Сергій Лисак: бригадний генерал, що зміцнює оборону Одеси

Сергій Петрович Лисак народився 21 грудня 1975 року в Одесі — місті, де солоний вітер Чорного моря змішується з гомоном порту та історією нескореності. Цей одесит, який виріс серед контрастів приморського життя, пройшов шлях від оперативника Служби безпеки України до бригадного генерала, який у найгарячіші роки війни очолив спочатку Дніпропетровщину — промисловий і логістичний хребет країни, а з жовтня 2025 року повернувся до рідного міста як начальник Одеської міської військової адміністрації. Його кар’єра — це не просто посади, а послідовна відповідь на виклики гібридної та повномасштабної агресії, де кожне рішення мало безпосередній вплив на безпеку тисяч людей і стійкість фронту.

Ранні роки Лисака сформували характер людини, яка звикла працювати в тіні, аналізувати загрози та діяти холоднокровно. Народжений у родині з військовими традиціями, він обрав шлях у системі державної безпеки ще наприкінці 1990-х — на початку 2000-х. Тоді Україна тільки вибудовувала незалежні інституції, а СБУ стикалася з новими реаліями: спробами зовнішнього впливу, економічними злочинами та першими проявами гібридних загроз. Лисак починав на оперативних посадах у центральному апараті та регіональних управліннях — Одесі, Вінниці, Закарпатті. Робота вимагала не лише професійних навичок контррозвідки та протидії тероризму, а й глибокого розуміння місцевих особливостей: від портової специфіки Одеси до прикордонних нюансів Закарпаття. Колеги пізніше згадували його як аналітичного офіцера, здатного швидко орієнтуватися в кризових ситуаціях і приймати виважені рішення під тиском.

Участь у Антитерористичній операції стала першим серйозним випробуванням на фронті. У 2014–2015 роках та у 2017-му Лисак перебував у зоні бойових дій на сході. Його завдання полягало не в прямих штурмах, а в координації заходів безпеки проти диверсійно-розвідувальних груп противника. У той період Росія активно використовувала гібридні методи: закидала диверсантів, намагалася дестабілізувати тил через саботаж критичної інфраструктури — електростанцій, залізниць, мостів. Захист цих об’єктів означав збереження здатності країни функціонувати навіть під обстрілами. Лисак та його підрозділи працювали на стику розвідки, контрдиверсії та взаємодії з військовими. Це був досвід, який пізніше став у пригоді під час повномасштабного вторгнення: вміння читати загрози в тилу, координувати з різними структурами та діяти превентивно. За мужність і героїзм, виявлені тоді, його нагородили орденом «За мужність» III ступеня.

З 13 травня 2020 року до 19 липня 2022 року Лисак очолював Управління СБУ в Житомирській області. Регіон з його лісами та кордонами став важливим тиловим плацдармом. Після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року саме тут розгорталися спроби російських диверсійних груп проникнути вглиб країни. Лисак координував оборону тилу, викривав ворожі елементи та забезпечував стабільність. 26 березня 2022 року указом Президента України Володимира Зеленського йому присвоїли звання бригадного генерала — визнання за професіоналізм у перші, найневизначеніші тижні великої війни. Це звання підкреслювало перехід від оперативної роботи до стратегічного рівня керівництва.

З липня 2022-го до лютого 2023 року Лисак уже очолював Управління СБУ у Дніпропетровській області. Регіон став ключовим логістичним хабом для фронту: звідси йшли вантажі на схід, тут ремонтували техніку, лікували поранених, виробляли продукцію для армії. Захист промислових підприємств, протидія спробам саботажу та координація з Збройними силами вимагали постійної напруги. Досвід АТО та Житомира дозволив швидко налагодити ефективну взаємодію. У лютому 2023 року указом Президента Лисак став головою Дніпропетровської обласної військової адміністрації. На цій посаді він уже відповідав не лише за безпеку, а за весь спектр воєнного управління: логістику для Сил оборони, будівництво фортифікаційних споруд, контроль за роботою ППО, евакуацію населення, ремонт пошкодженої інфраструктури та підтримку економіки в умовах обстрілів.

Дніпропетровщина в 2023–2025 роках жила в режимі постійної готовності. Обласна військова адміністрація під керівництвом Лисака зосередилася на практичних речах: організації маршрутів постачання, зведенні оборонних рубежів, координації з військовими частинами та допомозі внутрішньо переміщеним особам. Промисловий потенціал регіону — металургія, машинобудування — перетворився на тилову опору фронту. Водночас доводилося вирішувати гуманітарні питання: від надання допомоги пораненим до забезпечення нормального життя цивільних під ракетними ударами. Стиль роботи Лисака характеризувався прагматизмом і вимогливістю — риси, виховані роками в спецслужбі. Він не публічно афішував кожен крок, а зосереджувався на результатах.

15 жовтня 2025 року указом Президента Лисак був звільнений з посади голови Дніпропетровської ОВА за власним бажанням і того ж дня призначений начальником Одеської міської військової адміністрації Одеського району Одеської області. Призначення відбулося на тлі створення нової структури після позбавлення громадянства попереднього мера Одеси Геннадія Труханова. Одеса — стратегічний Чорноморський порт, місто з багатою історією, різноманітним населенням і постійними загрозами з моря та повітря. Ракетні та дронові удари по портовій інфраструктурі, житлових кварталах та об’єктах енергетики стали буденністю. Лисак, одесит за народженням, отримав завдання зміцнити оборону рідного міста, поєднавши досвід СБУ та навички воєнного управління.

Перші місяці роботи в Одесі продемонстрували характерний для Лисака підхід: ревізія, оптимізація, пріоритети. Уже за два місяці він відзвітував про аудит фінансової системи та управлінських процесів. Це дозволило достроково погасити великий міський кредит на 623 мільйони гривень, зменшивши навантаження на бюджет. Затвердили бюджет Одеси на 2026 рік — найбільший за доходною частиною за роки повномасштабної війни. Кошти спрямували на посилення обороноздатності, підтримку Сил оборони та ліквідацію наслідків обстрілів. Місто отримало 100 мільйонів гривень державної підтримки на техніку для розбору завалів, ремонт критичної інфраструктури та об’єктів соціальної сфери, зокрема дитячої поліклініки №6.

У блоці безпеки за короткий час ввели в експлуатацію 11 додаткових укриттів. Провели інвентаризацію системи оповіщення — реальне покриття міста зросло на 7 відсотків. Створили добровольче формування територіальної громади «Одеса». Особливу увагу приділили ветеранській політиці: меморандуми про співпрацю, зустрічі з пораненими, підтримка реабілітації. У 2025 році на обороноздатність Одеси вже витратили понад 805 мільйонів гривень, і Лисак поставив завдання збільшувати цю частку. Паралельно запустили пілотні проєкти зі пришвидшення оформлення землі під приватними будинками, розширили перелік послуг у ЦНАПах на 174 позиції, запровадили безкоштовний проїзд для школярів у міському електротранспорті та посилили контроль за харчуванням у школах. Це поєднання жорсткої оборонної логіки з турботою про повсякденне життя цивільних — характерна риса його стилю керівництва.

Цікаві факти про Сергія Лисака

Сергій Лисак — рідкісний приклад офіцера спецслужб, який перейшов на найвищі цивільні посади воєнного часу, зберігаючи низький публічний профіль. Народжений у зимовій Одесі, він майже все життя пов’язаний з південним регіоном, хоча службові обов’язки закидали його до Житомира та Дніпра.

За роки служби Лисак пройшов понад двадцять років у СБУ, працюючи в різних куточках України. Деякі джерела згадують його досвід у спецпідрозділі «Альфа», хоча офіційно це підтверджується не завжди детально — типова риса роботи в контррозвідці.

У 2022 році, крім основної роботи, Лисак викладав у Державному університеті «Житомирська політехніка», отримавши за консультації та заняття понад 27 тисяч гривень. Це свідчить про схильність ділитися досвідом.

Перші помітні рішення в Одесі — дострокове закриття кредиту та запуск нових укриттів — показують пріоритет: спочатку безпека і стійкість бюджету, потім — комфорт для містян. У деклараціях за різні роки фігурують орендоване житло та автомобілі, що типово для посадовців, які часто змінюють місце служби.

Лисак одружений, має дітей. Дружина Кароліна та донька Аніта супроводжували його в службових переїздах. Родина залишається в тіні, як і сам генерал — людина дії, а не публічних заяв.

Хронологія кар’єри Сергія Лисака чітко демонструє логіку зростання професіонала в умовах кризи. Кожен етап додавав нових навичок: від тактичної контрдиверсії до стратегічного управління цілими регіонами під час війни.

Ця таблиця ілюструє, як досвід спецслужб плавно трансформувався в навички воєнного губернатора. Кожен перехід супроводжувався посиленням відповідальності: від захисту конкретних об’єктів до управління цілими областями в умовах екзистенційної загрози.

Особисте життя Лисака залишається максимально закритим — типова риса для людей його професії. Одружений, має дітей. Декларації показують стандартний набір орендованого житла та службового транспорту, що змінювалося разом з призначеннями. Така стриманість дозволяє зосереджуватися на роботі, а не на публічному образі. У часи, коли багато посадовців активно ведуть соцмережі, Лисак обирає мову конкретних рішень: нові укриття, погашений кредит, збільшені видатки на оборону.

Роль таких керівників у сучасній Україні важко переоцінити. Військові адміністрації — це гібридні структури, де цивільне управління переплітається з військовими потребами. Людина з багаторічним досвідом контррозвідки та участі в бойових діях краще розуміє, де пролягають реальні загрози: від ракет до інформаційних операцій та спроб дестабілізації в тилу. Одеса з її портом, історією та геополітичним значенням потребує саме такого поєднання жорсткості в питаннях безпеки та гнучкості в гуманітарній сфері.

Сергій Лисак не належить до яскравих медійних фігур. Його шлях — це шлях професіонала, який роками працював у тіні, а коли країна потребувала, вийшов на видимі позиції відповідальності. Від одеських дворів 1970-х до кабінетів воєнного часу пролягла траєкторія, де кожне рішення перевірялося реальністю війни. У 2026 році, коли Одеса продовжує жити під постійною загрозою, але зберігає стійкість, робота людини на чолі міської військової адміністрації безпосередньо впливає на те, чи зможуть містяни спати спокійніше в укриттях, чи отримає фронт необхідну підтримку з тилу, чи залишиться місто живим і функціонуючим портом України.

Його історія нагадує: у війні перемагають не лише на передовій, а й у тилу — завдяки людям, які вміють поєднувати аналітику спецслужб, організаційний хист та особисту відданість рідній землі. Лисак Сергій Петрович — один з таких людей, чия кар’єра продовжує розгортатися в реальному часі, пишучи нові сторінки оборони України.