Спільна декларація Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна не містить згадки про Україну. Це свідчить про відсутність узгодженої позиції трьох лідерів, а не про таємні домовленості за спиною Києва.
Політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко пояснив деталі. Навіть абстрактний заклик припинити війну не потрапив до документа. Росія зацікавлена не в зупиненні бойових дій, а в мирній угоді на власних умовах.
Чому Україна відсутня в декларації
Відсутність українського питання демонструє, що лідери не виробили єдиної позиції. Спільного бачення немає навіть між Вашингтоном і Москвою.
«Це означає, що єдиної позиції трьох лідерів по Україні немає. Чотири пункти, які є, з яких тільки один конкретний, – спільне неприйняття, спільна негативна позиція щодо Міжнародного кримінального суду. Це дуже показово», – зазначив Фесенко.
Просте формулювання про припинення війни в Україні могло б влаштувати всіх. Проте Росія не хоче зупинки бойових дій.
«Можна ж було написати дуже просту річ, яка б нібито всіх влаштувала, – заклик до припинення війни в Україні. Здавалося б, абстрактно, все гаразд. Але росія не хоче припинення війни. росія хоче мирної угоди на своїх умовах», – пояснив політолог.
Така загальна теза не влаштовує Москву. Вона могла б бути прийнятною для американської та китайської сторін. Конкретних домовленостей щодо України зараз немає.
Росія зацікавлена зберегти формат зустрічей. Він дозволяє просувати ідею альтернативного центру впливу.
«Росіяни будуть рушійною силою, щоб зберегти цей формат, щоб зустрічатися час від часу, випрацьовувати спільну позицію. Умовно кажучи, в інтересах росіян, щоб з’явилася альтернатива Великій сімці. Щось на кшталт Великої трійки», – зазначив експерт.
Китай навряд чи потребуватиме такого формату довгостроково. Наступний американський президент, ймовірно, не продовжить практику. Китай залишається головним стратегічним конкурентом США.
Пункт про Міжнародний кримінальний суд передбачає неприйняття «зловживання юрисдикцією». Він об’єктивно вигідний Путіну, щодо якого суд видав ордер на арешт. Проте трактувати його лише як спробу Кремля уникнути відповідальності неправильно.
Позиція Трампа має власні причини. Вона пов’язана з інтересами США та Ізраїлю.
«Не треба сприймати все через війну, яка йде між росією і Україною, і через путіна. Треба сприймати цей пункт через Трампа. Я нагадаю, чому Сполучені Штати минулого року ввели санкції проти Міжнародного кримінального суду. Це пов’язано з Ізраїлем, а не з путіним», – пояснив Фесенко.
Вашингтон має власний конфлікт із судом. Негативне ставлення об’єднує американську та російську сторони. Мотиви можуть відрізнятися.
«У китайців немає зараз проблем з МКС, але потенційно вони можуть бути. Є тема Тибету, уйгурів, може виникнути тема Тайваню. Тому краще про всяк випадок теж підписатися за цей авторитет», – зазначив політолог.
Спільна позиція щодо суду стала одним із небагатьох питань порозуміння. Цей пункт найбільше просували Трамп і Путін. Китай підтримав із власних міркувань.
Декларація містить лише чотири пункти. Більшість сформульовані абстрактно. Можливості для компромісу залишаються обмеженими.
Заклик до реформування ООН виглядає суперечливо. Три країни є постійними членами Ради Безпеки. Водночас вони не зацікавлені в обмеженні власного впливу.
«Вони закликають до реформи ООН, хоча саме ці три країни блокують ту саму реформу. Це такий парадокс», – зауважив Фесенко.
Пункт про ядерну зброю не відповідає очікуванням американської сторони. Трамп хотів залучення Китаю до переговорів щодо обмеження стратегічних озброєнь. Також він прагнув чіткої позиції щодо Ірану. Пекін і Москва не готові до конкретних зобов’язань. У документі з’явилося лише загальне формулювання проти негативного використання ядерної зброї.
«З одного боку, нібито пас американцям, але без жодної конкретики», – пояснив політолог.
Документи Великої сімки та Великої двадцятки зазвичай містять десятки пунктів і займають кілька сторінок. Тут лише чотири пункти й пів сторінки тексту.
«Це означає, що насправді спільного в позиціях трьох країн дуже і дуже небагато», – підсумував експерт.