Італійська влада з’ясовує, чи могли Росія або інші зовнішні сили бути причетними до масових заворушень на тлі протестів через зростання вартості життя. Події охопили Мілан та інші міста Європи.
За інформацією джерела, уряд прем’єр-міністерки Джорджі Мелоні перевіряє можливе втручання іноземних акторів, зокрема Росії. Посадовців насторожили жорстокі сутички та схожість окремих нападів. Вони з’ясовують, чи заворушення були спонтанними.
Акції протесту відбулися в Парижі, Мілані та інших європейських містах. У деяких місцях вони переросли в погроми, пограбування та підпали.
Гібридна війна очима міністра
Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто 20 жовтня заявив, що заворушення в Мілані та інших містах країни відрізняються від тих, що відбувалися раніше.
«Це те, що я називаю гібридною війною. Хтось використовує для цього нетрадиційні інструменти – TikTok, соціальні мережі та YouTube, а Захід цього не помічає або не реагує», – сказав Крозетто під час заходу в Римі.
За його словами, серед учасників були діти віком 11–12 років. Міністр вважає, що на них могли вплинути через соціальні мережі та інші канали. Деталей він не навів.
Посилення безпеки та критика опозиції
Через побоювання нових заворушень на найближчих вихідних уряд Мелоні оголосив додаткові заходи безпеки. У Мілані, де протести були особливо жорстокими, до кінця року планують розмістити 500 військових.
Опозиція звинувачує уряд у використанні заворушень у власних політичних інтересах напередодні парламентських виборів наступного року. На їхню думку, влада не розв’язує економічних і соціальних проблем, які викликають невдоволення людей.
Нагадаємо, 17 жовтня Європу охопила хвиля масштабних протестів проти зростання цін. Вони переросли у заворушення. У Франції під час акцій затримали понад 1200 осіб. Постраждали понад 150 правоохоронців. У Ліможі пожежа серйозно пошкодила історичну будівлю ратуші.
В Італії епіцентром протестів та сутичок із поліцією став Мілан. Силовики затримали понад 50 людей.
На тлі спалахів насильства та мародерства європейські регулятори розпочали перевірку можливого іноземного втручання. Зокрема, вивчається роль проросійських, ультраправих, а також пов’язаних із Іраном та Алжиром акаунтів у роздмухуванні дезінформаційних кампаній у соцмережах.