголошував на важливості зворотного зв’язку від підприємців. У березні 2026-го, уже незадовго до зміни керівництва, він зустрічався з новою бізнес-омбудсменкою, обговорюючи створення контакт-центру HELP DESK і спрощення процедур для громадян. Ці кроки показували прагнення зробити митницю більш клієнтоорієнтованою, хоча реальний ефект оцінюють по-різному.
Сімейне життя та майновий стан
Сергій Звягінцев одружений з Альоною (Оленою Миколаївною) Звягінцевою. У пари двоє синів — Володимир і Григорій. Дружина офіційно не працює вже багато років, хоча з 2007 по 2017 рік була бенефіціаром одеської компанії «Офір-Ленд», яка займалася різноманітною діяльністю — від юридичних послуг до оренди транспорту. Оборот фірми залишався скромним.
Саме майновий стан родини став предметом найбільшої уваги журналістів і правоохоронців. За деклараціями, сам Звягінцев роками декларував обмежену кількість майна — переважно гаражі. Основні активи були записані на дружину або її батька, Миколу Нікова. Пенсіонер, який за життя заробив менше мільйона гривень, у 2020 році став власником будинку площею понад 236 квадратних метрів із земельною ділянкою в елітному селищі під Києвом.
Сім’я користувалася цим будинком, але в деклараціях за 2021–2023 роки факт користування не відображали. Автопарк родини включав Mercedes-Benz 2020 року, дві Toyota Prado і кілька старших моделей. Готівкові заощадження сягали сотень тисяч євро та доларів. У 2024 році Альона Звягінцева продала квартиру на Печерську за 8,5 млн гривень — суму, яка помітно перевищувала попередні оцінки.
Офіційний річний дохід Сергія Звягінцева на посаді т.в.о. голови становив близько півтора мільйона гривень. Саме ця невідповідність між зарплатою держслужбовця і стилем життя родини стала основою для журналістських матеріалів і подальших процесуальних дій.
Скандали, розслідування та правові наслідки
Ім’я Звягінцева вперше гучно прозвучало в контексті корупційних схем ще 2021 року, коли СБУ та прокуратура викрили систему поборів на Кропивницькій та Івано-Франківській митницях. Тоді затримали голову Івано-Франківської митниці Святослава Пересунька, якого окремі журналісти пов’язували з оточенням тодішнього заступника голови Держмитслужби.
Значно серйознішим стало провадження НАБУ і САП щодо недостовірного декларування. У січні 2025 року Звягінцеву повідомили про підозру за частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу. Слідство встановило, що він протягом трьох років не вказував у деклараціях будинок і земельну ділянку під Києвом вартістю понад 100 тисяч доларів, оформлені на тестя. Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 60 560 гривень.
У вересні 2025-го САП звернулася до суду з позовом про визнання активів необґрунтованими на суму понад 3,2 млн гривень. На будинок і ділянку наклали арешт. Окремо існувало провадження щодо можливого продажу посад на митницях західних областей, де фігурували суми до мільйона доларів за керівні крісла. Матеріали щодо Звягінцева виділяли в окремі провадження, проте станом на середину 2026 року вироку ще не було.
Сам чиновник категорично заперечував будь-яку причетність до торгівлі посадами і наголошував, що ніколи не отримував неправомірної вигоди. Він продовжував виконувати обов’язки до призначення нового голови, а після цього залишився в системі як заступник.
Цікаві факти про Сергія Звягінцева
- Загальний стаж державної служби перевищує 25 років — майже все доросле життя пройшло в органах влади.
- Під час роботи в морській адміністрації він курирував безпеку судноплавства в період, коли українські порти переживали перші удари війни.
- У деклараціях родини регулярно з’являлися великі суми готівки в іноземній валюті, які важко пояснити офіційними доходами.
- Після призначення т.в.о. голови у 2023 році Звягінцев подавав заяву на звільнення, але врешті залишився на посаді.
- Він викладав митну справу в системі перепідготовки кадрів і підтримував створення англомовної магістерської програми з митної тематики.
Біографія Сергія Борисовича Звягінцева — це історія чиновника, який піднявся з рядового спеціаліста до вершини одного з найважливіших фіскальних органів країни в найскладніший історичний момент. Його шлях відбиває і сильні сторони української бюрократії — професійну наступність, експертизу в зовнішній торгівлі, здатність працювати під тиском війни, — і її вразливості: питання доброчесності, непрозорість майнових відносин і постійну увагу антикорупційних органів. Станом на середину 2026 року він продовжує працювати в системі як заступник голови Держмитслужби, а справи щодо його декларацій і можливих зловживань ще чекають на остаточні судові рішення.