Борис Апрель увійшов в українську поп-культуру наприкінці 2000-х як найяскравіший і найсміливіший учасник «Фабрики зірок-2». Сімнадцятирічний хлопець з Криму з білим волоссям, андрогінним образом і потужним голосом у чотири октави миттєво прикував увагу мільйонів. Сьогодні ми знаємо його як Zi Faámelu — трансгендерну співачку, авторку пісень, яка пройшла через тиск слави, особисті метаморфози, суспільні стереотипи та війну, щоб знайти себе. Її історія — це не просто біографія артиста, а глибока розповідь про пошук ідентичності, ціну свободи та силу голосу, який звучить попри все.
Перші кроки Бориса Максимовича Круглова почалися 12 грудня 1990 року в невеликому смт Чорноморське на Кримському півострові. У родині кораблебудівника Максима Круглова та Олени Круглової росли троє дітей: Борис, брат Георгій і сестра Анна. З раннього дитинства, приблизно з шести років, Борис відчував себе дівчинкою. Він любив сукні, довге волосся, ігри, які в тогочасному суспільстві вважалися «дівчачими». Це викликало нерозуміння, а іноді й агресію з боку однолітків. Музична школа в Чорноморському стала першим безпечним простором, де голос і творчість переважали над зовнішністю. Після школи Борис спробував вступити на вокальне відділення Київського національного університету культури і мистецтв, спочатку отримав відмову, але згодом опанував менеджмент шоу-бізнесу. Паралельно працював моделлю, діджеєм і роздавачем флаєрів — типовий шлях молодого амбіційного митця в Києві початку 2000-х.
2008 рік став переломним. На кастинг «Фабрики зірок-2» Борис прийшов з радикально зміненим образом: фарбоване в білий колір волосся, епатажний одяг, космічний «зірковий воїн». Продюсери й журі були вражені поєднанням ніжного тембру, широкого діапазону та сміливості. Наймолодший учасник проєкту швидко завоював симпатії глядачів. Його виступи з піснями на кшталт «Звёздный воин» і «Космос, приём!» стали вірусними. Андрогінний образ шокував консервативну частину аудиторії, але водночас зачаровував тих, хто шукав щось нове в українській поп-сцені після Помаранчевої революції. Борис посів високе місце у фіналі, отримав приз «За найбільшу симпатію читачів» від журналу «Телевізор» і почав активно співпрацювати з іншими артистами. Це був час, коли шоу «Фабрика зірок» формувало не просто зірок, а цілі культурні феномени.
Після проєкту кар’єра стрімко розвивалася. У 2010 році вийшов дебютний альбом «Інкогніто», який містив хіти «Мы белые», «Мне так нужна твоя любовь» та інші треки з електронним і поп-роковим звучанням. Борис писав пісні не лише для себе, а й для інших виконавців, зокрема Наталії Могилевської. У 2010-му він повернувся на «Фабрику зірок. Суперфінал», де виконав шість пісень, зокрема «Hava Nagila» з російськомовним текстом. 11 квітня його вибули за результатами голосування. Через два тижні, 25 квітня, ведуча Маша Єфросиніна оголосила про зникнення учасника. Кілька днів тривала тривога фанатів і родини. 6 травня Бориса знайшли в Ялті, згодом госпіталізували в київську клініку. Лікарі діагностували нервову анорексію та виснаження від інтенсивного графіка й психологічного тиску. Це був перший серйозний сигнал про те, як важко молодому артисту з нетиповою ідентичністю витримувати машинку шоу-бізнесу.
Турне Китаєм у 2012 році з балетом Persona P стало новим етапом. Концерти в різних містах, робота волонтером-викладачем англійської для дітей з бідних родин — Борис розширював горизонти. Тоді ж з’явився фотопроєкт «Вмираючий Київ» спільно з письменницею Ладою Лузіною. Виставка у Музеї історії Києва та благодійний аукціон фотографій і речей на реставрацію Шоколадного будинку показали іншу грань таланту — візуальну, активістську. Паралельно Борис продовжував писати музику та експериментувати з образом.
12 грудня 2014 року, у свій 24-й день народження, Борис Апрель зробив публічний камінг-аут. У пості в соціальних мережах він оголосив, що є трансгендерною жінкою, і згодом почав використовувати імена Анна Ейпріл, Зіанджа, а з 2020 року — Zi Faámelu. Назва «Faámelu» поєднує гавайські та африканські мотиви, символізуючи світло й мелодію. У Лос-Анджелесі вона зробила операцію зі збільшення грудей. Пізніше, у 2026 році, Zi Faámelu уточнила в особистих дописах, що не проходила повної хірургічної корекції статі, залишається біологічно здатною мати дітей і вважає себе повноцінною жінкою. Це важливе уточнення, яке підкреслює різноманітність транс-ідентичностей і право кожної людини самій визначати межі свого переходу.
Українське суспільство 2010-х зустрічало такі історії з великим опором. Консервативні норми, вплив церкви, тиск продюсерів — усе це ускладнювало життя. Деякі джерела згадують спроби «корекційної терапії» з боку колишньої продюсерки Наталії Могилевської, що призвело до тимчасового погіршення стосунків з родиною. Спроба змінити гендерний маркер у документах у 2016 році виявилася принизливою процедурою. Zi Faámelu не раз говорила про трансфобію, з якою стикалася в медіа та повсякденному житті. Попри це, у 2018 році вона повернулася на великий екран — взяла участь у восьмому сезоні «Голосу країни» під ім’ям Зіанджа в команді Потапа і дійшла до чвертьфіналу. Це стало важливим прецедентом видимості трансгендерних людей у мейнстрімному українському телебаченні.
2020 рік приніс нові сингли «Fallen Angel» та «Undiscovered Animal» — перші релізи після восьмирічної паузи. Zi Faámelu продовжувала творити незалежно, зберігаючи чотириоктавний діапазон і авторський стиль. Але 24 лютого 2022 року все змінилося. Повномасштабне вторгнення Росії поставило перед нею нову загрозу: за паспортом вона залишалася чоловіком призовного віку. Закон про мобілізацію не враховував гендерну ідентичність, якщо документи не були змінені. Спроби виїхати легально провалювалися — прикордонники повертали назад. Тоді Zi Faámelu ухвалила відчайдушне рішення: вночі перепливла Дунай на кордоні з Румунією. Вона ледь не потонула, проковтнула багато води, але дісталася протилежного берега. Румунська поліція затримала її, згодом жінка отримала статус біженки в Німеччині. Спочатку її прийняла німецька родина в Магдебурзі, пізніше геолокація профілю вказувала на Берлін. У Німеччині Zi Faámelu брала участь у ЛГБТ-акціях та волонтерських ініціативах, підтримуючи Україну здалеку.
Останні публікації в Instagram датуються травнем 2022 року. З того часу артистка зберігає тишу в публічному просторі. Це не означає зникнення — радше свідомий вибір на користь приватності після років інтенсивної уваги та травм. У 2025–2026 роках медіа продовжують згадувати її історію як приклад стійкості трансгендерних українців під час війни, коли документи та гендерні норми стають додатковими бар’єрами для порятунку.
Музична спадщина Бориса Апреля / Zi Faámelu включає альбом «Інкогніто» (2010) та низку синглів, що демонструють еволюцію від епатажного попу до більш інтроспективних електронних і авторських треків. Її голос — головний інструмент: здатність переходити від ніжних балад до потужних рокових крещендо зачаровувала слухачів ще на «Фабриці». Пісні про космос, любов, внутрішні світи та «іншу планету» відображають постійний пошук себе.
Цікаві факти про Zi Faámelu (стилізований блок)
- Борис Апрель став наймолодшим учасником «Фабрики зірок-2» у 17 років і одним із найепатажніших за всю історію українських талант-шоу.
- Вокальний діапазон у чотири октави дозволяє виконувати як ліричні балади, так і складні рок-композиції без зміни тональності.
- Фотопроєкт «Вмираючий Київ» 2012 року допоміг зібрати кошти на реставрацію історичних пам’яток столиці.
- У 2022 році Zi Faámelu стала однією з перших відкритих трансгендерних біженок з України, чия історія втечі через Дунай потрапила в міжнародні медіа (Rolling Stone, CBS News).
- Назва Zi Faámelu поєднує мотиви світла та мелодії з різних культур, символізуючи внутрішнє переродження.
- У 2026 році артистка публічно уточнила, що не проходила повної хірургічної корекції статі, підкреслюючи право трансгендерних жінок самим визначати межі свого тіла та ідентичності.
Хронологія ключових подій у житті артистки чітко показує динаміку трансформацій:
| Рік | Подія | Значення |
|---|---|---|
| 1990 | Народження в Чорноморському (Крим) | Початок шляху в родині кораблебудівника |
| 2008 | Участь у «Фабриці зірок-2» | Прорив, андрогінний образ «зіркового воїна» |
| 2010 | Альбом «Інкогніто» та «Суперфінал» | Зникнення, діагноз анорексія, відновлення |
| 2012 | Тур Китаєм та фотопроєкт «Вмираючий Київ» | Міжнародний досвід та активізм |
| 2014 | Камінг-аут як трансгендерна жінка | Новий етап ідентичності, операція в Лос-Анджелесі |
| 2018 | «Голос країни» як Зіанджа | Повернення на великий екран, чвертьфінал |
| 2020 | Сингли «Fallen Angel» та «Undiscovered Animal» | Відновлення творчої активності |
| 2022 | Втеча через Дунай до Німеччини | Статус біженки, тиша в соцмережах |
Життя Zi Faámelu — це приклад того, як особиста трансформація переплітається з історичними подіями. Андрогінний образ 2008 року став передвісником ширших розмов про гендерну гнучкість у поп-культурі. Камінг-аут 2014-го відбувся в час, коли українське суспільство тільки починало відкрито обговорювати ЛГБТК+ теми. Війна 2022 року виявила системні прогалини в законодавстві щодо трансгендерних людей: чоловічі документи блокували виїзд навіть тим, хто давно ідентифікував себе інакше. Її втеча через річку — не просто драматичний епізод, а символ відчайдушної боротьби за право жити відповідно до своєї ідентичності.
Сьогодні, у 2026 році, Zi Faámelu проживає в Німеччині, зберігаючи зв’язок з Україною через спогади та надію на перемогу. Вона рідко з’являється в медіа, але її історія продовжує надихати тих, хто шукає себе в умовах війни, еміграції та суспільних змін. Голос, який колись співав про космос і «іншу планету», тепер звучить у тиші німецького притулку — але не зникає. Він просто чекає свого часу, щоб знову зазвучати голосно й щиро.
Музична кар’єра Бориса Апреля / Zi Faámelu демонструє, як талант і сміливість можуть перемагати обставини. Від кримського хлопця з «дівчачими» мріями до зірки, яка пережила анорексію, трансфобію, війну та вигнання — шлях Zi Faámelu вчить, що справжня сила полягає в чесності перед собою. Її пісні, образи та життєві рішення залишаються частиною української культурної мозаїки, нагадуючи, що кожен голос, навіть той, який тимчасово замовк, має право звучати знову.