Володимир Цепенда — прізвище, яке в українському інформаційному просторі об’єднує двох різних людей із принципово відмінними життєвими траєкторіями. Один керує стратегічним оператором магістральних нафтопроводів у складі групи Нафтогаз, другий віддав життя на Сумщині, захищаючи країну майже з перших днів повномасштабного вторгнення.
Генеральний директор АТ «Укртранснафта» Володимир Мирославович Цепенда (народжений 1981 року) пройшов шлях від заступника голови Богородчанської РДА часів Віктора Януковича до керівника підприємства, яке контролює ключову нафтотранспортну інфраструктуру. Володимир Михайлович Цепенда (1967–2023) з Тернопільщини служив сержантом, командиром стрілецького відділення, і загинув під час бойового завдання в Юнаківці.
Розуміння різниці між цими постатями важливе і для тих, хто слідкує за кадровими рішеннями в державній енергетиці, і для тих, хто зберігає пам’ять про захисників. Обидва імені регулярно з’являються в пошуку, але контексти їхніх історій майже не перетинаються.
Від районної адміністрації до керма «Укртранснафти»
Володимир Мирославович Цепенда народився 17 жовтня 1981 року. У 2010–2011 роках він обіймав посаду заступника голови Богородчанської районної державної адміністрації на Івано-Франківщині, де відповідав за питання економіки та промисловості. Це був період президентства Віктора Януковича, і саме цей епізод біографії згодом став предметом уваги розслідувальних матеріалів.
Після роботи в районній адміністрації він обіймав посаду заступника директора з капітального будівництва та матеріально-технічного постачання в УМГ «Львівтрансгаз». Також засновував і очолював Богородчанську районну організацію Аграрної партії України. Згодом перейшов у структуру групи Нафтогаз, де протягом близько дев’яти років працював, зокрема, начальником управління закупівель «Укртрансгазу».
23 травня 2022 року Кабінет Міністрів розпорядженням №410 призначив Цепенду генеральним директором АТ «Укртранснафта» замість Миколи Гавриленка, який керував компанією з листопада 2015 року. Призначення відбулося в розпал гострої паливної кризи після початку повномасштабної війни, коли перед новим керівником ставилося завдання сприяти її подоланню, зокрема через роботу з реверсним режимом дизельного трубопроводу.
Станом на жовтень 2026 року Володимир Мирославович Цепенда залишається керівником АТ «Укртранснафта» — дані Єдиного державного реєстру та відкритих корпоративних ресурсів підтверджують цю інформацію.
Укртранснафта в умовах війни та паливних викликів
АТ «Укртранснафта» є оператором системи магістральних нафтопроводів України і входить до групи Нафтогаз України. Компанія вважається другим за величиною оператором таких трубопроводів у Європі. Вона забезпечує транспортування нафти як для внутрішніх потреб, так і транзит (зокрема по системі «Дружба»).
У травні 2022 року перед новим керівництвом стояло практичне завдання — брати участь у вирішенні паливної кризи. Компанія керувала інфраструктурою, через яку планувалося організовувати імпорт дизелю в реверсному режимі. Попереднє керівництво критикували за недостатній прогрес у запуску такого режиму на трубопроводі «Прикарпатзахідтранс» (відомому в медіа як «труба Медведчука»).
За даними відкритих джерел, у попередні роки «Укртранснафта» транспортувала значні обсяги нафти на українські нафтопереробні заводи — зокрема, близько 3 мільйонів тонн у один із довоєнних періодів, що було найбільшим показником за десятиліття. В умовах війни пріоритети змістилися в бік забезпечення безперебійної роботи критичної інфраструктури, закупівель обладнання та підтримки логістики пального.
Станом на осінь 2026 року компанія продовжує проводити ринкові консультації щодо закупівель — від шин для транспорту до трубопровідної арматури. Це свідчить про поточну операційну активність і потребу в оновленні технічної бази. Фінансові показники підприємства в останні роки демонстрували значні обороти, хоча точні цифри залежать від конкретної звітності, яку публікують відкриті аналітичні сервіси.
Сімейні зв’язки та бізнес-інтереси керівника
Володимир Мирославович Цепенда є племінником Ігоря Євгеновича Цепенди — історика, доктора політичних наук, професора, який тривалий час очолював Прикарпатський (Карпатський) національний університет імені Василя Стефаника. Ігор Цепенда народився 1964 року в Івано-Франківську, захистив кандидатську і докторську дисертації з питань українсько-польських відносин та освіти в Західній Україні, працював у дипломатичній сфері.
Цей родинний зв’язок регулярно згадується в публікаціях, присвячених кадровим призначенням. У 2019 році місцеві медіа Івано-Франківщини навіть розглядали можливість призначення Володимира Цепенди на керівну посаду в області, посилаючись на родинні зв’язки з ректором.
Окрім державної служби, Цепенда є власником і бенефіціаром ТОВ «Прикарпатекоенерго» — компанії, основним видом діяльності якої є виробництво електроенергії. За даними відкритих реєстрів, його частка в цій юридичній особі становить близько 30 %. Таке поєднання керівної посади в стратегічній державній компанії та приватних бізнес-інтересів у суміжній сфері (енергетика) стає предметом обговорення з точки зору потенційних конфліктів інтересів.
У розслідувальних матеріалах 2025 року його кар’єру порівнюють із траєкторіями інших посадовців, які мали досвід роботи в органах влади часів Януковича і згодом опинилися в структурі Нафтогазу. Офіційних коментарів від самої компанії чи Нафтогазу на ці публікації на момент їх виходу не надходило.
Володимир Михайлович Цепенда: шлях захисника з Чорткова
Володимир Михайлович Цепенда народився 29 вересня 1967 року в селі Полівці Чортківського району Тернопільської області. Навчався в місцевій школі, згодом закінчив Тернопільський державний технічний університет імені Івана Пулюя за спеціальністю «Інженер з обслуговування обладнання (харчове виробництво)».
У 1991 році одружився і переїхав до Чорткова. У шлюбі з дружиною Русланою народилася донька, згодом з’явилися троє онуків. До повномасштабної війни працював на підприємстві «СЕ Борднетце-Україна», яке займається виробництвом кабельно-провідникових мереж для автомобілів. Дружина згадувала, що вони прожили разом 32 роки.
27 лютого 2022 року Володимир добровільно долучився до Збройних Сил України. Служив сержантом, командиром стрілецького відділення у військовій частині А7167. Основне місце служби — Сумська область. За словами дружини, він пояснював своє рішення тим, що не зможе спокійно ходити містом, коли на фронті гинуть молоді хлопці.
18 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання в селі Юнаківка Сумської області його життя обірвалося. Йому було 55 років. Поховали захисника на Алеї Героїв у Чорткові. Онука згодом зареєструвала електронну петицію до Президента України з проханням присвоїти дідусеві звання Героя України посмертно.
У нашій практиці спілкування з родинами захисників ми неодноразово бачили, як особисте рішення йти служити в 55 років стає для близьких одночасно джерелом гордості й незмірної втрати — і саме такі історії найчастіше залишаються в локальній пам’яті громади.
Поширені помилки, які плутають двох Цепенд
Через однакове ім’я та прізвище в пошукових системах і соціальних мережах регулярно виникає плутанина. Ось типові неточності:
- Змішування дат народження. Один народився 1967 року на Тернопільщині, інший — 1981 року на Івано-Франківщині. Різниця у 14 років і різні регіони одразу розділяють біографії.
- Приписування військової служби керівнику «Укртранснафти». Володимир Мирославович не фігурує в публічних джерелах як учасник бойових дій. Натомість Володимир Михайлович служив із лютого 2022-го і загинув у 2023-му.
- Перенесення родинних зв’язків. Племінником ректора університету є саме керівник «Укртранснафти». Захисник із Чорткова не має публічно зафіксованого зв’язку з цією родиною.
- Ототожнення посад. Генеральним директором АТ «Укртранснафта» є Володимир Мирославович. Володимир Михайлович до війни працював на виробничому підприємстві в Чорткові.
Такі помилки виникають природно, коли пошуковий запит не уточнює по батькові чи контекст. Перевірка через відкриті реєстри (OpenDataBot), офіційні розпорядження Кабміну чи петиції на сайті Президента дозволяє швидко розрізнити постаті.
Чек-лист: що варто перевірити, коли читаєте про керівника державної енергокомпанії
Коли в стрічці з’являється інформація про призначення чи діяльність керівника стратегічного підприємства, корисно пройтися по кількох пунктах:
- Чи є точне по батькові та дата народження в публікації? Це одразу відсікає плутанину з однофамільцями.
- Чи підтверджене призначення офіційним розпорядженням Кабміну чи наглядової ради? Для «Укртранснафти» це було розпорядження №410 від 23 травня 2022 року.
- Чи вказані попередні місця роботи з конкретними періодами? Для Цепенди це РДА 2010–2011, робота в «Львівтрансгазі» та «Укртрансгазі».
- Чи є дані про приватні бізнес-інтереси в реєстрах? Наявність частки в ТОВ «Прикарпатекоенерго» — публічна інформація.
- Чи згадуються родинні зв’язки з іншими публічними особами? У цьому випадку — племінник ректора університету.
- Чи є коментар самої компанії або Нафтогазу? Його відсутність не доводить і не спростовує тверджень, але є фактом.
Такий підхід допомагає відокремити перевірені факти від інтерпретацій і дає змогу самостійно оцінити повноту інформації.
Питання, які часто виникають щодо Володимира Цепенди
Чи керує Володимир Цепенда «Укртранснафтою» досі?
Так. Станом на жовтень 2026 року він залишається генеральним директором компанії згідно з даними державного реєстру.
Яка роль «Укртранснафти» у паливній безпеці?
Компанія забезпечує транспортування нафти магістральними трубопроводами. У 2022 році її інфраструктура розглядалася як один із інструментів подолання паливної кризи через організацію реверсних поставок дизелю.
Чи присвоєно звання Героя України Володимиру Цепенді з Чорткова?
Петицію онука зареєструвала на сайті Президента. Станом на доступні публічні дані рішення про присвоєння не було широко анонсовано в медіа.
Чи є конфлікт інтересів через ТОВ «Прикарпатекоенерго»?
Публічно зафіксовано, що керівник «Укртранснафти» є бенефіціаром компанії у сфері виробництва електроенергії. Оцінка наявності чи відсутності конфлікту інтересів належить до компетенції відповідних органів і внутрішніх процедур Нафтогазу.
Коли варто звертатися до першоджерел, а коли достатньо медіа
Для базового розуміння кар’єрного шляху керівника державної компанії зазвичай достатньо перевірених медіа та відкритих реєстрів. Якщо ж ідеться про конкретні фінансові показники, тендерні рішення чи кадрові накази, краще звертатися до офіційних публікацій Нафтогазу, розпоряджень Кабміну чи даних Єдиного державного реєстру.
У випадку з пам’яттю про захисника ключовими джерелами залишаються публікації місцевих медіа Тернопільщини, петиція на сайті Президента та свідчення родини. Вони передають особисті деталі, яких немає в загальнонаціональних матеріалах.
Різниця між двома Володимирами Цепендами підкреслює, наскільки різною може бути вага одного прізвища в публічному просторі: від управління критичною інфраструктурою в умовах війни до особистої жертви, яку громада зберігає в пам’яті через алею героїв і петицію онуки. Обидві історії продовжують жити в різних шарах українського інформаційного поля.