Росія намагається переорієнтувати експорт зерна на Балтику, північні порти та Далекий Схід. Причина — різке скорочення поставок через Чорне море. Нові маршрути не здатні повноцінно замінити південні порти. Про це повідомило джерело.
У другій декаді вересня країна відвантажила лише 347 тис. тонн пшениці. За аналогічний період 2025 року показник сягав 1,3 млн тонн. Через Новоросійськ пройшло 72,5 тис. тонн зерна. Роком раніше обсяг становив 696 тис. тонн.
Балтика і Мурманськ не закривають розрив
Через падіння експорту Москва перекидає частину вантажів на інші напрямки. Термінал «Ультрамар» в Усть-Лузі почав приймати зерно. У вересні заявки на доставку туди залізницею становили близько 260 тис. тонн. Навіть за максимальної завантаженості маршрут може пропускати близько 500 тис. тонн на місяць.
Потужності південних портів перевищують 60 млн тонн на рік. Торік через них ішло майже 90% морського експорту російського зерна.
Ще одним напрямком став Мурманськ. «РЖД» погодила перше перевезення — 40 тис. тонн зерна зі Ставропольського краю. Порт приймає великі судна і працює цілий рік. Значна відстань від основних зернових регіонів робить шлях дорогим.
Додаткові витрати через Мурманськ оцінюють у 18–25 доларів за тонну. Для партії у 40 тис. тонн це 720 тис. – 1 млн доларів.
Китайський коридор має свої межі
На сході Росія нарощує поставки через Китай. Обсяг «Нового сухопутного зернового коридору» зріс із 2,3 млн тонн у 2024 році до 5,8 млн тонн у 2025-му. У 2026 році очікують близько 9 млн тонн.
Китайський напрям обмежений. Серед бар’єрів — пропускна здатність залізниці та терміналів, тарифи, фітосанітарні вимоги й китайські квоти. Немає також фітосанітарного протоколу для російської озимої пшениці.
Росія може частково переорієнтувати зернові потоки. Швидко створити альтернативу чорноморській системі вона не здатна. Для цього потрібні потужності залізниці, елеваторів і портової перевалки. Потрібні також страхування, судна та стабільний попит.
За оцінкою джерела, Балтійський і Мурманський напрямки не замінять південні порти. Китайський маршрут теж має суттєві обмеження.
1 жовтня уряд Естонії схвалив санкції. Вони забороняють транзит зерна з Росії та Білорусі через країну. Заборона охоплює перевезення через естонські порти.
У серпні щонайменше п’ять зерновозів зазнали атак поблизу Новоросійська і Туапсе. Один із них загорівся після удару дрона і не зміг продовжити рейс.